Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (395)

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=емоції<.>

Загальна кількість знайдених документів : 57
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-57

15(08)
А 43

Юрченко-Шеховцова, Т. І.
Психологічна характеристика основних компонентів правосвідомості особистості [Текст] / Т. І. Юрченко-Шеховцова // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : ДП "Інформаційно-аналітичне агенство", 2017. - Т. 10 : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія., Вип. 30. - С. 241-249. - Бібліогр.: с. 247-248 (9 назв)

УДК

159:340.132.1

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія навчання
Генетична психологія
Медична психологія
Кл.слова (ненормовані):
правосвідомість -- компоненти правосвідомості -- правова інтуїція -- соціальна установка -- правові емоції -- совість -- самоконтроль -- ціннісні орієнтації -- вольова спрямованість
Анотація: У статті представлено аналіз різних підходів щодо кількісного та якісного змісту компонентів правосвідомості особистості. Акцентовано увагу на положенні психологічної науки про єдність свідомості та діяльності. У процесах діяльності спілкування та взаємодії у суспільстві та групі особистості формується особливе психологчне утворення - важливий компонент внутрішнього світу особистості, інтегративна система внутрішніх регуляторів поведінки людини. У статті правосвідомість розглядається як предмет психологічної науки. Автором здійснено спробу надати психологічну характеристику основних компонентів правосвідомості особистості, які в свою чергу визначаються згідно з основними функціями правосвідомості.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України(Київ)

Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗ

Знайти схожі

159.98
Ш 93

Штробель, Т.
Я знаю, что ты чувствуешь. Как понять своего собеседника по движениям тела и эмоциям [Текст] / Т. Штробель ; пер. с нем. В. Степанов. - Харькав, Белгород : [б. в.], 2013. - 320 с. - 45.00 грн.

УДК

159.925

РУБ 159.98
Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
рухи тіла -- міміка -- емоції -- перемовини -- взаєморозуміння

Дод.точки доступу:
Степанов, В. \пер. с нем.\
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15(08)
А 43

Шевчук, Ю. С.
Особливості психосоматичних розладів у дітей та підлітків [Текст] / Ю. С. Шевчук // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2020. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 3. - С. 344-357. - Бібліогр.: с. 353-355 (14 назв)

УДК

159.922.73:[159.98:616]

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
психосоматика -- психосоматичні розлади -- психосоматичні симптоми -- соматизація -- мобінг -- булінг -- дитячий і підлітковий вік -- емоції -- алекситимія -- травма
Анотація: Статтю присвячено теоретичному аналізу особливостей психосоматичних розладів у дітей та підлітків. Здійснено аналіз наукових джерел, що розкривають погляди на поняття "психосоматика". Розкрито, що психосоматичні симптоми надзвичайно розповсюджені у дітей і підлітків через важкість повноцінного вираження своїх емоцій та почуттів при спілкуванні. Досліджено, що саме емоційна реакція є сполучною ланкою між психічною та тілесною сферами. З'ясовано, що існують три основні фактори ризику виникнення у дітей психосоматичних захворювань: генетичні, церебрально-органічні, мікросоціальні. Розкрито, що у ранньому дитячому віці виникнення негативних реакцій частіше проявляється у соматичному оформленні. Здійснено аналіз існуючих вітчизняних і зарубіжних досліджень макросоціальних факторів ризику психосоматичних розладів і скарг дітей та підлітків у системі дошкільної і шкільної освіти: 1) стресова тактика педагогічних впливів; 2) стрес обмеженого часу і постійної конкуренції; 3) недостатня ефективність методик і технологій навчання учнів; 4) інтенсифікація і нераціональна організація навчального процесу; 5) відсутність системної комплексної роботи з організації здорового способу життя; 6) низька рухова активність дітей і підлітків; 7) мобінг і булінг. Охарактеризовано типові особливості психічного стану в ході обстеження дитини. Проаналізовано, що феномінологія дитячої психосоматики породжується різноманітними зовнішніми умовами, тілесними (функціональними) особливостями, типологією психічних функцій, а також специфікою внутрішньої позиції самої дитини чи підлітка.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Чорна, І. М.
Методика підготовки та проведення діагностико-корекційної бесіди з підлітком схильним до девіації [Текст] / І. М. Чорна // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2019. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 2. - С. 416-426. - Бібліогр.: С. 424 (5 назв)

