Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (14)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>K=абсурд<.>
Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5
1.
151.51
А 43


    Мазяр, Олег Васильович.
    Творчість у психотерапевтичному вимірі [Текст] / О. В. Мазяр // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2018. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 24. - С. 128-135. - Бібліогр.: С. 134-135 (10 назв)
УДК
РУБ 151.51
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
творчість -- абсурд -- невроз -- психоз -- психотерапія -- стратегія -- інтуїція -- раціональність
Анотація: Теоретичною основою дослідження є уявлення про бінарний принцип психічної організації людини (ототожнення нетотожних емоційних та когнітивних елементів). Порушення бінарної природи психіки стає причиною і подальшою умовою невротичного розвитку особистості. Відновлення психічної рівноваги може відбуватися за принципами дезабсурдизації, тривіальної абсурдизації, творчої абсурдизації особистості. Творчість є процесом поетапної зміни циклів абсурдизації і дезабсурдизації психічних одиниць, що отримують унікальну конфігурацію і високу продуктивність. Особливого значення набуває процес множення абсурду, результати якого є нетривкими, а відтак такими, що потребують нестереотипного повторення.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

2.
15(08)
А 43


Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ)

    Мазяр, Олег Васильович.
    Валідність психологічного дослідження: математика абсурду [Текст] / О. В. Мазяр // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2019. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 15. - С. 237-244. - Бібліогр.: с. 243-244 (10 назв)
УДК
РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
абсурд -- дисабсурдизація -- валідність -- особистісний опитувальник -- факторний аналіз
Анотація: Стаття присвячена вирішенню проблеми валідності психологічних досліджень. Показано слабкі сторони інтерпритації результатів стандартизованих опитувальників та проективних методик, пояснена причина цього явища. Валідне психологічне дослідження покликане цілісно виявити структурні елементи знаку. Проте зробити це за допомогою традиційних методів практично неможливо, оскільки діагностується лише усвідомлювана частина знаку. Альтернативним можна вважати психосемантичний метод асоціативного експерименту, результати якого піддаються факторизації. На типовому прикладі показана структурна специфіка знаку, який складається з анагоністичних елементів


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

3.
15(08)
А 43


    Мазяр, Наталія Олександрівна.
    Особистісний контрапункт на перехресті парадигм [Текст] / О. В. Мазяр // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2019. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 16. - С. 165-172. - Бібліогр.: с. 170-171 (17 назв)
УДК
РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
природничо-наукова парадигма -- гуманітарна парадигма -- абсурд -- особистісний контрапункт -- психофізіологія
Анотація: Природничо-наукова і гуманітарна парадигми не забезпечують необхідних умов проведення релевантного дослідження процесу психічної саморегуляції людини. У статті пропонується підхід, за якого фізіологічний аспект нервово-психічної діяльності вивчається у межах природно-наукової парадигми, а когнітивний - методами гуманітарної парадигми. Їхнє загальне теоретичне положення полягає у тому, що основу психіки людини складає базова психічна суперечність між першою та другою сигнальними системами, взаємодія яких набуває контрапунктного характеру. Водночас елементарна психічна одиниця є бінарною за структурою і контрапунктною за змістом, що обумовлює розгляд психічного розвитку з позицій подвійної суперечності.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

4.
15(08)
А 43


    Михальчук, Н. О.
    Психолінгвістичні механізми експлікації категорії абсурду в п’єсах В. Шекспіра [Текст] / Н. О. Михальчук, Н. І. Антюхова // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2019. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 26. - С. 181-194. - Бібліогр.: с. 192-193 (12 назв)
УДК
РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
абсурд -- абсурдний смисл -- абсурдні фрейми -- випадкові деталі -- архетипи -- метафоричні контексти -- абсурдна зав'язка -- розв'язка твору із абсурдно зміщеним центром
Анотація: Статтю присвячено досить складній проблемі, такій, як експлікація категорії абсурду в п'єсах В. Шекспіра. Зазначено, що розуміння абсурду В. Шекспіром великою мірою зумовлюється тим, що думка Шекспіра ніби "розчинена" в образах і ситуаціях його п'єс, і саме завдяки цьому він зумів так повно, усебічно розкрити характери й обставини, що картини, створені автором, багаті і складні, як сама дійсність. Наголошено, що у міру того, як усе більше визнавалося у світі значення В. Шекспіра, кожне покоління по-новому осмислювало для себе його твори, по новому тлумачило їх. Усе більшою мірою розкривалися глибокі думки, закладені В. Шекспіром у його п'єси, усе ясніше поставала його художня майстерність. Проблему, яка є домінувальною в даній статті, великою мірою розкрито завдяки тому, що художня система драматургії В. Шекспіра великою мірою сформувалася на грунті традицій народного театру, проте великою мірою зобов'язана спадщині античного театру. Було враховано наступні моменти: драма класичної давнини відрізнялася суворою композицією побудови; у п'єсах античних авторів дія, як правило, відбувалась в одному місці і протягом досить стислого періоду, приблизно - біля доби, сюжет містив лише одну подію, що зображувалася без будь-яких відхилень; у трагедіях дія завжди починалася вже напередодні розв'язки конфлікту. Зазначено, що в зображенні В. Шекспіра людина, прагнучи досягти своєї мети, постійно зіштовхується з протидією з боку інших людей, які зводять нанівець її вільну особистість. Ця протидія може бути абсурдно свдомою з боку іншої людини. Тоді йдеться про те, що несвідома протидія уособлює роль абсурдної випадковості. Наголошено, що в цьому абсурдно приховуваному характері причинно-наслідкових зв'язків полягає, за В. Шекспіром, непевність існування людини, яка може стати навіть трагічною. З огляду на абсурдиські фрейми, експліковані у творах В. Шекспіра, нами були виділені психолінгвістичні механізми вираження абсурдного смислу письменником. Це-такі механізми, як: 1. Експлікація абсурдних фреймів, існуючих у свідомості особистості. 2. Зображення абсурдних за змістом випадкових деталей, архетипів, метафоричних контекстів. 3. Експлікація абсурдно прихованого характеру причинно-наслідкових зв'язків, які постають очевидними в результаті вживання автором твору певних лексичних одиниць, лексико-стилістичних засобів тощо. 4. Презентація автором твору абсурдної зав'язки. 5. Презентація автором твору розв'язки твору із абсурдно зміщеним центром. Доведено, що розуміння абсурду виникає внаслідок неочікуваного читачем перетворення напруженого контексту твору у цілком очевидні смислові фрейми. За таких умов дотепний абсурд вміщуватиме те, що спочатку сприймається читачем твору за істину, що вводить його в оману, а потім перетворюється на стійкі абсурдиські фрейми, які закріплюються, зафіксовуються у свідомості особистості. Такі фрейми, в свою чергу, можуть розумітися читачем, як такі, що вміщуватимуть нісенітницю, безглуздість, можуть призводити до створення стійких кліше (побудованих за принципом "гри ідей"), які, в свою чергу, стають структурними компонентами свідомості людини.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Антюхова, Н.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

5.
15(08)
А 43


    Мазяр, О. В.
    Психічна інверсія: когнітивний аналіз [Текст] / О. В. Мазяр // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2020. - Т. 6 : Психологія обдарованості, Вип. 17. - С. 189-195. - Бібліогр.: с. 194-195 (9 назв)
УДК
РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія обдарованості
Кл.слова (ненормовані):
абсурд -- дезабсурдизація -- інсайт -- знак -- невроз -- когнітивний аналіз
Анотація: Стаття присвячена когнітивному аналізу психодинаміки особистісного розвитку в ситуації невротичного розладу. Невротичний розвиток особистості полягає у тому, що суб'єкт марно намагається дезабсурдивувати абсурд на рівні окремих знаків. Абсурдність закладена у знаковій системі на елементарному рівні. Трансформація невротичного знаку проходить кілька етапів, які можна відобразити як спробу встановити всі складові знаку на рівні елементів та їхніх антонімів, що покликані його дезабсурдизувати. Повний цикл такої трансформації складає чотири етапи: травма, скарга, інсайт, дезабсурдизація. Вирішення особистісної проблеми на когнітимвному рівні - це включення елементів невротичних знаків у нові елементарні зв'язки абсурдного характеру.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

 
Статистика
за 01.07.2024
Кількість запитів 86813
Кількість відвідувачів 942
Кількість замовлень 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя