Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (108)

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (28)

Рідкісна книга (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>K=переживання<.>

Общее количество найденных документов : 88
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-88

159.923.942-056.265(043.5)
С 18

Сандал, Ольга Сергіївна.
Особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії: 19.00.01 / О. С. Сандал ; наук. кер. А. М. Грись ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 215 с. : табл. - Бібліогр.: С. 159-176 (183 назв). -

УДК

159.923.942-056.265(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
фывфывфыв:
емоційні стилі -- емоції -- афект -- переживання -- травматичний досвід -- ПТСР -- посттравматичне зростання -- дисоціація -- депресія -- горе -- криза -- COVID-19 -- психодіагностика -- емоційне здоров'я -- життєстійкість
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному та емпіричному вивчені особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, розкриттю сутності поняття «емоційні стилі» та «травматичний досвід», розробці теоретичної моделі функціонування емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, виявленні особливостей ментальних репрезентацій параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, здійсненні експериментальної апробації корекційно-розвивальної програми щодо корекції травматичного досвіду та розвитку адаптивних емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Враховуючи те, що психотравмувальні події створюють суспільні напруження, порушують адаптаційний потенціал і психічний стан суб’єкта та збільшує кількість осіб з травматичним досвідом, що значно погіршує якість їх життя. Виникає необхідність вдосконалення психологічних заходів, психокорекційних програм щодо супроводу осіб з травматичним досвідом. Концепції «емоційного стилю» які мають потужний потенціал для надання психологічної допомоги особистості недостатньо враховується й знаходиться поза зоною уваги у дослідженнях природи стресової поведінки, тож дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом є актуальною дослідницькою задачею, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності роботи з постраждалими особами. У першому розділі відображено теоретичний аналіз науково-психологічних концепцій до вивчення емоційних стилів, які дослідники виявляли та розуміли не однаково. Розглядається сучасна концепція емоційного стилю, де науковцями визначено, що емоційна поведінка особистості пов’язана з емоційними відгуками в мозку та емпірично досліджено різні емоційні стилі. Після ретельного аналізу нами визначено, що «емоційний стиль» є сукупністю емоційних переживань та містить унікальні параметри. Особистість маніфестує емоційний стиль і у ньому проступає її індивідуальність як суб’єкта. Особистісне джерело емоційного стилю виявляється у тому, що він є суб’єктивним і входить у процеси самовираження та самовиявлення внутрішнього світу. Особистість, як суб’єкт актуалізує свій емоційний стиль, що виявляється у внутрішньому та у зовнішньому контурі та детермінує специфічні вияви у предметній діяльності. Внутрішній контур емоційного стилю утворює ієрархічна структура, що охоплює систему суб’єктивних значень, когнітивні параметри та форму поведінки особистості як стратегії управління емоційним дистресом. Зовнішній контур емоційного стилю утворюють ефекти функціонування адаптивність-дезадаптивність як міру адекватності затрат задля досягнення мети. Можливості емоційного стилю є комплексом взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на її управління емоційним дистресом, які не зводяться до визначення позитивного чи негативного емоційного стилю. Відображено, що емоційні переживання допомагають особистості приймати рішення та обирати відповідні дії. Розглядається визначення ментальної репрезентації, як такої, що інформує особистість про змістовний стан задоволення чи незадоволення. Визначено, що досліджувати зміст ментальної репрезентації вербальної поведінки та психічного стану особистості, прийнято у формі самозвітів. Зазначено, що за допомогою аналізу самозвітів, як виду комунікативного акту, можна отримати інформацію про внутрішній стан та виявити онтологічну структуру свідомості особистості. Підсумовуючи аналіз теоретичних концепцій до вивчення травматичного досвіду, нами визначено, що «травматичний досвід» – це такий, який своєю руйнівною силою загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки. Визначено авторське розуміння досліджуваного феномену та презентовано у вигляді моделі емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Наведено адаптаційні можливості емоційного стилю, як комплекс взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на управління емоційним дистресом. Які не зводяться до визначення позитивних чи негативних емоційних стилів. В залежності від руйнівної сили травматичного досвіду, особистість буде обирати адаптивні та/або дезадаптивні стратегії параметрів емоційних стилів. До яких ми віднесли наступні: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист. Зазначені параметри емоційного стилю виявлятимуться залежно від контексту (підтримка значимих інших, соціальна ізоляція тощо) та інтерпретації особистістю травматичного досвіду як-от посттравматичне зростання чи регресивна поведінка, типу та глибини травматизації. У другому розділі представлено психодіагностичний інструментарій, який дав можливість прослідкувати особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Травматичний досвід у осіб виявлено за допомогою відповідних методик (шкала дисоціації DES V. Agarkov, N. Tarabrina, опитувальник перітравматичної дисоціації V. Agarkov, N. Tarabrina та симптоматичний опитувальник SCL-90-R L. Derogatis). Параметри емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом виявлено за допомогою відповідних методик (опитувальник когнітивної регуляції емоцій N. Garnefski, V. Kraaij, метод визначення атрибутивних стилів М. Seligman, шкала толерантності до невизначеності S. Budner, особистісний опитувальник емоційного ставлення A. Gersaild,, шкала позитивного і негативного афекту D. Watson, L. Clark, & A. Tellegen, методика вимірювання психологічного захисту O. Pilyugina, R. Suleymanov). Загальна кількість досліджуваних становила 201 особа, 41 – чоловіки, 160 – жінки, віком від 18 до 72 років. Дослідницька вибірка була поділена на дві групи: до першої групи увійшли (n=125) осіб з травматичним досвідом, а до другої групи увійшли (n=76) осіб без травматичного досвіду. За результатами констатувального експерименту встановлено, що особи з травматичним досвідом пережили такі психотравмувальні події, як зґвалтування або сексуальне домагання, інші ситуації, що загрожували життю, зневага у дитинстві та фізичне насилля. Серед осіб з травматичним досвідом виявлено такі найбільш поширені типи травм, як емоційне насилля і емоційна травма, фізичне насилля і ситуації небезпеки та інші психологічні травми. Виявлено, що для осіб з травматичним досвідом притаманна наявність дисоціативних переживань, що виявляється у змінах емоційної експресії та порушеннях сприйняття внаслідок обмеженого когнітивного перероблювання, що дозволяє ігнорувати окремі аспекти або цілком болісні переживання. Виявлено ознаки інтенсивності перітравматичної дисоціації, що виявляється у переживанні такого стану як дереалізація. Яка дозволяє особам з травматичним досвідом дистанціюватися від нестерпних ситуацій, зменшуючи рівень болю, емоційного дистресу та «захищаючи» від усвідомлення всієї міри впливу травматичного досвіду. Виявлено «глибину» емоційного дистресу, що виявляється у фізичних симптомах (головні болі, м’язові болі тощо) та психологічних еквівалентах тривожності. Виявлено, що особи з травматичним досвідом характеризуються: думками і діями, що переживаються, як безперервні, нездолані і чужі для власного «Я»; порівнянням себе з іншими та відчуттям особистісної неадекватності; відчуттям помітного дискомфорту у процесі міжособистісної взаємодії, що призводить до неспокою; негативними очікуваннями щодо взаємодії з іншими людьми; відчуттями відсутності інтересу до життя, браком мотивації та почуттям безнадійності; станом ворожості та підозрілості. Встановлено, що серед осіб з травматичним досвідом більше «самотніх» і тих хто перебуває у «цивільному шлюбі». Констатовано, що травматичний досвід має суттєвий вплив руйнівної сили, що загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки осіб з травматичним досвідом. Виявлено ментальні репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. За параметром «когнітивна регуляція емоцій» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у здатності перебільшувати руйнівну силу події, яка відбулася та перекладати провину на інших людей або інші обставини, які не пов’язані з особистістю та встановлено переживання емоційного дистресу, погану адаптацію та слабке емоційне здоров’я. За параметром «оптимізм-песимізм» не було виявлено статистично значущих відмінностей між особами обох груп і було розглянуто у розрізі теми нашого дослідження як