УДК

159.922.8

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
підліток -- девіантний -- бесіда -- діагностика -- корекція -- профілактика -- емоції -- гіперболізація
Анотація: В статті проаналізовано наукові дослідження змісту та завдань психологічного методу бесіди. Встановлено відсутність методології підготовки та проведення бесіди із підлітком з проявами схильним до девіації. Визначено чотри основних типи бесід із дивіантними підлітками: профілактична, діагностична, корекційна, комбінована. Обгрунтовано необхідність розробки методології підготовки та проведення діагностико-корекційної бесіди. Визначено мету та завдання психологічної бесіди. Розкрито структуру діагностико-корекційної бесіди. Представлено розгорнутий аналіз змісту структурних компонентів методики підготовки бесіди та обгрунтовано їх значущість у процесі підготовки та результативності застосованого метода. Зазначено джерела отримання психологом попередньої інформації та метод їх аналізу. Визначено ймовірні місця для проведення бесіди та прогностично проаналізовано результативність бесіди у відповідності до адекватності обраного місця меті бесіди. Визначено можливих суб'єктів бесіди та умови та доцільність їх залучення, прогностичний ефект від їх присутності. Розкрито технологію формулювання питань та вимоги до їх змістового навантаження. Проаналізовано приклади формулювання питань у відповідності до мети бесіди. Проаналізовано основні умови ефективності бесіди: врахування психофізіологічних особливостей дітей підліткового віку; контроль власного емоційного стану; контроль емоційних проявів підлітка; часовий регламент бесіди; характеристику прийомві отримання достовірної інформації.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗ

Знайти схожі

159.9:316.6
Ц 20

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Царьова, К. С.
Образа як форма реагування на прояви агресивності в спілкуванні [Текст] / К. С. Царьова // Проблеми загальної та педагогічної психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Гнозіс, 2013. - Т. 16, ч. 1, 2. - С. 236-243. - Бібліогр.: с. 243 (8 назв)

УДК

159.9:316.6

Кл.слова (ненормовані):
образа -- гнів -- емоції -- психологія особистості -- невротизація особистості -- медіація при конфлікті -- примирення -- конфліктна ситуація -- міжособистісні стосунки -- психоемоційний стан

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗ

Знайти схожі

159.942.2
Ц 20

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Царькова, О. В.
Теоретичні аспекти прояву психологічного феномену тривожності [Текст] / О. В. Царькова, С. В. Радченко // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Миколаїв : Іліон, 2015. - Т. 7 : Екологічна психологія., Вип. 38. - С. 479-491. - Бібліогр.: с. 489-490 (9 назв)

УДК

159.942.2

Рубрики: Екологічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
тривожність -- тривога -- особистість -- емоціональний стан -- когнітивність -- емоції
Анотація: Визначено поняття тривоги, тривожності, страху - та специфічні особливості тривожності як особистісної властивості. Розглянуто особливості впливу тривожності на сфери життєдіяльності людини. Визначено значення профілактики тривожності для підготовки дітей і дорослих до важких ситуацій, в опануванні нової діяльності.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Радченко, С. В.; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

159.938
Ц 12

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Цавалюк, Тетяна Олександрівна.
Інтелектуальні почуття молодших школярів: теоретико-методологічне дослідження [Текст] / Т. О. Цавалюк // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2015. - Т. 5 : Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія., Вип. 15. - С. 242-249. - Бібліогр.: с. 247-248 (8 назв)

УДК

159.938

Рубрики: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- почуття -- інтелектуальні почуття -- молодші школярі -- переживання
Анотація: Розкривається сутність поняття "інтелектуальні почуття", проводиться теоретико-методологічне дослідження особливостей інтелектуальних почуттів молодших школярів.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Харченко, Н. А.
Формування емоційного середовища дошкільника у науковій спадщині О. В. Запорожця [Текст] / Н. А. Харченко, Т. О. Чорна // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2018. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 1. - С. 322-329. - Бібліогр.: с. 328 (4 назви)

УДК

159.98

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
дошкільний вік -- О. В. Запорожець -- емоції -- почуття -- емоційне середовище -- гра
Анотація: Дана стаття присвячена актуальним питанням формування емоційного середовища дитини дошкільного віку, які детально проаналізовані О. В. Запорожцем. Емоційно-розвиваюче середовище - це сукупність загальних і специфічних педагогічних умов, що забезпечують емоційну підтримку і стабілізацію емоційно комфортної атмосфери в групі, що створюють відповідний емоційний настрій, різноманітно активізують розвиток емоційної сфери дітей і сприяють оволодінню навичками емоційної регуляції. В статті констатується, що успішний розвиток емоцій дитини раннього віку є базисом самореалізації її як особистості. Визначено, що створення відповідних педагогічних умов в дошкільному навчальному закладі має сприяти оптимізації емоційного розвитку дітей раннього віку.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Чорна, Т. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Толмачевська, В. О.
Складові емоційної експресії у представників професій з високим психологічним навантаженням [Текст] / В. О. Толмачевська, О. Є. Самара // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ,[Ніжин] : [ПП Лисенко М. М.], 2020. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 13. - С. 349-359. - Бібліогр.: с. 357-358 (15 назв)

