Сидоренков, А. В. Эмпирическое обоснование модели групповой сплоченности / А. В. Сидоренков, А. Л. Мондрус> // Психол. журн. - 2012. - Т. 33, № 2. - С. 45-58. - Бібліогр.: 27 назв. . - ISSN 0205-9592 Рубрики: Психологія--психологія груп--згуртованість груп Кафедра психології Кл.слова (ненормовані): групи -- малі групи -- неформальні підгрупи -- згуртованість -- види згуртованості -- предметно-діяльнісна згуртованість -- соціально-психологічна згуртованість -- формуючі основи згуртованості -- психологія груп -- групова згуртованість -- згуртованість груп Анотація: Представлено емпіричні данні, які обгрунтовують теоретичні положення авторської моделі групової згуртованості. На вибірці з 22 виробничих груп різного профілю діяльності (n = 280 людей) перевіряється гіпотеза про те, що у малій групі і неформальних підгрупах виявляються два види згуртованості: предметно-діяльнісна і соціально-психологічна, кожна з яких включає по дві формуючі основи - "організаційно/групові інтереси" і "приватні інтереси", "позитивні взаємовідношення" та "особисті вигоди". Встановлено, що існує помірний прямий зв'язок між видами і зворотній зв'язок мыж формуючими основами згуртованості, яка помітно менша на рівні неформальних підгруп, ніж групи у цілому. Види згуртованості групи у цілому зумовлені відношеннями між неформальними підгрупами, представниками підгруп і не включеними у них членами. Дод.точки доступу: Мондрус, А. Л. Є примірники у відділах: Ч.З.№2 Прим. 1 (вільний) |