Вид документа : Статья из сборника (том многотомника) Шифр издания : 15(08)/А 43 Автор(ы) : Наконечна М.М. Заглавие : Фактори, що перешкоджають становленню інтерсуб'єктної взаємодії Место публикации : Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць/ За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2020. - Т. 14: Методологія і теорія психології, Вип. 3. - С. 175-185 (Шифр 15(08)/А 43-586854919) Примечания : Бібліогр.: с. 182-183 (12 назв) УДК : 159.923 Предметные рубрики: Методологія і теорія психології фывфывфыв (''Своб.индексиров.''): інтерсуб'єктність--взаємодія--фактори--особистість--суб'єктність--егоцентризм--конкуренція--індивідуалізм Аннотация: У статті інтерсуб'єктна взаємодія розглядається як особлива форма взаємодії між людьми, результатом якої є збільшення рівня суб'єктності учасників та зростання креативності, рефлексивності, відповідальності та активності. Стверджується, що в інтерсуб'єктній взаємодії надзвичайно важливою є позиція "Я є суб'єктом і очікую твоєї суб'єктності", іншими словами - врахування суб'єктної позиції іншого. Аргументовано, що без такого врахування відносини можуть бути інтерсуб'єктивними, але не інтерсуб'єктними. Узагальнюється, що інтерсуб'єктна взаємодія надихає, надає сил, ініціативи, бажання діяти і творити. Доведено, що тріаду найбільш суттєвих факторів, які заважають становленню інтерсуб'єктної взаємодії складають: 1) егоцентризм, орієнтованість на себе, замкненість у собі; 2) конкуренція, змагальність; 3) індивідуалізм та суб'єктивність. Наголошено, що для становлення інтерсуб'єктності потрібен певний оптимум спілкування і спільно-розподіленої діяльності. Досліджено переживання, яке забарвлює інтерсуб'єктну взаємодію, визначає емоційно-афективну сторону цієї взаємодії та цілісній єдності виражає ставлення людини до іншої людини. Переживання і інтерсуб'єктній взаємодії має бути достатньо відкритим, щоб включати в себе увагу та інтерес до переживань іншої людини. Показано, що в момент, коли моє переживання взаємодіє, переплітається, сполучається із переживанням іншої людини в інтерсуб'єктній взаємодії, виникає простір взаємного розвитку, натхнення, ініціативи та ефективності, тобто взаємодія стає справді інтерсуб'єктною. Проаналізовано момент переходу інтерсуб'єктивності в інтерсуб'єктність як трансценденція, яка дозволяє забути про себе і зосередитися або на іншій людині, або на спільній діяльності. Підкреслено, що треба вийти за межі власного егоцентризму, власної замкненості в собі - тоді можуть відбутися зустріч, контакт, справжня інтерсуб'єктність Доп.точки доступа: Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\