УДК

159.942:33(31)

РУБ 15(08)
Рубрики: Загальна психологія
Історична психологія
Етнічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційна експресія -- емоційний інтелект -- стрес -- емоційне вигорання
Анотація: Дану роботу присвячено вивченню місця емоційної експресивності в структурі індивідуальних властивостей у представників професій з високим емоційним навантаженням. До таких професій відносяться спеціалісти, котрі працюють в системі людина-людина. Наведено різноманітні концепції та підходи вивчення цього феномену. Визначено характер взаємовідношення фізіологічного та психосоціального компонентів емоцій. В контексті дослідження емоції розглядається як інтегральне утворення та складна система з різноманітним набором факторів. Метою роботи є розгляд складових емоційної експресії, в рамках визначеної вибірки. Проведене дослідження дає змогу розглянути емоційну експресію, не тільки як прояв емоцій, але й як складне та багатогранне явище. Яке включає в себе такі складові, як емоційний інтелект, психологічні особливості особистості в контексті професійного становлення, стрес, професійна деформація, емоційне вигорання та психологічні механізми захисту. Кожна зі складових, має великий вплив на емоційну реакцію. Тому доцільне подальше дослідження у комплексі.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Самара, О.Є.; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 2 : ЧЗ (2)
Вільні: ЧЗ (2)

Знайти схожі

10.

15(06)
Н 34

Терещук, Ангеліна Дмитрівна.
Дослідження емоційної складової особистості в різні періоди її розвитку [Текст] / А. Д. Терещук // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць / Чернівецький національний університет. - Чернівці : ЧНУ, 2015. - Вип. 743 : Педагогіка і психологія. - С. 236-240. - Бібліогр.: С. 240 (5 назв)

УДК

159.942

РУБ 15(06)

Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційні розлади -- афект

Дод.точки доступу:
Руснак, І. С. \ред.\; Чернівецький національний університет

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

11.

15(902.7)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Терещук, Ангеліна Дмитрівна.
Досвід вивчення афектів в психології [Текст] / А. Д. Терещук // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2016. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 8. - С. 471-479. - Бібліогр.: с. 478-479 (9 назв) . - ISBN 978-617-640-211-4

УДК

159.942

РУБ 15(902.7)
Рубрики: Загальна психологія--Історична психологія--Етнічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
діяльність -- поведінка -- емоції -- афект -- афективні переживання -- почуття
Анотація: У статті здійснено теоретичний аналіз концептуальних положень різних теорій афектів у психології. Розглянуто історико-психологічні передумови та основні положення становлення афектів у психології. Виокремлено та розкрито суб’єктивні та об’єктивні чинники виникнення афекту, зроблено спробу розібратися у тлумаченні, його специфічних особливостей на різних етапах становлення психологічної думки. Адже всі види почуттів, вступаючи у взаємодію, утворюють сенсорні синтези, з якими органічно пов’язуються афективні переживання та прагнення. Подібно пізнавальним процесам афективні стани завжди супроводжуються тілесними змінами, а прагнення завершуються зовнішніми руховими актами, що утворюють в кінцевому результаті цілісну поведінку. Доведено, що негативні афекти і почуття незадоволення або страждання виникають у тому випадку, якщо потреби організму не задовольняються.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

12.

159.942:355
С 96

Сьомын, Сергій Валерійович.
Особливості інтерсуб'єктної взаємодії в умовах емоційної напруги [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 / Сьомін Сергій Валерійович ; наук. кер. Киричук О. В. ; Ін-т психології АПН України. - Київ, 1995. - 240 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 163-181. -

УДК

159.942:355

Рубрики: Соціальна психологія--Інтерсуб'єктна взаємодія--Емоції--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
малі групи -- ізольовані групи -- міжособистісна взаємодія -- емоційна напруга -- військові моряки -- особистісні риси -- ціннісні орієнтації
Анотація: У дослідженні розкриті особливості міжособової взаємодії в умовах емоційної напруги з урахуванням особистісних рис військових моряків, як представників окремої групи професіоналів, що знаходяться у специфічних умовах довгострокових морських походів. Визначено особливості прояву особистісних якостей військового моряка в залежності від часових та функціональних характеристик його професійної діяльності та їх зв'язок з типами міжособистьісної взаємодії в умовах соціальної ізоляції.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Киричук, Олександр Васильович \наук. кер.\; Інститут психології АПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

13.

159.923.942-056.265(043.5)
С 18

Сандал, Ольга Сергіївна.
Особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії: 19.00.01 / О. С. Сандал ; наук. кер. А. М. Грись ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 215 с. : табл. - Бібліогр.: С. 159-176 (183 назв). -

УДК

159.923.942-056.265(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоційні стилі -- емоції -- афект -- переживання -- травматичний досвід -- ПТСР -- посттравматичне зростання -- дисоціація -- депресія -- горе -- криза -- COVID-19 -- психодіагностика -- емоційне здоров'я -- життєстійкість
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному та емпіричному вивчені особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, розкриттю сутності поняття «емоційні стилі» та «травматичний досвід», розробці теоретичної моделі функціонування емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, виявленні особливостей ментальних репрезентацій параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, здійсненні експериментальної апробації корекційно-розвивальної програми щодо корекції травматичного досвіду та розвитку адаптивних емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Враховуючи те, що психотравмувальні події створюють суспільні напруження, порушують адаптаційний потенціал і психічний стан суб’єкта та збільшує кількість осіб з травматичним досвідом, що значно погіршує якість їх життя. Виникає необхідність вдосконалення психологічних заходів, психокорекційних програм щодо супроводу осіб з травматичним досвідом. Концепції «емоційного стилю» які мають потужний потенціал для надання психологічної допомоги особистості недостатньо враховується й знаходиться поза зоною уваги у дослідженнях природи стресової поведінки, тож дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом є актуальною дослідницькою задачею, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності роботи з постраждалими особами. У першому розділі відображено теоретичний аналіз науково-психологічних концепцій до вивчення емоційних стилів, які дослідники виявляли та розуміли не однаково. Розглядається сучасна концепція емоційного стилю, де науковцями визначено, що емоційна поведінка особистості пов’язана з емоційними відгуками в мозку та емпірично досліджено різні емоційні стилі. Після ретельного аналізу нами визначено, що «емоційний стиль» є сукупністю емоційних переживань та містить унікальні параметри. Особистість маніфестує емоційний стиль і у ньому проступає її індивідуальність як суб’єкта. Особистісне джерело емоційного стилю виявляється у тому, що він є суб’єктивним і входить у процеси самовираження та самовиявлення внутрішнього світу. Особистість, як суб’єкт актуалізує свій емоційний стиль, що виявляється у внутрішньому та у зовнішньому контурі та детермінує специфічні вияви у предметній діяльності. Внутрішній контур емоційного стилю утворює ієрархічна структура, що охоплює систему суб’єктивних значень, когнітивні параметри та форму поведінки особистості як стратегії управління емоційним дистресом. Зовнішній контур емоційного стилю утворюють ефекти функціонування адаптивність-дезадаптивність як міру адекватності затрат задля досягнення мети. Можливості емоційного стилю є комплексом взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на її управління емоційним дистресом, які не зводяться до визначення позитивного чи негативного емоційного стилю. Відображено, що емоційні переживання допомагають особистості приймати рішення та обирати відповідні дії. Розглядається визначення ментальної репрезентації, як такої, що інформує особистість про змістовний стан задоволення чи незадоволення. Визначено, що досліджувати зміст ментальної репрезентації вербальної поведінки та психічного стану особистості, прийнято у формі самозвітів. Зазначено, що за допомогою аналізу самозвітів, як виду комунікативного акту, можна отримати інформацію про внутрішній стан та виявити онтологічну структуру свідомості особистості. Підсумовуючи аналіз теоретичних концепцій до вивчення травматичного досвіду, нами визначено, що «травматичний досвід» – це такий, який своєю руйнівною силою загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки. Визначено авторське розуміння досліджуваного феномену та презентовано у вигляді моделі емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Наведено адаптаційні можливості емоційного стилю, як комплекс взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на управління емоційним дистресом. Які не зводяться до визначення позитивних чи негативних емоційних стилів. В залежності від руйнівної сили травматичного досвіду, особистість буде обирати адаптивні та/або дезадаптивні стратегії параметрів емоційних стилів. До яких ми віднесли наступні: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист. Зазначені параметри емоційного стилю виявлятимуться залежно від контексту (підтримка значимих інших, соціальна ізоляція тощо) та інтерпретації особистістю травматичного досвіду як-от посттравматичне зростання чи регресивна поведінка, типу та глибини травматизації. У другому розділі представлено психодіагностичний інструментарій, який дав можливість прослідкувати особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Травматичний досвід у осіб виявлено за допомогою відповідних методик (шкала дисоціації DES V. Agarkov, N. Tarabrina, опитувальник перітравматичної дисоціації V. Agarkov, N. Tarabrina та симптоматичний опитувальник SCL-90-R L. Derogatis). Параметри емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом виявлено за допомогою відповідних методик (опитувальник когнітивної регуляції емоцій N. Garnefski, V. Kraaij, метод визначення атрибутивних стилів М. Seligman, шкала толерантності до невизначеності S. Budner, особистісний опитувальник емоційного ставлення A. Gersaild,, шкала позитивного і негативного афекту D. Watson, L. Clark, & A. Tellegen, методика вимірювання психологічного захисту O. Pilyugina, R. Suleymanov). Загальна кількість