Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=прогностична компетентність<.>

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника)
Шифр видання : 153.6/А 43
Автор(и) : Швець Д. В.
Назва : Копінг-поведінка майбутніх правоохоронців у контексті прогностичної компетентності
Місце публікування : Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України/ За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2017. - Т. 6: Психологія обдарованості, Вип. 13. - С. 188-197 (Шифр 153.6/А 43-107008580)
Примітки : Бібліогр.: с. 195-197 (11 назв)
УДК : 159.9:316.62
Предметні рубрики (Галузі знань): Психологія обдарованості
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): копінг-поведінка--стрес--компетенція--прогностична компетентність--антиципаційна спроможність--правоохоронець--поліція
Анотація: У сучасному світі професійна діяльність співробітників правоохоронних органів протікає в екстремальних умовах і зазнає впливу різних стрес-факторів. Проблема психологічної адаптації працівників органів внутрішніх справ до стресу одне з провідних положень, оскільки від ефективності її розв'язання безпосередньо залежить ефективність діяльності правоохоронців.
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 159.928+159.955:3/І 24-010312542 рукописний текст
Автор(и) : Івашкевич, Едуард Зенонович
Назва : Психологія соціального інтелекту педагога : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.01
Вихідні дані : Київ, 2018
Кільк.характеристики :600 с.: табл.
Колективи : Институт психологии им. Г. С. Костюка (Киев)
Примітки : Бібліогр.: С. 432-484.
УДК : 159.928+159.955:37.011.3-051(043.5)
Предметні рубрики (Галузі знань): Загальна психологія-- Історія психології
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соціальний інтелект--комунікативна компетентність--прогностична компетентність--емпатія--рефлексія--когнітивний--психологічні типи особистості
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічних характеристик структурних складових соціального інтелекту педагога, які визначають його функціонуванняна мікро-, мезо- та макрорівнях. Описано структуру соціального інтелекту педагога. Визначено аспекти (когнітивний, мнемічний, емпатійний) соціального інтелекту фахівця педагогічної сфери діяльності. Проведене комплексне емпіричне дослідження соціального інтелекту педагогів, в якому брали участь спеціалісти дошкільних, шкільних, позашкільних та вищих навчальних закладів. Проаналізовано прояви соціального інтелекту у педагогів різних психологічних типів особистості. Виявлено гендерні характеристики соціального інтелекту вчителів ЗОШ та викладачів ВНЗ, проаналізовано залежність рівня розвитку соціального інтелекту педагогів від типу їх гендерної ідентичності. Виявлено взаємозв’язок когнітивного стилю виконання педагогами професійної діяльності та рівня розвитку їх соціального інтелекту. Окреслено шляхи фасилітації становлення соціального інтелекту майбутніх педагогів та виявлено систему найбільш позитивних психолого-педагогічних чинників становлення їх соціального інтелекту. Доведено, що у педагогів особливості соціального інтелекту великою мірою визначаються індивідуальними особистісними якостями, емпатійними здібностями, смисложиттєвими орієнтаціями, психотипами їх особистості, професійною успішністю фахівця. Також рівень розвитку соціального інтелекту педагогів зумовлюється їх гендерними особливостями, зокрема, –гендерною ідентичністю особистості; соціальний інтелект у педагогів визначається гендерними особливостями мотиваційно-поведінкових характеристик, зокрема, мотивацією досягнення, особистісною спрямованістю, афіліацією, стилем поведінки в конфліктній ситуації, когнітивним стилем виконання професійної діяльності тощо.
Примірники :ЧЗ(1)
Вільні : ЧЗ(1)
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 159.928+159.955:3/І 24-337940143 рукописний текст
Автор(и) : Івашкевич, Едуард Зенонович
Назва : Психологія соціального інтелекту педагога : автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.01
Вихідні дані : Київ, 2018
Кільк.характеристики :40 с.: табл.