тенденція. За параметром «толерантність-інтолерантність до невизначеності» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у сприйнятті складних ситуацій скоріше, як ті, що загрожують, ніж ті, які можуть дати розвиток та встановлено недостатньо розвинуту випереджувальну функцію психіки, що провокує нездатність передбачати динаміку розвитку ситуації та втрату контролю над своїм життям. За параметром «емоційне ставлення» було виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у стані самотності, ізольованості, покинутості, непорозумінням з іншими, а також брак спілкування і близьких відносин та встановлено вплив переживань на унеможливлення дружніх стосунків. У стані безглуздості існування, що виявляється у незадоволеності власними зусиллями вкладеними в роботу, навчання або сімейні стосунки та встановлено відчуття недостатньої важливості та значущості подій, які відбуваються в житті. У стані свободи вибору (ставлення до авторитетів), що виявляється у відчутті власної обмеженості у виборі різних можливостей, які б відповідали необхідним потребам та встановлено відчуття дискомфорту при спілкуванні з людьми, які займають вищий соціальний статус, де вони не відчувають себе вільними, що унеможливлює відстоювання власних кордонів, права на власну точку зору або протистояння будь-яким видам насилля. У стані ворожості, що виявляється у діях та проявах негативного афективного стану злості, а також відчуттям провини, якe реалізує аутоагресивні установки і передбачає переконання у власній недосконалості та встановлено втрату самоконтролю і відчуття обурення, особливо у ситуаціях зовнішнього тиску. У стані розбіжності між реальним та ідеальним Я. У стані свободи волі, який вказує на неможливість робити вибір на основі глибокого усвідомлення всіх аспектів ситуації вибору та встановлено нерозвиненість сенсожиттєвої орієнтації. У стані безнадійності, що виявляється у песимістичному сприйнятті реальності, власного «Я» та майбутніх перспектив та встановлено емоційний дефіцит, який призводить до формування стану пригніченості та депресії, що унеможливлює досягнення життєво важливих цілей. За параметром «позитивний-негативний афект» виявлено дезадаптивні стратегії та встановлено переживання стану суб’єктивного страждання з неприємним залученням негативних емоцій. За параметром «психологічний захист» виявлено дезадаптивні стратегії психотичних механізмів: «психотична дисоціація», «регресія», «витіснення»; дезадаптивні стратегії інфантильних механізмів: «заміщення/перенос», «проєкція», «компульсивна поведінка», «пасивна агресія» та встановлено використання вищезазначених механізмів захисту для мінімізації негативних переживань. Вищезгадані дезадаптивні стратегії емоційних стилів зумовлює необхідність розробки системи корекційно-розвивальних заходів, спрямованих на корекцію травматичного досвіду та розвиток адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб. У третьому розділі представлено обґрунтування доцільності використання корекційно-розвивальної програми. Отримані дані констатувального експерименту забезпечили нам орієнтування у феноменології психологічних станів у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів, що дало можливість визначитися з напрямками надання психологічної допомоги у комплексному підході. Корекційно-розвивальна програма побудована з урахуванням теоретичних та емпіричних даних на підставі мультимодального підходу та відповідає меті та завданням дослідження, включає індивідуальну та групову роботи з особами, що мають травматичний досвід. Основна мета програми – створення психологічного простору, щоб сприяв осіб з травматичним досвідом до процесів самоорганізації, які усувають травматичний досвід та спонукають до розвитку резільєнтності та життєстійкості, які сприяють пошуку адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану. Методологічною основою корекційно-розвивальної програми «Пошук адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану» став мультимодальний підхід, який враховує принципи центрованої на людині терапії К. Роджерса (не директивна доброзичливість, емпатичне розуміння та конгруентність), концепту інтегративних методик Ґ. Шульман (резільєнтність, соціальну та психологічну стійкість до стресу і цілісно збережений позитивний досвід особистості до світу і самого себе) та салютогенного підходу А. Антоновського (актуалізація ресурсів та розвиток стресостійкості). В рамках програми ми використовували лекції та вебінари на теми «Травматичний досвід особистості», «Турбота про психічне здоров’я: що таке стрес?», «Як долати стрес», «Що ви знаєте про регуляцію емоцій? Чи важливі емоції для конструктивної взаємодії з іншими?» для розширення розуміння особистого травматичного досвіду особистості та емоційних проявів у процесі вирішення складних життєвих ситуацій. Індивідуальні консультації та бесіди для надання інформації щодо способів самоорганізації, пошукової активності, визначення власної ролі у соціальній взаємодії, усвідомлення власного емоційного стану та адекватне застосування наявних ресурсів для відновлення. Групову роботу для розвитку умінь знаходити моральні цінності в інших людях, дослідження емоційних станів та вияв переживань соціально прийнятими способами, зняття м’язового та психоемоційного напруження, саморозкриття, використання позитивних емоцій, які пов’язані з успіхами в минулому та майбутньому для формування нових взаємин, встановлення сприятливого психологічного клімату, нейтралізації емоційної напруги, створення позитивної мотивації та зацікавленості для роботи в групі, актуалізація позитивних емоцій і пошук ресурсу та зменшення психоемоційного напруження для подолання стресу. Перегляд фільмів, що спонукали до пошуку сенсу життя («Учитель на заміну», 2011. реж. Тоні Кей), знаходження відповідей на екзистенційні питання («99 франків», 2007. по книзі Фредеріка Бегбедера. реж. Ян Кунен) можливості радіти простим речам, що оточують («Амелі», 2001. реж. Жан-П’єр Жене). Після участі в програмі у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів відзначено зміни. До уваги ми брали лише кількісні показники першої групи досліджуваних з травматичним досвідом (експериментальна група). Аналіз результатів формувального експерименту за показниками кожної із застосованих психодіагностичних методик засвідчив статистично перевірене покращення комунікативних здібностей, позитивного ставлення до нового життєвого досвіду, відкритість емоційному досвіду, увага і зосередженість, зниження тривоги, почуття безпеки та підтримки від інших, порозуміння з оточуючими, знаходження нових шляхів для успішного розв’язання складних життєвих ситуацій та нові адаптивні стратегії поведінки (спільний перегляд фільмів, демонстрація почуттів, емоційна підтримка, емпатія інших тощо). Критеріїв травматичного досвіду: ознак дисоціативного переживання, «глибини» емоційного дистресу, однак показник ознак перітравматичної дисоціації зазнав не суттєвих змін. Стратегії параметрів емоційних стилів досліджуваних осіб стали більш адаптивними до сучасних мінливих умов. Результати формувального експерименту довели ефективність презентованої психологічної корекційно-розвивальної програми. Орієнтуючись на ефективність описаних методичних заходах, були запропоновані рекомендації фахівцям у сфері психічного здоров’я щодо підвищення адаптаційних можливостей осіб з травматичним досвідом та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: - вперше запропоновано модель функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом, як стратегії управління емоційним дистресом, виокремлено параметри: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист та типи: адаптивний та дезадаптивний. Розроблено програму психологічного супроводу осіб з травматичним досвідом з урахуванням емоційних стилів з опорою на процеси самоорганізації. Розроблено, впроваджено та доведено ефективність корекційно-розвивальної програми з активізації особистісних ресурсів та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом; - поглиблено та розширено уявлення про особливості функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом як стратегії управління емоційним дистресом; - набула подальшого розвитку система знань про особливості ментальної репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Практична значущість отриманих результатів роботи визначається тим, що теоретичні та емпіричні результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у процесі надання психологічної допомоги особистості з травматичним досвідом. А також при розробці психоедукації з різними категоріями клієнтів, що пережили психотравмувальні події. Результати дослідження можуть стати допоміжним психологам при плануванні та реалізації психотерапевтичних інтервенцій з урахуванням специфіки емоційних стилів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені при підготовці та проведенні лекційних та семінарських занять зі студентами спеціальності 053 психологія з навчальних курсів «Вступ у спеціальність», «Психологія травми», «Психологія емоцій», «Технології візуальної діагностики», «Психологія стресу».

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Грись, Антоніна Михайлівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)
М 17

Максимов, Микола Володимирович.
Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Максимов ; наук. конс. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 44 с. : табл. -

УДК

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)

Рубрики: Дитяча психологія
фывфывфыв:
рефлексія -- молодші школярі -- музика -- мистецтво -- вербальні методи -- невербальні методи -- особистість -- вікові особливості -- емоційні переживання -- особистісне зростання
Аннотация: Дисертацію присвячено вивченню проблеми розвитку рефрексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці. Теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено сутність, особливості та умови процесу розвитку рефрексивних вмінь молодшого школяра у сучасному інформаційному просторі. Проблема пошуку методів розвитку рефлексії у дітей набирає особливої актуальності в наш час, оскільки реалії сьогодення не сприяють природньому розвитку цього феномену. Це пояснюється тим, що перенасиченість інформаційного простору, зміна освітньої парадигми з гуманітарно-особистісної на прагматичну, переповнення соціуму спонуками до негайних дій гальмує прагнення до роздумів, до самоаналізу, до усвідомлення свого життєвого досвіду. Звичка дитини отримувати бажаний результат простим натисканням кнопки комп'ютера призводить до деформації діяльнісних компонентів структури особистості взагалі й рефлексії зокрема. Виокремлено теоретико-методологічні підходи до розробки системи формування рефлексії у дітей молодшого шкільного віку із застосуванням невербальних стимулів. Показано зв'язок особистісної зрілості, творчості, а також роль музичного мистецтва у формуванні особистості взагалі й рефлексії зокрема. Рефлексивний механізм сприйняття і осмислення музичного тексту полягає в наступному: музична інтонація як значущий стимул, впливає на несвідомі структури, викликає емоційну реакцію слухача. Рефлексивний механізм дозволяє зафіксувати цю реакцію шляхом "зупинки" - звернення назад (в себе) - осмислення свого емоційного стану (емоційної реакції) - ототожнення станів і реакцій з певними почуттями - вихід в асоціативне поле, засноване на особистому емоційному досвіді і переосмислення його змісту в новому контексті, - створення образних конструкцій музичного тексту і конструктивний аналіз виразних засобів музики, дали свідомості "образ". В результаті цих рефлексивних дій відбувається одночасне осягнення себе, зміненого музикою, і осягнення сенсу музичного тексту. З'ясовано, що розвиток рефлексії у молодших школярів в процесі освіти передбачає вибір педагогічних умов, відповідних як самому феномену рефлексії, так і змісту тієї діяльності, в рамках якої здійснюється формування рефлексивних навичок. На нашу думку, найбільш ефективним різновидом такої діяльності є процес сприйання музики. Інтонаційна природа музики і невербальний характер її впливу на емоційно-чуттєву сферу людини представляють унікальну можливість розвитку рефлексії. Надано результати емпіричного дослідження основних тенденцій та вікової динаміки розвитку рефлексії, визначено її рівні та чинники становлення відповідно до ступеню особистісного розвитку. Було експриментально доведено, що становлення рефлексії як цілісного новутворення залежить ві особистісної зрілості досліджуваних, що в свою чергу, зумовлено їх соціальною ситуацією розвитку. Усвідомлення себе, здатність до рефлексії за умов несприятливої соціальної ситуації розвитку блокується негативними емоційними переживаннями. Наявний тісний кореляційний зв'язок між показниками рівня розвитку рефлексії та ступенем усвідомлення, оцінки та засвоєння свого життєвого досвіду й збалансованістю сприймання себе в просторі оточуючого світу. Доведено, що невербальні методи формування рефлексивних вмінь більш ефективні ніж вербальні; показано роль емоційних переживань, що викликані завдяки сприйманню музичних творів у активізації процесу рефлексії. Існують значущі відмінності за рівнями рефлексії між групами досліджуваних із застосуванням вербальних і невербальних методів; була статистично виявлена тенденція до наявності відмінностей між групами дітей, які аналізували художні твори (картини) і музику. Отже, емпірично доведено ефективність невербальних засобів розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Особливу ефективність було виявлено внаслідок застосування в якості стимульного матеріалу музики. Розроблено систему формування рефлексивних вмінь молодшого школяра засобами музичного мистцетва. наведено результати апробації зазначеної системи в ході викладання навчальної дисципліни "Мистецтво" у закладах середньої освіти. Показано статистично підтверджені дані щодо ефективності розвитку рефлексивних вмінь молодших школярів із застосуванням невербальних стимулів.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Найти похожие

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)
М 17

Максимов, Микола Володимирович.
Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці [Рукопис] : дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Максимов ; наук. конс. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 372 с. : табл. + 1 додатки 29 с. - Бібліогр.: с.349-372 (410 назв). -

УДК

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)

Рубрики: Дитяча психологія
фывфывфыв:
рефлексія -- молодші школярі -- музика -- мистецтво -- вербальні методи -- невербальні методи -- особистість -- вікові особливості -- емоційні переживання -- особистісне зростання
Аннотация: Дисертацію присвячено вивченню проблеми розвитку рефрексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці. Теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено сутність, особливості та умови процесу розвитку рефрексивних вмінь молодшого школяра у сучасному інформаційному просторі. Проблема пошуку методів розвитку рефлексії у дітей набирає особливої актуальності в наш час, оскільки реалії сьогодення не сприяють природньому розвитку цього феномену. Це пояснюється тим, що перенасиченість інформаційного простору, зміна освітньої парадигми з гуманітарно-особистісної на прагматичну, переповнення соціуму спонуками до негайних дій гальмує прагнення до роздумів, до самоаналізу, до усвідомлення свого життєвого досвіду. Звичка дитини отримувати бажаний результат простим натисканням кнопки комп'ютера призводить до деформації діяльнісних компонентів структури особистості взагалі й рефлексії зокрема. Виокремлено теоретико-методологічні підходи до розробки системи формування рефлексії у дітей молодшого шкільного віку із застосуванням невербальних стимулів. Показано зв'язок особистісної зрілості, творчості, а також роль музичного мистецтва у формуванні особистості взагалі й рефлексії зокрема. Рефлексивний механізм сприйняття і осмислення музичного тексту полягає в наступному: музична інтонація як значущий стимул, впливає на несвідомі структури, викликає емоційну реакцію слухача. Рефлексивний механізм дозволяє зафіксувати цю реакцію шляхом "зупинки" - звернення назад (в себе) - осмислення свого емоційного стану (емоційної реакції) - ототожнення станів і реакцій з певними почуттями - вихід в асоціативне поле, засноване на особистому емоційному досвіді і переосмислення його змісту в новому контексті, - створення образних конструкцій музичного тексту і конструктивний аналіз виразних засобів музики, дали свідомості "образ". В результаті цих рефлексивних дій відбувається одночасне осягнення себе, зміненого музикою, і осягнення сенсу музичного тексту. З'ясовано, що розвиток рефлексії у молодших школярів в процесі освіти передбачає вибір педагогічних умов, відповідних як самому феномену рефлексії, так і змісту тієї діяльності, в рамках якої здійснюється формування рефлексивних навичок. На нашу думку, найбільш ефективним різновидом такої діяльності є процес сприйання музики. Інтонаційна природа музики і невербальний характер її впливу на емоційно-чуттєву сферу людини представляють унікальну можливість розвитку рефлексії. Надано результати емпіричного дослідження основних тенденцій та вікової динаміки розвитку рефлексії, визначено її рівні та чинники становлення відповідно до ступеню особистісного розвитку. Було експриментально доведено, що становлення рефлексії як цілісного новутворення залежить ві особистісної зрілості досліджуваних, що в свою чергу, зумовлено їх соціальною ситуацією розвитку. Усвідомлення себе, здатність до рефлексії за умов несприятливої соціальної ситуації розвитку блокується негативними емоційними переживаннями. Наявний тісний кореляційний зв'язок між показниками рівня розвитку рефлексії та ступенем усвідомлення, оцінки та засвоєння свого життєвого досвіду й збалансованістю сприймання себе в просторі оточуючого світу. Доведено, що невербальні методи формування рефлексивних вмінь більш ефективні ніж вербальні; показано роль емоційних переживань, що викликані завдяки сприйманню музичних творів у активізації процесу рефлексії. Існують значущі відмінності за рівнями рефлексії між групами досліджуваних із застосуванням вербальних і невербальних методів; була статистично виявлена тенденція до наявності відмінностей між групами дітей, які аналізували художні твори (картини) і музику. Отже, емпірично доведено ефективність невербальних засобів розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Особливу ефективність було виявлено внаслідок застосування в якості стимульного матеріалу музики. Розроблено систему формування рефлексивних вмінь молодшого школяра засобами музичного мистцетва. наведено результати апробації зазначеної системи в ході викладання навчальної дисципліни "Мистецтво" у закладах середньої освіти. Показано статистично підтверджені дані щодо ефективності розвитку рефлексивних вмінь молодших школярів із застосуванням невербальних стимулів.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Яворська-Вєтрова, І. В.
Проблема ставлень особистості у площині підходів позитивної психології та психотерапії [Текстььь] / І. В. Яворська-Вєтрова // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ,[Ніжин] : [ПП Лисенко М. М.], 2020. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 13. - С. 428-435. - Бібліогр.: с. 433-436 (13 назв)

УДК

159.923.2

РУБ 15(08)
Рубрики: Загальна психологія
Історична психологія
Етнічна психологія
фывфывфыв:
особистість -- ставлення -- система ставлень -- позитивна психологія -- психотерапія -- оптимальне переживання -- потік
Аннотация: Стаття присвячена теоретичному налізу проблеми ставлень у контексті підходів позитивної психології і психотерапії. Ставлення особистості як інтегруючий елемент її структури розглядаються в якості потенціалу самореалізації, розвитку, досягнення процвітання. Наголошено, що ставлення людини до світу, інших людей, до самої себе виступають структурними елементами моделей позитивного функціонування, психологічного благополуччя. У площині методу позитивної психотерапії Н. Пезешкіана розглянуто створення концепцій як емпірично-когнітивно-емоційних структур, що задають схему інтерпритації ставлення людини до себе, до інших людей і до дійсності. Здійснено аналіз системи ставлень у теорії оптимального переживання, стану потоку в будь-якій сфері взаємин зі світом, іншими людьми, самою собою, в будь-якій діяльності.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)

Найти похожие

159.922.76-056.2:616.12-00+159.942](043.5)
К 63

Компанович, Маріанна Станіславівна.
Емоційні переживання підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями та їх корекція [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.04 / М. С. Компанович ; наук. кер. Г. В. Католик ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2020. - 24 с. : табл. - Бібліогр.: с. 18-20 (13 назв). -

УДК

159.922.76-056.2:616.12-00+159.942](043.5)

Рубрики: Медична психологія
фывфывфыв:
емоційні переживання -- психосоматичні серцево-судинні захворювання -- підлітковий вік -- інтроспекція -- рефлексія -- психологічна корекція -- саморегуляція емоційних переживань
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячене вивченню емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, створенню та апробації комплексної психокорекційної програми розвитку здатності до саморегуляції емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Емоційні переживання підлітків із психосоматичними серцево-судинних захворювань проявляться через низку психологічних симптомокомплексів, що виходять з особистісних особливостей досліджуваних, стосунків із найближчим оточення (дитячо-батьківських та сиблігових), що безпосередньо мають вплив на особистість підлітків та стають в подальшому прототипною моделлю взаємодії із соціумом, а також з огляду самого нозологічного навантаження. Емпіричним дослідженням охоплено загалом 360 респондентів. Експериментальну групу склали підлітки із психосоматичними серцево-судинними захворювання в кількості 180 досліджуваних віком 14 та 15 років до контрольної групи увійшли 180 респондентів їхніх однолітків без проявів захворювання. Запропоновано комплексний підхід емпіричного дослідження емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, результати якого були інтегровані у формувальну частину дослідження. Дано визначення емоційних переживань та побудовано теоретичну модель виникнення емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Поглиблено розуміння ролі емоційних переживань в ґенезі та в опрацюванні стигматизуючих наслідків психосоматичних серцево-судинних захворювань для підлітків. Розроблено та апробовано щоденник інтроспекції та рефлексії емоційних переживань відповідно до віку досліджуваних. Обґрунтовано припущення, що інтенсивні емоційні переживання відреаговуються психосоматичними пацієнтами, зокрема підлітками із психосоматичними серцево-судинними захворювання через симптоматику або сновидіння. Виявлено ключове завдання психологічної корекції емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, а саме розвиток здатності до їхньої саморегуляції, а також застосовано інтроспекцію та рефлексію в контексті наративів досліджуваних, для формування здатність до саморегуляції емоційних переживань.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Католик, Галина Вікторівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Найти похожие

159.922.76-056.2:616.12-00+159.942](043.5)
К 63

Компанович, Маріанна Станіславівна.
Емоційні переживання підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями та їх корекція [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.04 / М. С. Компанович ; наук. кер. Г. В. Католик ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2020. - 350 с. : табл. - Бібліогр.: с. 243-267 (369 назв). -

УДК

159.922.76-056.2:616.12-00+159.942](043.5)

Рубрики: Медична психологія
фывфывфыв:
емоційні переживання -- психосоматичні серцево-судинні захворювання -- підлітковий вік -- інтроспекція -- рефлексія -- психологічна корекція -- саморегуляція емоційних переживань
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячене вивченню емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, створенню та апробації комплексної психокорекційної програми розвитку здатності до саморегуляції емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Емоційні переживання підлітків із психосоматичними серцево-судинних захворювань проявляться через низку психологічних симптомокомплексів, що виходять з особистісних особливостей досліджуваних, стосунків із найближчим оточення (дитячо-батьківських та сиблігових), що безпосередньо мають вплив на особистість підлітків та стають в подальшому прототипною моделлю взаємодії із соціумом, а також з огляду самого нозологічного навантаження. Емпіричним дослідженням охоплено загалом 360 респондентів. Експериментальну групу склали підлітки із психосоматичними серцево-судинними захворювання в кількості 180 досліджуваних віком 14 та 15 років до контрольної групи увійшли 180 респондентів їхніх однолітків без проявів захворювання. Запропоновано комплексний підхід емпіричного дослідження емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, результати якого були інтегровані у формувальну частину дослідження. Дано визначення емоційних переживань та побудовано теоретичну модель виникнення емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Поглиблено розуміння ролі емоційних переживань в ґенезі та в опрацюванні стигматизуючих наслідків психосоматичних серцево-судинних захворювань для підлітків. Розроблено та апробовано щоденник інтроспекції та рефлексії емоційних переживань відповідно до віку досліджуваних. Обґрунтовано припущення, що інтенсивні емоційні переживання відреаговуються психосоматичними пацієнтами, зокрема підлітками із психосоматичними серцево-судинними захворювання через симптоматику або сновидіння. Виявлено ключове завдання психологічної корекції емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, а саме розвиток здатності до їхньої саморегуляції, а також застосовано інтроспекцію та рефлексію в контексті наративів досліджуваних, для формування здатність до саморегуляції емоційних переживань.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Католик, Галина Вікторівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

15(08)
А 43

Шаумян, О. Г.
Формування цілісності особистості в осіб, які схильні до переживання стану самотності [Текст] / О. Г. Шаумян // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Логос, 2020. - Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 55. - С. 93-97. - Бібліогр.: с. 96-97 (11 назв)

УДК

316.61:316.624.4]:159.923.31

РУБ 15(08)
Рубрики: Соціальна психологія
фывфывфыв:
самотність -- особистість -- цілісність особистості -- стан самотності -- психологічний простір -- життєвий світ -- моральний простір
Аннотация: Актуальним у всі часи є піклування про гармонійний розвиток індивіда та плекання позитивної успішної особистості. Незважаючи на широту поглядів у вітчизняних й закордонних психологів-практиків щодо формування цілісності особистості у самотніїх осіб, доцільно проаналізувати їх у світлі процесів глобалізації суспільства. Поглиблення роздробленості суспільства, невизначеність традиційних груп, беззапереічне ідентифікування успіху із суспільним визнанням спричиняють виникнення і тривале протікання стану переживання самотності. Для того щоб уникнути цього і забезпечити особистості гармонійний стан, слід виокремити детермінанти розвитку саме для конкретного індивіда, сформувати потребу цілісного життя, включаючи різноманітні сфери життєдіяльності людини, з метою її позитивного успішного розвитку.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\
Нет сведений об экземплярах (Источник в БД не найден)

Найти похожие

15(08)
А 43


    Актуальні проблеми психології [Текст] : збірник наукових праць. Т. 1. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Вип. 55 / За ред. С. Д. Максименка ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ : Логос, 2020. - 100 с. : табл. - ISSN 2072-4772. - 18.00 грн.
    Содержание:
Баранова, В. А. Організаційно-психологічні особливості позашкільних навчальних закладів як освітніх організацій / В. А. Баранова. - С .3-9. - Бібліогр.: с. 7-9 (33 назви)
Винославська, О. В. Теоретичні аспекти деструктивного лідерства в організації: аналіз зарубіжних досліджень / О. В. Винославська, М. О. Кононець. - С .10-15. - Бібліогр.: с. 14-15 (28 назв)
Карамушка, Л. М. Суб'єктивне благополуччя менеджерів освітніх організацій: зв'язок з інноваційними стилями управління / Л. М. Карамушка, А. О. Клочко. - С .16-23. - Бібліогр.: с. 21-22 (21 назва)
Карамушка, Л. М. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров'я особистості та організації / Л. М. Карамушка, Ю. С. Снігур. - С .23-30. - Бібліогр.: С. 27-29 (38 назв)
Карамушка, М. І. Аналіз психологічних якостей соціально активної молоді / М. І. Карамушка, Т. В. Карамушка. - С .30-37. - Бібліогр.: с. 36-37 (14 назв)
Кличковський, С. О. Визначення соціально-психологічних чинників психологічного клімату на підприємстві у кризовий період / С. О. Кличковський. - С .38-43. - Бібліогр.: с. 43 (5 назв)
Креденцер, О. В. Теоретичний аналіз основних підходів до визначення поняття "здоров'я" в психології / О. В. Креденцер. - С .44-50. - Бібліогр.: с. 49-50 (23 назви)
Лагодзінська, В. І. Методики для дослідження креативності персоналу освітніх організацій як чинника психологічного здоров'я / В. І. Лагодзінська. - С .51-58. - Бібліогр.: с. 55-58 (45 назв)
Терещенко, К. В. Детермінанти забезпечення психологічного здоров'я персоналу організацій в умовах соціальної напруженості / К. В. Терещенко. - С .59-66. - Бібліогр.: с. 63-65 (31 назва)
Фурман, О. Є. Розвивальна взаємодія в освітньому закладі як сфера психологічного оргвпливу / О. Є. Фурман, А. Н. Гірняк. - С .66-71. - Бібліогр.: с. 70-71 (17 назв)
Лагодзінський, В. В. Тренінг "Розвиток у менеджерів та підприємців емоційного лідерства" / В. В. Лагодзінський. - С .72-78. - Бібліогр.: с. 77-78 (27 назв)
Донець, О. І. Соціально-психологічні кореляти суб'єктивного віку особистості: теоретичний аналіз проблеми / О. І. Донець. - С .79-85. - Бібліогр.: с. 84-85 (61 назва)
Журавльова, О. В. Особливості взаємозв'язку прокрастинації та перфекціонізму особистості / О. В. Журавльова. - С .86-92. - Бібліогр.: с. 91-92 (17 назв)
Шаумян, О. Г. Формування цілісності особистості в осіб, які схильні до переживання стану самотності / О. Г. Шаумян. - С .93-97. - Бібліогр.: с. 96-97 (11 назв)

УДК

159.9:005(082)

РУБ 15(08)
Рубрики: Організаційна психологія--Економічна психологія--Соціальна психологія
фывфывфыв:
Організаційна психологія -- Економічна психологія -- Соціальна психологія

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

15(08)
А 43

Візнюк, І. М.
Соматичне підгрунтя у зародженні іпохондричної хвороби [Текст] / І. М. Візнюк // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2020. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 27. - С. 65-74. - Бібліогр.: с. 73 (5 назв)

УДК

159.9.07:616.895.4

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
фывфывфыв:
іпохондричні розлади -- соматичні захворювання -- психічні стани -- кореляційні зв'язки -- переживання -- емоційні порушення -- нозології -- соматопатія -- соматотонія
Аннотация: У статті зосереджено увагу на поведінкових механізмах іпохондричних розладів особистості та їх основних принципах психодіагностики. Вказано перелік симптоматичних особливостей розладу в умовах диференційних схожостей й відмінностей індивідуальних і загальних показників психодіагностичних принципів. Використано загальнонаукові методи у вивченні різнопланових джерел і летаратури, у разі чого вдалося відтворити реальні факти досліджуваної проблеми з урахуванням наукового доробку вітчизняних науковців. Обгрунтовано аналіз вивчення етіології і розвитку іпохондричних нозологій у групі хворих із найбільш вираженою патофізіологічною симптоматикою. Вказано перелік симптоматичних особливостей розладу в умовах диференційних схожостей і відмінностей індивідуальних і загальних показників психодіагностичних методів.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Кордунова, Наталія Олександрівна.
Роль емоційного фактора в міжособистісній взаємодії студентів [Текст] / Н. О. Кордунова, Н. С. Дмитріюк // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2019. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 15. - С. 181-188. - Бібліогр.: с. 187-188 (7 назв)

УДК

159.942:[316.6:316.47-057.87

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
фывфывфыв:
емоції -- емоційність -- емоційні переживання -- емоційні взаємини -- міжособистісні взаємини
Аннотация: У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз проблеми ролі емоційного фактору в міжособистісній взаємодії студентів в умовах сучасної підготовки у вищому навчальному закладі. Розглянуто основні підходи щодо сутності феноменів емоційних станів. Аналіз проблеми факусується на рогляді їх в якості важливої ланки в системі міжособистісних взаємин. Показано, що розвиток емоційних особливостей є одним із важливих чинників взаємодії студентів у процесі навчання. Проаналізовано зміни в динаміці емоційних властивоестей особистості студентів у процесі міжособистісних взаємин. Наводяться результати дослідження особливостей їх прояву. Доведено, що в основі складових міжособистісних взаємин студентів різних років навчання присутній критерій емоційності, який є індикатором настрою і поведінки, а також формує взаємини. Підтверджена думка про те, що рівень міжособистісних відносин у студентському колективі важливим чином пов'язаний зі ступенем розвитку емоційної адекватності.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Дмитріюк, Наталія Степанівна; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

151.7
П 12

Папуча, М. В.
Проблеми психології переживання [Текст] : монографія / М. В. Папуча ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гороля. - Ніжин : [Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя], 2019. - 191 с. - ISBN 978-617-527-205-3 : 20.00 грн.

УДК

159.942

РУБ 151.7
Рубрики: Емоції. Чутливість. Почуття
фывфывфыв:
психологія переживання -- переживання -- переживання любові

Доп.точки доступа:
Ніжинський державний університет імені Миколи Гороля
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

12.

15(08)
А 43

Івашкевич, Е. З.
Роль соціального інтелекту та особливості його прояву у педагогічній діяльності [Текст] / Е. З. Івашкевич, А. О. Яцюрик // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : ДП "Інформаційно-аналітичне агенство", 2019. - Т. 10 : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія., Вип. 33. - С. 35-50. - Бібліогр.: с. 46-48 (17 назв)

УДК

925:159.923

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія навчання
Генетична психологія
Медична психологія
фывфывфыв:
соціальний інтелект -- педагогічна діяльність -- когнітивний, емпатійний та мнемічний аспекти соціального інтелекту -- суб'єктивне усвідомлення -- особистісно значущий досвід -- професійно значущий досвід -- суб'єктивне переживання
Аннотация: Соціальний інтелект індивіда у статті розглядається як своєрідний психологічний інструмент забезпечення людиною власної ефективної життєдіяльності, який організований особливим чином і не існує відривано від соціальної активності суб'єкта. Структуру індивідуального соціального інтелекту складають певний репертуар стереотипних способів, прийомів, засобів, які дозволяють встановлювати контакт із іншими людьми та здійснювати оптимальну взаємодію в різних умовах (навіть при зниженні когнітивної емпатії у одного з членів діади, недостатньо розвиненій у суб'єкта здатності до узагальнення та раціоналізації, при розбіжностях у ціннісних орієнтаціях, морально-етичних настановленнях у суб'єктів соціальної взаємодії). У статті наголошено, що соціальний інтелект педагога вміщує когнітивний, емпатійний та мнемічний аспекти. Елементи (або скрипти, фрейми концепти) емпатійного аспекту соціального інтелекту складють зміст конкретних усвідомлених педагогом образів реальності, які можуть як сприйматися безпосередньо, так і виникати в спогадах та уяві особистості. Емпатійні фрейми, скрипти концепти наділяють емоційністю продукти, інтелектуальної діяльності, своєрідну картину світу, яка складається у суб'єкта в результаті роботи соціального інтелекту, внаслідок чого світ постає для суб'єкта як існуючий у метакогнітивній сфері. Виокремлено критерії продуктивного функціонування соціального інтелекту педагога. Це, зокрема, успішне розв'язання людиною соціальних нестандартних (у тому числі-оригінальних) задач та завдань, а також успішність фахівця в реалізації педагогічної діяльності. Зазначено, що в сфері мнемічного досвіду усвідомлені переживання супроводжуються почуттям суб'єктивної очевидності того, що відбувається. Підтвердженням "суб'єктивного усвідомлення" є психологічні поняття, які досить широко використовуються в науковому обігу: "безпосередній досвід", "особистісно значущий досвід", "професійно значущий досвід", "суб'єктивне переживання" тощо. Хоча емпатійний аспект соціального інтелекту не усвідомлюється педагогом, саме він, на думку авторів статті, забезпечує усвідомлення емоційно-експресивної та емпатійної сторін об'єктів та суб'єктів у міжособистісної взаємодії.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Яцюрик, Алла Олександрівна; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України(Київ)

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)

Найти похожие

13.

15(08)
А 43

Гуд, Г. О.
Психолого-педагогічні засоби профілактики та корекції негативних переживань молодших школярів [Текст] / Г. О. Гуд // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2019. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 12. - С. 83-96. - Бібліогр.: с. 94-95 (11 назв) . - ISBN 2072-4772

УДК

159.9.072.432

РУБ 15(08)
Рубрики: Загальна психологія
Історична психологія
Етнічна психологія
фывфывфыв:
комплексна корекція -- молодший шкільний вік -- негативні переживання -- толерантність до негативних переживань -- профілактика та корекція негативних переживань
Аннотация: У статті висвітлено результати емпіричного дослідження, отримані внаслідок апробації авторської програми формування толерантності до негативних переживань у молодшому шкільному віці. Виокремлено чинники, що сприяють формуванню толерантності негативних переживань в молодшому шкільному віці, а саме: стресостійкість, емоційна стабільність, емоційна врівноваженість, а також дружелюбність, схильність до спільної взаємодії. Охарактеризовано провідні компоненти профілактики та корекції негативних переживань в молодшому шкільному віці: афективний (психопрофілактика та психокорекція домінуючих станів, емоцій, почуттів, настроїв завдяки спеціальним дихальним й руховим вправам, що сприяють покращенню нейродинамічної складової психічної діяльності); когнітивний (розвиток пізнавальних здібностей); мотиваційно-смисловий (формування нейтрального ставлення до фрустрації, впевненості й успішності); поведінковий (формування умінь взаємодії в умовах спільної діяльності, успішної комунікації); часово-просторовий (орієнтації в часі й просторі завдяки спеціальним тренінговим вправам, іграм). Здійснено фактичний аналіз одержаних емпіричних даних за усіма вибірками учнів початкових класів, котрі увійшли до експериментальних груп, та були задіяні у програму психологічної профілактики та корекції наслідків негативних переживань.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)

Найти похожие

14.

159.923+177.82
Б 38

Бедан, Вікторія Борисівна.
Індивідуально-типологічні особливості схильності особистості до переживання самотності [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / В. Б. Бедан ; наук. кер. О. П. Саннікова ; ДЗ "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського". - Одеса, 2018. - 21 с. - Бібліогр.: с. 17-18 (17 назв). -

УДК

159.923+177.82

Рубрики: Загальна психологія
Історія психології
фывфывфыв:
особистість -- самотність -- переживання самотності -- схильність до переживання самотності -- індивідуально-типологічні особливості -- типи самотності -- функціональна спрямованість переживання самотності
Аннотация: У дисертаційній роботі викладено результати дослідження індивідуально-типологічних особливостей схильності особистості до переживання самотності, що розглядається як системна багаторівнева властивість особистості, яка характеризується стійким комплексним відчуттям про недолік, недостатність позитивно забарвлених контактів, або боязнь їх втрати, що виявляється у власних емоційних, когнітивних, поведінкових репрезентаціях. Схильність до переживання самотності знаходить свій вираз в упередженому маркуванні більшості ситуацій як «самотньогенних», у мобілізованості, постійній готовності у різних ситуаціях реагувати переживаннями самотності. У контексті континуально-ієрархічного підходу експліковано та описано формально-динамічні, якісні, змістово- особистісні та соціально-імперативні складові схильності до переживання самотності. Створено (у співавторстві) комплекс оригінальних методик. Визначено взаємозв’язки показників схильності до переживання самотності з агресією, тривогою, нарцисизмом, внутрішнім та зовнішнім Я-обмеженням, часовою перспективою, життєстійкістю, психологічним благополуччям, стильовими особливостями поведінки, адаптивністю, а також факторами особистості, які діагностовані за допомогою Фрайбурзького особистісного опитувальника ЦРІ): невротичністю, депресивністю, сором'язливістю, дратівливістю, емоційною лабільністю. Досліджено індивідуально- психологічні характеристики представників емоційного, когнітивного, контрольно-регулятивного, самотворчого, адаптивного та саморуйнівного типів переживання самотності.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Саннікова, Ольга Павлівна \наук. кер.\; ДЗ "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського"
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

15.

159.923+616.89-008.444.7+159.942
Л 63

Лісовенко, Анна Федорівна.
Індивідуально-психологічні особливості переживання почуття заздрощів [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / А. Ф. Лісовенко ; наук. кер. О. П. Саннікова ; ДЗ "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського". - Одеса, 2018. - 20 с. - Бібліогр.: с. 17-19 (17 назв). -

УДК

159.923+616.89-008.444.7+159.942

Рубрики: Загальна психологія
Історія психології
фывфывфыв:
заздрість -- схильність до переживання почуття заздрощів -- заздрість особистості -- індивідуально-психологічні особливості заздрісності
Аннотация: У дисертаційній роботі викладено результати дослідження індивідуально - психологічних особливостей заздрісності (схильності до переживання почуття заздрощів), що визначається як складна багаторівнева властиві сть особистості, яка виявляється у постійному порівнянні себе з іншими людьми (чи уявним «еталоном») не на свою користь, що супроводжується суб’єктивним відчуттям зниження самоцінності, переживанням пристрасного бажання заволодіти пер евагами об’єкту порівняння при неможливості їх отримання. У контексті континуально - ієрархічного підходу експліковано та описано формально - динамічні, які сні, змістово - особ истісні та соціально - імперативні складові заздрісності. Створено (у співавторстві) ком плекс оригінальних методик, що спрямовані на в ивчення показників заздрісності. Емпірично визначено взаємо зв’язки заздрісності з вадами емоційного інтелекту, невпевненістю в собі, психологічним неблагополуччям, стресом, агресією та депресією , ворожістю, акт ивізацією копінг - стратегій, перфекціонізмом, нарцисизмом, ірраціональними установками, факторною структурою особистості. Теоретично обґрунтовані й емпірично виокремлені типи схильності особистості до заздрощів та з’ясовано психологічні характеристики осіб, які різняться за емоційним, когнітивним, поведінковим і контрольно - регулятивним типом переживання заздрощів. Доведено, що відмінності за емоційністю виявляються в індивідуально - психологічних особливостях заздрісності.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Саннікова, Ольга Павлівна \наук. кер.\; ДЗ "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського"
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

16.

153.6
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Володарская, Наталия Дмитриевна.
Технології активізації самодетермінації особистості в кризових ситуаціях [Текст] / Н. Д. Володарская // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2018. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 14. - С. 77-83

УДК

159.923

РУБ 153.6
Рубрики: Психологія обдарованості
фывфывфыв:
самодетермінація -- розвиток особистості -- почуття -- переживання -- технології -- активізація -- кризові ситуації
Аннотация: В статті проаналізована проблема самодетермінації розвитку особистості в кризових ситуаціях. Визначено ефективні напрямки та методи активізації самодетермінації особистості. Виокремлені засоби актуалізації потреб, бажань, життєвих перспектив особистості. Описана діалогова модель взаємодії як технології активізації формування життєвих перспектив особистості. Зазначені складові цієї моделі. Найголовнішим інструментом моделі є - почуття, переживання, які виникають в діалозі і створюють поле взаємодії, в якому відбувається процес концептуалізації цих взаємин. Вивчена специфіка гештальт-підходу. Технологія взаємодії з іншими активізує пошук можливостей досягнення життєвих цілей особистості, які вона ставить в певних життєвих ситуаціях

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

15(08)
А 43

Гуд, Г. О.
Емоційна сфера особистості: теоретико-методологічний аспект дослідження [Текст] / Г. О. Гуд // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2018. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 1. - С. 84-94. - Бібліогр.: с. 91-93 (11 назв)

УДК

159.942.5

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
фывфывфыв:
емоції -- переживання -- відношення -- відображення -- емоційна сфера -- комунікативна сфера -- міміка -- теорії емоцій
Аннотация: У статті окреслено основні теорії та наукові підходи зарубіжних і вітчизняних психологів, які розкривають феноменологію емоцій. Предметом дискусій є вплив емоцій на становлення та розвиток особистості, забезпечення життєдіяльності та функціонування у соціумі, через переживання, відношення, відображення. У сучасних наукових інтрпретуванннях означені терміни особистості отримали дещо інші акценти. Так, переживання розглядається як універсальна психічна здатність психічно здорової людини, що супроводжує всі її види діяльності та процеси спілкування; відношення - активний, свідомий, інтегральний, вибірковий, заснований на досвіді зв'язок особистості з різними сторонами дійсності; відображення - властивість матерії, що полягає в здатності матеріальних об'єктів реагувати на дію, впливи. Основними теоретичними концептами емоцій визначено вчення К. Ізадра про психодинамічний, дименсійний, когнітивний, соціально-когнітивний, когнітивно-фізіологічний підходи. В основу психодинамічного підходу вченим покладено психоаналітичну теорію афекта М. Клейна, З. Фройда, Г. Холла; когнітивного М. Клейна; дименсійного Г. Спенсера, Е. Даффі, Д. Ліндсі; нейрокультурного - П. Екмана, які цілісно розкривають вчення про емоції та їх диференціацію. Особлвий інтерес дослідження представляють емоції, зумовлені комунікативною сферою. У процесі такої взаємодії відбувається активне пізнання дійсності, формування у суб'єкта емоційного відношення цієї дійсності, до інших людей, до самого себе. Велику роль у передачі комунікативної інформації належить невербальним і вербальним засобам (міміка, пантоміміка, жести, інтонація голосу тощо). Саме вони характеризують інтенсивність виявлення переживань людини, розкривають здатність пізнавати себе та світ довкілля. Вербальний опис експресії з зразком, що включає тільки ті ознаки, які усвідомлюються суб'єктом, є для нього деякими константами в упізнанні емоцій за виразом обличчя. Кількість його ознак, свідчить про пізнавальні можливості суб'єкта, про його уміння свідомо виокремлювати ознаки експресії та переживань.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Гриценко, А. В.
Ризики впливу телевізійних та комп'ютерних технологій на розвиток психіки людини в добу інформаційного протистояння [Текстььь] / А. В. Гриценко // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ : Логос, 2018. - Т. 3 : Консультативна психологія і психотерапія, Вип. 14. - С. 214-232. - Бібліогр.: с. 230-231 (9 назв)

УДК

159.92

РУБ 15(08)
Рубрики: Консультативна психологія та психотерапія
фывфывфыв:
"цифрова недоумкуватість" -- атрофія мозку -- "інтернет-психоз" -- мислення -- співпереживання -- воля -- "завмерлий погляд" -- педагогіка переживання -- скаутинг
Аннотация: У даній статті розглянуто погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників на питання інформаційно-психологічного протиборства, питання маніпулятивних впливів на свідомість людини. Також подано результати досліджень безпосереднього впливу технологічних приладів (телевізорів, компютерів) на психіку людини, особливості процесу розвитку мозку людини, що є залежною від телебачення та комп'ютера. Розглянуто шкідливий плив на здоров'я телевізійної та комп'ютерної залежності. Описано особливості розвитку мислення, мовлення, пам'яті, вольової сфери, сфери почуттів та вміння співпереживати у добу повсюдного розповсюдження комп'ютерних та телевізійних технологій. Наголошується на важливості своєчасного формування психологічних процесів у природньому та людському оточенні.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)

Найти похожие

19.

151.60
А 43

Зазимко, Оксана Володимирівна.
Конструювання просторово-часових відношень на етапах самопроектування особистості [Текст] / О. В. Зазимко // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ ; Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2018. - Т. 2 : Психологічна герменевтика, Вип. 11. - С. 53-72. - Бібліогр.: с. 68-72 (21 назва)

УДК

159.923.2

РУБ 151.60
Рубрики: Психологічна герменевтика
фывфывфыв:
просторово-часові відношення -- самопроектування особистості -- автонаратив -- переживання -- смисл -- хронотоп
Аннотация: Конструювання просторово-часових відношень розглянут як формування переживань, пов'язаних із осягненням особистісного життєвого хронотопу. Визначено, що означені переживання як процес перетворення ознак зовнішнього світу у внутрішній, що стає плацдармом для конструювання власного "Я" на різних вимірах розвитку особистості: " плагіатор", "читач", "автор". "Плагіатор", який здатний до емоційного переживання без задіяння рефлексивних процесів щодо осмислення особистісного часу і простору, здебільшого компонує текстові висловлювання на основі ситуативно- емоційних відчуттів. Емоційне переживання часу і простору характерне для початкових етапів онтогенетичного становлення психіки, а також може характеризувати дорослу особистість, для якої час і простір не навантажуються особистісними смислами. "Читач" диференціює оточуюче середовище на зовнішнє і внутрішнє, усвідомлює і осмислює переживання плинності та лінійності часу. Породжені смисли чи переосмислені значимості сучасної цивілізації сприяють виробленю індивідуальної цілісної картини світу на основі нестабільного хронотопу. Футуристичні автонаративи насичуються усвідомленим переживанням послідовності перебігу подій з орієнтованістю на майбутнє; суб'єктивізацією набутого просторово-часового досвіду; регулюванням власного часо-простору у дійсний момент. Усвідомлене переживання просторово-часових відношень можливе з юнацього віку, який характеризується зростанням ступеня узагальненості й конкретного представлення часу в цілях, планах, очікуваннях. "Автор" характеризується здатністю до створення смислових систем, що забезпечується "створенням" власного темпорального простору. Діалогічність розуміння, інтерпретація співставлення соціокультурних й особистісних смислів, осмислення й прийняття різних світів можливого сприяють збагаченню переживань просторово-часових відношень та дозволяють будувати Я-текст, який охоплює зрілий життєвий хронотоп. Перспективність дослідження передбачено у розробці дискурсивних технологій самопроектування особистості, що базується на розумінні особистості свого життя і себе самої з погляду її часової трансспективи.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)

Найти похожие

20.

151.60
А 43


    Актуальні проблеми психології [Текст] : збірник наукових праць. Т. 2. Психологічна герменевтика. Вип. 10 / За ред. С. Д. Максименка ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ ; Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2017. - 216 с. : табл., рис. - ISSN 2072-4772. - 13.00 р.
    Содержание:
Чепелева, Наталия Васильевна. Теоретико-методологические основы разработки нормативной модели самопроектирования личности / Н. В. Чепелева. - С .4-19. - Бібліогр.: с. 18-19 (7 назв)
Рудницкая, Светлана Юрьевна. Прототекст как основа "Я" текста в нарративных практиках самопроектирования личности / С. Ю. Рудницкая. - С .20-37. - Бібліогр.: с. 34-37 (16 назв)
Зазимко, Оксана Володимирівна. Наративізація реплікаційних утворень культури повсякденності як засіб побудови життєвих сюжетів у юнацькому віці / О. В. Зазимко. - С .38-51. - Бібліогр.: с. 49-51 (8 назв)
Лебединська, Ірина Вадимівна. Особистісне самопроектування і проблема раціональності / І. В. Лебединська. - С .52-63. - Бібліогр.: с. 61-63 (10 назв)
Зарецька, Ольга Олександрівна. Джерела індивідуального дискурсу самопроектування (за матеріалами опитування) / О. О. Зарецька. - С .64-81. - Бібліогр.: с. 79-81 (7 назв)
Шиловська, Олена Миколаївна. Особливості застосування дискурсивних пракик самопроектування у молодшому шкільному віці / О. М. Шиловська. - С .82-93. - Бібліогр.: с. 93 (3 назви)
Березко, Іванна Василівна. Технології самопроектування особистості під час онкологічних захворювань / І. В. Березко. - С .94-108. - Бібліогр.: с. 108 (2 назви)
Коваленко-Кобилянська, Ірина Генріхівна. Теоретичні підходи до дослідження інтелекту в геронтогенезі / І. Г. Коваленко-Кобилянська. - С .109-120. - Бібліогр.: с. 118-120 (10 назви)
Кресан, Ольга Дмитрівна. Відображення переживання та усвідомлення життєвих подій особистості в усній і письмових оповідях / О. Д. Кресан. - С .121-134. - Бібліогр.: с. 132-134 (9 назв)
Мещеряков, Д. С. Теоретичні підходи до проблем суб'єктності та суб'єктної активності / Д. С. Мещеряков. - С .135-154. - Бібліогр.: с. 132-134 (9 назв)
Гудінова, Ірина Леонідівна. Мем як зразкова текстова інтернет-форма в контексті самопроектування особистості / І. Л. Гудінова. - С .155-166. - Бібліогр.: с. 166 (3 назви)
Гуцол, Кирил Віталійович. Теоретико-методологічні основи дослідження наративної компетентності особистості / К. В. Гуцол. - С .167-185. - Бібліогр.: с. 181-185 (21 назва)
Галунзовский, Илья сергеевич. Виды игр в виртуальном пространстве: психолого-герменевтический подход / И. С. Галунзовский. - С .186-199. - Бібліогр.: С. 196-199 (17 назв)
Колярова, Анастасія Олегівна. Семантичний простір сприйняття тіла особистостями здатними до самопроектування / А. О. Колярова. - С .200-213. - Бібліогр.: С. 213 (3 назви)

УДК

159.9.01:801.73

РУБ 151.60
Рубрики: Психологічна герменевтика
фывфывфыв:
Психологічна герменевтика

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\
Экземпляры всего: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-88

Статистика за 17.07.2024
Число запросов	136878
Число посетителей	879
Число заказов	0