досліджуваних становила 201 особа, 41 – чоловіки, 160 – жінки, віком від 18 до 72 років. Дослідницька вибірка була поділена на дві групи: до першої групи увійшли (n=125) осіб з травматичним досвідом, а до другої групи увійшли (n=76) осіб без травматичного досвіду. За результатами констатувального експерименту встановлено, що особи з травматичним досвідом пережили такі психотравмувальні події, як зґвалтування або сексуальне домагання, інші ситуації, що загрожували життю, зневага у дитинстві та фізичне насилля. Серед осіб з травматичним досвідом виявлено такі найбільш поширені типи травм, як емоційне насилля і емоційна травма, фізичне насилля і ситуації небезпеки та інші психологічні травми. Виявлено, що для осіб з травматичним досвідом притаманна наявність дисоціативних переживань, що виявляється у змінах емоційної експресії та порушеннях сприйняття внаслідок обмеженого когнітивного перероблювання, що дозволяє ігнорувати окремі аспекти або цілком болісні переживання. Виявлено ознаки інтенсивності перітравматичної дисоціації, що виявляється у переживанні такого стану як дереалізація. Яка дозволяє особам з травматичним досвідом дистанціюватися від нестерпних ситуацій, зменшуючи рівень болю, емоційного дистресу та «захищаючи» від усвідомлення всієї міри впливу травматичного досвіду. Виявлено «глибину» емоційного дистресу, що виявляється у фізичних симптомах (головні болі, м’язові болі тощо) та психологічних еквівалентах тривожності. Виявлено, що особи з травматичним досвідом характеризуються: думками і діями, що переживаються, як безперервні, нездолані і чужі для власного «Я»; порівнянням себе з іншими та відчуттям особистісної неадекватності; відчуттям помітного дискомфорту у процесі міжособистісної взаємодії, що призводить до неспокою; негативними очікуваннями щодо взаємодії з іншими людьми; відчуттями відсутності інтересу до життя, браком мотивації та почуттям безнадійності; станом ворожості та підозрілості. Встановлено, що серед осіб з травматичним досвідом більше «самотніх» і тих хто перебуває у «цивільному шлюбі». Констатовано, що травматичний досвід має суттєвий вплив руйнівної сили, що загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки осіб з травматичним досвідом. Виявлено ментальні репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. За параметром «когнітивна регуляція емоцій» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у здатності перебільшувати руйнівну силу події, яка відбулася та перекладати провину на інших людей або інші обставини, які не пов’язані з особистістю та встановлено переживання емоційного дистресу, погану адаптацію та слабке емоційне здоров’я. За параметром «оптимізм-песимізм» не було виявлено статистично значущих відмінностей між особами обох груп і було розглянуто у розрізі теми нашого дослідження як тенденція. За параметром «толерантність-інтолерантність до невизначеності» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у сприйнятті складних ситуацій скоріше, як ті, що загрожують, ніж ті, які можуть дати розвиток та встановлено недостатньо розвинуту випереджувальну функцію психіки, що провокує нездатність передбачати динаміку розвитку ситуації та втрату контролю над своїм життям. За параметром «емоційне ставлення» було виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у стані самотності, ізольованості, покинутості, непорозумінням з іншими, а також брак спілкування і близьких відносин та встановлено вплив переживань на унеможливлення дружніх стосунків. У стані безглуздості існування, що виявляється у незадоволеності власними зусиллями вкладеними в роботу, навчання або сімейні стосунки та встановлено відчуття недостатньої важливості та значущості подій, які відбуваються в житті. У стані свободи вибору (ставлення до авторитетів), що виявляється у відчутті власної обмеженості у виборі різних можливостей, які б відповідали необхідним потребам та встановлено відчуття дискомфорту при спілкуванні з людьми, які займають вищий соціальний статус, де вони не відчувають себе вільними, що унеможливлює відстоювання власних кордонів, права на власну точку зору або протистояння будь-яким видам насилля. У стані ворожості, що виявляється у діях та проявах негативного афективного стану злості, а також відчуттям провини, якe реалізує аутоагресивні установки і передбачає переконання у власній недосконалості та встановлено втрату самоконтролю і відчуття обурення, особливо у ситуаціях зовнішнього тиску. У стані розбіжності між реальним та ідеальним Я. У стані свободи волі, який вказує на неможливість робити вибір на основі глибокого усвідомлення всіх аспектів ситуації вибору та встановлено нерозвиненість сенсожиттєвої орієнтації. У стані безнадійності, що виявляється у песимістичному сприйнятті реальності, власного «Я» та майбутніх перспектив та встановлено емоційний дефіцит, який призводить до формування стану пригніченості та депресії, що унеможливлює досягнення життєво важливих цілей. За параметром «позитивний-негативний афект» виявлено дезадаптивні стратегії та встановлено переживання стану суб’єктивного страждання з неприємним залученням негативних емоцій. За параметром «психологічний захист» виявлено дезадаптивні стратегії психотичних механізмів: «психотична дисоціація», «регресія», «витіснення»; дезадаптивні стратегії інфантильних механізмів: «заміщення/перенос», «проєкція», «компульсивна поведінка», «пасивна агресія» та встановлено використання вищезазначених механізмів захисту для мінімізації негативних переживань. Вищезгадані дезадаптивні стратегії емоційних стилів зумовлює необхідність розробки системи корекційно-розвивальних заходів, спрямованих на корекцію травматичного досвіду та розвиток адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб. У третьому розділі представлено обґрунтування доцільності використання корекційно-розвивальної програми. Отримані дані констатувального експерименту забезпечили нам орієнтування у феноменології психологічних станів у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів, що дало можливість визначитися з напрямками надання психологічної допомоги у комплексному підході. Корекційно-розвивальна програма побудована з урахуванням теоретичних та емпіричних даних на підставі мультимодального підходу та відповідає меті та завданням дослідження, включає індивідуальну та групову роботи з особами, що мають травматичний досвід. Основна мета програми – створення психологічного простору, щоб сприяв осіб з травматичним досвідом до процесів самоорганізації, які усувають травматичний досвід та спонукають до розвитку резільєнтності та життєстійкості, які сприяють пошуку адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану. Методологічною основою корекційно-розвивальної програми «Пошук адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану» став мультимодальний підхід, який враховує принципи центрованої на людині терапії К. Роджерса (не директивна доброзичливість, емпатичне розуміння та конгруентність), концепту інтегративних методик Ґ. Шульман (резільєнтність, соціальну та психологічну стійкість до стресу і цілісно збережений позитивний досвід особистості до світу і самого себе) та салютогенного підходу А. Антоновського (актуалізація ресурсів та розвиток стресостійкості). В рамках програми ми використовували лекції та вебінари на теми «Травматичний досвід особистості», «Турбота про психічне здоров’я: що таке стрес?», «Як долати стрес», «Що ви знаєте про регуляцію емоцій? Чи важливі емоції для конструктивної взаємодії з іншими?» для розширення розуміння особистого травматичного досвіду особистості та емоційних проявів у процесі вирішення складних життєвих ситуацій. Індивідуальні консультації та бесіди для надання інформації щодо способів самоорганізації, пошукової активності, визначення власної ролі у соціальній взаємодії, усвідомлення власного емоційного стану та адекватне застосування наявних ресурсів для відновлення. Групову роботу для розвитку умінь знаходити моральні цінності в інших людях, дослідження емоційних станів та вияв переживань соціально прийнятими способами, зняття м’язового та психоемоційного напруження, саморозкриття, використання позитивних емоцій, які пов’язані з успіхами в минулому та майбутньому для формування нових взаємин, встановлення сприятливого психологічного клімату, нейтралізації емоційної напруги, створення позитивної мотивації та зацікавленості для роботи в групі, актуалізація позитивних емоцій і пошук ресурсу та зменшення психоемоційного напруження для подолання стресу. Перегляд фільмів, що спонукали до пошуку сенсу життя («Учитель на заміну», 2011. реж. Тоні Кей), знаходження відповідей на екзистенційні питання («99 франків», 2007. по книзі Фредеріка Бегбедера. реж. Ян Кунен) можливості радіти простим речам, що оточують («Амелі», 2001. реж. Жан-П’єр Жене). Після участі в програмі у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів відзначено зміни. До уваги ми брали лише кількісні показники першої групи досліджуваних з травматичним досвідом (експериментальна група). Аналіз результатів формувального експерименту за показниками кожної із застосованих психодіагностичних методик засвідчив статистично перевірене покращення комунікативних здібностей, позитивного ставлення до нового життєвого досвіду, відкритість емоційному досвіду, увага і зосередженість, зниження тривоги, почуття безпеки та підтримки від інших, порозуміння з оточуючими, знаходження нових шляхів для успішного розв’язання складних життєвих ситуацій та нові адаптивні стратегії поведінки (спільний перегляд фільмів, демонстрація почуттів, емоційна підтримка, емпатія інших тощо). Критеріїв травматичного досвіду: ознак дисоціативного переживання, «глибини» емоційного дистресу, однак показник ознак перітравматичної дисоціації зазнав не суттєвих змін. Стратегії параметрів емоційних стилів досліджуваних осіб стали більш адаптивними до сучасних мінливих умов. Результати формувального експерименту довели ефективність презентованої психологічної корекційно-розвивальної програми. Орієнтуючись на ефективність описаних методичних заходах, були запропоновані рекомендації фахівцям у сфері психічного здоров’я щодо підвищення адаптаційних можливостей осіб з травматичним досвідом та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: - вперше запропоновано модель функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом, як стратегії управління емоційним дистресом, виокремлено параметри: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист та типи: адаптивний та дезадаптивний. Розроблено програму психологічного супроводу осіб з травматичним досвідом з урахуванням емоційних стилів з опорою на процеси самоорганізації. Розроблено, впроваджено та доведено ефективність корекційно-розвивальної програми з активізації особистісних ресурсів та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом; - поглиблено та розширено уявлення про особливості функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом як стратегії управління емоційним дистресом; - набула подальшого розвитку система знань про особливості ментальної репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Практична значущість отриманих результатів роботи визначається тим, що теоретичні та емпіричні результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у процесі надання психологічної допомоги особистості з травматичним досвідом. А також при розробці психоедукації з різними категоріями клієнтів, що пережили психотравмувальні події. Результати дослідження можуть стати допоміжним психологам при плануванні та реалізації психотерапевтичних інтервенцій з урахуванням специфіки емоційних стилів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені при підготовці та проведенні лекційних та семінарських занять зі студентами спеціальності 053 психологія з навчальних курсів «Вступ у спеціальність», «Психологія травми», «Психологія емоцій», «Технології візуальної діагностики», «Психологія стресу».

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Грись, Антоніна Михайлівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

14.

15(02)
С 13

Савчин, М.
Загальна психологія [Текст] : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів. Ч . 2 / М. Савчин. - Дрогобич : [Відродження], 1998. - 147 с. - 4.00 грн.

УДК

159.9(075.8)

РУБ 15(02)
Рубрики: Підручник з психології
Кл.слова (ненормовані):
інтелектуальна сфера особистості -- емоції -- воля -- індивідуальність

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15.

15(08)
А 43

Сіраковська, О. Б.
Дослідження психоемоційного стану у жінок з порушеннями репродуктивної сфери [Текст] / О. Б. Сіраковська // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : ДП "Інформаційно-аналітичне агенство", 2020. - Т. 10 : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія., Вип. 34. - С. 201-213. - Бібліогр.: с. 211-212 (7 назв)

УДК

159:91:612.6-055.2(050)

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія навчання
Генетична психологія
Медична психологія
Кл.слова (ненормовані):
репродуктивна сфера -- психогенне безпліддя -- емоції -- психоемоційний стан -- резерв судинної системи за Руфьє
Анотація: Стаття присвячена дослідженню психоемоційного стану у жінок з порушеннями репродуктивної сфери. Результати теоретичного аналізу допомогли показати, що психоемоційна сфера особистості жінки тісно взаємопов'язана як з її станом здоров'я так із репродуктивною сферою. У контексті нашого дослідження звертається увага на новітні теоретичні та практичні дослідження порушень репродуктивного здоров'я у жінок. Представлено результати емпіричного дослідження психоемоційного стану у жінок. Встановлено, що у пацієнтів з порушенням репродуктивної сфери експериментальної групи після застосування психокорекційних методів відбувається покращення психоемоційного стану та простежується динаміка на зменшення домінування негативних емоцій й переважання позитивних. Виявлено позитивні зміни показників настрою, самопочуття, активності, що вказують на підвищення загального фону настрою, оптимістичності, енергійності, інтересу до життя та роботи над собою, зацікавленість у турботі про власний стан репродуктивного здоров'я. Встановлено, що проведені психокорекційні заходи з пацієнтами сприяли збільшенню вияву емоцій радості, здивування, інтересу та суттєвому зменшенню гніву, страждання, страху. Ці трансформаційні зміни є свідченням підвищення мотивації до покращення власного репродуктивного здоров'я. Доведено, що у досліджуваних мають місце зміни ряду фізіологічних показників, та констатовано збільшення витривалості серцево-судинної системи організму й нормалізації психоемоційного стану в цілому.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

16.

159.922.73-053.6+37.015.3:159.942
Р 32

Рева, Олена Миколаївна.
Формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці [Рукопис] : дис. канд. ... психол. наук: 19.00.07 / Рева Олена Миколаївна ; наук. кер. Корольчук М. С. ; Київ. міжнар. ун-т. - Київ, 2005. - 199 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 150-166. -

УДК

159.922.73-053.6+37.015.3:159.942

159.922.73-053.6

37.015.3:159.942

Рубрики: Педагогічна психологія--Емоції--Дисертації
Вікова психологія--Юнацтво--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
юнацький вік -- емоційна стійкість -- успішність діяльності -- психодіагностика -- психічна саморегуляція -- психокорекція
Анотація: У роботі показана можливість проведення діагностичної та корекційної роботи з метою підвищення емоційної стійкості в ранньому юнацькому віці під час навчальної діяльності. Представлено аналіз стану розробки проблеми вивчення та формування емоційної стійкості. Проаналізовано психологічні фактори та особливості умов навчальної діяльності у ранньому юнацькому віці. Визначено комплекс методик діагностики проявів емоційної стійкості, представлено і апробовано комплекс ефективних методів психодіагностики ЕС у ранньому юнацькому віці.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Корольчук, Микола Степанович \наук. кер.\; Київський міжнародний університет (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

17.

15(02)
П 86

Психологія [Текст] : [навчальний посібник] / [О. В. Винославська, О. А. Бреусенко-Кузнєцов, В. Л. Зливков та ін.] ; за наук.ред. О. В. Винославської ; Міністерство освіти і науки України, НТУУ "Київський політехнічний інститут". - Київ : Инкос, 2005. - 352 с. - ISBN 966-8347-13-7 : 20.00 грн.

УДК

159.9(075.8)

РУБ 15(02)
Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
предмет психології -- етапи розвитку психології -- методи психології -- розвиток психіки -- відчуття -- сприймання -- пам'ять -- мислення -- уява -- емоції -- почуття -- воля -- структура особистості -- особистість -- спрямованість особистості -- темперамент -- характер -- здібності -- самосвідомість -- психологічний захист -- психологія групи -- спілкування -- міжособистісні стосунки -- конфлікти

Дод.точки доступу:
Винославська, [О. В.; Бреусенко-Кузнєцов, О. А.; Зливков та ін.], В. Л.; Винославської, О. В. \за наук.ред.\; Міністерство освіти і науки України; НТУУ "Київський політехнічний інститут"
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

18.

316.35-051:615.851+159.942.5
П 86

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

Психодіагностика та психокорекція емоційного вигорання у соціальних працівників [Текст] / О. А. Панченко [и др.] // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2014. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 20. - С. 266-273 : рис. - Бібліогр.: с. 273 (6 назв)

УДК

316.35-051:615.851+159.942.5

Рубрики: Соціальна психологія
Психологія праці
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційне вигорання -- соціальні працівники -- психодіагностика -- психологічний тренінг
Анотація: У роботі наводяться дані психодіагностичного дослідження соціальних працівників Територіального центру соціального обслуговування на наявність емоційного вигорання. За результатами дослідження розроблено тренінг профілактики емоційного вигорання для даного контингенту.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Панченко, О. А.; Панченко, Л. В.; Садчікова, О. Г.; Мінакова, О. М.; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

19.

372
А 43

Психодіагностика емоційно-вольової сфери дітей в умовах стресової ситуації [Текст] / О. А. Панченко [и др.] // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Харків : КЦ ФОП Іванової М. А., 2015. - Т. 4 : Психологія розвитку дошкільника, Вип. 11. - С. 145-155. - Бібліогр.: с. 153-154 (7 назв)

УДК

616.89-001+159.942+615.851-079.4]-053.2

РУБ 372
Рубрики: Психологія розвитку дошкільника
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- воля -- стрес -- психологічне здоров'я -- агресивність -- страхи -- діагностика -- корекція -- тренінг -- поведінка
Анотація: Емоційні розлади у дітей частіше виявляються у формі підвищеної тривожності, агресивності і наявністю страхів. Захисні форми поведінки дитини звертають на себе увагу у стосунках з батьками і позначаються на учбовій діяльності. Своєчасна діагностика порушень емоційно-вольвої сфери дітей є ключовим моментів у збереженні психологічного благополуччя суспільства в цілому.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Панченко, О. А.; Кутько, І. І.; Сімоненко, О. Б.; Байоткіна Т. А., Кабанцева А. В.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

20.

15(02)
П 84

Професійно-орієнтовані завдання з психології [Текст] : навчальний посібник / Житомирський державний університет імені Івана Франка, Соціально-психологічний факультет; Кафедра соціальної та практичної психології ; [за ред О. Л. Музики]. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. - 566 с. - Б. ц.

УДК

1-20 21-40 41-57

Статистика за 19.07.2024
Кількість запитів	6731
Кількість відвідувачів	633
Кількість замовлень	0