Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника) Шифр видання : 15(08)/А 43 Автор(и) : Михальчук Н.О., Івашкевич Є.З. Назва : Психолінгвістичний аналіз жанрової специфіки твору Дж. Апдайка "Кентавр" Місце публікування : Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць/ За ред. С. Д. Максименка. - Київ: Фенікс, 2020. - Т. 12: Психологія творчості, Вип. 27. - С. 174-185 (Шифр 15(08)/А 43-204885885) Примітки : Бібліогр.: с. 183-184 (13 назв) УДК : 925.15-08:171-013'082 Предметні рубрики (Галузі знань): Психологія творчості Ключові слова (''Вільн.індекс.''): розуміння твору--ймовірнісна парадигма ментального простору--ймовірнісна трансмодалізація--ймовірнісна реконтекстуалізація--ймовірнісна креативність тексту Анотація: В статті проаналізовано композицію роману Дж. апдайка, його жанрову своєрідність з психолінгвістичної точки зору. Окреслено значення зображення в романі міфологічних сцен, обгрунтувати їх психологічну природу. Сформольовано психолінгвістичні концепти, які відтворюватимусть розуміння жанрової специфіки роману Дж. Апдайка "Кентавр". Введено поняття ймовірнісної парадигми ментального простору - певний простір людського мислення, в якому здійснюється концептуалізація, що охоплює наші уявлення про реальні ситуації та події минулого або майбутнього (гіпотетичний синтез). Зазначено, що ймовірнісна парадигма ментального простору має суто когнітивне значення. Когнітивні моделі, які входять до структури ймовірнісної парадигми ментального простору, можуть бути визначені як: 1)образно-семантичні; 2) пропозиціональні; 3) метафоричні; 4) метонімічні; 5) символічні. Зазначено, що дані когнітивні моделі повною мірою представлені в творі Дж. Апдайка "Кентавр", що актуалізує жанрову специфіку тексту, з одного боку, та сприяє його розумінню - з другого. Наголошено, що також має місце ймовірнісна трансмодалізація - процес ймовірнісного перетворення жанру за будь-яких умов та будь-якому напрямі. Наприклад, текстове повідомлення може стати виставою за умов його сценічного опрацювання читачем, при цьому зміниться його модальність. При цьому текстове повідомлення прийматимет вигляд ідеалізованої когнітивної моделі. У даному випадку експлікація йомвірності трансмодалізації здійснювалась не так читачем, як самим автором твору. Також йдеться щодо ймовірнісної реконтекстуалізації - тобто, ймовірність зміни контексту, в якому функціонував фрейм реконтекстуалізації - тобто, ймовірнісної зміни контексту, в якому функціонував фрейм чи то внаслідок плину часу, чи то за зміною сфери використання, чи в результаті переміщення текстів у просторі жанрових систем тощо. Стосовно твору Дж. Апдайка "Кентавр" маємо останній варіант, в результаті якого здійснювалась ймовірнісна реконтекстуалізація тексту. Доведено, що неабияке значення відіграє ймовірнісна креативність тексту - визначає спрямування розвитку тексту, якщо розглядати останній як когнітивне утворення, що становить непроминальну властивість, оскільки виявляє за допомогою різних патернів своєрідні скрипти, які фасилітують розуміння тексту. Ймовірнісна креативність тексту є суто антропологічною категорією, має антропологічну мотивацію. Дод.точки доступу: Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Івашкевич, Є.З.