Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (30)

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=архетипи<.>

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

159.964
Є 27

Євтушенко, Ірина Володимирівна.
Роль архетипної символіки у вираженні інтимних почуттів суб'єкта до близьких йому людей (на основі дослідження міфів, казок та психомалюнків) [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Євтушенко Ірина Володимирівна ; наук. кер. Яценко Т. С. ; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2004. - 371 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 197-223. -

УДК

159.964

Рубрики: Педагогічна психологія--Вираження почуттів--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
архетипи -- архетипна символіка -- НЕСВІДОМЕ -- об'єктні відношення суб'єкта -- енегрія лібідо і мортідо -- Едіпова залежність -- колективне несвідоме
Анотація: У дисертації розглядаються особливості символічної репрезентації змісту психіки за допомогою архетипної символіки, яка імпліцитно навантажена інтимними почуттями суб'єкта до близьких йому людей. Складність вивчення даної проблеми полягає в тому, що прояви почуттів є витісненими, пов'язані з особистісною проблемою, яка не усвідомлюється та породжує внутрішні деструкції психіки суб'єкта. Дисертаційне дослідження доводить, що формування інтимних почуттів суб'єкта носить суперечливий, двоїстий характер, оскільки вони були започатковані в Едіповій ситуації. Архетипна символіка представлена в казках, міфах і психомалюнках. Системне розуміння несвідомої сфери психіки суб'єкта сприяє виявленню ролі архетипної символіки в об'єктивації Епідової залежності, наслідками якої є амбівалентні почуття суб'єкта до близьких йому людей.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Яценко, Тамара Семенівна \наук. кер.\; Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького (Черкаси)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15(08)
А 43

Михальчук, Н. О.
Психолінгвістичні механізми експлікації категорії абсурду в п’єсах В. Шекспіра [Текст] / Н. О. Михальчук, Н. І. Антюхова // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2019. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 26. - С. 181-194. - Бібліогр.: с. 192-193 (12 назв)

УДК

925:925.159:923

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
абсурд -- абсурдний смисл -- абсурдні фрейми -- випадкові деталі -- архетипи -- метафоричні контексти -- абсурдна зав'язка -- розв'язка твору із абсурдно зміщеним центром
Анотація: Статтю присвячено досить складній проблемі, такій, як експлікація категорії абсурду в п'єсах В. Шекспіра. Зазначено, що розуміння абсурду В. Шекспіром великою мірою зумовлюється тим, що думка Шекспіра ніби "розчинена" в образах і ситуаціях його п'єс, і саме завдяки цьому він зумів так повно, усебічно розкрити характери й обставини, що картини, створені автором, багаті і складні, як сама дійсність. Наголошено, що у міру того, як усе більше визнавалося у світі значення В. Шекспіра, кожне покоління по-новому осмислювало для себе його твори, по новому тлумачило їх. Усе більшою мірою розкривалися глибокі думки, закладені В. Шекспіром у його п'єси, усе ясніше поставала його художня майстерність. Проблему, яка є домінувальною в даній статті, великою мірою розкрито завдяки тому, що художня система драматургії В. Шекспіра великою мірою сформувалася на грунті традицій народного театру, проте великою мірою зобов'язана спадщині античного театру. Було враховано наступні моменти: драма класичної давнини відрізнялася суворою композицією побудови; у п'єсах античних авторів дія, як правило, відбувалась в одному місці і протягом досить стислого періоду, приблизно - біля доби, сюжет містив лише одну подію, що зображувалася без будь-яких відхилень; у трагедіях дія завжди починалася вже напередодні розв'язки конфлікту. Зазначено, що в зображенні В. Шекспіра людина, прагнучи досягти своєї мети, постійно зіштовхується з протидією з боку інших людей, які зводять нанівець її вільну особистість. Ця протидія може бути абсурдно свдомою з боку іншої людини. Тоді йдеться про те, що несвідома протидія уособлює роль абсурдної випадковості. Наголошено, що в цьому абсурдно приховуваному характері причинно-наслідкових зв'язків полягає, за В. Шекспіром, непевність існування людини, яка може стати навіть трагічною. З огляду на абсурдиські фрейми, експліковані у творах В. Шекспіра, нами були виділені психолінгвістичні механізми вираження абсурдного смислу письменником. Це-такі механізми, як: 1. Експлікація абсурдних фреймів, існуючих у свідомості особистості. 2. Зображення абсурдних за змістом випадкових деталей, архетипів, метафоричних контекстів. 3. Експлікація абсурдно прихованого характеру причинно-наслідкових зв'язків, які постають очевидними в результаті вживання автором твору певних лексичних одиниць, лексико-стилістичних засобів тощо. 4. Презентація автором твору абсурдної зав'язки. 5. Презентація автором твору розв'язки твору із абсурдно зміщеним центром. Доведено, що розуміння абсурду виникає внаслідок неочікуваного читачем перетворення напруженого контексту твору у цілком очевидні смислові фрейми. За таких умов дотепний абсурд вміщуватиме те, що спочатку сприймається читачем твору за істину, що вводить його в оману, а потім перетворюється на стійкі абсурдиські фрейми, які закріплюються, зафіксовуються у свідомості особистості. Такі фрейми, в свою чергу, можуть розумітися читачем, як такі, що вміщуватимуть нісенітницю, безглуздість, можуть призводити до створення стійких кліше (побудованих за принципом "гри ідей"), які, в свою чергу, стають структурними компонентами свідомості людини.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Антюхова, Н.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Статистика за 16.06.2024
Кількість запитів	51247
Кількість відвідувачів	1248
Кількість замовлень	0