Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (109)Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (28)Рідкісна книга (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>K=переживання<.>
Загальна кількість знайдених документів : 88
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-88 
1.
15(08)
А 43


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Яворська-Вєтрова, І. В.
    Проблема ставлень особистості у площині підходів позитивної психології та психотерапії [Текст] / І. В. Яворська-Вєтрова // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ,[Ніжин] : [ПП Лисенко М. М.], 2020. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 13. - С. 428-435. - Бібліогр.: с. 433-436 (13 назв)
УДК
РУБ 15(08)
Рубрики: Загальна психологія
   Історична психологія

   Етнічна психологія

Кл.слова (ненормовані):
особистість -- ставлення -- система ставлень -- позитивна психологія -- психотерапія -- оптимальне переживання -- потік
Анотація: Стаття присвячена теоретичному налізу проблеми ставлень у контексті підходів позитивної психології і психотерапії. Ставлення особистості як інтегруючий елемент її структури розглядаються в якості потенціалу самореалізації, розвитку, досягнення процвітання. Наголошено, що ставлення людини до світу, інших людей, до самої себе виступають структурними елементами моделей позитивного функціонування, психологічного благополуччя. У площині методу позитивної психотерапії Н. Пезешкіана розглянуто створення концепцій як емпірично-когнітивно-емоційних структур, що задають схему інтерпритації ставлення людини до себе, до інших людей і до дійсності. Здійснено аналіз системи ставлень у теорії оптимального переживання, стану потоку в будь-якій сфері взаємин зі світом, іншими людьми, самою собою, в будь-якій діяльності.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 2 : ЧЗ (2)
Вільні: ЧЗ (2)

Знайти схожі

2.
15(57.026)
А 43


    Швалб, Юрій Михайлович.
    Исследование личностных детерминант образа жизни [Текст] / Ю. М. Швалб // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2016. - Т. 7 : Екологічна психологія., Вип. 42. - С. 213-228. - Бібліогр.: с. 227-228 (3 назви)
УДК
РУБ 15(57.026)
Рубрики: Екологічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
образ життя -- мета життя -- переживання життя -- методологія дослідження -- організаційно-діяльнісна гра
Анотація: У статті стверджується наявність переходу до нового об'єкту психологічних досліджень, який пов'язаний з фокусуванням уваги на процесах життя особистості і, в зв'язку з цим, розглядаються виникаючі теоретико-методологічні проблеми. Описано процедуру і результати дослідження на рівні емпіричного матеріалу і категоризації основних понять.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

3.
15(08)
А 43


    Шаумян, О. Г.
    Формування цілісності особистості в осіб, які схильні до переживання стану самотності [Текст] / О. Г. Шаумян // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Логос, 2020. - Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 55. - С. 93-97. - Бібліогр.: с. 96-97 (11 назв)
УДК
РУБ 15(08)
Рубрики: Соціальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
самотність -- особистість -- цілісність особистості -- стан самотності -- психологічний простір -- життєвий світ -- моральний простір
Анотація: Актуальним у всі часи є піклування про гармонійний розвиток індивіда та плекання позитивної успішної особистості. Незважаючи на широту поглядів у вітчизняних й закордонних психологів-практиків щодо формування цілісності особистості у самотніїх осіб, доцільно проаналізувати їх у світлі процесів глобалізації суспільства. Поглиблення роздробленості суспільства, невизначеність традиційних груп, беззапереічне ідентифікування успіху із суспільним визнанням спричиняють виникнення і тривале протікання стану переживання самотності. Для того щоб уникнути цього і забезпечити особистості гармонійний стан, слід виокремити детермінанти розвитку саме для конкретного індивіда, сформувати потребу цілісного життя, включаючи різноманітні сфери життєдіяльності людини, з метою її позитивного успішного розвитку.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

4.
15(57.026)
А 43


    Чухрій, І. В.
    Психологічні особливості впливу негативних соціальних явищ на емоційні переживання юнаків [Текст] / І. В. Чухрій // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2016. - Т. 7 : Екологічна психологія., Вип. 41. - С. 427-435. - Бібліогр.: с. 434-435 (8 назв)
УДК
РУБ 15(57.026)
Рубрики: Екологічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
юність -- емоційні стани -- емоційні властивості особистості -- тривожність -- депресія -- фрустрація -- агресія -- ригідність -- криза
Анотація: В статті здійснено теоретичний аналіз проблеми виникнення емоційних реакцій в юнаків, зокрема переживання негативних емоційних станів. За результатами експерементального дослідження встановлено, що більша частина досліджуваних юнаків переживають ворожість та також їм характерна ригідність на загальному середньому рівні фону емоційних переживань.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

5.
159.944.4:378-057.875
Ц 56


    Циганчук, Тетяна Володимирывна.
    Динаміка переживання стресів студентами вищих навчальних закладів [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Циганчук Тетяна Володимирівна ; наук. кер. Говорун Т. В. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2011. - 274 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 256-274. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Стрес--Студенти--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
переживання стресу -- студенти ВНЗ -- рівні стресу -- стресостійкість -- стресове навантаження
Анотація: В дослідженні розширено розуміння психологічної природи стресу студентів різної статі під час атестації знань. Виявлено залежність рівня переживань екзаменаційного стресу від організації навчально-атестаційного процесу, а також професійного самовизначення. Поглиблено поняття рівнів перебігу стресу як констеляції особистісних переживань, зумовлених індивідуально-психологічними характеристиками.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Говорун, Тамара Василівна \наук. кер.\; Ін-т психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

6.
159.942-055.52-055.62-056.24(043.5)
Ц 20


    Царькова, Ольга Вікторівна.
    Психологія почуття провини у батьків дітей з обмеженими можливостями здоров’я [Рукопис] : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.04 / О. В. Царькова ; наук. конс.: С. Д. Максименко , В. М. Рахмонов ; Ін-т психології імені. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 454 с. : табл. - Бібліогр.: с. 362-405. -
УДК
Рубрики: Медична психологія--Диссертации
Кл.слова (ненормовані):
почуття провини -- батьки -- діти з обмеженими можливостями здоров’я -- амбівалентність -- компенсаторні механізми -- внутрішньоособистісний конфлікт -- патологізація переживання провини -- ставлення до хвороби дитини
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячене дослідженню моделей переживання почуття провини у батьків дітей з обмеженими можливостями здоров’я (ОМЗ). Концептуалізовано та емпірично доведено, що почуття провини батьків дітей з ОМЗ є складним, первинним щодо внутрисімейної психологічної травматизації переживанням яке має глибинно-психологічну детермінацію, пов’язану зі специфічним комплексом механізмів психологічних захистів, наявністю відповідних внутрішноособистісних конфліктів та ірраціональних установок. Проаналізовано переживання міжособистісної провини з точки зору їх кон’юнктивного та диз’юнктивного впливу. Визначено комплекс моральної травматизації батьків, який описує моральне страждання від усвідомлення інвалідності дитини та феномен вторинного травмування через впевненість у провині перед дитиною (членами родини, суспільством, тощо). Моральна травматизація від провини має дві раціональні ознаки: моральну шкоду – моральні втрати, пов’язані з моральними і фізичними стражданнями, обмеженнями, втратами, та моральні страждання – негативні переживання, які проявляються у вигляді страху, сорому, приниженні, стані душевного болю, стані депресії і апатії. Тенденції та обсессивні думки щодо компенсації та власне компульсивна компенсаторна поведінка виступають основними ознаками моральної травматизації – травматизації від переживання провини. Запропоновано модель патологізації переживання провини батьків, з урахуванням генетично-адаптивного характеру внутрішньо-сімейної взаємодії та виховання; особливостей травматизація від усвідомлення інвалідизації дитини по мірі соціалізації (хроніфікація, інтеграція-раціоналізація, медикалізація інтеракцій, нозогнозії); неусвідомлюваної програма ірраціональної провини (ірраціональна батьківська поведінка, амбівалентність батьківського ставлення, реактивність провини); патогенезу інших сімейно- обумовлених станів та розладів, маніпулятивної поведінки, соціальної дезадапації, ретардації, гіперкомпенсації, нозогнозії. Представлено трифакторну структуру феномену переживання провини батьками («Фасадна проективна провина», «Регресивна маніпулююча провина», «Амбівалентний тривожно-контролюючий атитюд»). Узагальнено з позиції засад глибинної психокорекції та генетико- орієнтованої психотерапії основні моделі корекції та психологічного супроводу переживання почуття провини батьками. Технологічно та поопераційно психологічна корекція повинна орієнтуватися на метафоризацію, усвідомлення та реалізацію переживань, що забезпечує адекватизацію реакцій на травму, варіативність та гнучкість реагування, оптимальне задіяння ресурсу особистості та розробку індивідуалізованої моделі батьківсько-дитячої взаємодії (виховання). Усвідомлення провини та її его-дистонного, ірраціонального змісту забезпечує відмову від вторинної вигоди. Гіпотеза, що була розроблена на початку дослідження, показала свою відповідність в ході проведення емпіричної частини роботи.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Рахмонов, В. М. \наук. конс.\; Институт психологии им. Г. С. Костюка (Киев)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

7.
159.942-055.52-055.62-056.24(043.5)
Ц 20


    Царькова, Ольга Вікторівна.
    Психологія почуття провини у батьків дітей з обмеженими можливостями здоров’я [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.04 / О. В. Царькова ; наук. конс.: С. Д. Максименко , В. М. Рахмонов ; Ін-т психології імені. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 43 с. : табл. -
УДК
Рубрики: Медична психологія--Диссертации
Кл.слова (ненормовані):
почуття провини -- батьки -- діти з обмеженими можливостями здоров’я -- амбівалентність -- компенсаторні механізми -- внутрішньоособистісний конфлікт -- патологізація переживання провини -- ставлення до хвороби дитини
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячене дослідженню моделей переживання почуття провини у батьків дітей з обмеженими можливостями здоров’я (ОМЗ). Концептуалізовано та емпірично доведено, що почуття провини батьків дітей з ОМЗ є складним, первинним щодо внутрисімейної психологічної травматизації переживанням яке має глибинно-психологічну детермінацію, пов’язану зі специфічним комплексом механізмів психологічних захистів, наявністю відповідних внутрішноособистісних конфліктів та ірраціональних установок. Проаналізовано переживання міжособистісної провини з точки зору їх кон’юнктивного та диз’юнктивного впливу. Визначено комплекс моральної травматизації батьків, який описує моральне страждання від усвідомлення інвалідності дитини та феномен вторинного травмування через впевненість у провині перед дитиною (членами родини, суспільством, тощо). Моральна травматизація від провини має дві раціональні ознаки: моральну шкоду – моральні втрати, пов’язані з моральними і фізичними стражданнями, обмеженнями, втратами, та моральні страждання – негативні переживання, які проявляються у вигляді страху, сорому, приниженні, стані душевного болю, стані депресії і апатії. Тенденції та обсессивні думки щодо компенсації та власне компульсивна компенсаторна поведінка виступають основними ознаками моральної травматизації – травматизації від переживання провини. Запропоновано модель патологізації переживання провини батьків, з урахуванням генетично-адаптивного характеру внутрішньо-сімейної взаємодії та виховання; особливостей травматизація від усвідомлення інвалідизації дитини по мірі соціалізації (хроніфікація, інтеграція-раціоналізація, медикалізація інтеракцій, нозогнозії); неусвідомлюваної програма ірраціональної провини (ірраціональна батьківська поведінка, амбівалентність батьківського ставлення, реактивність провини); патогенезу інших сімейно- обумовлених станів та розладів, маніпулятивної поведінки, соціальної дезадапації, ретардації, гіперкомпенсації, нозогнозії. Представлено трифакторну структуру феномену переживання провини батьками («Фасадна проективна провина», «Регресивна маніпулююча провина», «Амбівалентний тривожно-контролюючий атитюд»). Узагальнено з позиції засад глибинної психокорекції та генетико- орієнтованої психотерапії основні моделі корекції та психологічного супроводу переживання почуття провини батьками. Технологічно та поопераційно психологічна корекція повинна орієнтуватися на метафоризацію, усвідомлення та реалізацію переживань, що забезпечує адекватизацію реакцій на травму, варіативність та гнучкість реагування, оптимальне задіяння ресурсу особистості та розробку індивідуалізованої моделі батьківсько-дитячої взаємодії (виховання). Усвідомлення провини та її его-дистонного, ірраціонального змісту забезпечує відмову від вторинної вигоди. Гіпотеза, що була розроблена на початку дослідження, показала свою відповідність в ході проведення емпіричної частини роботи.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Рахмонов, В. М. \наук. конс.\; Институт психологии им. Г. С. Костюка (Киев)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

8.
159.9.072.942.5-055.52
Ц 20


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Царькова, О. В.
    Психодіагностичні методи дослідження особливостей переживання почуття провини батьками, які виховують дітей з обмеженими можливостями та функціональними розладами [Текст] / О. В. Царькова // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Миколаїв : Іліон, 2015. - Т. 7 : Екологічна психологія., Вип. 38. - С. 468-478. - Бібліогр.: с. 475-476 (12 назв)
УДК
Рубрики: Екологічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
психодіагностика -- почуття провини -- бесіда -- спостереження -- сім'я -- модель сім'ї -- психологічний клімат -- психологічний супровід
Анотація: Розглянуто необхідність проведення психологічної діагностики у сім'ях, де росте дитина з особливими потребами. Визначено основний психодіагностичний інструментарій, за допомогою якого можливо з'ясувати актуальний психоемоційний стан батьків. Розглянуто особливості побудови корекційної та терапевтичної роботи з родиною.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

9.
159.938
Ц 12


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Цавалюк, Тетяна Олександрівна.
    Інтелектуальні почуття молодших школярів: теоретико-методологічне дослідження [Текст] / Т. О. Цавалюк // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2015. - Т. 5 : Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія., Вип. 15. - С. 242-249. - Бібліогр.: с. 247-248 (8 назв)
УДК
Рубрики: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоції -- почуття -- інтелектуальні почуття -- молодші школярі -- переживання
Анотація: Розкривається сутність поняття "інтелектуальні почуття", проводиться теоретико-методологічне дослідження особливостей інтелектуальних почуттів молодших школярів.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.
15(902.7)
А 43


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Терещук, Ангеліна Дмитрівна.
    Досвід вивчення афектів в психології [Текст] / А. Д. Терещук // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2016. - Т. 9 : Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія., Вип. 8. - С. 471-479. - Бібліогр.: с. 478-479 (9 назв) . - ISBN 978-617-640-211-4
УДК
РУБ 15(902.7)
Рубрики: Загальна психологія--Історична психологія--Етнічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
діяльність -- поведінка -- емоції -- афект -- афективні переживання -- почуття
Анотація: У статті здійснено теоретичний аналіз концептуальних положень різних теорій афектів у психології. Розглянуто історико-психологічні передумови та основні положення становлення афектів у психології. Виокремлено та розкрито суб’єктивні та об’єктивні чинники виникнення афекту, зроблено спробу розібратися у тлумаченні, його специфічних особливостей на різних етапах становлення психологічної думки. Адже всі види почуттів, вступаючи у взаємодію, утворюють сенсорні синтези, з якими органічно пов’язуються афективні переживання та прагнення. Подібно пізнавальним процесам афективні стани завжди супроводжуються тілесними змінами, а прагнення завершуються зовнішніми руховими актами, що утворюють в кінцевому результаті цілісну поведінку. Доведено, що негативні афекти і почуття незадоволення або страждання виникають у тому випадку, якщо потреби організму не задовольняються.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

11.
159.964.3+159.9:616.89-008.441.1+373.29-052
Т 35


    Терещенко, Людмила Анатоліївна.
    Психологічні особливості корекції невротичних переживань першокласників [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Терещенко Людмила Анатоліївна ; наук. кер. Максименко С. Д. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2007. - 309 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 216-236. -
УДК
Рубрики: Педагогіічна психологія--Невротичні переживання--Дисертації
   Вікова психологія--Першокласники--Дисертації

Кл.слова (ненормовані):
невротичні переживання -- самоактуалізація -- невроз -- психічне здоров'я -- шкільна дезадаптація -- психокорекція -- першокласники
Анотація: Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми корекції невротичних переживань у першокласників. Встановлено спільні риси і відмінності між неврозом і невротичними переживаннями. Створено й обґрунтовано психологічну модель структури невротичного переживання. Визначено зміст і специфіку невротичних переживань і переживань, пов'язаних із самоактуалізацією першокласників. Розроблено методику діагностування у першокласників невротичних переживань в умовах значущої навчальної ситуації. Створено й апробовано психокорекційну програму, спрямовану на подолання невротичних переживань з урахуванням рівнів їх розвитку.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

12.
151.51
А 43


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Субота, Марія Василівна.
    Розвиток музичної психології як науки [Текст] / М. В. Субота // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2016. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 22. - С. 288-295. - Бібліогр.: с. 294-295 (12 назв)
УДК
РУБ 151.51
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
психологія музики -- психологія музичного сприйняття -- музична психологія донаукового періоду -- тонпсихологія -- гештальт-психологія -- емоційна сфера -- естетичне почуття -- естетичне переживання
Анотація: Історія розвитку музичної психології свідчить про те, що вона має свій предмет і свої методи дрслідження. Саме психологія може досить глибоко і науково розкрити механізми виховного, освітнього, терапевтичного та соціального впливу на людину музики, обгрунтувати їх і впровадити у практику.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 2 : ЧЗ (2)
Вільні: ЧЗ (2)

Знайти схожі

13.
153.6
А 43


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Субота, Марія Василівна.
    Особливості музики та її сприймання як психологічна проблема [Текст] / М. В. Субота // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2013. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 9. - С. 437-445. - Бібліогр.: С. 445 (8 назв)
УДК
РУБ 153.6
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
сприймання музики -- емоційне сприймання -- емоційний вплив -- почуття -- емоційні стани -- емоційна сфера дітей -- мистецтво -- музичний твір -- переживання -- реципієнт
Анотація: В статті розглядається одне із найскладніших завдань художнього сприймання - збереження емоційної безпосередності сприймання при зростаючій свідомості ставлення до мистецтва, при заглибленні в його структуру і техніку, так як для розкриття емоційно-смислового змісту серйозної професійної музики всіх видів і жанрів необхідні не тільки розвиток у дітей певних музичних здібностей, оволодіння ними спеціальними знаннями, які включають розуміння елементів теорії музики, а й особлива спрямованість продуктивного педагогічного впливу на розв'язання цієї проблеми.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

14.
153.6
А 43


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Соловей, Яніна Григорівна.
    Теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності цінностей музично обдарованої особистості [Текст] / Я. Г. Соловей // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2016. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 12. - С. 211-218. - Бібліогр.: с. 216 (14 назв)
УДК
РУБ 153.6
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
обдарованість -- обдарована особистість -- музична діяльність -- цінності -- особистісні цінності -- емоційне переживання
Анотація: Визначено основні функції цінностей, які впливають на життя та розвиток музичного дарування. Встановлено, що для музично обдарованої особистості цінною є саме музична діяльність, яка з досвідом має вплив на емоційну сферу особистості.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

15.
159.922.8
С 24


    Сватенкова, Тетяна Іванівна.
    Психологічні особливості екзистенційних переживань особистості у період ранньої юності [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Т. І. Сватенкова ; наук. кер. М. В. Папуча ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2015. - 255 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 186-213. -
УДК
Рубрики: Педагогічна психологія--Становлення особистості--Екзистенційні переживання--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
становлення особистості -- екзистенційні переживання -- рання юність
Анотація: В роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження екзистенційних переживань особистості у період ранньої юності. Визначено основні психологічні характеристики екзистенційних переживань особистості у даний віковий період. Виокремлено і структуровано складові частини екзистенційного переживання у досліджуваних раннього юнацького віку.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Папуча, Микола Васильович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

16.
159.923.942-056.265(043.5)
С 18


    Сандал, Ольга Сергіївна.
    Особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії: 19.00.01 / О. С. Сандал ; наук. кер. А. М. Грись ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 215 с. : табл. - Бібліогр.: С. 159-176 (183 назв). -
УДК
Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоційні стилі -- емоції -- афект -- переживання -- травматичний досвід -- ПТСР -- посттравматичне зростання -- дисоціація -- депресія -- горе -- криза -- COVID-19 -- психодіагностика -- емоційне здоров'я -- життєстійкість
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному та емпіричному вивчені особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, розкриттю сутності поняття «емоційні стилі» та «травматичний досвід», розробці теоретичної моделі функціонування емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, виявленні особливостей ментальних репрезентацій параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, здійсненні експериментальної апробації корекційно-розвивальної програми щодо корекції травматичного досвіду та розвитку адаптивних емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Враховуючи те, що психотравмувальні події створюють суспільні напруження, порушують адаптаційний потенціал і психічний стан суб’єкта та збільшує кількість осіб з травматичним досвідом, що значно погіршує якість їх життя. Виникає необхідність вдосконалення психологічних заходів, психокорекційних програм щодо супроводу осіб з травматичним досвідом. Концепції «емоційного стилю» які мають потужний потенціал для надання психологічної допомоги особистості недостатньо враховується й знаходиться поза зоною уваги у дослідженнях природи стресової поведінки, тож дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом є актуальною дослідницькою задачею, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності роботи з постраждалими особами. У першому розділі відображено теоретичний аналіз науково-психологічних концепцій до вивчення емоційних стилів, які дослідники виявляли та розуміли не однаково. Розглядається сучасна концепція емоційного стилю, де науковцями визначено, що емоційна поведінка особистості пов’язана з емоційними відгуками в мозку та емпірично досліджено різні емоційні стилі. Після ретельного аналізу нами визначено, що «емоційний стиль» є сукупністю емоційних переживань та містить унікальні параметри. Особистість маніфестує емоційний стиль і у ньому проступає її індивідуальність як суб’єкта. Особистісне джерело емоційного стилю виявляється у тому, що він є суб’єктивним і входить у процеси самовираження та самовиявлення внутрішнього світу. Особистість, як суб’єкт актуалізує свій емоційний стиль, що виявляється у внутрішньому та у зовнішньому контурі та детермінує специфічні вияви у предметній діяльності. Внутрішній контур емоційного стилю утворює ієрархічна структура, що охоплює систему суб’єктивних значень, когнітивні параметри та форму поведінки особистості як стратегії управління емоційним дистресом. Зовнішній контур емоційного стилю утворюють ефекти функціонування адаптивність-дезадаптивність як міру адекватності затрат задля досягнення мети. Можливості емоційного стилю є комплексом взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на її управління емоційним дистресом, які не зводяться до визначення позитивного чи негативного емоційного стилю. Відображено, що емоційні переживання допомагають особистості приймати рішення та обирати відповідні дії. Розглядається визначення ментальної репрезентації, як такої, що інформує особистість про змістовний стан задоволення чи незадоволення. Визначено, що досліджувати зміст ментальної репрезентації вербальної поведінки та психічного стану особистості, прийнято у формі самозвітів. Зазначено, що за допомогою аналізу самозвітів, як виду комунікативного акту, можна отримати інформацію про внутрішній стан та виявити онтологічну структуру свідомості особистості. Підсумовуючи аналіз теоретичних концепцій до вивчення травматичного досвіду, нами визначено, що «травматичний досвід» – це такий, який своєю руйнівною силою загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки. Визначено авторське розуміння досліджуваного феномену та презентовано у вигляді моделі емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Наведено адаптаційні можливості емоційного стилю, як комплекс взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на управління емоційним дистресом. Які не зводяться до визначення позитивних чи негативних емоційних стилів. В залежності від руйнівної сили травматичного досвіду, особистість буде обирати адаптивні та/або дезадаптивні стратегії параметрів емоційних стилів. До яких ми віднесли наступні: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист. Зазначені параметри емоційного стилю виявлятимуться залежно від контексту (підтримка значимих інших, соціальна ізоляція тощо) та інтерпретації особистістю травматичного досвіду як-от посттравматичне зростання чи регресивна поведінка, типу та глибини травматизації. У другому розділі представлено психодіагностичний інструментарій, який дав можливість прослідкувати особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Травматичний досвід у осіб виявлено за допомогою відповідних методик (шкала дисоціації DES V. Agarkov, N. Tarabrina, опитувальник перітравматичної дисоціації V. Agarkov, N. Tarabrina та симптоматичний опитувальник SCL-90-R L. Derogatis). Параметри емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом виявлено за допомогою відповідних методик (опитувальник когнітивної регуляції емоцій N. Garnefski, V. Kraaij, метод визначення атрибутивних стилів М. Seligman, шкала толерантності до невизначеності S. Budner, особистісний опитувальник емоційного ставлення A. Gersaild,, шкала позитивного і негативного афекту D. Watson, L. Clark, & A. Tellegen, методика вимірювання психологічного захисту O. Pilyugina, R. Suleymanov). Загальна кількість досліджуваних становила 201 особа, 41 – чоловіки, 160 – жінки, віком від 18 до 72 років. Дослідницька вибірка була поділена на дві групи: до першої групи увійшли (n=125) осіб з травматичним досвідом, а до другої групи увійшли (n=76) осіб без травматичного досвіду. За результатами констатувального експерименту встановлено, що особи з травматичним досвідом пережили такі психотравмувальні події, як зґвалтування або сексуальне домагання, інші ситуації, що загрожували життю, зневага у дитинстві та фізичне насилля. Серед осіб з травматичним досвідом виявлено такі найбільш поширені типи травм, як емоційне насилля і емоційна травма, фізичне насилля і ситуації небезпеки та інші психологічні травми. Виявлено, що для осіб з травматичним досвідом притаманна наявність дисоціативних переживань, що виявляється у змінах емоційної експресії та порушеннях сприйняття внаслідок обмеженого когнітивного перероблювання, що дозволяє ігнорувати окремі аспекти або цілком болісні переживання. Виявлено ознаки інтенсивності перітравматичної дисоціації, що виявляється у переживанні такого стану як дереалізація. Яка дозволяє особам з травматичним досвідом дистанціюватися від нестерпних ситуацій, зменшуючи рівень болю, емоційного дистресу та «захищаючи» від усвідомлення всієї міри впливу травматичного досвіду. Виявлено «глибину» емоційного дистресу, що виявляється у фізичних симптомах (головні болі, м’язові болі тощо) та психологічних еквівалентах тривожності. Виявлено, що особи з травматичним досвідом характеризуються: думками і діями, що переживаються, як безперервні, нездолані і чужі для власного «Я»; порівнянням себе з іншими та відчуттям особистісної неадекватності; відчуттям помітного дискомфорту у процесі міжособистісної взаємодії, що призводить до неспокою; негативними очікуваннями щодо взаємодії з іншими людьми; відчуттями відсутності інтересу до життя, браком мотивації та почуттям безнадійності; станом ворожості та підозрілості. Встановлено, що серед осіб з травматичним досвідом більше «самотніх» і тих хто перебуває у «цивільному шлюбі». Констатовано, що травматичний досвід має суттєвий вплив руйнівної сили, що загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки осіб з травматичним досвідом. Виявлено ментальні репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. За параметром «когнітивна регуляція емоцій» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у здатності перебільшувати руйнівну силу події, яка відбулася та перекладати провину на інших людей або інші обставини, які не пов’язані з особистістю та встановлено переживання емоційного дистресу, погану адаптацію та слабке емоційне здоров’я. За параметром «оптимізм-песимізм» не було виявлено статистично значущих відмінностей між особами обох груп і було розглянуто у розрізі теми нашого дослідження як тенденція. За параметром «толерантність-інтолерантність до невизначеності» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у сприйнятті складних ситуацій скоріше, як ті, що загрожують, ніж ті, які можуть дати розвиток та встановлено недостатньо розвинуту випереджувальну функцію психіки, що провокує нездатність передбачати динаміку розвитку ситуації та втрату контролю над своїм життям. За параметром «емоційне ставлення» було виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у стані самотності, ізольованості, покинутості, непорозумінням з іншими, а також брак спілкування і близьких відносин та встановлено вплив переживань на унеможливлення дружніх стосунків. У стані безглуздості існування, що виявляється у незадоволеності власними зусиллями вкладеними в роботу, навчання або сімейні стосунки та встановлено відчуття недостатньої важливості та значущості подій, які відбуваються в житті. У стані свободи вибору (ставлення до авторитетів), що виявляється у відчутті власної обмеженості у виборі різних можливостей, які б відповідали необхідним потребам та встановлено відчуття дискомфорту при спілкуванні з людьми, які займають вищий соціальний статус, де вони не відчувають себе вільними, що унеможливлює відстоювання власних кордонів, права на власну точку зору або протистояння будь-яким видам насилля. У стані ворожості, що виявляється у діях та проявах негативного афективного стану злості, а також відчуттям провини, якe реалізує аутоагресивні установки і передбачає переконання у власній недосконалості та встановлено втрату самоконтролю і відчуття обурення, особливо у ситуаціях зовнішнього тиску. У стані розбіжності між реальним та ідеальним Я. У стані свободи волі, який вказує на неможливість робити вибір на основі глибокого усвідомлення всіх аспектів ситуації вибору та встановлено нерозвиненість сенсожиттєвої орієнтації. У стані безнадійності, що виявляється у песимістичному сприйнятті реальності, власного «Я» та майбутніх перспектив та встановлено емоційний дефіцит, який призводить до формування стану пригніченості та депресії, що унеможливлює досягнення життєво важливих цілей. За параметром «позитивний-негативний афект» виявлено дезадаптивні стратегії та встановлено переживання стану суб’єктивного страждання з неприємним залученням негативних емоцій. За параметром «психологічний захист» виявлено дезадаптивні стратегії психотичних механізмів: «психотична дисоціація», «регресія», «витіснення»; дезадаптивні стратегії інфантильних механізмів: «заміщення/перенос», «проєкція», «компульсивна поведінка», «пасивна агресія» та встановлено використання вищезазначених механізмів захисту для мінімізації негативних переживань. Вищезгадані дезадаптивні стратегії емоційних стилів зумовлює необхідність розробки системи корекційно-розвивальних заходів, спрямованих на корекцію травматичного досвіду та розвиток адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб. У третьому розділі представлено обґрунтування доцільності використання корекційно-розвивальної програми. Отримані дані констатувального експерименту забезпечили нам орієнтування у феноменології психологічних станів у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів, що дало можливість визначитися з напрямками надання психологічної допомоги у комплексному підході. Корекційно-розвивальна програма побудована з урахуванням теоретичних та емпіричних даних на підставі мультимодального підходу та відповідає меті та завданням дослідження, включає індивідуальну та групову роботи з особами, що мають травматичний досвід. Основна мета програми – створення психологічного простору, щоб сприяв осіб з травматичним досвідом до процесів самоорганізації, які усувають травматичний досвід та спонукають до розвитку резільєнтності та життєстійкості, які сприяють пошуку адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану. Методологічною основою корекційно-розвивальної програми «Пошук адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану» став мультимодальний підхід, який враховує принципи центрованої на людині терапії К. Роджерса (не директивна доброзичливість, емпатичне розуміння та конгруентність), концепту інтегративних методик Ґ. Шульман (резільєнтність, соціальну та психологічну стійкість до стресу і цілісно збережений позитивний досвід особистості до світу і самого себе) та салютогенного підходу А. Антоновського (актуалізація ресурсів та розвиток стресостійкості). В рамках програми ми використовували лекції та вебінари на теми «Травматичний досвід особистості», «Турбота про психічне здоров’я: що таке стрес?», «Як долати стрес», «Що ви знаєте про регуляцію емоцій? Чи важливі емоції для конструктивної взаємодії з іншими?» для розширення розуміння особистого травматичного досвіду особистості та емоційних проявів у процесі вирішення складних життєвих ситуацій. Індивідуальні консультації та бесіди для надання інформації щодо способів самоорганізації, пошукової активності, визначення власної ролі у соціальній взаємодії, усвідомлення власного емоційного стану та адекватне застосування наявних ресурсів для відновлення. Групову роботу для розвитку умінь знаходити моральні цінності в інших людях, дослідження емоційних станів та вияв переживань соціально прийнятими способами, зняття м’язового та психоемоційного напруження, саморозкриття, використання позитивних емоцій, які пов’язані з успіхами в минулому та майбутньому для формування нових взаємин, встановлення сприятливого психологічного клімату, нейтралізації емоційної напруги, створення позитивної мотивації та зацікавленості для роботи в групі, актуалізація позитивних емоцій і пошук ресурсу та зменшення психоемоційного напруження для подолання стресу. Перегляд фільмів, що спонукали до пошуку сенсу життя («Учитель на заміну», 2011. реж. Тоні Кей), знаходження відповідей на екзистенційні питання («99 франків», 2007. по книзі Фредеріка Бегбедера. реж. Ян Кунен) можливості радіти простим речам, що оточують («Амелі», 2001. реж. Жан-П’єр Жене). Після участі в програмі у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів відзначено зміни. До уваги ми брали лише кількісні показники першої групи досліджуваних з травматичним досвідом (експериментальна група). Аналіз результатів формувального експерименту за показниками кожної із застосованих психодіагностичних методик засвідчив статистично перевірене покращення комунікативних здібностей, позитивного ставлення до нового життєвого досвіду, відкритість емоційному досвіду, увага і зосередженість, зниження тривоги, почуття безпеки та підтримки від інших, порозуміння з оточуючими, знаходження нових шляхів для успішного розв’язання складних життєвих ситуацій та нові адаптивні стратегії поведінки (спільний перегляд фільмів, демонстрація почуттів, емоційна підтримка, емпатія інших тощо). Критеріїв травматичного досвіду: ознак дисоціативного переживання, «глибини» емоційного дистресу, однак показник ознак перітравматичної дисоціації зазнав не суттєвих змін. Стратегії параметрів емоційних стилів досліджуваних осіб стали більш адаптивними до сучасних мінливих умов. Результати формувального експерименту довели ефективність презентованої психологічної корекційно-розвивальної програми. Орієнтуючись на ефективність описаних методичних заходах, були запропоновані рекомендації фахівцям у сфері психічного здоров’я щодо підвищення адаптаційних можливостей осіб з травматичним досвідом та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: - вперше запропоновано модель функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом, як стратегії управління емоційним дистресом, виокремлено параметри: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист та типи: адаптивний та дезадаптивний. Розроблено програму психологічного супроводу осіб з травматичним досвідом з урахуванням емоційних стилів з опорою на процеси самоорганізації. Розроблено, впроваджено та доведено ефективність корекційно-розвивальної програми з активізації особистісних ресурсів та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом; - поглиблено та розширено уявлення про особливості функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом як стратегії управління емоційним дистресом; - набула подальшого розвитку система знань про особливості ментальної репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Практична значущість отриманих результатів роботи визначається тим, що теоретичні та емпіричні результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у процесі надання психологічної допомоги особистості з травматичним досвідом. А також при розробці психоедукації з різними категоріями клієнтів, що пережили психотравмувальні події. Результати дослідження можуть стати допоміжним психологам при плануванні та реалізації психотерапевтичних інтервенцій з урахуванням специфіки емоційних стилів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені при підготовці та проведенні лекційних та семінарських занять зі студентами спеціальності 053 психологія з навчальних курсів «Вступ у спеціальність», «Психологія травми», «Психологія емоцій», «Технології візуальної діагностики», «Психологія стресу».

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Грись, Антоніна Михайлівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

17.
159.922
С 12


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Савчин, Н. В.
    Одухотворене сприймання часу як екзистенційна проблема людини [Текст] / Н. В. Савчин // Проблеми загальної та педагогічної психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Гнозіс, 2013. - Т. 15, ч. 2. - С. 200-206. - Бібліогр.: с. 206 (12 назв)
УДК

Кл.слова (ненормовані):
переживання часу -- духовна рефлексія часу
Анотація: У статті аналізується екзистенційне переживання і проживання особистістю часу , характеризується недуховне і духовне переживання часу.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

18.
159.923.2-057.19:331.5
Р 83


    Рудюк, Олег Володимирович.
    Особистісно-смислові детермінанти переживання безробітними професійних криз [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 / Рудюк Олег Володимирович ; наук. кер. Ложкін Г. В. ; Рівенський держ. гуманіт. ун-т. - Рівне, 2011. - 287 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 207-220. -
УДК
Рубрики: Соціальна психологія--Безробіття--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
професійний розвиток -- професійні кризи -- особистісно-смислові детермінанти -- переживання -- психологічна корекція -- смислодіяльнісна детермінація -- безробіття -- психотренінгова програма
Анотація: Дисертація є теоретичним та емпіричним дослідженням особистісно-смислових детермінант переживання безробітними професійних криз. У роботі проаналізовано основні підходи до розуміння сутності феномену переживання. Розкрито зміст поняття переживання професійної кризи. Обгрунтовано змістовий характер і структурну організацію переживання професійної кризи як системної єдності формально-змістових, змістовно-структурних і результативних показників. Виявлено, що ефективним шляхом подолання неконструктивних способів переживання професійних криз у молодих безробітних є впровадження у процес їх професійної перепідготовки спеціальної психотренінгової програми. Також у молодих безробітних експериментальної групи в ході формувальних заходів було відмічено активізацію процесів смислової інтеграції життєвого і професійного минулого, теперешнього і майбутнього; актуалізацію потреб у розширенні власного професійного простору, у розвитку професійних знань і інтересів, що врешті забезпечило умови і можливості для розвитку конструктивних способів переживання професійних криз.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Ложкін, Георгій Володимирович \наук. кер.\; Рівенський державний гуманітарний університет (Рівне)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

19.
154
А 43


    Рудюк, Олег Володимирович.
    Дослідження змістових характеристик детермінації професійних криз у безробітних [Текст] / О. В. Рудюк // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2016. - Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 44. - С. 154-160. - Бібліогр.: с. 159 (8 назв)
УДК
РУБ 154

Кл.слова (ненормовані):
соціальна психологія -- особистість -- безробіття -- безробітна молодь -- професійна криза -- переживання професійних криз -- типи професійних криз
Анотація: У статті представлено досвід емпіричної розробки концептуального потенціалу поняття "професійна криза", яке дозволяє змістовно охопити всю феноменологічну представленість кризового професіогенезу особистості, передусіи зумовленого нормативною и ненормативною логікою прояву суперечливих відносин зайнятості.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

20.
159.923:378-057.87
Р 15


    Радчук, Галина Кіндратівна.
    Психологія аксіогенезу особистості у контексті вищої професійної освіти [Рукопис] : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Радчук Галина Кіндратівна ; наук. конс. Карпенко З. С. ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. - Івано-Франковськ, 2011. - 479 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 459-479. -
УДК
Рубрики: Педагогічна психологія--Аксіогенез--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
аксіогенез -- ціннісність -- смисл -- професійна освіта -- суб`єктивна позиція -- смислове переживання -- особистісний досвід -- освітній діалог
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-методологічному обгрунтуванню та емпіричному вивченню механізмів. закономірностей, структурно-динамічних показників та психолого-педагогічних умов аксіогенезу особистості студентів у процесі вищої професійної освіти. Обгрунтовано концептуальні основи професійно-особистісного аксіогенезу майбутнього фахівця як еперервного процесу ціннісно-цільового трасцендування в контексті цілісного життєздійснення; розроблено функціонально-динамічну модель особистості; виокремлено смислове переживання як екзистенційно-феноменологічну основу професійно-особистісного аксіогенезу в освітньому середовищі ВНЗ; емпірично виявленно структурно-динамічні особливості аксіогенезу особистості студентів у процесі здобуття вищої професійної освіти. Розроблено та апробовано психолого-педагогічну програму гармонізації аксіогенезу майбутніх фахівців, основою якої виступив освітній діалог як смислонасичена процесуально-цілісна форма активного навчання.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Карпенко, Зіновія Степанівна \наук. консультант.\; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-88 
 
Статистика
за 10.08.2024
Кількість запитів 83150
Кількість відвідувачів 920
Кількість замовлень 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя