Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (40)Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (2)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>K=інклюзія<.>
Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3
1.

Форма документа : Стаття зі збірника (том многотомника)
Шифр видання : 15(08)/А 43
Автор(и) : Сизко Г. І.
Назва : Науково-теоретичне дослідження проблеми психологічної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання
Місце публікування : Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць/ За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2019. - Т. 14: Методологія і теорія психології, Вип. 2. - С. 316-326 (Шифр 15(08)/А 43-596370335)
Примітки : Бібліогр. с. 323-325 (11 назв)
УДК : 371.132:376.4
Предметні рубрики (Галузі знань): Методологія і теорія психології
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): спрямованість--професійна спрямованість--професійна готовність--практичний психолог--дитина з особливими освітніми потребами--інклюзія--спеціальна освіта
Анотація: У статті розглянуто поняття спрямованості як найважливішого компоненту внутрішньої психологічної структури особистості, яка обумовлює усі дії і вчинки людини, способи прояву усіх інших її психічних властивостей та якостей. Визначено, що професійна спрямованість особистості виявляється в її ставленні до професійної діяльності та передбачає розуміння й внутрішнє прийняття цілей і завдань цієї діяльності, виражає інтереси, ідеали, установки, переконання, погляди, які її характеризують. При цьому саме студентський вік виступає як найбільш значущий для професійного становлення особистості. В цей період потреби, інтереси, ціннісні орієнтації набувають якісно нового змісту в особистісному зростанні майбутнього фахівця. Підвищення ролі та статусу фахівців у галузі спеціальної психології в сучасних умовах багато в чому визначається рівнем їх професійної спрямованості та компетентності. Це, в свою чергу, пояснює необхідність вдосконалення системи підготовки фахівців в галузі спеціальної психології з метою зміни рівня їх професійної спрямованості, що позитивно впливатиме на якість їх майбутньої професійної діяльності з кореляційної підтримки вищезазначеної категорії дітей у освітньо-реабілітаційних закладах. Проаналізоване поняття особистісної готовності як властивості особистості, необхідної фахівцю для ефективної роботи. Особистісна готовність фахівця передбачає психологічне опрацювання власних проблем у тих сферах, в яких він збирається практикувати. Визначенні умови формування професійної готовності до праці, як елементу професійної діяльності психолога, а саме: самостійність і критичне засвоєння культури; активна участь у вирішенні суспільно-значущих завдань; спеціальний розвиток творчого потенціалу особистості - її психічних процесів. Описані стадії (етапи) професійного становлення особистості як тривалого і динамічного процесу. В структурі психологічної готовності до діяльності виділено такі компоненти: мотиваційний; орієнтаційний; пізнавально-оперативний; емоційно-вольовий; психофізіологічний; оцінюючий. Розкрито сутність кожного з цих компонентів.
Знайти схожі

2.

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 376.015.31+159.92/Ц 61-381027630 рукописний текст
Автор(и) : Цимбаленко, Олена Олександрівна
Назва : Психологічні особливості формування здатності до комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07
Вихідні дані : Київ, 2021
Кільк.характеристики :180 с.: табл. + 1 додатки 125 с.
Колективи : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примітки : Бібліогр.: с.162-180 (220 назв).
УДК : 376.015.31+159.922.76]-056.4:616.896:316.772.4(043.3)
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): діти з порушеннями спілкування--поведінка--комунікативна взаємодія--емоційно значуща взаємодія--авторитет дорослого--корекція порушень спілкування--інклюзія
Анотація: Робота присвячена пошуку чинників, що здатні сприяти розвитку комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування, а також шляхів психолого-педагогічної корекції з метою формування здатності до комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування. У роботі проведено аналіз та порівняння найбільш відомих успішних моделей психолого-педагогічного втручання, що застосовували до дітей з порушеннями розвитку, зокрема з порушеннями спілкування, видатні педагоги та психологи. Визначено, що незважаючи на різні психологічні та педагогічні методи, спільною рисою усіх цих втручань була зміна сімейної моделі та усталенням авторитету батьків та/або дорослих, що є найбільшим колом дитини, і які могли набути авторитету у дитини з порушенням спілкування та утвердитись як її референтні особи. Запропоновано методику психолого-педагогічної корекційної роботи, спрямовану на формування комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування. Методика передбачає використання певної моделі поведінки дорослих, що оточують дитину, для формування у неї мотивації та здатності до комунікативної взаємодії. Запропонована модель поведінки спрямована на залучення дитини в емоційно значущої взаємодії, формування авторитету значущого дорослого та становлення його як референтної особи для дитини з порушеннями спілкування. Для підтвердження ефективності даної методики було проведено експериментальне дослідження. Результати експерименту свідчать про численні позитивні зміни, що відбулися в поведінці та розвитку дітей за період експериментальтного втручання, що підтверджено результатами структурованого спостереження і тестами АТЕС. Шляхом структурованого спостереження виявлено, що в результаті експериментального втручання якісно змінилися моделі взаємодії у дітей: зросла кількість епізодів активної взаємодії і знизилася кількість епізодів взаємодії під тиском. У результаті втручання частина дітей почали ініціювати взаємодію, чого на момент первинного спостереження не відбувалося. За результатами тестування АТЕС можна відзначити значне зниження балів за всіма категоріями питань, зокрема в розділах "Мова/комунікативні навички" і "Соціалізація", які були пріоритетними для нас в цьому дослідженні. Такий результат свідчить про значний прогрес у дітей і ефективність запропонованої методики.
Примірники :ЧЗ(1)
Вільні : ЧЗ(1)
Знайти схожі

3.

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 376.015.31+159.92/С 61-662750708 рукописний текст
Автор(и) : Цимбаленко, Олена Олександрівна
Назва : Психологічні особливості формування здатності до комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07
Вихідні дані : Київ, 2021
Кільк.характеристики :22 с.: табл.
Колективи : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
УДК : 376.015.31+159.922.76]-056.4:616.896:316.772.4(043.3)
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): діти з порушеннями спілкування--поведінка--комунікативна взаємодія--емоційно значуща взаємодія--авторитет дорослого--корекція порушень спілкування--інклюзія
Анотація: Робота присвячена пошуку чинників, що здатні сприяти розвитку комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування, а також шляхів психолого-педагогічної корекції з метою формування здатності до комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування. У роботі проведено аналіз та порівняння найбільш відомих успішних моделей психолого-педагогічного втручання, що застосовували до дітей з порушеннями розвитку, зокрема з порушеннями спілкування, видатні педагоги та психологи. Визначено, що незважаючи на різні психологічні та педагогічні методи, спільною рисою усіх цих втручань була зміна сімейної моделі та усталенням авторитету батьків та/або дорослих, що є найбільшим колом дитини, і які могли набути авторитету у дитини з порушенням спілкування та утвердитись як її референтні особи. Запропоновано методику психолого-педагогічної корекційної роботи, спрямовану на формування комунікативної взаємодії у дітей з порушеннями спілкування. Методика передбачає використання певної моделі поведінки дорослих, що оточують дитину, для формування у неї мотивації та здатності до комунікативної взаємодії. Запропонована модель поведінки спрямована на залучення дитини в емоційно значущої взаємодії, формування авторитету значущого дорослого та становлення його як референтної особи для дитини з порушеннями спілкування. Для підтвердження ефективності даної методики було проведено експериментальне дослідження. Результати експерименту свідчать про численні позитивні зміни, що відбулися в поведінці та розвитку дітей за період експериментальтного втручання, що підтверджено результатами структурованого спостереження і тестами АТЕС. Шляхом структурованого спостереження виявлено, що в результаті експериментального втручання якісно змінилися моделі взаємодії у дітей: зросла кількість епізодів активної взаємодії і знизилася кількість епізодів взаємодії під тиском. У результаті втручання частина дітей почали ініціювати взаємодію, чого на момент первинного спостереження не відбувалося. За результатами тестування АТЕС можна відзначити значне зниження балів за всіма категоріями питань, зокрема в розділах "Мова/комунікативні навички" і "Соціалізація", які були пріоритетними для нас в цьому дослідженні. Такий результат свідчить про значний прогрес у дітей і ефективність запропонованої методики.
Примірники : всього : ЧЗ(2)
Вільні : ЧЗ(2)
Знайти схожі

 
Статистика
за 27.08.2024
Кількість запитів 77363
Кількість відвідувачів 682
Кількість замовлень 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя