А 43 Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ) Яковлева, Н. Ю. Психодіагностика тривожниз розладів за міжнародною класифікацією DSM-5 у пацієнтів з отосклерозом [Текстььь] / Н. Ю. Яковлева // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2016. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 8. - С. 544-558. - Бібліогр.: с. 555-556 (12 назв) . - ISBN 978-617-640-211-4
Рубрики: Загальна психологія--Історична психологія--Етнічна психологія фывфывфыв: отосклероз -- тривожні розлади -- психодіагностика -- пацієнт Аннотация: Тривога є загальномедичною проблемою, з якою стикаються лікарі будь-якої спеціальності, і відзначаються за різними даними у 11,9% - 70% пацієнтів [1] і нерідко в поєднанні з клінічно важко відокремлюваними від неї тривожними розладами за класифікацією DSM-5. Нечисленні дослідження свідчать про підвищений ризик розвитку тривожних розладів при отосклерозі [3;4;5]. На сьогоднішній день в загостренні симптомів отосклерозу, який проявляється у вигляді зниження слуху і шуму у вухах, важливу роль відіграють не тільки соматогенні, але й психогенні чинники у вигляді тривоги і пов'язаними з нею тривожними розладами [3]. Для діагностики та оптимального рішення терапевтичних проблем важливо виявлення компліментарних зв'язків соматичного стану хворих з отосклерозом з наявними у них тривожними розладами за класифікацією DSM-5. З'ясовано, що виявлені тривожні розлади за класифікацією DSM-5 у пацієнтів з отосклерозом є важливою складовою частиною для точного визначення їх клінічної картини і призводять часто до погіршення слуху і збільшення інтенсивності шуму у вухах, підвищуючи тим самим ризик розвитку появи професійної непрацездатності у даних пацієнтів з отосклерозом [2;5]. У загальномедичній мережі тривожні розлади за класифікацією DSM - 5 часто лишаються не діагностованими у зв'язку з низькою поінформова-ністю лікарів, невеликою кількістю часу, відведеним для огляду і тим, що пацієнти частіше пов'язують свої симптоми не тільки з самим захворюванням отосклероз, але й винятково з фізичним станом і побутовими причинами.[4] Дана проблема представляється актуальною ще й тому, що в первинній медико-санітарній мережі пацієнти з субклінічними рівнями тривоги і пов'язаними з нею тривожними розладами за класифікацією DSM-5 споживають непропорційно велику частку медичних ресурсів [5]. Завданням цього огляду стало проведення узагальнюючого аналізу результатів досліджень, в яких розглядалися поширеність тривожних розладів за класифікацією DSM-5 та їх вплив на перебіг такого захворювання з порушенням слуху, як отосклероз. Доп.точки доступа: Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ) Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1) Свободны: ЧЗ (1) |