Колективи : Институт психологии им. Г. С. Костюка (Киев)
УДК : 159.928+159.955:37.011.3-051(043.5)
Предметні рубрики (Галузі знань): Загальна психологія-- Історія психології
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соціальний інтелект--комунікативна компетентність--прогностична компетентність--емпатія--рефлексія--когнітивний--психологічні типи особистості
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічних характеристик структурних складових соціального інтелекту педагога, які визначають його функціонуванняна мікро-, мезо- та макрорівнях. Описано структуру соціального інтелекту педагога. Визначено аспекти (когнітивний, мнемічний, емпатійний) соціального інтелекту фахівця педагогічної сфери діяльності. Проведене комплексне емпіричне дослідження соціального інтелекту педагогів, в якому брали участь спеціалісти дошкільних, шкільних, позашкільних та вищих навчальних закладів. Проаналізовано прояви соціального інтелекту у педагогів різних психологічних типів особистості. Виявлено гендерні характеристики соціального інтелекту вчителів ЗОШ та викладачів ВНЗ, проаналізовано залежність рівня розвитку соціального інтелекту педагогів від типу їх гендерної ідентичності. Виявлено взаємозв’язок когнітивного стилю виконання педагогами професійної діяльності та рівня розвитку їх соціального інтелекту. Окреслено шляхи фасилітації становлення соціального інтелекту майбутніх педагогів та виявлено систему найбільш позитивних психолого-педагогічних чинників становлення їх соціального інтелекту. Доведено, що у педагогів особливості соціального інтелекту великою мірою визначаються індивідуальними особистісними якостями, емпатійними здібностями, смисложиттєвими орієнтаціями, психотипами їх особистості, професійною успішністю фахівця. Також рівень розвитку соціального інтелекту педагогів зумовлюється їх гендерними особливостями, зокрема, –гендерною ідентичністю особистості; соціальний інтелект у педагогів визначається гендерними особливостями мотиваційно-поведінкових характеристик, зокрема, мотивацією досягнення, особистісною спрямованістю, афіліацією, стилем поведінки в конфліктній ситуації, когнітивним стилем виконання професійної діяльності тощо.
Примірники : всього : ЧЗ(2)
Вільні : ЧЗ(2)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника)
Шифр видання : 372/А 43
Автор(и) : Швець Д.В.
Назва : Прогностична компетентність як психологічний чинник готовності до інноваційної діяльності курсантів правоохоронців
Місце публікування : Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць/ За ред. С. Д. Максименка. - Київ: КЦ ФОП Іванової М.А., 2017. - Т. 4: Психологія розвитку дошкільника, Вип. 13. - С. 199-213 (Шифр 372/А 43-584308886)
УДК : 159.923:316.62
Предметні рубрики (Галузі знань): Психологія розвитку дошкільника
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): компетенція--прогностична компетентність--антиципаційна спроможність--готовність до змін--інноваційна діяльність--інноваційний потенціал--курсанти правоохоронці--поліцейський
Анотація: Важливим напрямком розвитку нашої держави є інноваційний шлях розвитку. У зв'язку з цим особливо актуальним є підвищення інноваційної активностів професійній підготовці майбутніх поліцейських, а саме можливість формування та розвиток інноваційного потенціалу особистості, інноваційної активності майбутніх спеціалістів. Одним з важливих компонентів ймовірності успішності готовності до змін стає механізм, заснований на прогностичній діяльності майбутніх правоохоронців. Доведено, що розвинута антиципаційна спроможність притаманна курсантам з високим рівнем готовності до інноваційної діяльності, а антиципаційна неспроможність властива курсантам з низькою орієнтацією до інноваційної діяльності.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника)
Шифр видання : 15(08)/А 43
Автор(и) : Івашкевич Е.З., Хупавцева Н.О.
Назва : Розвиток соціального інтелекту майбутнього вчителя як детермінанта його підготовки до успішної фасилітативної взаємодії
Місце публікування : Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць/ За ред. С. Д. Максименка. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2020. - Т. 6: Психологія обдарованості, Вип. 17. - С. 5-15 (Шифр 15(08)/А 43-443233677)
Примітки : Бібліогр.: с. 14 (8 назв)
УДК : 159.913-06.17’89
Предметні рубрики (Галузі знань): Психологія обдарованості
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): фасилітація--фасилітативна міжособистісна взаємодія--соціальний інтелект--прогностична компетентність--комунікативна компетентність--особистісна рефлексія--інтелектуальна рефлексія
Анотація: В статті показано, що фасилітативна взаємодія учителя та учнів великою мірою зумовлюється соціальним інтелектом педагога. Доведено, що соціальний інтелект є складним структурним утворенням, що складається з ряду мисленнєвих здібностей, які безпосередньо або опосередковано пов'язані з виконанням певної діяльності та особистісними характеристиками. Визначено, що соціально-психологічними чинниками становлення соціального інтелекту особистості можна вважати точність розуміння інших людей, адекватність інтерпретації та прогнозування, індивідуальні властивості нервово-психічного стану і, нарешті, - соціальні фактори оточуючого середовища, рівень адекватності та успішності здійснення соціальної фасилітативної міжособистісної взаємодії. Показано, що суб'єкти з високим рівнем розвитку соціального інтелекту здатні отримувати максимум інформації стосовно поведінки людей, розуміти мову невербального спілкування, висловлювати адекватні й точні судження про людей, успішно прогнозувати їх поведінкові реакції в заданих ситуаціях, виявляти далекоглядність у взаємостосунках з іншими, що сприяє успішній соціальній адаптації суб'єктів. Ці чинники також великою мірою зумовлюють ефективну фасилітативну взаємодію вчителя та учнів на уроках в середніх освітніх закладах. Наголошено, що сам по собі рівень розвитку соціального інтелекту ще не є гарантією продуктивності соціальної поведінки особистості. В основі соціальної дезадаптації мають бути покладені деякі психологічні особливості, такі як невротизація особистості, акцентуації характеру, особливості мотиваційної та ціннісно-смислової сфери, негативні настановлення та інші характеристики, які можна та слід виявляти за допомогою відповідних психодіагностичних методик. Показано, що люди з високим рівнем розвитку соціального інтелекту, як правило, відрізняються здатністю до здійснення успішної комунікації. Такі індивіди характеризуються контактністю, відкритістю, тактовністю, доброзичливістю і сердечністю, прагненням до психологічної близхкості в спілкуванні. Високий рівень соціального інтелекту пов'язаний з неабияким інтересомдо соціальних проблем, з потребою впливати на інших, що нерідко поєднується з високорозвиненими організаторськими здібностями. Люди з високим рівнем розвитку соціального інтелекту, як правило, мають чітко виражений інтерес до пізнання самого себе, здатність до рефлексії тощо. Розроблено структурно-функціональну модель становлення соціального інтелекту майбутніх педагогів. Відповідно до цілей структурно-функціональної моделі було передбачено розв'язання наступних задач: а) розвиток потенційних здібностей, включених до структури соціального інтелекту педагога, актуалізація аспектів соціального інтелекту майбутніх фахівців; б) розвиток фукнцій соціального інтелекту, які забезпечуватимуть адекватне розуміння фахівцем самого себе та міжособистісної взаємодії оточуючих; в) фасилітація становлення проностичної та комунікативної компетентності педагога з метою формування цілісної структури соціального інтелекту фахівця; г) фасилітація розвитку особистісної та інтелектуальної рефлексії майбутніх педагогів. Все це сприяє здійсненню ефективної фасилітативної міжособистісної взаємодії.
Знайти схожі

Статистика за 18.08.2024
Кількість запитів	51460
Кількість відвідувачів	877
Кількість замовлень	0