Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=Загальна психологія<.>

Загальна кількість знайдених документів : 955
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

152/617.9
Д 42

Джонс, Эрнест.
Терапия неврозов (Патоневрозы и их лечение) [Текст] : редкая книга / Э. Джонс ; пер. В. А. Белоусов ; авт. предисл. Ив. Ермаков. - Москва : Государственное издательство, Без г.изд. ("Одесполиграф" 1-я Гостипограф. им. К. Маркса). - 186 с. - (Психологическая и психоаналитическая библиотека ; вып. 20). - Б. ц.
Екслібрис: (Штамп "Библиотека проф. А. Н. Раевского")
Збереження документу: задов.

УДК

152/617.9

Рубрики: Загальна психологія

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Белоусов, В. А. (д-ра) \пер. .\; Ермаков, Ив. (проф.) \авт. предисл.\
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15
И 30

Иерузалем, Вильгельм.
Учебник психологии [Текст] : учебник / В. Иерузалем ; ред. Д. В. Викторов. - Москва : Московское книгоиздательство, б/г изд. (Тов-во скоропеч. А. А. Левенсон). - 300 с. : ил. - Пер. с немецк. - Б. ц.
Екслібрис: (Штамп : "Библиотека проф. А. Н. Раевского")
Збереження документу: задов.

УДК

159.9(075)

РУБ 15
Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Викторов, Д. В. \ред.\
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15
Г 58

    Гогоцкий, С.
    Программа психологии [Текст] / С. Гогоцкий. - [Б. м. : б. в.], Б.Г. изд. ( ). - 454 с. - 2.70 грн.
Примітки про особливості:
Відсутня титульна сторінка, невідомий рік видання
Збереження документу: задов.
    Зміст:
Павлов, П. Введение в науку искусства / П. Павлов
Павлов, П. История древнего пластического искусства / П. Павлов
Козлов, А. Критико-библиографический отдел. Психология чувствований / А. Козлов
Козлов, А. Психология чувствований / А. Козлов

УДК

159.9.01:001.8

РУБ 15
Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

153
Р 27

Рахманов, В. В.
Психология как наука о личности [Текст] : альбом / В. В. Рахманов. - Санкт-Петербург : [б. в.], ?. - 109 с. - Б. ц.
Збереження документу: задов.

УДК

153

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
Загальна психологія

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.923.942-056.265(043.5)
С 18

Сандал, Ольга Сергіївна.
Особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії: 19.00.01 / О. С. Сандал ; наук. кер. А. М. Грись ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 215 с. : табл. - Бібліогр.: С. 159-176 (183 назв). -

УДК

159.923.942-056.265(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоційні стилі -- емоції -- афект -- переживання -- травматичний досвід -- ПТСР -- посттравматичне зростання -- дисоціація -- депресія -- горе -- криза -- COVID-19 -- психодіагностика -- емоційне здоров'я -- життєстійкість
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному та емпіричному вивчені особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, розкриттю сутності поняття «емоційні стилі» та «травматичний досвід», розробці теоретичної моделі функціонування емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, виявленні особливостей ментальних репрезентацій параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, здійсненні експериментальної апробації корекційно-розвивальної програми щодо корекції травматичного досвіду та розвитку адаптивних емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Враховуючи те, що психотравмувальні події створюють суспільні напруження, порушують адаптаційний потенціал і психічний стан суб’єкта та збільшує кількість осіб з травматичним досвідом, що значно погіршує якість їх життя. Виникає необхідність вдосконалення психологічних заходів, психокорекційних програм щодо супроводу осіб з травматичним досвідом. Концепції «емоційного стилю» які мають потужний потенціал для надання психологічної допомоги особистості недостатньо враховується й знаходиться поза зоною уваги у дослідженнях природи стресової поведінки, тож дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом є актуальною дослідницькою задачею, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності роботи з постраждалими особами. У першому розділі відображено теоретичний аналіз науково-психологічних концепцій до вивчення емоційних стилів, які дослідники виявляли та розуміли не однаково. Розглядається сучасна концепція емоційного стилю, де науковцями визначено, що емоційна поведінка особистості пов’язана з емоційними відгуками в мозку та емпірично досліджено різні емоційні стилі. Після ретельного аналізу нами визначено, що «емоційний стиль» є сукупністю емоційних переживань та містить унікальні параметри. Особистість маніфестує емоційний стиль і у ньому проступає її індивідуальність як суб’єкта. Особистісне джерело емоційного стилю виявляється у тому, що він є суб’єктивним і входить у процеси самовираження та самовиявлення внутрішнього світу. Особистість, як суб’єкт актуалізує свій емоційний стиль, що виявляється у внутрішньому та у зовнішньому контурі та детермінує специфічні вияви у предметній діяльності. Внутрішній контур емоційного стилю утворює ієрархічна структура, що охоплює систему суб’єктивних значень, когнітивні параметри та форму поведінки особистості як стратегії управління емоційним дистресом. Зовнішній контур емоційного стилю утворюють ефекти функціонування адаптивність-дезадаптивність як міру адекватності затрат задля досягнення мети. Можливості емоційного стилю є комплексом взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на її управління емоційним дистресом, які не зводяться до визначення позитивного чи негативного емоційного стилю. Відображено, що емоційні переживання допомагають особистості приймати рішення та обирати відповідні дії. Розглядається визначення ментальної репрезентації, як такої, що інформує особистість про змістовний стан задоволення чи незадоволення. Визначено, що досліджувати зміст ментальної репрезентації вербальної поведінки та психічного стану особистості, прийнято у формі самозвітів. Зазначено, що за допомогою аналізу самозвітів, як виду комунікативного акту, можна отримати інформацію про внутрішній стан та виявити онтологічну структуру свідомості особистості. Підсумовуючи аналіз теоретичних концепцій до вивчення травматичного досвіду, нами визначено, що «травматичний досвід» – це такий, який своєю руйнівною силою загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки. Визначено авторське розуміння досліджуваного феномену та презентовано у вигляді моделі емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Наведено адаптаційні можливості емоційного стилю, як комплекс взаємозв’язків стилю та індивідуальних властивостей особистості, що впливають на управління емоційним дистресом. Які не зводяться до визначення позитивних чи негативних емоційних стилів. В залежності від руйнівної сили травматичного досвіду, особистість буде обирати адаптивні та/або дезадаптивні стратегії параметрів емоційних стилів. До яких ми віднесли наступні: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист. Зазначені параметри емоційного стилю виявлятимуться залежно від контексту (підтримка значимих інших, соціальна ізоляція тощо) та інтерпретації особистістю травматичного досвіду як-от посттравматичне зростання чи регресивна поведінка, типу та глибини травматизації. У другому розділі представлено психодіагностичний інструментарій, який дав можливість прослідкувати особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Травматичний досвід у осіб виявлено за допомогою відповідних методик (шкала дисоціації DES V. Agarkov, N. Tarabrina, опитувальник перітравматичної дисоціації V. Agarkov, N. Tarabrina та симптоматичний опитувальник SCL-90-R L. Derogatis). Параметри емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом виявлено за допомогою відповідних методик (опитувальник когнітивної регуляції емоцій N. Garnefski, V. Kraaij, метод визначення атрибутивних стилів М. Seligman, шкала толерантності до невизначеності S. Budner, особистісний опитувальник емоційного ставлення A. Gersaild,, шкала позитивного і негативного афекту D. Watson, L. Clark, & A. Tellegen, методика вимірювання психологічного захисту O. Pilyugina, R. Suleymanov). Загальна кількість досліджуваних становила 201 особа, 41 – чоловіки, 160 – жінки, віком від 18 до 72 років. Дослідницька вибірка була поділена на дві групи: до першої групи увійшли (n=125) осіб з травматичним досвідом, а до другої групи увійшли (n=76) осіб без травматичного досвіду. За результатами констатувального експерименту встановлено, що особи з травматичним досвідом пережили такі психотравмувальні події, як зґвалтування або сексуальне домагання, інші ситуації, що загрожували життю, зневага у дитинстві та фізичне насилля. Серед осіб з травматичним досвідом виявлено такі найбільш поширені типи травм, як емоційне насилля і емоційна травма, фізичне насилля і ситуації небезпеки та інші психологічні травми. Виявлено, що для осіб з травматичним досвідом притаманна наявність дисоціативних переживань, що виявляється у змінах емоційної експресії та порушеннях сприйняття внаслідок обмеженого когнітивного перероблювання, що дозволяє ігнорувати окремі аспекти або цілком болісні переживання. Виявлено ознаки інтенсивності перітравматичної дисоціації, що виявляється у переживанні такого стану як дереалізація. Яка дозволяє особам з травматичним досвідом дистанціюватися від нестерпних ситуацій, зменшуючи рівень болю, емоційного дистресу та «захищаючи» від усвідомлення всієї міри впливу травматичного досвіду. Виявлено «глибину» емоційного дистресу, що виявляється у фізичних симптомах (головні болі, м’язові болі тощо) та психологічних еквівалентах тривожності. Виявлено, що особи з травматичним досвідом характеризуються: думками і діями, що переживаються, як безперервні, нездолані і чужі для власного «Я»; порівнянням себе з іншими та відчуттям особистісної неадекватності; відчуттям помітного дискомфорту у процесі міжособистісної взаємодії, що призводить до неспокою; негативними очікуваннями щодо взаємодії з іншими людьми; відчуттями відсутності інтересу до життя, браком мотивації та почуттям безнадійності; станом ворожості та підозрілості. Встановлено, що серед осіб з травматичним досвідом більше «самотніх» і тих хто перебуває у «цивільному шлюбі». Констатовано, що травматичний досвід має суттєвий вплив руйнівної сили, що загрожує цілісності особистості та призводить до виснаження психіки осіб з травматичним досвідом. Виявлено ментальні репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. За параметром «когнітивна регуляція емоцій» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у здатності перебільшувати руйнівну силу події, яка відбулася та перекладати провину на інших людей або інші обставини, які не пов’язані з особистістю та встановлено переживання емоційного дистресу, погану адаптацію та слабке емоційне здоров’я. За параметром «оптимізм-песимізм» не було виявлено статистично значущих відмінностей між особами обох груп і було розглянуто у розрізі теми нашого дослідження як тенденція. За параметром «толерантність-інтолерантність до невизначеності» виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у сприйнятті складних ситуацій скоріше, як ті, що загрожують, ніж ті, які можуть дати розвиток та встановлено недостатньо розвинуту випереджувальну функцію психіки, що провокує нездатність передбачати динаміку розвитку ситуації та втрату контролю над своїм життям. За параметром «емоційне ставлення» було виявлено дезадаптивні стратегії, що виявляються у стані самотності, ізольованості, покинутості, непорозумінням з іншими, а також брак спілкування і близьких відносин та встановлено вплив переживань на унеможливлення дружніх стосунків. У стані безглуздості існування, що виявляється у незадоволеності власними зусиллями вкладеними в роботу, навчання або сімейні стосунки та встановлено відчуття недостатньої важливості та значущості подій, які відбуваються в житті. У стані свободи вибору (ставлення до авторитетів), що виявляється у відчутті власної обмеженості у виборі різних можливостей, які б відповідали необхідним потребам та встановлено відчуття дискомфорту при спілкуванні з людьми, які займають вищий соціальний статус, де вони не відчувають себе вільними, що унеможливлює відстоювання власних кордонів, права на власну точку зору або протистояння будь-яким видам насилля. У стані ворожості, що виявляється у діях та проявах негативного афективного стану злості, а також відчуттям провини, якe реалізує аутоагресивні установки і передбачає переконання у власній недосконалості та встановлено втрату самоконтролю і відчуття обурення, особливо у ситуаціях зовнішнього тиску. У стані розбіжності між реальним та ідеальним Я. У стані свободи волі, який вказує на неможливість робити вибір на основі глибокого усвідомлення всіх аспектів ситуації вибору та встановлено нерозвиненість сенсожиттєвої орієнтації. У стані безнадійності, що виявляється у песимістичному сприйнятті реальності, власного «Я» та майбутніх перспектив та встановлено емоційний дефіцит, який призводить до формування стану пригніченості та депресії, що унеможливлює досягнення життєво важливих цілей. За параметром «позитивний-негативний афект» виявлено дезадаптивні стратегії та встановлено переживання стану суб’єктивного страждання з неприємним залученням негативних емоцій. За параметром «психологічний захист» виявлено дезадаптивні стратегії психотичних механізмів: «психотична дисоціація», «регресія», «витіснення»; дезадаптивні стратегії інфантильних механізмів: «заміщення/перенос», «проєкція», «компульсивна поведінка», «пасивна агресія» та встановлено використання вищезазначених механізмів захисту для мінімізації негативних переживань. Вищезгадані дезадаптивні стратегії емоційних стилів зумовлює необхідність розробки системи корекційно-розвивальних заходів, спрямованих на корекцію травматичного досвіду та розвиток адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб. У третьому розділі представлено обґрунтування доцільності використання корекційно-розвивальної програми. Отримані дані констатувального експерименту забезпечили нам орієнтування у феноменології психологічних станів у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів, що дало можливість визначитися з напрямками надання психологічної допомоги у комплексному підході. Корекційно-розвивальна програма побудована з урахуванням теоретичних та емпіричних