Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (395)

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=емоції<.>

Загальна кількість знайдених документів : 57
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-57

159.923.942-056.265(043.5)
С 18

Сандал, Ольга Сергіївна.
Особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії: 19.00.01 / О. С. Сандал ; наук. кер. А. М. Грись ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 215 с. : табл. - Бібліогр.: С. 159-176 (183 назв). -

УДК

159.923.942-056.265(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоційні стилі -- емоції -- афект -- переживання -- травматичний досвід -- ПТСР -- посттравматичне зростання -- дисоціація -- депресія -- горе -- криза -- COVID-19 -- психодіагностика -- емоційне здоров'я -- життєстійкість
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному та емпіричному вивчені особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, розкриттю сутності поняття «емоційні стилі» та «травматичний досвід», розробці теоретичної моделі функціонування емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, виявленні особливостей ментальних репрезентацій параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, здійсненні експериментальної апробації корекційно-розвивальної програми щодо корекції травматичного досвіду та розвитку адаптивних емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Враховуючи те, що психотравмувальні події створюють суспільні напруження, порушують адаптаційний потенціал і психічний стан суб’єкта та збільшує кількість осіб з травматичним досвідом, що значно погіршує якість їх життя. Виникає необхідність вдосконалення психологічних заходів, психокорекційних програм щодо супроводу осіб з травматичним досвідом. Концепції «емоційного стилю» які мають потужний потенціал для надання психологічної допомоги особистості недостатньо враховується й знаходиться поза зоною уваги у дослідженнях природи стресової поведінки, тож дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом є актуальною дослідницькою задачею, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності роботи з постраждалими особами. У першому розділі відображено теоретичний аналіз науково-психологічних концепцій до вивчення емоційних стилів, які дослідники виявляли та розуміли не однаково. Розглядається сучасна концепція емоційного стилю, де науковцями визначено, що емоційна поведінка особистості пов’язана з емоційними відгуками в мозку та емпірично досліджено різні емоційні стилі. Після ретельного аналізу нами визначено, що «емоційний стиль» є сукупністю емоційних переживань та містить унікальні параметри. Особистість маніфестує емоційний стиль і у ньому проступає її індивідуальність як суб’єкта. Особистісне джерело емоційного стилю виявляється у тому, що він є суб’єктивним і входить у процеси самовираження та самовиявлення внутрішнього світу. Особистість, як суб’єкт актуалізує свій емоційний стиль, що виявляється у внутрішньому та у зовнішньому контурі та детермінує специфічні вияви у предметній діяльності. Внутрішній контур емоційного стилю утворює ієрархічна структура, що охоплює систему суб’єктивних значень, когнітивні параметри та форму поведінки особистості як стратегії управління емоційним дистресом. Зовнішній контур емоційного стилю утворюють ефекти функціонування адаптивність-дезадаптивність як міру адекватності затрат задля досягнення мети. Можливості емоційного стилю є комплексом взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на її управління емоційним дистресом, які не зводяться до визначення позитивного чи негативного емоційного стилю. Відображено, що емоційні переживання допомагають особистості приймати рішення та обирати відповідні дії. Розглядається визначення ментальної репрезентації, як такої, що інформує особистість про змістовний стан задоволення чи незадоволення. Визначено, що досліджувати зміст ментальної репрезентації вербальної поведінки та психічного стану особистості, прийнято у формі самозвітів. Зазначено, що за допомогою аналізу самозвітів, як виду комунікативного акту, можна отримати інформацію про внутрішній стан та виявити онтологічну структуру свідомості особистості. Підсумовуючи аналіз теоретичних концепцій до вивчення травматичного досвіду, нами визначено, що «травматичний досвід» – це такий, який своєю руйнівною силою загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки. Визначено авторське розуміння досліджуваного феномену та презентовано у вигляді моделі емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Наведено адаптаційні можливості емоційного стилю, як комплекс взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на управління емоційним дистресом. Які не зводяться до визначення позитивних чи негативних емоційних стилів. В залежності від руйнівної сили травматичного досвіду, особистість буде обирати адаптивні та/або дезадаптивні стратегії параметрів емоційних стилів. До яких ми віднесли наступні: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист. Зазначені параметри емоційного стилю виявлятимуться залежно від контексту (підтримка значимих інших, соціальна ізоляція тощо) та інтерпретації особистістю травматичного досвіду як-от посттравматичне зростання чи регресивна поведінка, типу та глибини травматизації. У другому розділі представлено психодіагностичний інструментарій, який дав можливість прослідкувати особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Травматичний досвід у осіб виявлено за допомогою відповідних методик (шкала дисоціації DES V. Agarkov, N. Tarabrina, опитувальник перітравматичної дисоціації V. Agarkov, N. Tarabrina та симптоматичний опитувальник SCL-90-R L. Derogatis). Параметри емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом виявлено за допомогою відповідних методик (опитувальник когнітивної регуляції емоцій N. Garnefski, V. Kraaij, метод визначення атрибутивних стилів М. Seligman, шкала толерантності до невизначеності S. Budner, особистісний опитувальник емоційного ставлення A. Gersaild,, шкала позитивного і негативного афекту D. Watson, L. Clark, & A. Tellegen, методика вимірювання психологічного захисту O. Pilyugina, R. Suleymanov). Загальна кількість досліджуваних становила 201 особа, 41 – чоловіки, 160 – жінки, віком від 18 до 72 років. Дослідницька вибірка була поділена на дві групи: до першої групи увійшли (n=125) осіб з травматичним досвідом, а до другої групи увійшли (n=76) осіб без травматичного досвіду. За результатами констатувального експерименту встановлено, що особи з травматичним досвідом пережили такі психотравмувальні події, як зґвалтування або сексуальне домагання, інші ситуації, що загрожували життю, зневага у дитинстві та фізичне насилля. Серед осіб з травматичним досвідом виявлено такі найбільш поширені типи травм, як емоційне насилля і емоційна травма, фізичне насилля і ситуації небезпеки та інші психологічні травми. Виявлено, що для осіб з травматичним досвідом притаманна наявність дисоціативних переживань, що виявляється у змінах емоційної експресії та порушеннях сприйняття внаслідок обмеженого когнітивного перероблювання, що дозволяє ігнорувати окремі аспекти або цілком болісні переживання. Виявлено ознаки інтенсивності перітравматичної дисоціації, що виявляється у переживанні такого стану як дереалізація. Яка дозволяє особам з травматичним досвідом дистанціюватися від нестерпних ситуацій, зменшуючи рівень болю, емоційного дистресу та «захищаючи» від усвідомлення всієї міри впливу травматичного досвіду. Виявлено «глибину» емоційного дистресу, що виявляється у фізичних симптомах (головні болі, м’язові болі тощо) та психологічних еквівалентах тривожності. Виявлено, що особи з травматичним досвідом характеризуються: думками і діями, що переживаються, як безперервні, нездолані і чужі для власного «Я»; порівнянням себе з іншими та відчуттям особистісної неадекватності; відчуттям помітного дискомфорту у процесі міжособистісної взаємодії, що призводить до неспокою; негативними очікуваннями щодо взаємодії з іншими людьми; відчуттями відсутності інтересу до життя, браком мотивації та почуттям безнадійності; станом ворожості та підозрілості. Встановлено, що серед осіб з травматичним досвідом більше «самотніх» і тих хто перебуває у «цивільному шлюбі». Констатовано, що травматичний досвід має суттєвий вплив руйнівної сили, що загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки осіб з травматичним досвідом. Виявлено ментальні репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. За параметром «когнітивна регуляція емоцій» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у здатності перебільшувати руйнівну силу події, яка відбулася та перекладати провину на інших людей або інші обставини, які не пов’язані з особистістю та встановлено переживання емоційного дистресу, погану адаптацію та слабке емоційне здоров’я. За параметром «оптимізм-песимізм» не було виявлено статистично значущих відмінностей між особами обох груп і було розглянуто у розрізі теми нашого дослідження як тенденція. За параметром «толерантність-інтолерантність до невизначеності» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у сприйнятті складних ситуацій скоріше, як ті, що загрожують, ніж ті, які можуть дати розвиток та встановлено недостатньо розвинуту випереджувальну функцію психіки, що провокує нездатність передбачати динаміку розвитку ситуації та втрату контролю над своїм життям. За параметром «емоційне ставлення» було виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у стані самотності, ізольованості, покинутості, непорозумінням з іншими, а також брак спілкування і близьких відносин та встановлено вплив переживань на унеможливлення дружніх стосунків. У стані безглуздості існування, що виявляється у незадоволеності власними зусиллями вкладеними в роботу, навчання або сімейні стосунки та встановлено відчуття недостатньої важливості та значущості подій, які відбуваються в житті. У стані свободи вибору (ставлення до авторитетів), що виявляється у відчутті власної обмеженості у виборі різних можливостей, які б відповідали необхідним потребам та встановлено відчуття дискомфорту при спілкуванні з людьми, які займають вищий соціальний статус, де вони не відчувають себе вільними, що унеможливлює відстоювання власних кордонів, права на власну точку зору або протистояння будь-яким видам насилля. У стані ворожості, що виявляється у діях та проявах негативного афективного стану злості, а також відчуттям провини, якe реалізує аутоагресивні установки і передбачає переконання у власній недосконалості та встановлено втрату самоконтролю і відчуття обурення, особливо у ситуаціях зовнішнього тиску. У стані розбіжності між реальним та ідеальним Я. У стані свободи волі, який вказує на неможливість робити вибір на основі глибокого усвідомлення всіх аспектів ситуації вибору та встановлено нерозвиненість сенсожиттєвої орієнтації. У стані безнадійності, що виявляється у песимістичному сприйнятті реальності, власного «Я» та майбутніх перспектив та встановлено емоційний дефіцит, який призводить до формування стану пригніченості та депресії, що унеможливлює досягнення життєво важливих цілей. За параметром «позитивний-негативний афект» виявлено дезадаптивні стратегії та встановлено переживання стану суб’єктивного страждання з неприємним залученням негативних емоцій. За параметром «психологічний захист» виявлено дезадаптивні стратегії психотичних механізмів: «психотична дисоціація», «регресія», «витіснення»; дезадаптивні стратегії інфантильних механізмів: «заміщення/перенос», «проєкція», «компульсивна поведінка», «пасивна агресія» та встановлено використання вищезазначених механізмів захисту для мінімізації негативних переживань. Вищезгадані дезадаптивні стратегії емоційних стилів зумовлює необхідність розробки системи корекційно-розвивальних заходів, спрямованих на корекцію травматичного досвіду та розвиток адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб. У третьому розділі представлено обґрунтування доцільності використання корекційно-розвивальної програми. Отримані дані констатувального експерименту забезпечили нам орієнтування у феноменології психологічних станів у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів, що дало можливість визначитися з напрямками надання психологічної допомоги у комплексному підході. Корекційно-розвивальна програма побудована з урахуванням теоретичних та емпіричних даних на підставі мультимодального підходу та відповідає меті та завданням дослідження, включає індивідуальну та групову роботи з особами, що мають травматичний досвід. Основна мета програми – створення психологічного простору, щоб сприяв осіб з травматичним досвідом до процесів самоорганізації, які усувають травматичний досвід та спонукають до розвитку резільєнтності та життєстійкості, які сприяють пошуку адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану. Методологічною основою корекційно-розвивальної програми «Пошук адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану» став мультимодальний підхід, який враховує принципи центрованої на людині терапії К. Роджерса (не директивна доброзичливість, емпатичне розуміння та конгруентність), концепту інтегративних методик Ґ. Шульман (резільєнтність, соціальну та психологічну стійкість до стресу і цілісно збережений позитивний досвід особистості до світу і самого себе) та салютогенного підходу А. Антоновського (актуалізація ресурсів та розвиток стресостійкості). В рамках програми ми використовували лекції та вебінари на теми «Травматичний досвід особистості», «Турбота про психічне здоров’я: що таке стрес?», «Як долати стрес», «Що ви знаєте про регуляцію емоцій? Чи важливі емоції для конструктивної взаємодії з іншими?» для розширення розуміння особистого травматичного досвіду особистості та емоційних проявів у процесі вирішення складних життєвих ситуацій. Індивідуальні консультації та бесіди для надання інформації щодо способів самоорганізації, пошукової активності, визначення власної ролі у соціальній взаємодії, усвідомлення власного емоційного стану та адекватне застосування наявних ресурсів для відновлення. Групову роботу для розвитку умінь знаходити моральні цінності в інших людях, дослідження емоційних станів та вияв переживань соціально прийнятими способами, зняття м’язового та психоемоційного напруження, саморозкриття, використання позитивних емоцій, які пов’язані з успіхами в минулому та майбутньому для формування нових взаємин, встановлення сприятливого психологічного клімату, нейтралізації емоційної напруги, створення позитивної мотивації та зацікавленості для роботи в групі, актуалізація позитивних емоцій і пошук ресурсу та зменшення психоемоційного напруження для подолання стресу. Перегляд фільмів, що спонукали до пошуку сенсу життя («Учитель на заміну», 2011. реж. Тоні Кей), знаходження відповідей на екзистенційні питання («99 франків», 2007. по книзі Фредеріка Бегбедера. реж. Ян Кунен) можливості радіти простим речам, що оточують («Амелі», 2001. реж. Жан-П’єр Жене). Після участі в програмі у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів відзначено зміни. До уваги ми брали лише кількісні показники першої групи досліджуваних з травматичним досвідом (експериментальна група). Аналіз результатів формувального експерименту за показниками кожної із застосованих психодіагностичних методик засвідчив статистично перевірене покращення комунікативних здібностей, позитивного ставлення до нового життєвого досвіду, відкритість емоційному досвіду, увага і зосередженість, зниження тривоги, почуття безпеки та підтримки від інших, порозуміння з оточуючими, знаходження нових шляхів для успішного розв’язання складних життєвих ситуацій та нові адаптивні стратегії поведінки (спільний перегляд фільмів, демонстрація почуттів, емоційна підтримка, емпатія інших тощо). Критеріїв травматичного досвіду: ознак дисоціативного переживання, «глибини» емоційного дистресу, однак показник ознак перітравматичної дисоціації зазнав не суттєвих змін. Стратегії параметрів емоційних стилів досліджуваних осіб стали більш адаптивними до сучасних мінливих умов. Результати формувального експерименту довели ефективність презентованої психологічної корекційно-розвивальної програми. Орієнтуючись на ефективність описаних методичних заходах, були запропоновані рекомендації фахівцям у сфері психічного здоров’я щодо підвищення адаптаційних можливостей осіб з травматичним досвідом та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: - вперше запропоновано модель функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом, як стратегії управління емоційним дистресом, виокремлено параметри: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист та типи: адаптивний та дезадаптивний. Розроблено програму психологічного супроводу осіб з травматичним досвідом з урахуванням емоційних стилів з опорою на процеси самоорганізації. Розроблено, впроваджено та доведено ефективність корекційно-розвивальної програми з активізації особистісних ресурсів та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом; - поглиблено та розширено уявлення про особливості функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом як стратегії управління емоційним дистресом; - набула подальшого розвитку система знань про особливості ментальної репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Практична значущість отриманих результатів роботи визначається тим, що теоретичні та емпіричні результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у процесі надання психологічної допомоги особистості з травматичним досвідом. А також при розробці психоедукації з різними категоріями клієнтів, що пережили психотравмувальні події. Результати дослідження можуть стати допоміжним психологам при плануванні та реалізації психотерапевтичних інтервенцій з урахуванням специфіки емоційних стилів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені при підготовці та проведенні лекційних та семінарських занять зі студентами спеціальності 053 психологія з навчальних курсів «Вступ у спеціальність», «Психологія травми», «Психологія емоцій», «Технології візуальної діагностики», «Психологія стресу».

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Грись, Антоніна Михайлівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.923.2-053.6:575.16(043.3)
Л 64

Литвиненко, Олена Олександрівна.
Онтогенез і дизонтогенез особистісного становлення підлітків [Рукопис] : дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.01 / О. О. Литвиненко ; наук. конс. О. М. Лозова ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 403 с. : табл. + 1 додатки 95 с. - Бібліогр.: с. 364-403 (475 назви). -

УДК

159.923.2-053.6:575.16(043.3)

Рубрики: Психологія підлітків
Кл.слова (ненормовані):
онтогенез -- дизонтогенез -- особистість -- становлення -- підлітковий вік -- когніції -- емоції -- поведінка -- порушення слуху -- порушення зору
Анотація: Дисертацію присвячено аналізу загальних закономірностей становлення особистості підлітків в контексті онтогенезу і дизонтогенезу. Робота містить теоретичне обгрунтування, методичні засади, результати емпіричного дослідження цієї проблеми. У дисертації представлено концептуальні узагальнення, що знайшли відображення в моделі онтогенезу та дизонтогенезу особистісного становлення підлітків. В межах запропонованої моделі структура особистості розглядається як така, що реалізується у двох підсистемах: універсальній та генетично обумовленій. Універсальною є система внутрішньоструктурних зв'язків між когнітивною, поведінковою та афективною складовими, а також вплив характеристик цих складових на формування загальних особистісних тенденцій. Своєю чергою, змістова наповненість та спрямованість особистісної сфери є суттєво відмінною для підлітків, які мають порушення слуху і зори та їх однолітків, які не мають таких порушень. Відповідно, дана підсистема особистості є генетично обумовленою. Розуміння структурно-функціональної організації елементів особистісних підсистем дозволяє пояснити специфіку онтогенезу та дизонтогенезу особистісного становлення підлітків. Доведено, що генетичний контекст становлення визначає специфіку особистісних проявів, але не є фактором, що суворо їх обмежує. Відповідно, можливою та доцільною є робота з підлітками, чиє становлення відбувається в контексті дизонтогенезу, заснована на онтогенетичних принципах та спрямована на активацію компенсаторних механізмів. На основі концептуальної моделі розроблено програми психологічної профілактики та корекції дисгармонійності особистісного становлення для підлітків, становлення яких відбувається як в контексті онтогенезу, так і в конетксті дизонтогенезу. У роботі представлено показники ефективності впровадження зазначених програм, що свідчать про доцільність їх подальшої практичної реалізації.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Лозова, Ольга Миколаївна \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.923.2-053.6:575.16(043.3)
Л 64

Литвиненко, Олена Олександрівна.
Онтогенез і дизонтогенез особистісного становлення підлітків [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.01 / О. О. Литвиненко ; наук. конс. О. М. Лозова ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 44 с. : табл. -

УДК

159.923.2-053.6:575.16(043.3)

Рубрики: Психологія дітей підліткового віку
Кл.слова (ненормовані):
онтогенез -- дизонтогенез -- особистість -- становлення -- підлітковий вік -- когніції -- емоції -- поведінка -- порушення слуху -- порушення зору
Анотація: Дисертацію присвячено аналізу загальних закономірностей становлення особистості підлітків в контексті онтогенезу і дизонтогенезу. Робота містить теоретичне обгрунтування, методичні засади, результати емпіричного дослідження цієї проблеми. У дисертації представлено концептуальні узагальнення, що знайшли відображення в моделі онтогенезу та дизонтогенезу особистісного становлення підлітків. В межах запропонованої моделі структура особистості розглядається як така, що реалізується у двох підсистемах: універсальній та генетично обумовленій. Універсальною є система внутрішньоструктурних зв'язків між когнітивною, поведінковою та афективною складовими, а також вплив характеристик цих складових на формування загальних особистісних тенденцій. Своєю чергою, змістова наповненість та спрямованість особистісної сфери є суттєво відмінною для підлітків, які мають порушення слуху і зори та їх однолітків, які не мають таких порушень. Відповідно, дана підсистема особистості є генетично обумовленою. Розуміння структурно-функціональної організації елементів особистісних підсистем дозволяє пояснити специфіку онтогенезу та дизонтогенезу особистісного становлення підлітків. Доведено, що генетичний контекст становлення визначає специфіку особистісних проявів, але не є фактором, що суворо їх обмежує. Відповідно, можливою та доцільною є робота з підлітками, чиє становлення відбувається в контексті дизонтогенезу, заснована на онтогенетичних принципах та спрямована на активацію компенсаторних механізмів. На основі концептуальної моделі розроблено програми психологічної профілактики та корекції дисгармонійності особистісного становлення для підлітків, становлення яких відбувається як в контексті онтогенезу, так і в конетксті дизонтогенезу. У роботі представлено показники ефективності впровадження зазначених програм, що свідчать про доцільність їх подальшої практичної реалізації.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Лозова, Ольга Миколаївна \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

15(08)
А 43

Шевчук, Ю. С.
Особливості психосоматичних розладів у дітей та підлітків [Текст] / Ю. С. Шевчук // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2020. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 3. - С. 344-357. - Бібліогр.: с. 353-355 (14 назв)

УДК

159.922.73:[159.98:616]

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
психосоматика -- психосоматичні розлади -- психосоматичні симптоми -- соматизація -- мобінг -- булінг -- дитячий і підлітковий вік -- емоції -- алекситимія -- травма
Анотація: Статтю присвячено теоретичному аналізу особливостей психосоматичних розладів у дітей та підлітків. Здійснено аналіз наукових джерел, що розкривають погляди на поняття "психосоматика". Розкрито, що психосоматичні симптоми надзвичайно розповсюджені у дітей і підлітків через важкість повноцінного вираження своїх емоцій та почуттів при спілкуванні. Досліджено, що саме емоційна реакція є сполучною ланкою між психічною та тілесною сферами. З'ясовано, що існують три основні фактори ризику виникнення у дітей психосоматичних захворювань: генетичні, церебрально-органічні, мікросоціальні. Розкрито, що у ранньому дитячому віці виникнення негативних реакцій частіше проявляється у соматичному оформленні. Здійснено аналіз існуючих вітчизняних і зарубіжних досліджень макросоціальних факторів ризику психосоматичних розладів і скарг дітей та підлітків у системі дошкільної і шкільної освіти: 1) стресова тактика педагогічних впливів; 2) стрес обмеженого часу і постійної конкуренції; 3) недостатня ефективність методик і технологій навчання учнів; 4) інтенсифікація і нераціональна організація навчального процесу; 5) відсутність системної комплексної роботи з організації здорового способу життя; 6) низька рухова активність дітей і підлітків; 7) мобінг і булінг. Охарактеризовано типові особливості психічного стану в ході обстеження дитини. Проаналізовано, що феномінологія дитячої психосоматики породжується різноманітними зовнішніми умовами, тілесними (функціональними) особливостями, типологією психічних функцій, а також специфікою внутрішньої позиції самої дитини чи підлітка.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Толмачевська, В. О.
Складові емоційної експресії у представників професій з високим психологічним навантаженням [Текст] / В. О. Толмачевська, О. Є. Самара // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ,[Ніжин] : [ПП Лисенко М. М.], 2020. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 13. - С. 349-359. - Бібліогр.: с. 357-358 (15 назв)

УДК

159.942:33(31)

РУБ 15(08)
Рубрики: Загальна психологія
Історична психологія
Етнічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційна експресія -- емоційний інтелект -- стрес -- емоційне вигорання
Анотація: Дану роботу присвячено вивченню місця емоційної експресивності в структурі індивідуальних властивостей у представників професій з високим емоційним навантаженням. До таких професій відносяться спеціалісти, котрі працюють в системі людина-людина. Наведено різноманітні концепції та підходи вивчення цього феномену. Визначено характер взаємовідношення фізіологічного та психосоціального компонентів емоцій. В контексті дослідження емоції розглядається як інтегральне утворення та складна система з різноманітним набором факторів. Метою роботи є розгляд складових емоційної експресії, в рамках визначеної вибірки. Проведене дослідження дає змогу розглянути емоційну експресію, не тільки як прояв емоцій, але й як складне та багатогранне явище. Яке включає в себе такі складові, як емоційний інтелект, психологічні особливості особистості в контексті професійного становлення, стрес, професійна деформація, емоційне вигорання та психологічні механізми захисту. Кожна зі складових, має великий вплив на емоційну реакцію. Тому доцільне подальше дослідження у комплексі.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Самара, О.Є.; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 2 : ЧЗ (2)
Вільні: ЧЗ (2)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Сіраковська, О. Б.
Дослідження психоемоційного стану у жінок з порушеннями репродуктивної сфери [Текст] / О. Б. Сіраковська // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : ДП "Інформаційно-аналітичне агенство", 2020. - Т. 10 : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія., Вип. 34. - С. 201-213. - Бібліогр.: с. 211-212 (7 назв)

УДК

159:91:612.6-055.2(050)

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія навчання
Генетична психологія
Медична психологія
Кл.слова (ненормовані):
репродуктивна сфера -- психогенне безпліддя -- емоції -- психоемоційний стан -- резерв судинної системи за Руфьє
Анотація: Стаття присвячена дослідженню психоемоційного стану у жінок з порушеннями репродуктивної сфери. Результати теоретичного аналізу допомогли показати, що психоемоційна сфера особистості жінки тісно взаємопов'язана як з її станом здоров'я так із репродуктивною сферою. У контексті нашого дослідження звертається увага на новітні теоретичні та практичні дослідження порушень репродуктивного здоров'я у жінок. Представлено результати емпіричного дослідження психоемоційного стану у жінок. Встановлено, що у пацієнтів з порушенням репродуктивної сфери експериментальної групи після застосування психокорекційних методів відбувається покращення психоемоційного стану та простежується динаміка на зменшення домінування негативних емоцій й переважання позитивних. Виявлено позитивні зміни показників настрою, самопочуття, активності, що вказують на підвищення загального фону настрою, оптимістичності, енергійності, інтересу до життя та роботи над собою, зацікавленість у турботі про власний стан репродуктивного здоров'я. Встановлено, що проведені психокорекційні заходи з пацієнтами сприяли збільшенню вияву емоцій радості, здивування, інтересу та суттєвому зменшенню гніву, страждання, страху. Ці трансформаційні зміни є свідченням підвищення мотивації до покращення власного репродуктивного здоров'я. Доведено, що у досліджуваних мають місце зміни ряду фізіологічних показників, та констатовано збільшення витривалості серцево-судинної системи організму й нормалізації психоемоційного стану в цілому.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Міщиха, Л. П.
Психолого-педагогічний супровід розвитку емоційного інтелекту старшокласників [Текст] / Л. П. Міщиха // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2020. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 27. - С. 185-192. - Бібліогр.: с. 191 (6 назв)

УДК

159.922.8

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- інтелект -- емоційний інтелект -- старшокласники -- розвиток -- арт-терапія -- психолого-педагогічний супровід
Анотація: У статті проводиться аналіз феномену "емоційний інтелект" шляхом безпосереднього розгляду його складових та інтерпретації в цірині психологічної науки. Автор виводить своє розуміння вищезгляданого феномену. Пропонується програма психолого-педагогічного супроводу розвитку емоційного інтелекту особистості старшого шкільного віку. Окреслюються структурні складові програми (теоретична й практична), де акцент робиться на засобах арт-терапевтичного впливу. Наголошується, що психолого-педагогічний супровід має охоплювати всі аспекти життєдіяльності школяра, зокрема: сімейне оточення, педагогічний колектив, в тому числі роботу психолога, як і мотивацію самого школяра до саморозвитку та самоосвіти. Вагому частку складають і психолого-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту старшокласників.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Лящ, О. П.
Роль емоційної сфери у структурі професійної ідентичності педагога [Текст] / О. П. Лящ // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Логос, 2020. - Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 56. - С. 91-96. - Бібліогр.: с. 95-96 (10 назв)

УДК

159.9:331.101.3

РУБ 15(08)
Рубрики: Соціальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
професійна ідентичність педагога -- емоційна сфера -- емоції -- почуття -- емоційна стійкість -- саморегуляція -- педагогічна емпатія
Анотація: У статті здійснено аналіз сучасної психологічної літератури з проблеми професійної ідентичності педагога та ролі емоційної сфери в її структурі. Представлена модель професійної ідентичності педагога яка включає: чотири компоненти (когнітивний, поведінковий, емоційно-вольовий, мотиваційно-інтенсивний), стутус ідентичності; етапи розвитку;чинники, що впливають на фомрування та розвиток професійної ідентичності педагога. Показано, що стан емоційної сфери особистості педагога багато в чому визначає його професійну придатність до педагогічної діяльності. Підкреслено важливу роль педагогічної емпатії у професійній діяльності та розвитку професійної ідентичності педагога. Обгрунтовано, що професійна ідентичність педагога має нелінійний характер розвитку.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Кордунова, Н. О.
Емоційна стійкість як важлива складова особистості у період фахової підготовки [Текст] / Н. О. Кордунова, Н. С. Дмитріюк // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2020. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 17. - С. 129-138. - Бібліогр.: с. 137-138 (15 назв)

УДК

159.962.8

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційність -- емоційна стійкість -- студент -- фахова підготовка
Анотація: У статті представлено аналіз наукових підходів до визначення змісту, структури і функцій емоційної стійкості. Розглянуто різні підходи на розуміння її сутності та тих складових, які утворюють її якісне наповнення. Показано, що наукові підходи до феномену емоційної стійкості відрізняються різнобічними поглядами, недостатньою чіткістю та низьким рівнем практичного застосування. Підкреслено, що емоційна стійкість фахівця є інтегрованим, комплексним явищем, яке поєднує знання, уміння та навички, здібності особистості, показники загальної культури, вміння виконувати професійні обов'язки. Представлений аналіз психолого-педагогічної літератури, що дає змогу стверджувати, що загалом вчені акцентують увагу на таких моментах, як: емоційна стійкість особистості формується в процесі адаптації до складних обставин життєдіяльності; захисний потенціал емоційної стійкості проявляється у збереженні продуктивної діяльності за умови впливу різних стрес-факторів; здатність особистості до гнучкого та адекватного пристосування у складних життєвих ситуаціях; забезпечується адаптаційними можливостями емоційної емоційної стійкості. Подано результати емпіричного дослідження психологічних особливостей емоційної стійкості в структурі особистості студента. Наводяться результати дослідження особливостей їх прояву. Підтверджується думка про те, що емоційна стійкість є важливим критерієм якості фахової підготовки студента. Виділено індивідуально-типологічні особливості осіб з низькою емоційною стійкістю, яким притаманні нестабільність емоційного стану, невпевненість, висока тривожність, імпульсивність, що свідчить про дисбаланс у розвитку емоційно-вольових процесів та суттєво впливає на успішність навчальної діяльності. Розкрито можливості її формування в умовах фахової підготовки.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Дмитріюк, Н.С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Кордунова, Наталія Олександрівна.
Роль емоційного фактора в міжособистісній взаємодії студентів [Текст] / Н. О. Кордунова, Н. С. Дмитріюк // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2019. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 15. - С. 181-188. - Бібліогр.: с. 187-188 (7 назв)

УДК

159.942:[316.6:316.47-057.87

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційність -- емоційні переживання -- емоційні взаємини -- міжособистісні взаємини
Анотація: У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз проблеми ролі емоційного фактору в міжособистісній взаємодії студентів в умовах сучасної підготовки у вищому навчальному закладі. Розглянуто основні підходи щодо сутності феноменів емоційних станів. Аналіз проблеми факусується на рогляді їх в якості важливої ланки в системі міжособистісних взаємин. Показано, що розвиток емоційних особливостей є одним із важливих чинників взаємодії студентів у процесі навчання. Проаналізовано зміни в динаміці емоційних властивоестей особистості студентів у процесі міжособистісних взаємин. Наводяться результати дослідження особливостей їх прояву. Доведено, що в основі складових міжособистісних взаємин студентів різних років навчання присутній критерій емоційності, який є індикатором настрою і поведінки, а також формує взаємини. Підтверджена думка про те, що рівень міжособистісних відносин у студентському колективі важливим чином пов'язаний зі ступенем розвитку емоційної адекватності.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Дмитріюк, Наталія Степанівна; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

11.

151.7
П 12

Папуча, М. В.
Проблеми психології переживання [Текст] : монографія / М. В. Папуча ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гороля. - Ніжин : [Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя], 2019. - 191 с. - ISBN 978-617-527-205-3 : 20.00 грн.

УДК

159.942

РУБ 151.7
Рубрики: Емоції. Чутливість. Почуття
Кл.слова (ненормовані):
психологія переживання -- переживання -- переживання любові

Дод.точки доступу:
Ніжинський державний університет імені Миколи Гороля
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

12.

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Аршава, Ірина Федорівна.
Опис та адаптація опитувальника "Коротка шкала вимірювання стану потоку" (Ф. Рейнберг, Р. Воллейер) [Текст] / І. Ф. Аршава, В. Ю. Кутєпова-Бредун // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2019. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 15. - С. 6-15. - Бібліогр.: с. 14-15 (14 назв)

УДК

159.923.38(043.3)

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
стан "потоку" -- музиканти-професіонали -- аматори -- усвідомленість -- психологічне благополуччя -- емоції
Анотація: Здійснено переклад, проведено психометричну перевірку, адаптовано до україномовної вибірки та апробовано у емпіричному дослідженні психодіагностичну методику "Коротка шкала вимірювання стану потоку" (Ф. Рейнберг, Р. Уоллмейер) для дослідження виникнення та прояву специфічного емоційного стану - стану "потоку". Визначено та емпірично підтверджено, що у музикантів-професіоналів спостерігається більш виразний рівень виникнення відчуття стану "потоку". Статистично значущі розбіжності за показниками компонентів стану "потоку" (досконалість та особистісна значущість діяльності) виявилися вищими у групі музикантів-професіоналів. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між схильністю до відчуття стану "потоку" та таким компонентом психологічного благополуччя індивіда як управління середовищем.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Кутєпова-Бредун, Вікторія Юріївна; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

13.

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Володарська, Наталія Дмитрівна.
Почуття благополуччя у контексті психології цінностей особистості [Текст] / Н. Д. Володарська // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2019. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 15. - С. 148-155. - Бібліогр.: с. 153-154 (16 назв)

УДК

159.9019.4:001.8(045)

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
діалог -- почуття благополуччя -- емоції -- цінності -- інтерсуб'єктивно-діалогічний підхід
Анотація: У статті розглядаються основи психології почуття благополуччя у контексті психології цінностей і досліджується фундаментальна онтологічна схожість цих двох явищ життя людини. Проаналізовані філософські релігійні, психологічні підходи у досліджені уявлень про почуття благополуччя у контексті ієрархії цінностей особистості. Внаслідок цього було показано, що парадигмальна концепція психологічних явищ афективної сфери людини розкриває закономірності виникнення почуття благополуччя в залежності від контексту життєвих цінностей особистості. На основі інтерсуб'єктної концепції взаємодії особистості з її оточенням були виокремлені можливості змін у проявах цього почуття.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

14.

15(08)
А 43

Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)
Подофєй, Світлана Олексіївна.
Особливості формування емоцій та емоційного вигорання у педагогів [Текст] / С. О. Подофєй // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2019. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 15. - С. 298-304. - Бібліогр.: с. 303-304 (7 назв)

УДК

159.943

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційна сфера -- синдром емоційного вигорання -- когнітивна схема емоцій
Анотація: У статті розглядаються теоретичні підходи до розуміння сутності емоцій. Розкрито зв'язок емоційної сфери з когнітивними процесами, поведінкою та формуванням особистості. Поданий теоретичний та емпіричний аналіз досліджень емоційної сфери педагогів та студентів. Визначено особливості прояву їх емоцій та синдрому емоційного вигорання. Пошук причин такого явища, сприяє визначенню шляхів запобігання емоційного вигорання у студентів, педагогів. Особливо важливою є організація психолого-педагогічної профілактичної роботи зі студентами

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15.

15(08)
А 43

Могиляста, С. М.
Дослідження емоційного інтелекту старшокласників [Текст] / С. М. Могиляста // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2019. - Т. 5 : Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія., Вип. 19. - С. 164-177. - Бібліогр.: с. 176 (4 назв)

УДК

159.92/94.072

РУБ 15(08)
Рубрики: Психофізіологія
Психологія праці
Експериментальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- емоційний інтелект -- емпатія -- самомотивація -- старшокласник
Анотація: У статті викладено результати емпіричного дослідження емоційного інтелекту старшокласників. Визначено, що в учнів нашої вибірки є певні труднощі стосовно розпізнавання власних і чужих емоцій та гармонійного "входження" в систему міжособистісних взаємовідносин, інтерпретування емоцій оточення, толерантності і соціальної адаптованості, досягнення гармонії свого внутрішнього світу, власної автентичності. Зазначено необхідність розробки психолого-педагогічної програми розвитку емоційного інтелекту старшокласників.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗ

Знайти схожі

16.

15(08)
А 43

Москаленко, В. В.
Емоційний інтелект: характеристика феномену та його структурні складові [Текст] / В. В. Москаленко, К. В. Максьом // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : [Фенікс], 2019. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 25. - С. 203-211. - Библиогр. С. 210 (5 назв)

УДК

159.942

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
інтелект -- емоції -- емоційний інтелект -- структурні складові емоційного інтелекту -- когнітивний компонент -- афективний компонент -- конативний компонент -- структурно-функціональна модель
Анотація: В статті представлено теоретичний аналіз сутності феномену емоційного інтелекту та його структурних складових, описано теоретичну модель емоційного інтелекту особистості. Модель емоційного інтелекту особистості представлено як єдність когнітивного, афективного та конативного її компонентів. Представлено характеристику цих структурних компонентів. Когнітивна складова характеризується як здатність людини визначати свої емоції за фізичним станом, почуттями і думками а також здатність визначати емоції інших людей через їх мову, звуки, зовнішній вигляд і поведінку через твори мистецтва. Афективна складова емоційного інтелекту виявляється у фасилітації мислення, у спрямуванні уваги на важливу інформацію, у спрямованості на зміну настрою, пов'язаного із рушійною силою перетворюючих стратегій поведінки людини. Конативний компонент представлено феноменами управління емоціями та їх рефлексивної регуляції, які відбуваються у сфері розвитку відносин з іншими людьми. Цей компонент представлено також здібністю здійснення самоконтролю особистості у володінню емоціями, контролем емоційної експресивності.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Максьом, К. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

17.

15(08)
А 43

Мул, С. А.
Психологічні особливості процесу прийняття рішень [Текст] / С. А. Мул // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2019. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 12. - С. 225-232. - Бібліогр.: с. 231 (8 назв) . - ISBN 2072-4772

УДК

159.9.075

РУБ 15(08)
Рубрики: Загальна психологія
Історична психологія
Етнічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
рішення -- діяльність -- процес -- воля -- оцінка -- інтелект -- свідомість -- мислення -- проблема -- емоції
Анотація: На основі теоретичного аналізу психологічної літератури автор досліджує проблему прийняття рішення. Автор стверджує, що прийняття рішень не мистецтво, яке залежить від вдачі, випадковості у виборі варіантів рішення завдання. В мистецтві прийняття рішень важливим є: процес, мислення, та власне висновок. Сучасні рішення приймаються в основному багатовекторним середовищем, але кінцеве рішення приймається інтелектуальним лідером організації чи середовища. Досягнення максимального результату прийнятого рішення залежна від майстерності лідера. Воля лідера є однією з психологічних основ прийняття рішень, адже рішення приймаються не завжди вірні та продумані і лише воля спонукає приймати наступні решння, які і досягають позитивного результату. Вирішення проблем розпочинається з їх глибокого аналізу, тобто осмислення проблеми. І саме усвідомлення проблеми є також психологічною основою рішення. Усвідомлення породжує процес появи ідеї. Емоції - третя складова основ психології прийняття рішення, чим складніше рішення, яке необхідно прийняти, тим вища задоволеність при його позитивній реалізації учасників процесу формування рішення. Інтелект і вміння формулювати запитання у потрібний момент процесу прийняття рішення та свідоме сприйняття реальності скорочують сам процес прийняття рішення та впливають на його ефективність.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 2 : ЧЗ (2)
Вільні: ЧЗ (2)

Знайти схожі

18.

15(08)
А 43

Чорна, І. М.
Методика підготовки та проведення діагностико-корекційної бесіди з підлітком схильним до девіації [Текст] / І. М. Чорна // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2019. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 2. - С. 416-426. - Бібліогр.: С. 424 (5 назв)

УДК

159.922.8

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
підліток -- девіантний -- бесіда -- діагностика -- корекція -- профілактика -- емоції -- гіперболізація
Анотація: В статті проаналізовано наукові дослідження змісту та завдань психологічного методу бесіди. Встановлено відсутність методології підготовки та проведення бесіди із підлітком з проявами схильним до девіації. Визначено чотри основних типи бесід із дивіантними підлітками: профілактична, діагностична, корекційна, комбінована. Обгрунтовано необхідність розробки методології підготовки та проведення діагностико-корекційної бесіди. Визначено мету та завдання психологічної бесіди. Розкрито структуру діагностико-корекційної бесіди. Представлено розгорнутий аналіз змісту структурних компонентів методики підготовки бесіди та обгрунтовано їх значущість у процесі підготовки та результативності застосованого метода. Зазначено джерела отримання психологом попередньої інформації та метод їх аналізу. Визначено ймовірні місця для проведення бесіди та прогностично проаналізовано результативність бесіди у відповідності до адекватності обраного місця меті бесіди. Визначено можливих суб'єктів бесіди та умови та доцільність їх залучення, прогностичний ефект від їх присутності. Розкрито технологію формулювання питань та вимоги до їх змістового навантаження. Проаналізовано приклади формулювання питань у відповідності до мети бесіди. Проаналізовано основні умови ефективності бесіди: врахування психофізіологічних особливостей дітей підліткового віку; контроль власного емоційного стану; контроль емоційних проявів підлітка; часовий регламент бесіди; характеристику прийомві отримання достовірної інформації.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗ

Знайти схожі

19.

15(08)
А 43

Гуд, Г. О.
Емоційна сфера особистості: теоретико-методологічний аспект дослідження [Текст] / Г. О. Гуд // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2018. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 1. - С. 84-94. - Бібліогр.: с. 91-93 (11 назв)

УДК

159.942.5

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- переживання -- відношення -- відображення -- емоційна сфера -- комунікативна сфера -- міміка -- теорії емоцій
Анотація: У статті окреслено основні теорії та наукові підходи зарубіжних і вітчизняних психологів, які розкривають феноменологію емоцій. Предметом дискусій є вплив емоцій на становлення та розвиток особистості, забезпечення життєдіяльності та функціонування у соціумі, через переживання, відношення, відображення. У сучасних наукових інтрпретуванннях означені терміни особистості отримали дещо інші акценти. Так, переживання розглядається як універсальна психічна здатність психічно здорової людини, що супроводжує всі її види діяльності та процеси спілкування; відношення - активний, свідомий, інтегральний, вибірковий, заснований на досвіді зв'язок особистості з різними сторонами дійсності; відображення - властивість матерії, що полягає в здатності матеріальних об'єктів реагувати на дію, впливи. Основними теоретичними концептами емоцій визначено вчення К. Ізадра про психодинамічний, дименсійний, когнітивний, соціально-когнітивний, когнітивно-фізіологічний підходи. В основу психодинамічного підходу вченим покладено психоаналітичну теорію афекта М. Клейна, З. Фройда, Г. Холла; когнітивного М. Клейна; дименсійного Г. Спенсера, Е. Даффі, Д. Ліндсі; нейрокультурного - П. Екмана, які цілісно розкривають вчення про емоції та їх диференціацію. Особлвий інтерес дослідження представляють емоції, зумовлені комунікативною сферою. У процесі такої взаємодії відбувається активне пізнання дійсності, формування у суб'єкта емоційного відношення цієї дійсності, до інших людей, до самого себе. Велику роль у передачі комунікативної інформації належить невербальним і вербальним засобам (міміка, пантоміміка, жести, інтонація голосу тощо). Саме вони характеризують інтенсивність виявлення переживань людини, розкривають здатність пізнавати себе та світ довкілля. Вербальний опис експресії з зразком, що включає тільки ті ознаки, які усвідомлюються суб'єктом, є для нього деякими константами в упізнанні емоцій за виразом обличчя. Кількість його ознак, свідчить про пізнавальні можливості суб'єкта, про його уміння свідомо виокремлювати ознаки експресії та переживань.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

20.

15(08)
А 43

Харченко, Н. А.
Формування емоційного середовища дошкільника у науковій спадщині О. В. Запорожця [Текст] / Н. А. Харченко, Т. О. Чорна // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2018. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 1. - С. 322-329. - Бібліогр.: с. 328 (4 назви)

УДК

159.98

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
дошкільний вік -- О. В. Запорожець -- емоції -- почуття -- емоційне середовище -- гра
Анотація: Дана стаття присвячена актуальним питанням формування емоційного середовища дитини дошкільного віку, які детально проаналізовані О. В. Запорожцем. Емоційно-розвиваюче середовище - це сукупність загальних і специфічних педагогічних умов, що забезпечують емоційну підтримку і стабілізацію емоційно комфортної атмосфери в групі, що створюють відповідний емоційний настрій, різноманітно активізують розвиток емоційної сфери дітей і сприяють оволодінню навичками емоційної регуляції. В статті констатується, що успішний розвиток емоцій дитини раннього віку є базисом самореалізації її як особистості. Визначено, що створення відповідних педагогічних умов в дошкільному навчальному закладі має сприяти оптимізації емоційного розвитку дітей раннього віку.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Чорна, Т. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-57

Статистика за 18.08.2024
Кількість запитів	45639
Кількість відвідувачів	782
Кількість замовлень	0