Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (8)

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=взаємостосунки<.>

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

372
А 43

Кондратець, І. В.
Мотиваційно-ціннісна готовність дітей, педагогів, батьків до рефлексивного самоаналізу взаємостосунків [Текст] / І. В. Кондратець // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Харків : КЦ ФОП Іванової М. А., 2015. - Т. 4 : Психологія розвитку дошкільника, Вип. 11. - С. 105-115. - Бібліогр.: с. 114-115 (8 назв)

УДК

159.955.4:316.772.4

РУБ 372
Рубрики: Психологія розвитку дошкільника
Кл.слова (ненормовані):
рефлексія -- самоаналіз -- цінності -- взаємостосунки -- педагоги -- батьки і діти
Анотація: Стаття присвячена оптимізації взаємодії педагогічного колективу і сім'ї з метою гармонізації виховного впливу на процес засвоєння дитиною базових соціально значущих цінностей.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Комплієнко, О. І.
Психологічні передумови становлення гармонійних сімейних взаємостосунків [Текст] / О. І. Комплієнко // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2020. - Т. 5 : Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія., Вип. 20. - С. 81-91. - Бібліогр.: с. 89-91 (13 назв)

УДК

925:159.918-34'56

РУБ 15(08)
Рубрики: Психофізіологія
Психологія праці
Експериментальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
сімейне виховання -- гармонійне сімейне виховання -- гармонійні сімейні взаємостосунки -- емпатійно зорієнтована комунікація -- гуманістичний стиль виховання -- самооцінка -- Я-ідеальне -- Я-реальне
Анотація: У статті окреслені особливості гармонійного сімейного виховання. Описана залежність між батьківським стилем поведінки і діяльністю дитини. Охарактеризований гуманістичний психологічний напрямок та його вплив на становлення гармонійних сімейних взаємостосунків. Зазначено, що останнє досягається завдяки згладжуванню різниці між "Я-ідеальним" і "Я-реальним" за умови існування певних конкретних психологічних обставин. Також наголошено, що змінити поведінку людини можна лише зрозумівши і прийнявши її почуття як особистісно значущі. Зазначено, що психотерапевт у випадках існування у клієнта певних проблем у сімейному вихованні допомагає йому "звільнити" свої почуття і зробити конкретні кроки щодо зміни своєї поведінки та власної особистості. У сімейному вихованні модель емпатійно зорієнтованої комунікації означає діалогічність спілкування, його відкритість, розкутість почуттів людини, їхню щирість. Тому до парадигми моделі виховання дітей має бути покладено психологічні засади розвитку комунікативних систем та мереж, які фасилітуватимуть самовираження кожного члена сім'ї. Зазначено, що така модель виховання дітей є цілком гармонійною. Наголошено, що батьки, котрі опановують цю модель, мають опанувати три базові вміння: 1) активне слухання; 2) доступну для дитини експлікацію власних почуттів; 3) практичне використання в сімейному спілкуванні принципу "обоє мають рацію". Виділені психологічні передумови становлення гармонійних сімейних взаємостосунків: емпатійно зорієнтована комунікація, гуманістичний стиль виховання дітей, їхня висока самооцінка, згладжування різниці між "Я-ідеальним" і "Я-реальним", позитивне ставлення з боку інших і самоповага.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 2 : ЧЗ (2)
Вільні: ЧЗ (2)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Комплієнко, І. О.
Психологічні особливості дезадаптованих взаємостосунків дітей старшого шкільного віку з батьками [Текст] / І. О. Комплієнко // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2020. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 27. - С. 143-155. - Бібліогр.: с. 153-155 (15 назв)

УДК

929.153:178'56-609

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
дезадаптивні сімейні взаємостосунки -- дезадаптивні реакції -- конфлікт -- внутрісімейна відчуженість -- дитяча залежність -- соціальне схвалення -- підтримка
Анотація: В статті зазначено, що дезадаптивні сімейні взаємостосунки батьків і дітей старшого шкільного віку характеризуються, як правило, гостротою конфліктів, що виникають, блокуванням їх конструктивного розв'язання, загостренням внутрісімейної відчуженості тощо. Наголошено, що непорозуміння у взаємостосунках батьків і дітей, їхніх оцінках один одного, пріоритетах, стилях життя тощо, нерідко призводять до конфліктів, які травмують тих, кого ми любимо, викликаючи серйозні психічні розлади. Серед причин конфліктів з батьками, на думку старшокласників, найбільш важливими є: різниця набутого особистісно значущого досвіду дітей і дорослих, перш за все - в період дорослішання (у батьків та у дітей багато в чому відрізняється, в тому числі, з огляду на сучасні реалії); відсутність чітких, послідовних етапів переходу від дитячої залежності до дорослої незалежності; відсутність певних правил побудови сімейних взаємостосунків, які значно послаблюють батьківську владу в період переходу дітей від дитинства до юності; психологічні та соціальні відмінності між батьками і дітьми; перевантаження і напруга як результат соціальних і культурних змін, що впливають, в свою чергу, на сімейні взаємостосунки. Доведено, що більшість конфліктів виникають, таким чином, у результаті напруженості, потреби старшокласників у самостійності, а такоже не усвідомленням дітей своєї відповідальності. Значення самостійності нерідко перебільшується молоддю з причин, пов'язаних з особливостями періоду дорослішання (поява нових можливостей, які хочеть випробувати за будь-яких умов. При цьому почуття відповідальності у батьків значно посилюється в зв'язку з зайвими побоюваннями або як свого роду захист власних незадоволених запитів та настановлень. Зазначено, що дезадаптивні реакції старшокласників можуть бути універсальними або спрямованими проти сім'ї, протестними тощо. Нерідко у старшокласників відбувається переоцінка сімейних цінностей в результаті зміни загальних умов життя, коли індивідуальних розвиток особистості дитини не знаходить соціального схвалення та підтримки.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Комплієнко, І. О.
Теоретичний аналіз проблеми дезадаптивних взаємостосунків батьків та дітей [Текст] / І. О. Комплієнко // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2020. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 3. - С. 99-113. - Бібліогр.: с. 108-111 (22 назви)

УДК

929.153:178'56-302

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
дезадаптивні взаємостосунки -- дезадаптивна поведінка -- психоаналітичний підхід -- когнітивний підхід -- біхевіористичний підхід -- соціально-психологічний підхід -- сімейне виховання -- адаптивні взаємостосунки
Анотація: В статті проаналізовано існуючі в психологічній науці підходи, що пояснюють причини дезадаптивної поведінки особистості, спроектовано ці причини на парадигму взаємостосунків батьків та дітей тощо. Виокремлено психоаналітичний, когнітичний, біхевіористичний та соціально-психологічний підходи, обгрунтовано, як пояснюється дезадаптивна поведінка в їхніх межах. Визначено, що згідно з психоаналітичним підходом причиною зезадаптивності постає фрустрація, що виникає внаслідок конфлікту особистості і соціального середовища. В парадигмі бехевіористичного підходу дезадаптивна поведінка розглядається як результат опанування індивідом деструктивними реакціями. Когнітичний підхід пояснює дезадаптивну поведінку емоційними розладами, пов'язаними з помилковою когнітивною інтерпретацією людини тих чи інших подій. Гуманістичний підхід наголошує, що причиною дезадаптованості є невідповідність "реального Я" і життєвого досвіду, з одного боку, і "реального Я" і життєвого досвіду. В межах соціально-психологічного підходу дезадаптивна поведінка пояснюється неготовністю індивіда до виконання певних соціальних ролей, до прийняття рішень щодо ціннісних орієнтацій і ласного способу життя. Схарактеризовано адаптивні взаємостосунки батьків і дитини в сім'ї. Зазначено, що їх ми розглядаємо як процес психологічного реагування на поведінку одних одного, коли форма, зміст та інтенсивність реакцій є досить адекватними щодо основної проблеми у взаємостосунках і суттєво фасилітують розв'язання конфліктної ситуації.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Хупавцева, Н. О.
Концепція фасилітативного навчання в парадигмі гуманістичної психології [Текст] / Н. О. Хупавцева // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2020. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 3. - С. 260-273. - Бібліогр.: с. 269-271 (22 назви)

УДК

929.156:17-803

РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
фасилітативне навчання -- гуманістична психологія -- гуманістично-зорієнтоване навчання -- мотивація -- фасилітативні взаємостосунки вчителя з учнями
Анотація: У статті проаналізовано досвід американської психологічної школи щодо особливостей організації фасилітативної взаємодії у навчальному процесі. Обгрунтовано значущість процесу фасилітативного навчання, окреслено роль вчителя, його фасилітативні взаємостосунки з учнями. Схарактеризовано психологічні принципи, якими слід керуватися педагогу, що прагне до гуманізації міжособистісних взаємостосунків із школярами: 1) з самого початку і протягом навчального процесу вчителю необхідно продемонструвати дітям свою довіру до них; 2) слід допогамати учням у формуванні та уточнені цілей і завдань, що сформульовані як для мікрогруп, так і щодо кожного учня окремо; 3) потрібно завжди виходити з того, що в учнів є внутрішня мотивація до процесу навчання; 4) вчитель має бути по відношенню до учнів джерелом набуття особистісно значущого досвіду, до якого можна звернутися по допомогу, зіткнувшись із труднощами у розв'язанні того чи іншого завдання; 5) важливо, щоб таку роль виконував учитель по відношенню до кожного учня; 6) учитель має прагнути розвивати в собі здатності відчувати емоційний настрій мікрогрупи і розуміти його; 7) слід прагнути досягнення емпатійних взаємостосунків, що дозволяє розуміти почуття і переживання кожного; 8) слід активно демонструвати мікрогрупі свої почуття; 9) необхідно бути активним учасником групової фасилітативної взаємодії.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Статистика за 25.07.2024
Кількість запитів	2280
Кількість відвідувачів	465
Кількість замовлень	0