даних на підставі мультимодального підходу та відповідає меті та завданням дослідження, включає індивідуальну та групову роботи з особами, що мають травматичний досвід. Основна мета програми – створення психологічного простору, щоб сприяв осіб з травматичним досвідом до процесів самоорганізації, які усувають травматичний досвід та спонукають до розвитку резільєнтності та життєстійкості, які сприяють пошуку адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану. Методологічною основою корекційно-розвивальної програми «Пошук адаптивних стратегій емоційних стилів для гармонізації психоемоційного стану» став мультимодальний підхід, який враховує принципи центрованої на людині терапії К. Роджерса (не директивна доброзичливість, емпатичне розуміння та конгруентність), концепту інтегративних методик Ґ. Шульман (резільєнтність, соціальну та психологічну стійкість до стресу і цілісно збережений позитивний досвід особистості до світу і самого себе) та салютогенного підходу А. Антоновського (актуалізація ресурсів та розвиток стресостійкості). В рамках програми ми використовували лекції та вебінари на теми «Травматичний досвід особистості», «Турбота про психічне здоров’я: що таке стрес?», «Як долати стрес», «Що ви знаєте про регуляцію емоцій? Чи важливі емоції для конструктивної взаємодії з іншими?» для розширення розуміння особистого травматичного досвіду особистості та емоційних проявів у процесі вирішення складних життєвих ситуацій. Індивідуальні консультації та бесіди для надання інформації щодо способів самоорганізації, пошукової активності, визначення власної ролі у соціальній взаємодії, усвідомлення власного емоційного стану та адекватне застосування наявних ресурсів для відновлення. Групову роботу для розвитку умінь знаходити моральні цінності в інших людях, дослідження емоційних станів та вияв переживань соціально прийнятими способами, зняття м’язового та психоемоційного напруження, саморозкриття, використання позитивних емоцій, які пов’язані з успіхами в минулому та майбутньому для формування нових взаємин, встановлення сприятливого психологічного клімату, нейтралізації емоційної напруги, створення позитивної мотивації та зацікавленості для роботи в групі, актуалізація позитивних емоцій і пошук ресурсу та зменшення психоемоційного напруження для подолання стресу. Перегляд фільмів, що спонукали до пошуку сенсу життя («Учитель на заміну», 2011. реж. Тоні Кей), знаходження відповідей на екзистенційні питання («99 франків», 2007. по книзі Фредеріка Бегбедера. реж. Ян Кунен) можливості радіти простим речам, що оточують («Амелі», 2001. реж. Жан-П’єр Жене). Після участі в програмі у осіб з травматичним досвідом та дезадаптивними стратегіями емоційних стилів відзначено зміни. До уваги ми брали лише кількісні показники першої групи досліджуваних з травматичним досвідом (експериментальна група). Аналіз результатів формувального експерименту за показниками кожної із застосованих психодіагностичних методик засвідчив статистично перевірене покращення комунікативних здібностей, позитивного ставлення до нового життєвого досвіду, відкритість емоційному досвіду, увага і зосередженість, зниження тривоги, почуття безпеки та підтримки від інших, порозуміння з оточуючими, знаходження нових шляхів для успішного розв’язання складних життєвих ситуацій та нові адаптивні стратегії поведінки (спільний перегляд фільмів, демонстрація почуттів, емоційна підтримка, емпатія інших тощо). Критеріїв травматичного досвіду: ознак дисоціативного переживання, «глибини» емоційного дистресу, однак показник ознак перітравматичної дисоціації зазнав не суттєвих змін. Стратегії параметрів емоційних стилів досліджуваних осіб стали більш адаптивними до сучасних мінливих умов. Результати формувального експерименту довели ефективність презентованої психологічної корекційно-розвивальної програми. Орієнтуючись на ефективність описаних методичних заходах, були запропоновані рекомендації фахівцям у сфері психічного здоров’я щодо підвищення адаптаційних можливостей осіб з травматичним досвідом та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: - вперше запропоновано модель функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом, як стратегії управління емоційним дистресом, виокремлено параметри: когнітивна регуляція емоцій, оптимізм-песимізм, емоційне ставлення, толерантність-інтолерантність до невизначеності, позитивний-негативний афект, психологічний захист та типи: адаптивний та дезадаптивний. Розроблено програму психологічного супроводу осіб з травматичним досвідом з урахуванням емоційних стилів з опорою на процеси самоорганізації. Розроблено, впроваджено та доведено ефективність корекційно-розвивальної програми з активізації особистісних ресурсів та розвитку адаптивних стратегій емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом; - поглиблено та розширено уявлення про особливості функціонування емоційних стилів особистості з травматичним досвідом як стратегії управління емоційним дистресом; - набула подальшого розвитку система знань про особливості ментальної репрезентації параметрів емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Практична значущість отриманих результатів роботи визначається тим, що теоретичні та емпіричні результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у процесі надання психологічної допомоги особистості з травматичним досвідом. А також при розробці психоедукації з різними категоріями клієнтів, що пережили психотравмувальні події. Результати дослідження можуть стати допоміжним психологам при плануванні та реалізації психотерапевтичних інтервенцій з урахуванням специфіки емоційних стилів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені при підготовці та проведенні лекційних та семінарських занять зі студентами спеціальності 053 психологія з навчальних курсів «Вступ у спеціальність», «Психологія травми», «Психологія емоцій», «Технології візуальної діагностики», «Психологія стресу».

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Грись, Антоніна Михайлівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

371.13:37.017.4:37.035
М 64

Мірошниченко, Олена Анатоліївна.
Психологічна готовність особистості до життєдіяльності в умовах антарктики в контексті вікової періодизації [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / О. А. Мірошниченко ; наук. конс. І. Д. Пасічник ; Національний університет "Острозька академія". - Острог, 2023. - 45 с. : табл. - Бібліогр.: с. 37-43 (58 назв). -

УДК

371.13:37.017.4:37.035

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
психологічна готовність -- життєдіяльність зимівників -- екстремальні умови -- адаптація -- спрямованість особистості -- психотип -- психограма зимівника

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Пасічник, Ігор Демидович \наук. конс.\; Національний університет "Острозька академія" (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.925:378.4(043.5)
А 18

Августюк, Марія Миколаївна.
Емоційний інтелект студентів у контексті метакогнітивного моніторингу [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / М. М. Августюк ; наук. конс. І. Д. Пасічник ; Національний університет "Острозька академія". - Острог, 2023. - 40 с. : табл. - Бібліогр.: с. 35-39 (51 назва). -

УДК

159.925:378.4(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоційна фасилітація мислення -- емоційний інтелект -- ідентифікація та оцінювання емоцій -- ілюзія знання -- ілюзія незнання -- метакогнітивна обізнаність -- метапізнання -- навчальна діяльність -- надмірна впевненість -- недостання впевненості -- рефлексивність -- розуміння емоцій -- статеві відмінності -- студенти -- судження -- точність метакогнітивного моніторингу -- керування емоціями -- характеристики навчального матеріалу

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Пасічник, Ігор Демидович \наук. конс.\; Національний університет "Острозька академія" (Острог)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 62 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : [Друкарня Рута], 2023. - 188 с. (Англійською мовою). - 20.00 грн.

УДК

159.9(06)

РУБ 15(06)
Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. ред.\; Онуфрієва, Ліана Анатоліївна \наук. ред.\
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 59 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : [Друкарня Рута], 2023. - 180 с. (Англійською мовою). - 20.00 грн.

УДК

159.9(06)

10.

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 60 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : [Друкарня Рута], 2023. - 208 с. (Англійською мовою). - 20.00 грн.

УДК

159.9(06)

11.

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 61 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : [Друкарня Рута], 2023. - 188 с. (Англійською мовою). - 20.00 грн.

УДК

159.9(06)

12.

159.922:[355.087.2:61-05](043.5)
Б 17

Базиль, Тамара Станіславівна.
Соціально-психологічна готовність волонтерів медичної галузі до діяльності в кризових умовах [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / Т. С. Базиль ; наук. кер. С. Ю. Рудницька ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 348[2] с. : табл. - Бібліогр.: С. 211-238 (255 назв). -

УДК

159.922:[355.087.2:61-05](043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
соціально-психологічні ресурси -- готовність до волонтерської діяльності -- волонтер медичної залузі -- кризові умови -- емоційне вигорання -- мотив -- самореалізація -- ціннісно-смислова сфера -- сенсожиттєві орієнтації -- альтруїзм -- психологічне благополуччя -- копінг -- участь у громадських організаціях -- партисипативність -- життєстійкість

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Рудницька, Світлана Юріївна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

13.

159.923.2-056.257(043.5)
Р 37

Ремесник, Наталя Юріївна.
Особливості психологічної корекції самоприйняття людей з надмірною вагою [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / Н. Ю. Ремесник ; наук. кер. Л. З. Сердюк ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 239[2] с. : табл. - Бібліогр.: С. 206-220 (174 назв). -

УДК

159.923.2-056.257(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
самоприйняття -- особистість -- сором'язливість -- ресурси особистості -- психологічні чинники -- актуальні здібності -- адаптація -- життєстійкість -- психологічне благополуччя -- самореалізація -- соціальна активність -- соціальне схвалення -- травматичний дитячий досвід -- стосунки з іншими людьми -- тренінг
Анотація: У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми самоприйняття людей з надмірною вагою як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості. Розв’язання цієї проблеми полягає у визначенні холі стичної природи феномена самоприйняття особистості, з’ясуванні впливу недостатньо розвинених його складових на харчову поведінку та визначення на цій основі можливостей корекції самоприйняття і терапії надмірної ваги. Розвиток позитивного самоприйняття розглядалось в контексті взаємозв’язку з психологічним благополуччям та особистісною автономією як психологічного механізму безпосереднього впливу на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. Основна мета дослідження полягає у виявленні особливостей самоприйняття людей з надмірною вагою та розробці комплексної програми корекції зайвої ваги на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості та перевірці її ефективності. Досягненню цієї мети сприяло вирішення завдань дослідження, у межах яких проаналізовано стан теоретико-методологічної розробленості проблеми розуміння змісту та структури феномена самоприйняття особистості, його взаємозв’язку з образом тіла та надмірною вагою; обґрунтувано методологічні засади та методичне забезпечення дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; емпірично визначено психологічні особливості людей з надмірною вагою та розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції порушень харчової поведінки; розроблено комплексну програму корекції зайвої ваги на основі розвитку позитивного самоприйняття особистості та здійснено перевірку її ефективності. Наукові дослідження і здобутки висвітлено в трьох розділах дисертації. У першому розділі – «Теоретичні основи дослідження феномена самоприйняття особистості у контексті розладів харчової поведінки та зайвої ваги» – здійснено теоретичне узагальнення досліджень феномена самоприйняття особистості на засадах гуманістичного, психодинамічного та позитивного підходу; визначено поняття самоприйняття як складне динамічне утворення особистості, виділено його структурні компоненти; проаналізовано умови розвитку позитивного прийняття себе; досліджено позитивний вплив самоприйняття на саморозвиток особистості; розглянуто феномен самоприйняття особистості з точки зору розвинутості її первинних і вторинних актуальних здібностей (за Пезешкіаном) та їх взаємозв’язку; проаналізовано особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. На основі здійсненого теоретично-методичного аналізу представлено теоретичну модель позитивного самоприйняття особистості, як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості, що включає такі складові: самооцінку, самоповагу, довіру до себе, позитивний образ власного тіла, низьку внутрішню конфліктність, усвідомлення власних потреб і цінностей та розуміння внутрішніх процесів (власних емоцій, мотивів і переконань). Встановлено, що позитивне самоприйняття пов’язане з психологічним благополуччям та особистісною автономією, і як психологічний механізм безпосередньо впливає на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей самоприйняття у людей з надмірною вагою» – висвітлено методичні засади емпіричного дослідження психологічних особливостей самоприйняття осіб із зайвою вагою та аналіз його результатів. Висвітлено концептуальні підходи до вивчення чинників самоприйняття осіб із зайвою вагою, етапи, процес емпіричного дослідження та описано вибірку досліджуваних. Обґрунтовано вибір діагностичного інструментарію відповідно до завдань дослідження, для визначення сформованості складових позитивного самоприйняття особистості та діагностики порушень харчової поведінки. За результатами емпіричного дослідження виявлено особливості зв’язку між недостатнім прийняття себе та нездоровими харчовими звичками; виявлено особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. Встановлено, що недоліки самоприйняття негативно впливають на сприйняття образу власного тіла; соціальні стандарти привабливості мають значний вплив на самоприйняття особистості, очікуване ставлення інших та задоволеність власним життям. Позитивне самоприйняття має позитивний вплив на сприйняття образу тіла, підвищує відчуття психологічного благополуччя та є чинником саморозвитку особистості. Визначено чинники позитивного самоприйняття особистості: аутосимпатія, яка підтримує самоприйняття; здатність підтримувати добрі, емоційно теплі стосунки з іншими людьми; активна діяльнісна позиція. Виявлено, що досліджувані із зайвою вагою мають низку відмінних характеристик у порівнянні з людьми з нормальною вагою. Для них характерний знижений рівень самоприйняття; нижчий контроль діяльності; схильність до бездіяльності; розмитість і нечіткість цілей; невдоволеність собою; схильність до самокритики; відчуття відчуженості від інших людей; замкненість у стосунках з іншими. Визначено предиктори що мають найбільший вплив на розвиток розладів харчової поведінки (за шкалами екстернальної і емоціогенної харчової поведінки): бажання достягати високих особистісних результатів та схильність до перфекціонізму; функціональні, холодні стосунки між батьками чи сварки між ними і, як наслідок, невміння проявляти до себе любов і ніжність; суттєвою особливістю екстернальної харчової поведінки є надмірна зацікавленість зовнішніми стимулами, незважаючи на сигнали голоду чи ситості; поєднання низки факторів: слабке вміння контролювати себе, активний чи пасивний образ життя, вплив генетичних факторів чи поєднання єкстернальної та емоціогенної поведінки. Доведено, що найвпливовішими чинниками зниження самоприйняття є: дефіцит в емоційній сфері та в сфері контактів, тобто невміння розуміти, контейнувати та справлятися з власними емоціями; дистанціювання чи невміння вирішувати проблемні ситуації у близьких стосунках; проблемні, холодні чи функціональні взаємини в батьківський сім’ї; не вміння або не бажання зайняти у проблемній ситуації проактивну позицію. У третьому розділі – «Методологічні засади розвитку позитивного самоприйняття особистості засобами позитивної психотерапії» – представлено теоретичну модель комплексної програми розвитку позитивного самоприйняття особистості. На основі аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження обґрунтовано, розроблено та апробовано комплексну програму розвитку позитивного самоприйняття особистості як чинника корекції розладів харчової поведінки, засновану на методології гуманістичного та психодинамічного підходів і спрямована на розвиток позитивного самоприйняття, на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості. Програма поєднувала теоретичну частину, спрямовану на психоосвіту, обговорення положень, що відображають сутність основних чинників позитивного самоприйняття, та практичну частину, складовими якої практичні завдання, використання яких спрямоване на реалізацію основних задач програми. Програма поєднує методи самодопомоги, основи психоедукації, дихальні практики та практики з майндфуллнес, вправи для розвитку актуальних здібностей особистості. Запропонована програма сприяла розвитку в її учасників здатності регулювати власні емоції, знижувати емоційне напруження, що, в свою чергу, сприяло покращенню саморозуміня та мало позитивний вплив на самоприйняття, довіру до себе та самоповагу. Опанування навичок самодопомоги забезпечуватиме підтримуючий ефект психотерапії в довгостроковій перспективі. Ефективність програми покращення харчової поведінки за рахунок підвищення самоприйняття особистості доведена, що підтверджується проведеним формуючим експериментом. Досягнута мета програми – покращення сприйняття власного тіла та оптимізація харчової поведінки. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше здійснено системний розгляд феномена самоприйняття особистості як чинника розладів харчової поведінки; розкрито психологічні особливості та закономірності взаємозв’язку само прийняття з образом тіла та надмірною вагою; розроблено теоретичну модель самоприйняття особистості як холістичного феномена; розкрито роль внутрішніх ресурсів, інтеграція яких сприяє розвитку позитивного самоприйняття особистості; доповнено наукові уявлення про психологічні ресурси збереження і зміцнення позитивного самоставлення особистості; доведено, що позитивне самоприйняття особистості досягається шляхом актуалізації її внутрішніх ресурсів особистості, що сприяють резистентності до впливу факторів стресу, задоволеністю собою та психологічному благополуччю; дістало подальшого розвитку обґрунтування шляхів і засобів підвищення позитивного самоприйняття особистості. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що визначені структура та психологічні особливості розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції розладів харчової поведінки особистості; запропонований методичний інструментарій комплексного дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; здійснено операціоналізацію взаємозв’язку розладів харчової поведінки з внутрішніми ресурсами особистості, що дає можливість застосовувати отримані результати дослідження в корекційних програмах покращення якості життя, задоволеності життям, сприяння самореалізації, психологічному благополуччю тощо. Положення дисертації можуть бути використані при розробці навчальних курсів з психологічного консультування, основ психотерапії, соціально-психологічного тренінгу, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців соціологічних професій. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в практиці різних психологічних служб для розробки програм подолання проблем суб’єктивного відчуття зниження цінності життя.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Сердюк, Людмила Захарівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

14.

159.922.73-053.6
Т 19

Тарасова, Валерія Валеріївна.
Вплив типу прив'язаності на формування стресостійкості у підлітків [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / В. В. Тарасова ; наук. кер. В. Л. Зливков ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 264[3] с. : табл. - Бібліогр.: С. 206-221 (180 назв). -

УДК

159.922.73-053.6

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
стресостійкість -- тип прив'язаності -- підлітки -- стійкість -- стрес -- психологічне здоров'я -- ранній травматичний досвід -- психологічна корекція

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Зливков, Валерій Лаврентійович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15.

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 58 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : Рута, 2022. - 248 с. : табл., рис. - ISSN 2227-6246. - 40.00 грн.

УДК

159.9(06)

16.

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 56 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : Рута, 2022. - 212 с. : табл., рис. - ISSN 2227-6246. - 30.00 грн.

УДК

159.9(06)

17.

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 55 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : Рута, 2022. - 216 с. : табл., рис. - ISSN 2227-6246. - 30.00 грн.

УДК

159.9(06)

18.

15(06)
П 78

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 57 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : Рута, 2022. - 164 с. : табл., рис. - ISSN 2227-6246. - 40.00 грн.

УДК

159.9(06)

19.

15(06)
П 68

Проблеми сучасної психології [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 51 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України ; наук. ред.: С. Д. Максименко , Л. А. Онуфрієва. - Кам'янець-Подільський : [Рута], 2021. - 286 с. : табл., рис. - ISSN 2227-6246. - 25.00 грн.

УДК

159.9(06)

20.

159.923.2:111.852-057.875
Н 34

Науменко, Оксана Анатоліївна.
Психологічні особливості розвитку естетичної свідомості студентів соціономічних спеціальностей [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / О. А. Науменко ; наук. кер. І. В. Кукуленко-Лук'янець ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 20 с. : табл. -

УДК

159.923.2:111.852-057.875

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
естетична свідомість -- життєвий простір -- студентська молодь -- досвід -- самопізнання -- реальність -- образ світу
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячене аналізу психологічних особливостей розвитку естетичної свідомості студентів-першокурсників соціономічних спеціальностей, та розробці на цій основі програми розвитку такої професійно важливої риси. Теоретично зв'ясовано, що естетична свідомість є наслідком єдності чуттєво-образних та понятійно-логічних форм досвіду. Складниками, що утворюють специфіку естетичної свідомості, на відміну від інших її форм, є почуття, оцінки, смаки, ідеали, теорія. Вони потребують уточнення з допомогою поняття "естетичне" щодо кожного зі структурних елементів. Установлено, що успішність формування та розвитку естетичної свідомості майбутніх фахівців соціономічних професій залежить від розвиненості їхніх естетичних потреб, умотивованості до сприймання та засвоєння естетичної інформації, від їхньої заглибленості в освітній процес і визначення особистісної позиції у ньому та пов'язана зі сприйняттям навколишнього середовища, естетичним досвідом, який уже було набуто в процесі життєдіяльності, ціннісними перевагами, рівнем інтелектуального розвитку. Запропоновано комплексний підхід емпіричного дослідження особливості естетичної свідомості студентської молоді, результати якого були інтегровані у формувальну частину дослідження. До експриментальної групи увійшло 146 студентів, а контрольна група склала 112 студентів різних ЗВО. Використання аксіологічного, системно-діяльнісного, особистісно-орієнтованого та акмеологічного підходів до розробки цієї моделі дало змогу представити її як цілісну систему, утворену сукупністю функціонально пов'язаних і закономірних компонентів. Складовими розробленої моделі є цільовий, концептуально-змістовний та критеріальний компоненти. Оскільким на констатувальному етапі відбулося повне діагностування досліджуваних, це сприяло виокремленню найбільш сладких місць у системі знань, умінь, навичок, особистісних ставлень, здатностей, необхідних для розвитку естетичної свідомості та впровадженню комплесної програми з розвитку естетичної свідомості студентів соціономічних спеціальностей. Розроблена програма була експериментально апробована та підтвердила свою ефективність.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Статистика за 24.06.2024
Кількість запитів	58107
Кількість відвідувачів	947
Кількість замовлень	0