Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

Найдено в других БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>K=травматичний досвід<.>

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

159.9:61
Ш 36

Шебанова, Віталія Ігорівна.
Особливості егоцентризму вагітних жінок з травматичним досвідом тілесності [Текстььь] / В. І. Шебанова // Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2015. - Вип. 29. - С. 752-764 : табл. - Бібліогр.: с. 761-762 (15 назв)

УДК

159.9:61

Рубрики: Загальна психологія
фывфывфыв:
вагітність -- травматичний досвід -- харчова поведінка -- егоцентризм -- егосистема -- центрація-децентрація -- картина світу -- досвід тілесності -- поведінка
Аннотация: У статті висвітлено специфічні прояви егоцентризму в суб'єктивній внутрішній картині світу вагітних різних груп ("здорових" і "з досвідом лікування безпліддя на тлі проблем з харчовою поведінкою та вагою"). Показано, що сприйняття досвіду тілесності у вагітних жінок визначається особливостями функціонування его-системи - співвідношенням комплементарних механізмів центрації-децентрації, які відображають засвоєння індивідом навичок координації суб'єктивних і об'єктивних полюсів свого досвіду та включаються у диспозиційну систему регуляції поведінки.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. ред.\; Онуфрієва, Ліана Анатоліївна \наук. ред.\

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

15(06)
П 78


    Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 31 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2016. - 671 с. : табл., рис. - ISSN 2227-6246. - 40.00 грн.
    Содержание:
Максименко, Сергій Дмитрович. Генетична психологія особистості: психічний розвиток і навчання / С. Д. Максименко. - С .7-18. - Бібліогр.: с. 17 (10 назв)
Астремська, І. В. Особливості включеної та невключеної супервізії в структурі вищої освіти соціальних працівників [анг. мовою] / І. В. Астремська. - С .19-30. - Бібліогр.: с. 28-29 (10 назв)
фывфыв: супервізія, імітаційні консультативні сесії, психологічне консультування
Будник, О. Б. Соціально-психологічний контекст підготовки майбутнього педагога / О. Б. Будник. - С .31-47. - Бібліогр.: с. 43-45 (14 назв) : рис.
фывфыв: професійна освіта, майбутні педагоги, психологічна готовність
Грицюк, І. М. Біохімічна специфіка центральних механізмів емоцій та їх вплив на здоров'я особистості / І. М. Грицюк. - С .48-57. - Бібліогр.: с. 55-56 (9 назв)
фывфыв: нервова система, емоційне здоров'я, психічне здоров'я
Дроздова, Ю. В. Особливості застосування психологічної програми розвитку професійного самовизначення майбутніх фахівців торговельного підприємництва під час викладання іноземної мови / Ю. В. Дроздова. - С .58-66. - Бібліогр.: с. 65 (10 назв)
фывфыв: професійне самовизначення, мовленнєві дії, викладання іноземної мови
Земба, Беата. Домашнее насилие - проблема воспитания и социума / Б. Земба, А. Питинский. - С .67-79. - Бібліогр.: с. 78-79 (15 назв)
фывфыв: насильство, виховання, соціальна патологія
Івашкевич, Е. З. Психологічні підвалини процесуально-діяльнісного та регуляційного підходів до визначення структури соціального інтелекту педагога / Е. З. Івашкевич. - С .80-93. - Бібліогр.: с. 91-92 (10 назв)
фывфыв: інтелект, соціальний інтелект
Івашкевич, І. В. Професійна компетентність юриста як психологічна проблема / І. В. Івашкевич. - С .94-107. - Бібліогр.: с. 103-105 (18 назв)
фывфыв: професійна компетентність, психологічні якості
Комар, Т. В. Психологічна структура професійної зрілості фахівця освітянської галузі / Т. В. Комар. - С .108-117. - Бібліогр.: с. 115-116 (5 назв)
фывфыв: професійна компетентність, професійна зрілість
Крауз, Антони. Консультирование как корректирующая и профилактическая деятельность для поддержки развития современного человека / А. Крауз. - С .118-131. - Бібліогр.: с. 129-131 (37 назв)
фывфыв: консультування, профорієнтація, професійний консалтинг
Лимар, Леся Володимирівна. Впровадження елементів деонтологічного тренінгу на заняттях іноземної мови як метод формування альтруїстичного ставлення майбутніх медиків до пацієнтів / Л. В. Лимар. - С .132-141. - Бібліогр.: с. 139-140 (11 назв)
фывфыв: деонтологічний тренінг, альтруїстичне ставлення, майбутні медики
Лупло, С. Є. Типологічні особливості життєвих взаємодій дорослої особистості з досвідом дитячих психотравм сімейного походження / С. Є. Лупло. - С .142-155. - Бібліогр.: с. 153-154 (7 назв)
фывфыв: психотравма, травматичний досвід
Ляшин, Я. Є. Копінг як вихід із ситуації конфлікту / Я. Є. Ляшин. - С .156-169. - Бібліогр.: с. 167-168 (10 назв)
фывфыв: копінг, конфлікт
Макарчук, Л. О. Домінантні види копінг-стратегій поведінки підлітків із розумовою відсталістю / Л. О. Макарчук. - С .170-185. - Бібліогр.: с. 182-183 (11 назв)
фывфыв: опановуюча поведінка, копінг-стратегії, розумова відсталість
Максименко, Ксенія Сергіївна. Психологическая специфика непсихотических личностніх расстройств / К. С. Максименко. - С .186-201. - Бібліогр.: с. 200 (9 назв)
фывфыв: поведінкові порушення, соматичні порушення, особистісні розлади
Марценюк, Марина Олексіївна. Структура та алгоритм індивідуального консультування батьків у практиці психолого-педагогічного консультування / М. О. Марценюк. - С .202-212. - Бібліогр.: с. 200 (9 назв)
фывфыв: консультативна практика, психологія розвитку, поведінкові розлади
Мельничук, О. Б. Емпатія в структурі професійного інтелекту майбутніх фахівців соціальної сфери / О. Б. Мельничук. - С .213-226. - Бібліогр.: с. 224-225 (12 назв)
фывфыв: професійна підготовка, професійна емпатія, емпатичні здібності
Михальська, С. А. Спілкування батьків і дітей як фактор розвитку особистості дитини / С. А. Михальська. - С .227-237. - Бібліогр.: с. 235 (12 назв)
фывфыв: психічний розвиток, дошкільний вік, дитячо-батьківські стосунки
Мишко, Н. М. Особливості мотиваційно-ціннісної сфери студента-психолога, який здобуває другу вищу освіту / Н. М. Мишко. - С .238-247. - Бібліогр.: с. 246 (5 назв)
фывфыв: мотивація, мотиваційно-ціннісна сфера, цінності
Наконечна, М. М. Просоціальна взаємодія як діалог / М. М. Наконечна. - С .248-256. - Бібліогр.: с. 254-255 (11 назв)
фывфыв: просоціальна активність, особистісна активність, альтруїзм
Онуфрієва, Л. А. Теоретико-методологічні засади професійної зрілості фахівців соціономічних професій (анг. мовою) / Л. А. Онуфрієва. - С .257-270. - Бібліогр.: с. 268-269 (14 назв)
фывфыв: професійна зрілість, професійна компетентність, психологічна зрілість
Осика, К. С. Життєвий і творчий шлях Масутацу Оями як вчинок буття: психологічний аспект / К. С. Осика. - С .271-281. - Бібліогр.: с. 280 (5 назв)
фывфыв: тренувальний процес, карате
Осика, О. В. Психологічні обрії вчинкового світу літературних творів В.А. Роменця / О. В. Осика. - С .282-292. - Бібліогр.: с. 291 (5 назв)
фывфыв: Роменець В.А., вчинкове коло
Павелків, В. Р. Агресія як феномен сучасності в системах молодіжних субкультур / В. Р. Павелків. - С .293-303. - Бібліогр.: с. 301-302 (6 назв)
фывфыв: субкультура, агресія, соціалізація особистості
Палюх, Марек. Оказание социальной помощи и поддержки современным семьям - приоритетное задание социальных служб Польши / М. Палюх. - С .304-316. - Бібліогр.: с. 315-316 (22 назви)
фывфыв: соціальна допомога, соціальна робота
Петровська, І. Р. Типи громадянської ідентичності студентської молоді / І. Р. Петровська. - С .317-330. - Бібліогр.: с. 327-328 (11 назв)
фывфыв: громадянська ідентичність, самореалізація, патріотизм
Поліщук, О. В. Організаційні засади лабораторного дослідження зв'язку психологічного часу особистості з прийняттям рішень у ситуації стресу / О. В. Поліщук. - С .331-340. - Бібліогр.: с. 339 (4 назви)
фывфыв: стрес, психологічний час
Помиткіна, Л. В. Психологічні механізми переживання особистості у процесі прийняття стратегічних життєвих рішень / Л. В. Помиткіна. - С .341-354. - Бібліогр.: с. 351-352 (16 назв)
фывфыв: переживання, прийняття рішень
Попович, І. С. Прикладний аспект досліджень соціальних очікувань особистості в англомовній науковій літературі (анг. мовою) / І. С. Попович. - С .355-366. - Бібліогр.: с. 363-366 (34 назви)
фывфыв: соціальні очікування, ретроспективний аналіз, плацебо-ефект
Посвістак, О. А. Комунікативна парадигма психології сім'ї / О. А. Посвістак. - С .367-376. - Бібліогр.: с. 374-375 (9 назв)
фывфыв: сімейна система, психологія сім'ї
Потапчук, Н. Д. Інтенсифікація діяльності органів виконавчої влади щодо протидії чуткам при виникненні надзвичайної ситуації / Н. Д. Потапчук. - С .377-392. - Бібліогр.: с. 390 (12 назв)
фывфыв: змі, надзвичайна ситуація
Сазонова, О. В. Трудоголізм як форма професійної мотиваційної деформації програмістів / О. В. Сазонова. - С .393-406. - Бібліогр.: с. 404-405 (10 назв) : рис.
фывфыв: трудоголізм, особистісний ріст
Самкова, О. М. Дослідження професійних стереотипів психолога / О. М. Самкова. - С .407-417. - Бібліогр.: с. 415-416 (7 назв) : рис.
фывфыв: професійний стереотип, професійні якості
Сизоненко, А. В. Психологические особенности гендерных стереотипов личности / А. В. Сизоненко. - С .418-426
фывфыв: гендерний стереотип, гендерна роль
Солинська, Уршуля. Профессиональное выгорание учителя и его последствия / У. Солинська, А. Юрчак
фывфыв: професійне вигорання
Ткач, Богдан Миколайович. Соціальний чинник виникнення девіантної поведінки / Б. М. Ткач
фывфыв: девіантна поведінка, нейропсихологія
Уварова, С. Г. Актуальні проблеми психологічної підтримки фахівців з подолання наслідків травматичних подій / С. Г. Уварова
фывфыв: травматичні події, кризові ситуації, психічне вигорання
Фальова, О. Є. Індекс життєвого стилю: взаємозв'язок психологічних захистів та самоактуалізації жінок з різним сімейним статусом / О. Є. Фальова
фывфыв: життєвий стиль, психологічний захист, кризовий стан
Хілл, Т. О. Роль ситуативної психологічної готовності в професійній тренажерній підготовці майбутніх фахівців управління повітряним рухом / Т. О. Хілл
фывфыв: психологічна готовність, діяльність в особливих умовах, професійна підготовка
Царькова, О. В. Провина як складова частина емоційного стану у батьків дітей із психофізіологічними вадами / О. В. Царькова
фывфыв: провина, емоційний стан, психофізіологічні вади
Цвєткова, О. Є. Практичне мислення офіцера в процесі прийняття управлінського рішення / О. Є. Цвєткова
фывфыв: практичне мислення, екстремальні умови, конструктивні тренажери
Цимбал, С. В. До проблеми психологічного обґрунтування інтеграційної теорії мовлення на засадах комплексного багатофункціонального підходу / С. В. Цимбал
фывфыв: іншомовне мовлення, психічні процеси, мовна здатність
Чайковська, О. М. Особливості конфліктності за комунікативно-поведінковим компонентом у молодших підлітків, схильних до девіантної поведінки / О. М. Чайковська
фывфыв: конфліктність, підлітки, агресивність
Чанцева-Коваленко, О. М. Особливості теоретико-методологічного інструментарію дослідження особистісного розвитку дитини під впливом стосунків батьків / О. М. Чанцева-Коваленко
фывфыв: стосунки батьків, ціннісні орієнтації, підлітки
Шпак, М. М. Роль переживання у структурі емоційного інтелекту особистості / М. М. Шпак
фывфыв: емоційний інтелект, емоційний стан, переживання
Штепа, О. С. Психологічні ресурси як медіатор внутрішнього та зовнішнього "Я" людини / О. С. Штепа
фывфыв: психологічні ресурси, Я-концепція
Щербан, Т. Д. Деякі психологічні особливості підготовки успішного фахівця / Т. Д. Щербан, В. В. Гоблик
фывфыв: професійна підготовка, рефлексивне навчання, професійне становлення
Яновська, Т. А. Психологічні основи профілактики конфліктів у роботі соціального працівника з підлітками / Т. А. Яновська, Ю. І. Калюжна
фывфыв: конфлікт, підлітки, соціальний працівник
Яцків, О. С. Нейропсихологічний підхід у діяльності практичного психолога дошкільного навчального закладу / О. С. Яцків
фывфыв: нейропсихологія, вищі психічні функції, функціональний діагноз

УДК

159.9:001.89:005.71(477-25)](06)

РУБ 15(06)
Рубрики: Загальна психологія
фывфывфыв:
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. ред.\; Онуфрієва, Ліана Анатоліївна \наук. ред.\
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

153
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Дереча, А. А.
Специфіка організації ефективної діяльності груп взаємодопомоги у роботі з військовослужбовцями, що повернулися із зони АТО [Текстььь] / А. А. Дереча, Л. О. Ніколаєв // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : ТОВ "Талком", 2017. - Т. 11 : Психологія особистості. Психологічна допомога особистості, Вип. 15. - С. 121-129. - Бібліогр.: с. 127-128 (4 назви)

УДК

364.62-057.36(477.6)"2"

РУБ 153
Рубрики: Психологія особистості--Психологічна допомога особистості
фывфывфыв:
психологічна реабілітація -- екзистенційні розлади -- травматичний досвід -- посттравматичні стресові розлади -- симптоматичні повторення -- групи взаємодопомоги
Аннотация: Стаття присвячена актуальній проблемі надання психологічної допомоги учасникам бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції. Обгрунтовано ефективність використання груп взаємодопомоги у подоланні психологічних наслідків дії стресових факторів та попередження розвитку посттравматичних стресових розладів у демобілізованих військовослужбовців. Основна увага приділяється роботі з учасниками АТО, що мають екзистенційні розлади, втрату ідентичності, орієнтацію у власній особистісній ціннісній системі, пароксизмальні страхи, підвищену тривожність та спонтанну агресивність.

Доп.точки доступа:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Ніколаєв, Л. О.; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

159.923.942-056.265(043.5)
С 18

Сандал, Ольга Сергіївна.
Особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії: 19.00.01 / О. С. Сандал ; наук. кер. А. М. Грись ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 215 с. : табл. - Бібліогр.: С. 159-176 (183 назв). -

УДК

159.923.942-056.265(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
фывфывфыв:
емоційні стилі -- емоції -- афект -- переживання -- травматичний досвід -- ПТСР -- посттравматичне зростання -- дисоціація -- депресія -- горе -- криза -- COVID-19 -- психодіагностика -- емоційне здоров'я -- життєстійкість
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному та емпіричному вивчені особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, розкриттю сутності поняття «емоційні стилі» та «травматичний досвід», розробці теоретичної моделі функціонування емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, виявленні особливостей ментальних репрезентацій параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, здійсненні експериментальної апробації корекційно-розвивальної програми щодо корекції травматичного досвіду та розвитку адаптивних емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Враховуючи те, що психотравмувальні події створюють суспільні напруження, порушують адаптаційний потенціал і психічний стан суб’єкта та збільшує кількість осіб з травматичним досвідом, що значно погіршує якість їх життя. Виникає необхідність вдосконалення психологічних заходів, психокорекційних програм щодо супроводу осіб з травматичним досвідом. Концепції «емоційного стилю» які мають потужний потенціал для надання психологічної допомоги особистості недостатньо враховується й знаходиться поза зоною уваги у дослідженнях природи стресової поведінки, тож дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом є актуальною дослідницькою задачею, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності роботи з постраждалими особами. У першому розділі відображено теоретичний аналіз науково-психологічних концепцій до вивчення емоційних стилів, які дослідники виявляли та розуміли не однаково. Розглядається сучасна концепція емоційного стилю, де науковцями визначено, що емоційна поведінка особистості пов’язана з емоційними відгуками в мозку та емпірично досліджено різні емоційні стилі. Після ретельного аналізу нами визначено, що «емоційний стиль» є сукупністю емоційних переживань та містить унікальні параметри. Особистість маніфестує емоційний стиль і у ньому проступає її індивідуальність як суб’єкта. Особистісне джерело емоційного стилю виявляється у тому, що він є суб’єктивним і входить у процеси самовираження та самовиявлення внутрішнього світу. Особистість, як суб’єкт актуалізує свій емоційний стиль, що виявляється у внутрішньому та у зовнішньому контурі та детермінує специфічні вияви у предметній діяльності. Внутрішній контур емоційного стилю утворює ієрархічна структура, що охоплює систему суб’єктивних значень, когнітивні параметри та форму поведінки особистості як стратегії управління емоційним дистресом. Зовнішній контур емоційного стилю утворюють ефекти функціонування адаптивність-дезадаптивність як міру адекватності затрат задля досягнення мети. Можливості емоційного стилю є комплексом взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на її управління емоційним дистресом, які не зводяться до визначення позитивного чи негативного емоційного стилю. Відображено, що емоційні переживання допомагають особистості приймати рішення та обирати відповідні дії. Розглядається визначення ментальної репрезентації, як такої, що інформує особистість про змістовний стан задоволення чи незадоволення. Визначено, що досліджувати зміст ментальної репрезентації вербальної поведінки та психічного стану особистості, прийнято у формі самозвітів. Зазначено, що за допомогою аналізу самозвітів, як виду комунікативного акту, можна отримати інформацію про внутрішній стан та виявити онтологічну структуру свідомості особистості. Підсумовуючи аналіз теоретичних концепцій до вивчення травматичного досвіду, нами визначено, що «травматичний досвід» – це такий, який своєю руйнівною силою загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки. Визначено авторське розуміння досліджуваного феномену та презентовано у вигляді моделі емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Наведено адаптаційні можливості емоційного стилю, як комплекс взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на управління емоційним дистресом. Які не зводяться до визначення позитивних чи негативних емоційних стилів. В залежності від руйнівної сили травматичного досвіду, особистість буде обирати адаптивні та/або дезадаптивні стратегії параметрів емоційних стилів. До яких ми віднесли наступні: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист. Зазначені параметри емоційного стилю виявлятимуться залежно від контексту (підтримка значимих інших, соціальна ізоляція тощо) та інтерпретації особистістю травматичного досвіду як-от посттравматичне зростання чи регресивна поведінка, типу та глибини травматизації. У другому розділі представлено психодіагностичний інструментарій, який дав можливість прослідкувати особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Травматичний досвід у осіб виявлено за допомогою відповідних методик (шкала дисоціації DES V. Agarkov, N. Tarabrina, опитувальник перітравматичної дисоціації V. Agarkov, N. Tarabrina та симптоматичний опитувальник SCL-90-R L. Derogatis). Параметри емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом виявлено за допомогою відповідних методик (опитувальник когнітивної регуляції емоцій N. Garnefski, V. Kraaij, метод визначення атрибутивних стилів М. Seligman, шкала толерантності до невизначеності S. Budner, особистісний опитувальник емоційного ставлення A. Gersaild,, шкала позитивного і негативного афекту D. Watson, L. Clark, & A. Tellegen, методика вимірювання психологічного захисту O. Pilyugina, R. Suleymanov). Загальна кількість досліджуваних становила 201 особа, 41 – чоловіки, 160 – жінки, віком від 18 до 72 років. Дослідницька вибірка була поділена на дві групи: до першої групи увійшли (n=125) осіб з травматичним досвідом, а до другої групи увійшли (n=76) осіб без травматичного досвіду. За результатами констатувального експерименту встановлено, що особи з травматичним досвідом пережили такі психотравмувальні події, як зґвалтування або сексуальне домагання, інші ситуації, що загрожували життю, зневага у дитинстві та фізичне насилля. Серед осіб з травматичним досвідом виявлено такі найбільш поширені типи травм, як емоційне насилля і емоційна травма, фізичне насилля і ситуації небезпеки та інші психологічні травми. Виявлено, що для осіб з травматичним досвідом притаманна наявність дисоціативних переживань, що виявляється у змінах емоційної експресії та порушеннях сприйняття внаслідок обмеженого когнітивного перероблювання, що дозволяє ігнорувати окремі аспекти або цілком болісні переживання. Виявлено ознаки інтенсивності перітравматичної дисоціації, що виявляється у переживанні такого стану як дереалізація. Яка дозволяє особам з травматичним досвідом дистанціюватися від нестерпних ситуацій, зменшуючи рівень болю, емоційного дистресу та «захищаючи» від усвідомлення всієї міри впливу травматичного досвіду. Виявлено «глибину» емоційного дистресу, що виявляється у фізичних симптомах (головні болі, м’язові болі тощо) та психологічних еквівалентах тривожності. Виявлено, що особи з травматичним досвідом характеризуються: думками і діями, що переживаються, як безперервні, нездолані і чужі для власного «Я»; порівнянням себе з іншими та відчуттям особистісної неадекватності; відчуттям помітного дискомфорту у процесі міжособистісної взаємодії, що призводить до неспокою; негативними очікуваннями щодо взаємодії з іншими людьми; відчуттями відсутності інтересу до життя, браком мотивації та почуттям безнадійності; станом ворожості та підозрілості. Встановлено, що серед осіб з травматичним досвідом більше «самотніх» і тих хто перебуває у «цивільному шлюбі». Констатовано, що травматичний досвід має суттєвий вплив руйнівної сили, що загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки осіб з травматичним досвідом. Виявлено ментальні репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. За параметром «когнітивна регуляція емоцій» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у здатності перебільшувати руйнівну силу події, яка відбулася та перекладати провину на інших людей або інші обставини, які не пов’язані з особистістю та встановлено переживання емоційного дистресу, погану адаптацію та слабке емоційне здоров’я. За параметром «оптимізм-песимізм» не було виявлено статистично значущих відмінностей між особами обох груп і було розглянуто у розрізі теми нашого дослідження як тенденція. За параметром «толерантність-інтолерантність до невизначеності» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у сприйнятті складних ситуацій скоріше, як ті, що загрожують, ніж ті, які можуть дати розвиток та встановлено недостатньо розвинуту випереджувальну функцію психіки, що провокує нездатність передбачати динаміку розвитку ситуації та втрату контролю над своїм життям. За параметром «емоційне ставлення» було виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у стані самотності, ізольованості, покинутості, непорозумінням з іншими, а також брак спілкування і близьких відносин та встановлено вплив переживань на унеможливлення дружніх стосунків. У стані безглуздості існування, що виявляється у незадоволеності власними зусиллями вкладеними в роботу, навчання або сімейні стосунки та встановлено відчуття недостатньої важливості та значущості подій, які відбуваються в житті. У стані свободи вибору (ставлення до авторитетів), що виявляється у відчутті власної обмеженості у виборі різних можливостей, які б відповідали необхідним потребам та встановлено відчуття дискомфорту при спілкуванні з людьми, які займають вищий соціальний статус, де вони не відчувають себе вільними, що унеможливлює відстоювання власних кордонів, права на власну точку зору або протистояння будь-яким видам насилля. У стані ворожості, що виявляється у діях та проявах негативного афективного стану злості, а також відчуттям провини, якe реалізує аутоагресивні установки і передбачає переконання у власній недосконалості та встановлено втрату самоконтролю і відчуття обурення, особливо у ситуаціях зовнішнього тиску. У стані розбіжності між реальним та ідеальним Я. У стані свободи волі, який вказує на неможливість робити вибір на основі глибокого усвідомлення всіх аспектів ситуації вибору та встановлено нерозвиненість сенсожиттєвої орієнтації. У стані безнадійності, що виявляється у песимістичному сприйнятті реальності, власного «Я» та майбутніх перспектив та встановлено емоційний дефіцит, який призводить до формування стану пригніченості та депресії, що унеможливлює досягнення життєво важливих цілей. За параметром «позитивний-негативний афект» виявлено дезадаптивні стратегії та встановлено переживання стану суб’єктивного страждання з неприємним залученням негативних емоцій. За параметром «психологічний захист» виявлено дезадаптивні стратегії психотичних механізмів: «психотична дисоціація», «регресія», «витіснення»; дезадаптивні стратегії інфантильних механізмів: «заміщення/перенос», «проєкція», «компульсивна поведінка», «пасивна агресія» та встановлено використання вищезазначених механізмів захисту для мінімізації негативних переживань. Вищезгадані дезадаптивні стратегії емоційних стилів зумовлює необхідність розробки системи корекційно-розвивальних заходів, спрямованих на корекцію травматичного досвіду та розвиток адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб. У третьому розділі представлено обґрунтування доцільності використання корекційно-розвивальної програми. Отримані дані констатувального експерименту забезпечили нам орієнтування у феноменології психологічних станів у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів, що дало можливість визначитися з напрямками надання психологічної допомоги у комплексному підході. Корекційно-розвивальна програма побудована з урахуванням теоретичних та емпіричних даних на підставі мультимодального підходу та відповідає меті та завданням дослідження, включає індивідуальну та групову роботи з особами, що мають травматичний досвід. Основна мета програми – створення психологічного простору, щоб сприяв осіб з травматичним досвідом до процесів самоорганізації, які усувають травматичний досвід та спонукають до розвитку резільєнтності та життєстійкості, які сприяють пошуку адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану. Методологічною основою корекційно-розвивальної програми «Пошук адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану» став мультимодальний підхід, який враховує принципи центрованої на людині терапії К. Роджерса (не директивна доброзичливість, емпатичне розуміння та конгруентність), концепту інтегративних методик Ґ. Шульман (резільєнтність, соціальну та психологічну стійкість до стресу і цілісно збережений позитивний досвід особистості до світу і самого себе) та салютогенного підходу А. Антоновського (актуалізація ресурсів та розвиток стресостійкості). В рамках програми ми використовували лекції та вебінари на теми «Травматичний досвід особистості», «Турбота про психічне здоров’я: що таке стрес?», «Як долати стрес», «Що ви знаєте про регуляцію емоцій? Чи важливі емоції для конструктивної взаємодії з іншими?» для розширення розуміння особистого травматичного досвіду особистості та емоційних проявів у процесі вирішення складних життєвих ситуацій. Індивідуальні консультації та бесіди для надання інформації щодо способів самоорганізації, пошукової активності, визначення власної ролі у соціальній взаємодії, усвідомлення власного емоційного стану та адекватне застосування наявних ресурсів для відновлення. Групову роботу для розвитку умінь знаходити моральні цінності в інших людях, дослідження емоційних станів та вияв переживань соціально прийнятими способами, зняття м’язового та психоемоційного напруження, саморозкриття, використання позитивних емоцій, які пов’язані з успіхами в минулому та майбутньому для формування нових взаємин, встановлення сприятливого психологічного клімату, нейтралізації емоційної напруги, створення позитивної мотивації та зацікавленості для роботи в групі, актуалізація позитивних емоцій і пошук ресурсу та зменшення психоемоційного напруження для подолання стресу. Перегляд фільмів, що спонукали до пошуку сенсу життя («Учитель на заміну», 2011. реж. Тоні Кей), знаходження відповідей на екзистенційні питання («99 франків», 2007. по книзі Фредеріка Бегбедера. реж. Ян Кунен) можливості радіти простим речам, що оточують («Амелі», 2001. реж. Жан-П’єр Жене). Після участі в програмі у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів відзначено зміни. До уваги ми брали лише кількісні показники першої групи досліджуваних з травматичним досвідом (експериментальна група). Аналіз результатів формувального експерименту за показниками кожної із застосованих психодіагностичних методик засвідчив статистично перевірене покращення комунікативних здібностей, позитивного ставлення до нового життєвого досвіду, відкритість емоційному досвіду, увага і зосередженість, зниження тривоги, почуття безпеки та підтримки від інших, порозуміння з оточуючими, знаходження нових шляхів для успішного розв’язання складних життєвих ситуацій та нові адаптивні стратегії поведінки (спільний перегляд фільмів, демонстрація почуттів, емоційна підтримка, емпатія інших тощо). Критеріїв травматичного досвіду: ознак дисоціативного переживання, «глибини» емоційного дистресу, однак показник ознак перітравматичної дисоціації зазнав не суттєвих змін. Стратегії параметрів емоційних стилів досліджуваних осіб стали більш адаптивними до сучасних мінливих умов. Результати формувального експерименту довели ефективність презентованої психологічної корекційно-розвивальної програми. Орієнтуючись на ефективність описаних методичних заходах, були запропоновані рекомендації фахівцям у сфері психічного здоров’я щодо підвищення адаптаційних можливостей осіб з травматичним досвідом та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: - вперше запропоновано модель функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом, як стратегії управління емоційним дистресом, виокремлено параметри: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист та типи: адаптивний та дезадаптивний. Розроблено програму психологічного супроводу осіб з травматичним досвідом з урахуванням емоційних стилів з опорою на процеси самоорганізації. Розроблено, впроваджено та доведено ефективність корекційно-розвивальної програми з активізації особистісних ресурсів та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом; - поглиблено та розширено уявлення про особливості функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом як стратегії управління емоційним дистресом; - набула подальшого розвитку система знань про особливості ментальної репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Практична значущість отриманих результатів роботи визначається тим, що теоретичні та емпіричні результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у процесі надання психологічної допомоги особистості з травматичним досвідом. А також при розробці психоедукації з різними категоріями клієнтів, що пережили психотравмувальні події. Результати дослідження можуть стати допоміжним психологам при плануванні та реалізації психотерапевтичних інтервенцій з урахуванням специфіки емоційних стилів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені при підготовці та проведенні лекційних та семінарських занять зі студентами спеціальності 053 психологія з навчальних курсів «Вступ у спеціальність», «Психологія травми», «Психологія емоцій», «Технології візуальної діагностики», «Психологія стресу».

Держатели документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Доп.точки доступа:
Грись, Антоніна Михайлівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Найти похожие

Статистика за 13.06.2024
Число запросов	43394
Число посетителей	1481
Число заказов	0