Главная Упрощенный режим Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (1283)Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (162)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>K=становлення<.>
Общее количество найденных документов : 403
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.
378-057.875:37.011.3-051:78
Б 78


    Бойчук, Ірина Ігорівна.
    Мистецький ідеал як чинник професійного становлення майбутніх учителів музики [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Бойчук Ірина Ігорівна ; наук. кер. Максименко С. Д. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2009. - 211, [10] с. : табл., рис. - Бібліогр.: с.181-202. -
УДК
Рубрики: Педагогічна психологія--Учитель музики--Дисертації
фывфывфыв:
професійне становлення -- мистецький ідеал -- музично-педагогічна діяльність -- професійна ідентичність -- особиста рефлексія
Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню соболивостей формування та розвитку мистецького ідеалу в процесі професійного становлення майбутніх учителів музики. Проаналізовано особистісні та соціальні чинники, які регулюють уявлення майбутніх учителів музики про професійну діяльність. У роботі визначено структуру мистецького ідеалу.Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено: мистецький ідеал є складником професійної ідентичності майбутніх учителів музики, постаючи єдністю соціальних,психологічних і вікових особливостей. Експерементально доведено, що рефлексія мистецького ідеалу сприяє професійному становленню майбутніх учителів музики. Проаналізовано психологічні прояви структури мистецького ідеалу: ідеал-взірець, ідеал-мрія, ідеал-мета; зазначена трискладова структура доповнена найвищим ступенем-особостісний ідеал. Визначено, що кожен із типів мистецького ідеалу базується на ідеалі-взірці, й реалізується яу його прийняття і застосування (ідеал-мета), як його вдосконалення (ідеал-мрія) та створення нового взірця (особистісний ідеал). Тип мистецького ідеалу визначає форми його реалізації у музично-педагогічній діяльності. Провідними формами реалізації мистецького ідеалу є композиторська, навчальна та педагогічна діяльність.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АНП України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

2.
159.9(091)"17-19"(477.53)
К 61


    Колодочка, Вікторія Валентинівна.
    Історико-культурні передумови становлення Полтавської психологічної школи у 18-20 століттях [Текст] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Колодочка Вікторія Валентинівна ; наук. кер. Чепа М.-Л. А. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010. - 218 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 190-214. -
УДК
Рубрики: Історія психології--Психологічна школа--Полтавщина, XVII-XX ст.--Дисертації
фывфывфыв:
наукова школа -- психологічна школа -- історико-культурні передумови -- психологія особистості -- історико-психологічний опитувальник
Аннотация: У дисертації містяться результати теоретичного дослідження історико-культурних передумов становлення психологічної школи Полтавщини впродовж 18-20 ст. На основі аналізу підходів до розуміння сутності наукової школи, доведено, що наукову школу психології слід розглядати за структурно-змістовними, формальними, географічними та етнопсихологічними критеріями. З метою вичення психологічної наукової школи доцільно застосовувати метод оцінки результативності її діяльності, алгоритм рівня її сформованості й розвитку, а для дослідження ролі особистості вченого в науці-методику "Історико-психологічний портрет вченого". Проведене дослідження дозволило зробити висновок про те, що психологічна думка та наука на Полтавщині впродовж 18-20 ст. пройшла еволюцію через ряд етапів і знайшла своє відображення у розвитку теологічного, філософського, мовознавчогой сучасного наукового (психологія особистості, вікова та педагогічна психологія) напрямків Полтавської психологічної школи, яка знаходиться на завершальному етапі свого становлення.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Чепа, Мирослав-Любомир Андрійович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

3.
378-057.875:37.011.3-051:159.954.4
К 67


    Корнієнко, Святослав Володимирович.
    Розв`язування психологічних задач як засіб становлення творчої активності майбутнього вчителя [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Корнієнко Святослав Володимирович ; наук. кер. Єршова-Бабенко І. В. ; Одес. держ. мед. ун-т. - Одеса, 2008. - 172 с. : табл. - Бібліогр.: с. 163-172. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Психологічні задачі--Дисертації
фывфывфыв:
психологічна задача -- творча активність -- особистісно орієнтований підхід -- педагогічна діяльність
Аннотация: У дисертації розглядаються методологічні та прикладні питання процеси розв"язування майбутніми психологами психологічних задач як засобу розвитку їхньої творчої активності. Обгрунтовано доцільність застосування чотирьох принципів задачного підходу: принцип задачної інтеграції, принцип особистісної орієнтації; принцип цільової лімінальності і принцип пошукової латентності. Визначено психолого-педагогічні умови використання різних видів психологічних задач для розвитку творчої активності майбутнього вчителя. У роботі обгрунтовується модель психолого-педагогічних умов, зокрема змісту, форм і методів реалізації задачного підходу до ставлення творчої активності студентів-випускниківвищих навчальних закладів у процесі їх підготовки; визначено комплекс критеріїв оптимального розв"язання психологічних задач майбутніми вчителями.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Єршова-Бабенко , Ірина Вікторівна \наук. кер.\; Одеський державний медичний університет (Одеса)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

4.
159.922.73-053.6-058.862
М 66


    Мітіна, Світлана Володимирівна.
    Соціально-психологіні чинники становлення особистості бездоглядних підлітків [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 / Мітіна Світлана Володимирівна ; наук. кер. Максимова Н. Ю. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010. - 217 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 198-217. -
УДК
Рубрики: Соціальна психологія--Бездоглядні підлітки--Дисертації
фывфывфыв:
бездоглядні підлітки -- дисфункційні сім`ї -- соціально-психологічні чинники -- особистість -- типологія -- ресоціалізація
Аннотация: У ході дослідження з"ясовано, що існує взаємозв"язок між соціальними чинниками та властивостями особистості, які детермінують бездоглядність підлітків. Виявлено, що сім"ї, в яких є ризик бездоглядності підлітків, включають не тільки соціально-неблагополучні. а також і зовні благополучні родини, де наявні конфліктні стосунки або до дітей застосовуються хибні типи виховання. Визначені особливості функціонування структурних компонентів особистості бездоглядних підлітків у сфері самосвідомості, мотиваційній та емоційній сферах. З"ясовано, що основними соціально-психологічними чинниками становлення особистості бездоглядних підлітків є: різновид сімейного неблагополуччя, сприйняття підлітком власної життєвої ситуації й уявлень про своє майбутнє, а також специфіка деформації структурних компонентів його особистості. Побудована типологія бездоглядних підлітків з метою визначення оптимального різновиду соціально-психологічної допомоги та форм їхнього подальшого життєвлаштування. Розроблена та апробована методика експрес-діагностики дає змогу практичним психологам здійснити диференційований підхід щодо ресоціалізації бездоглядних підлітків відповідно до типу їхньої бездоглядності.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максимова, Наталія Юріївна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

5.
159.923:331.54:159.9-051
О-54


    Олійник, Катерина Сергіївна.
    Схильність до особистісних змінювань як чинник обрання фаху практичного психолога [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Олійник Катерина Сергіївна ; наук. кер. Романовська Л. І. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2010. - 215 с. - Бібліогр.: с. 180-203. -
УДК
Рубрики: Педагогічна психологія--Практичний психолог--Дисертації
фывфывфыв:
професійне становлення -- особистісні зміни -- готовність до змін -- рефлексія
Аннотация: Теоретично обгрунтовано і експериментально доведено: конструктивні особистісні зміни сприяють професійному становленню практичних психологів; деструктивні-гальмують його розвиток. Схильність до змінювань реалізується засобамит конструктивного оцінювання ситуації невизначенності. Експерементально доведено, що рефлексія конструктивного оцінювання ситуації, як чинника розвитку особистісних змін, сприяє професійному становленню майбутніх практичних психологів через формування почуття психологічної безпеки. Проаналізовано психологічні прояви особистісних змінювань: конструктивні і деструктивні. Визначено, що конструктивні особистісні зміни викликають появу почуття психологічної безпеки і реалізуються у формі певного рівня готовності приймати новий досвід та перебудовувати структуру власної особистості у відповідності із вимогами до тих чи інших аспектів нової реальності (високий, низький, стійкий). Так, високий рівень психологічної безпеки віддзеркалює готовність особистості до особистісних змінювань й сприяє їх конструктивної реалізації. Й, навпаки, низький та нестійкий рівень психологічної безпеки здійснює деструктивний вплив на процеси особистісного зростання. Конструктивний або деструктивний зміст особистісних змінювань може реалізуватися через такі стратегії: прийняття, заперечення, відчудження. Означені стратегії можуть носити епізодичний, проблемний та екзистенційний характер.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Романовська , Людмила Іванівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

6.
159.923.2:331.54:37.011.3-051
П 13


    Павлюк , Марія Михайлівна.
    Психологічні особливості становлення професійної ідентичності вчителя основної школи [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Павлюк Марія Михайлівна ; наук. кер. Зливков В. Л. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010. - 262 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 177-206. -
УДК
Рубрики: Педагогічна психологія--Вчитель--Дисертації
фывфывфыв:
ідентичність особистості -- професійна ідентичність -- вчитель -- позиціонування -- професійне середовище
Аннотация: У роботі проаналізовано досвід вивчення феноменів ідентичності у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Розкрито сутність поняття професійної ідентичності вчителя. Охарактеризовано структурні компоненти професійної ідентичності вчителя: когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий. На їх основі виявлено особливості професійної ідентичності вчителя. З"ясовано, що зміст професійної ідентичності вчителя основної школи визначається характером позиціонування вчителя у професійному середовищі. Виявлено, що у вчителів із позитивним характером позиціонування професійного середовища рівень сформованості професійної ідентичності менше залежить від стажу педагогічної діяльності ніж у групі із негативним позиціонуванням. Розроблено та апробовано програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення професійної ідентичності вчителя та доведено її ефективність. Визначено послідовність становлення професійної ідентичності вчителя за компонентами: емоційно-ціннісний-актуалізація переживань та їх усвідомлення, гармонізація емоційних станів; пізнавальний-поповнення системи знань про себе, усвідомлення їх значущості у процесі професійної діяльності; поведінковий-моделювання адекватних стратегій поведінки; особистісна та професійна орієнтованість.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Зливков, Валерій Лаврентійович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

7.
159.923.2:331.102.24]:159.9-051-057.875
Р 39


    Ренке, Сергій Олександрович.
    Психологічні чинники становлення професійного образу "Я" у майбутніх психологів [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ренке Сергій Олександрович ; наук. кер. Онуфрієва Л. А. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010. - 246 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 229-246. -
УДК
Рубрики: Педагогічна психологія--Образ "Я"--Дисертації
фывфывфыв:
особистість -- професійний образ "Я" -- самооцінка -- зовнішня мотивація -- внутрішня мотивація -- професійна ідентичність
Аннотация: У дослідженні розкриваються зміст і динаміка розгортання процесу становлення професійного образу "Я", що трансформується у просторі професійного самовизначення, самоорганізації і персоналізації. Пропонується типологія професійних образів "Я", що перебуває у залежності від емоційно-ціннісного ставлення до себе і до професії, прагнення до саморозвитку. Шляхом емпіричного дослідження визначено п"ять типів сформованності професійного образу "Я": гармонійний, конвенціональний, узагальненний, розмитий і квазіобраз. Встановлено залежність мід типом сформованості професійного образу "Я" і характером проектування особистістю вектору самовизначення "Я" як суб"єкта самоактуалізації, зокрема у функції завершеної, автономної, передчасної, конформної чи дифузної ідентичності.Констатована залежність процесу становлення професійного Я-образу від впливу гендерного чинника, особливості змістовних і динамічних характеристик мотиваційної сфери, а також такого ситуаційного чинника, як форма навчання. Доводиться, що спеціальна організація процесу опанування гармонійного або конвенціонального типу професійного образу сприяє консолідації психологічних утворень, що постають водночас механізмом і засобом створення особистістю позитивного професійного Я-образу.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Онуфрієва, Ліана Анатоліївна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

8.
159.922.6+159.964.3
Р 62


    Рожденственський , Андрій Андрійович.
    Вікові особливості подолання когнітивного дисонансу в потенційних емігрантів [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Рожденственський Андрій Андрійович ; наук. кер. Максименко С. Д. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2009. - 215 с. : табл. - Бібліогр.: с. 179-198. -
УДК
Рубрики: Вікова психологія--Когнітивний дисонанс--Дисертації
фывфывфыв:
еміграція -- фрустрація -- соціалізація -- адаптація -- професійне становлення -- комунікація -- рефлексія
Аннотация: Виявлено, що рішення про емігрування не лише не ослаблює когнітивного дисонансу, а навпаки-посилює. На основі експериментальних даних показано, що подолання негативних проявів когнітивного дисонансууможливлюється завдяки розвитку фрустраційної толерантності. Показано, що фрустраційна толерантність справляє детермінуючий вплив на їх соціальне становлення. У контексті вікової та педагогічної психології, фрустрація у життєдіяльності виступає, з одного боку, наслідком певної якості соціальної структури, з іншого, індивідуально-психологічною детермінантою, що визначає певні особистісні прояви. Експериментально доведено, що способом запобігання та корекції фрустраційних станів може виступати розвиток рефлексії: тією самою мірою, якою дипресія виступає об"єктивним фактором финикнення фрустрацій, депривація як усвідомлена проблемність, розрив у відлагодженій діяльності виступає актуалізуючим чинником щодо звертання до засобів рефлексії.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

9.
[159.922.7:316.346.32-053.4]:316,362](043.3)
С 13


    Савченко, Юрій Юрійович.
    Становлення психологічної статі дитини дошкільного віку в умовах сім`ї [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Савченко Юрій Юрійович ; наук. кер. Кулачківська С. Є. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010. - 198 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 180-198. -
УДК
Рубрики: Педагогічна психологія--Психологічна стать--Дисертації
   Вікова психологія--Дошкільники--Дисертації

фывфывфыв:
психологічна стать -- статева ідентичність -- батьківсько-дитячі стосунки -- статево-рольова поведінка
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-експериментальному вивченню процесу становлення психологічної статі старших дошкільників у системі батьківсько-дитячих стосунків. Проаналізовано шляхи вирішення проблеми становлення психологічної статі дітей дошкільного віку у психологічній та педагогічній літературі. В дослідженні уточнено зміст понять "психологічна стать" і "батьківсько-дитячі стосунки", структурно представлені трьома компонентами: емоційним, когнітивним, діяльнісним. Визначено, взаємозв"язок мід рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків у їх сім"ях. На підставі отриманих результатів щодо взаємозв"язку між рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків у сім"ях виділено підгрупи респондентів. Згідно з їх якісною характеристикою обгрунтовано ефективні умови розвитку психологічної статі хлопчиків і дівчаток дошкільного віку у структурі сімейних стосунків, розроблено програму впровадження у практику роботи закладів дошкільної освіти системи психолого-педагогічних впливів розвивального характеру. В результаті експериментальної роботи підтверджено ефективність запропонованої програми і доведено доцільність її використання в освітній діяльності установ для дітей дошкільного віку. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у практиці роботи ДНЗ і вищих педагогічних навчальних закладів як навчально-методичний матеріал під час викладання дисциплінз фахової підготовки студентів, які навчаються за такими напрямками: "Дошкільна освіта", "Практична психологія" та "Соціальна педагогіка".

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Кулачківська , С. Є. \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

10.
159.923.37
Т 13


    Тавровецька, Наталія Іванівна.
    Становлення естетичних почуттів у процесі формування Я-образу [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Тавровецька Наталія Іванівна ; наук. кер. Клименко В. В. ; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2009. - 192 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 175-192. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Я-образ--Дисертації
фывфывфыв:
естетичні почуття -- активізація -- Я-образ -- трансформація -- самосвідомість -- формування Я-образу
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-експериментальному вивченню естетичних почуттів у структурі Я-образу. Здійснено інтегроване вивчення естетичних характеристик особистості:естетичного сприйняття, естетичних почуттів, естетичного відношення та естетичної потреби. Досліджено психологічну сутність самосвідомості, Я-концепції, систем "Я" та "не-Я", формування Я-образу через механізм трансформації, рефлексії. Створено модель Я-образу, де показано, що Я-образ це складна, цілісна система, у якій регулятором дій та взаємин людини із предметами довкілля є естетичні почуття. Розроблено та вдосконалено психодіагностичний комплекс для виявлення ступеня сформованості естетичних почуттів. На основі кореляційного аналізу виявлено психологічні особливості естетичних почуттів, їх рівні прояву вплив та взаємозв"язок зі структурними компонентами Я-образу. Розроблено та апробовано програму соціально-психологічного тренінгу, який містить два блоки: перший блок присвячено самосвідомості, структурі, змісту та процесу формування я-образу, другий блок спрямовано на активізацію та становлення естетичних почуттів.

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Клименко, Віктор Васильович \наук. кер.\; Херсонський державний університет (Херсон)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
Статистика
за 26.06.2024
Число запросов 128989
Число посетителей 1815
Число заказов 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя