Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=предиктори<.>

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника)
Шифр видання : 15(08)/А 43
Автор(и) : Журавльова О.В.
Назва : Особливості взаємозв'язку прокрастинації та перфекціонізму особистості
Місце публікування : Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць/ За ред. С. Д. Максименка. - Київ: Логос, 2020. - Т. 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 55. - С. 86-92 (Шифр 154/А 43-344635168)
Примітки : Бібліогр.: с. 91-92 (17 назв)
УДК : 159.943.7:612.821
Предметні рубрики (Галузі знань): Соціальна психологія
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): прокрастинація--предиктори дилаторної поведінки--перфекціонізм
Анотація: У статті обгрунтовано необхідність вивчення специфіки взаємозв'язку між прокрастинацією та перфекціонізмом. Значуща кореляція виявлена між загальним рівнем прокрастинації досліджуваних та схильністю до проблем із самооцінкою, самокритики та соціально-прописаного перфекціонізму, а також значеннями шкал "Стурбованість помилками" та "Сумніви у власних діях". Виявлено також пряму кореляцію інтегрального рівня прокрастинації зі схильністю досліджуваних до гіперкритики. Отримані результати засвідчили, що предикторами дилаторної поведінки особистості можуть виступати лише показники двох шкал: сумніви у власних діях та гіперкритики.
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 37.015.3:159.922./П 68-409655999 рукописний текст
Автор(и) : Прахова, Світлана Анатоліївна
Назва : Психологічні детермінанти подолання фрустраційних станів учнів різних вікових груп : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07
Вихідні дані : Київ, 2017
Кільк.характеристики :241 с.: табл., рис.
Колективи : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примітки : Бібліогр.: с. 167-188.
УДК : 37.015.3:159.922.7(043.5)
Предметні рубрики (Галузі знань): Педагогічна психологія-- Вікова психологія
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): фрустраційні стани--психологічні детермінанти--предиктори--корекційно-розвивальна програма
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено проблемі психологічних детермінант виникнення та подолання фрустраційних станів учнів різних вікових груп. У роботі здійснено систематизацію та узагальнення основних теоретичних та методологічних підходів до вивчення фрустрації у зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Проаналізовано психологічну природу та зміст феномену фрустрації. Розроблено та обґрунтовано структурно-динамічну модель детермінації фрустраційних станів школярів. Представлено результати емпіричного дослідження (із використанням лонгітюду та методу поперечних зрізів). Створено регресійні моделі предикторів виникнення й подолання фрустраційних станів для учнів різних вікових категорій (молодші школярі, підлітки, юнаки). Розроблено та апробовано комплексну корекційно-розвивальну тренінгову програму подолання фрустраційних станів. Підтверджено припущення про те, що за умови направленого психологічного супроводу психологічні детермінанти виникнення фрустраційних станів, змінюючи полярність і конструктивність переживань, трансформуються у психологічні детермінанти їх подолання.
Примірники :ЧЗ(1)
Вільні : ЧЗ(1)
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 159.91+159.923:61/Х 20-975827 рукописний текст
Автор(и) : Харченко, Дмитро Миколайович
Назва : Психологічні та психофізіологічні особливості осіб із психосоматичними розладами : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.04
Вихідні дані : Київ, 2011
Кільк.характеристики :396 с.: табл., рис.
Колективи : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примітки : Бібліогр.: с. 356-397.
УДК : 159.91+159.923:616.8 + 159.91 + 159.923:616.8
Предметні рубрики (Галузі знань): Медична психологія-- Психосоматичні розлади
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): психофізіологічні особливості--психосоматичні розлади--облігатні фактори--врівноваженість--нервові процеси--снп--алекситимія--предиктори--тривожність--нейротизм
Анотація: Дослідження здійснене з позиції системного підходу і дозволило визначити особливості структурно-функціональних взаємозв`язків психосоматичних недомагань і їх психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних детермінант. Здійснено методологічний аналіз сучасних підходів і теоретичних моделей розвитку психосоматичних розладів, визначено методологічні засади психологічного дослідження психосоматичних захворювань. Виявлено предиктори психосоматичних розладів, які можуть проявитися як на рівні поведінкових реакцій, так і на рівні інтрапсихічних переживань, та детермінуючий фактор-тривожність, яка є найбільш чутливим індикатором психологічного статусу. Визначено тріаду облігантних факторів впливу на психосоматичні порушення: індивідуально-психологічних, психофізичних та соціально-психогічних. Запропоновано та обгрунтовано метод комплексного вияву психосоматичних недомагань за психофізіологічними показниками, показниками співвідношення індивідуально-психологічних особливостей та соціально-психологічних факторівв розвитку розладів та виокремити групи ризику до психосоматичних розладів. Розроблено інтегративний підхід, завдяки якому з`являється можливість вивчення психогенних розладів в тісному зв`язку з особистісними властивостями, психічними станами та нейродинамічними властивостями, а також їх різноманітності і динаміки. Інтегративний підхід передбачає цілісне вивчення особистостіяк системи, кожен елемент якої перебуває у взаємозв`язку і взаємозалежності. Тому і виділення, так і вивчення окремих елементів стає можливим лише суто гіпотетично. При такому підході вивчаються як окремі прояви психіки людини, так і робиться спроба зрозуміти природу людини в цілому-у широкому світоглядному контексті. Розроблено програму з виявлення та профілактики психосоматичних розладів на основі описанних загальних психофізіологічних та індивідуально-психологічних факторів для всіх психосоматичних недомагань і диференційований підхід до окремих суб`єктивних скарг.
Примірники :ЧЗ(1)
Вільні : ЧЗ(1)
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 159.923.2(043.3)/Ш 33 рукописний текст
Автор(и) : Швайкін, Станислав Анатолійович
Назва : Предиктори емоційно-цінного прийняття себе : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01
Вихідні дані : Одеса, 2017
Кільк.характеристики :20 с.: табл.
Колективи : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
УДК : 159.923.2(043.3)
Предметні рубрики (Галузі знань): Загальна психологія-- Історія психології
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): самосвідомість--самоставлення--сенсожиттєві орієнтації--індивідуальна вікова ідентифікація--внутрішня картина здоров'я--часовий континуум
Анотація: Об’єкт дослідження - самосвідомість особистості.Предмет дослідження – предиктори емоційно-ціннісного прийняття себе. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених задач було використано наступний комплекс методів: теоретичні: теоретико-методологічний аналіз психологічних першоджерел з досліджуваної проблеми, узагальнення та порівняння теоретичних даних, класифікація та систематизація матеріалу;методи психологічної діагностики та методи математичної обробки даних (описова статистика, кореляційний аналіз, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA), регресійний аналіз, критерій U- Манна – Вітні, критерій Колмогорова). Розрахунки виконувалися з використанням пакету прикладних комп'ютерних програм універсальної обробки табличних даних Microsoft Excel XP і пакету статистичного аналізу SPSS for Windows v 20.0.Метод психологічної діагностики містив: Особистісний опитувальник Г. Айзенка (Тест на темперамент EPI), Методика діагностики самоставлення (МДС С.Р. Пантілєєв), методика «Тест смисложиттєвих орієнтацій» (СЖО, Д.О.Леонтьєв), «Графічний тест Коттла» за Р.Б.Браун та Р.Херінг, вправи«Суб’єктивний вік» і «Суб’єктивний стан здоров’я».Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше: встановлено предиктори, які обумовлюють окремі компоненти емоційно- ціннісного ставлення в досліджуваних групах. В групі «Здоров’я» в більшому ступеню впливають наступні змінні (з відповідним знаком): “Локус контролю життя”, “Нейротизм”, “Внутрішня конфліктність”, “Цілі у житті”, “Самозвинувачення”; в групі «Кардіо» - “Усвідомленість життя”, “Самоприйняття” “Внутрішня конфліктність” і “Зв’язаність часових зон”, в групі «Астма» - “Локус контролю –Я”, “Самовпевненість”, “Самоприйняття”, “Внутрішня конфліктність”; продемонстровано вплив сенсожиттєвих орієнтацій, нейротизму, екстраверсії, зв’язаності часових зон на складові самоставлення; показано, що зв’язність/незв’язність часових зон є однією зі змінних, що детермінують складові самоставлення ( в групі «Астма» таким компонентом самоставлення є “Відображене самовідношення”, а в групі «Кардіо» - “Самомовпевненість” і “Самопривязаність” ); встановлено статєві розбіжності в емоційно-ціннісному ставленні до себе у досліджуваних різних груп; констатвано відсутність негативного самоставлення у досліджуваних групах «Кардіо» і «Астма» не встановлено, що свідчить про адаптаційні механізми особистості, що працюють; припущено, що досліджувані через емоційно-ціннісний компонент проявляють сенсоутворювальні мотиви: у групі «Кардіо» і групі «Астма» відповідно: «жити повним життям, як би незважаючи на хворобу» та «активно жити, контролюючи хворобу»; встановлено низький рівень усвідомлюваності життя у 27% досліджуваних групи «Здоров'я»; продемонстровано існування самосвідомості досліджуваних групи «Здоров’я» в інтегрованому часовому континуумі, а досліджуваних груп "Кардіо" та "Астма" - в диференційованому, що можливо пов’язано з хворобою, внутрішньою картиною здоров’я і адаптацією до захворювання; встановлено, що більшість досліджуваних групи «Кардіо» живе в сьогоденні, а в групі «Астма» - в майбутньому; порівняно особливості предикторів самоставлення у здорових і хворих осіб в залежності від індивідуальної вікової ідентифікації - суб’єктивно молодих і суб’єктивно старших. Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження включено у зміст викладання курсів для студентів-психологів ОНУ імені І. І. Мечникова, застосовують при проведені курсів підвищення кваліфікації психолого-педагогічних кадрів; упроваджено в науково - дослідницьку й практичну діяльність кафедри загальної психології та психології розвитку особистості, санітарної допомоги. Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
Примірники :ЧЗ(1)
Вільні : ЧЗ(1)
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 316.62/Ш 37
Автор(и) : Шевченко, Олена Леонідівна
Назва : Соціально-психологічні предиктори професійного благополуччя фахівців у галузі охорони здоров'я : автореф. дис. канд. психол. наук...: 19.00.00.05 - соціальнп психологія; психологія соціальної роботи
Вихідні дані : Б.м., 2024
Кільк.характеристики :20 с.
Колективи : Міністерство освіти і науки України, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, державний заклад
Примітки : Бібліогр.: с. 17-19
УДК : 316.62:378
Предметні рубрики (Галузі знань): Соціальна психологія --Україна
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соціальна психологія--професійна діяльність--професійне благополуччя--соціально-психологічні предиктори--україна
Анотація: Розкрито соціально-психологічні чинники та критерії професійного благополуччя фахівців у галузі охорони здоров'я. Виокремлено типи професійного благополуччя фахівців у галузі охорони здоров'я та його варіативні прояви (конструктивний і неконструктивний). Виявлено рівні (високий, середній, низький) професійного благополуччя фахівців у галузі охорони здоров'я. Визначено та систематизовано соціально-психологічн предиктори професійного благополуччя фахівців у галузі охорони здоров'я: метакогнітивні (особливості суб'єктивної картини кар'єри та професійного самоставлення; специфіка смислів (позитивного. негативного, конфліктного) у професійній діялності) та емоційно-особистісні (особливості емоційного інтелекту, отимізму, емоційного благополуччя, емпатії, рефлексії та впливу перфекціонізму і емоційного вигоряння).Розроблено концептуальні й змістовно-процесуальні засади побудови соціальнор-психологічної програми підвищення професійного благополуччя фахівців у галузі охорони здоров'я з урахуванням предикторів цього конструкту та у відповідності до його типології і рівнів.
Примірники :ЧЗ(1)
Вільні : ЧЗ(1)
Знайти схожі

Статистика за 30.07.2024
Кількість запитів	14925
Кількість відвідувачів	382
Кількість замовлень	0