Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=невербальні методи<.>

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)
М 17

Максимов, Микола Володимирович.
Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці [Рукопис] : дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Максимов ; наук. конс. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 372 с. : табл. + 1 додатки 29 с. - Бібліогр.: с.349-372 (410 назв). -

УДК

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)

Рубрики: Дитяча психологія
Кл.слова (ненормовані):
рефлексія -- молодші школярі -- музика -- мистецтво -- вербальні методи -- невербальні методи -- особистість -- вікові особливості -- емоційні переживання -- особистісне зростання
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню проблеми розвитку рефрексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці. Теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено сутність, особливості та умови процесу розвитку рефрексивних вмінь молодшого школяра у сучасному інформаційному просторі. Проблема пошуку методів розвитку рефлексії у дітей набирає особливої актуальності в наш час, оскільки реалії сьогодення не сприяють природньому розвитку цього феномену. Це пояснюється тим, що перенасиченість інформаційного простору, зміна освітньої парадигми з гуманітарно-особистісної на прагматичну, переповнення соціуму спонуками до негайних дій гальмує прагнення до роздумів, до самоаналізу, до усвідомлення свого життєвого досвіду. Звичка дитини отримувати бажаний результат простим натисканням кнопки комп'ютера призводить до деформації діяльнісних компонентів структури особистості взагалі й рефлексії зокрема. Виокремлено теоретико-методологічні підходи до розробки системи формування рефлексії у дітей молодшого шкільного віку із застосуванням невербальних стимулів. Показано зв'язок особистісної зрілості, творчості, а також роль музичного мистецтва у формуванні особистості взагалі й рефлексії зокрема. Рефлексивний механізм сприйняття і осмислення музичного тексту полягає в наступному: музична інтонація як значущий стимул, впливає на несвідомі структури, викликає емоційну реакцію слухача. Рефлексивний механізм дозволяє зафіксувати цю реакцію шляхом "зупинки" - звернення назад (в себе) - осмислення свого емоційного стану (емоційної реакції) - ототожнення станів і реакцій з певними почуттями - вихід в асоціативне поле, засноване на особистому емоційному досвіді і переосмислення його змісту в новому контексті, - створення образних конструкцій музичного тексту і конструктивний аналіз виразних засобів музики, дали свідомості "образ". В результаті цих рефлексивних дій відбувається одночасне осягнення себе, зміненого музикою, і осягнення сенсу музичного тексту. З'ясовано, що розвиток рефлексії у молодших школярів в процесі освіти передбачає вибір педагогічних умов, відповідних як самому феномену рефлексії, так і змісту тієї діяльності, в рамках якої здійснюється формування рефлексивних навичок. На нашу думку, найбільш ефективним різновидом такої діяльності є процес сприйання музики. Інтонаційна природа музики і невербальний характер її впливу на емоційно-чуттєву сферу людини представляють унікальну можливість розвитку рефлексії. Надано результати емпіричного дослідження основних тенденцій та вікової динаміки розвитку рефлексії, визначено її рівні та чинники становлення відповідно до ступеню особистісного розвитку. Було експриментально доведено, що становлення рефлексії як цілісного новутворення залежить ві особистісної зрілості досліджуваних, що в свою чергу, зумовлено їх соціальною ситуацією розвитку. Усвідомлення себе, здатність до рефлексії за умов несприятливої соціальної ситуації розвитку блокується негативними емоційними переживаннями. Наявний тісний кореляційний зв'язок між показниками рівня розвитку рефлексії та ступенем усвідомлення, оцінки та засвоєння свого життєвого досвіду й збалансованістю сприймання себе в просторі оточуючого світу. Доведено, що невербальні методи формування рефлексивних вмінь більш ефективні ніж вербальні; показано роль емоційних переживань, що викликані завдяки сприйманню музичних творів у активізації процесу рефлексії. Існують значущі відмінності за рівнями рефлексії між групами досліджуваних із застосуванням вербальних і невербальних методів; була статистично виявлена тенденція до наявності відмінностей між групами дітей, які аналізували художні твори (картини) і музику. Отже, емпірично доведено ефективність невербальних засобів розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Особливу ефективність було виявлено внаслідок застосування в якості стимульного матеріалу музики. Розроблено систему формування рефлексивних вмінь молодшого школяра засобами музичного мистцетва. наведено результати апробації зазначеної системи в ході викладання навчальної дисципліни "Мистецтво" у закладах середньої освіти. Показано статистично підтверджені дані щодо ефективності розвитку рефлексивних вмінь молодших школярів із застосуванням невербальних стимулів.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)
М 17

Максимов, Микола Володимирович.
Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Максимов ; наук. конс. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 44 с. : табл. -

УДК

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)

Рубрики: Дитяча психологія
Кл.слова (ненормовані):
рефлексія -- молодші школярі -- музика -- мистецтво -- вербальні методи -- невербальні методи -- особистість -- вікові особливості -- емоційні переживання -- особистісне зростання
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню проблеми розвитку рефрексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці. Теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено сутність, особливості та умови процесу розвитку рефрексивних вмінь молодшого школяра у сучасному інформаційному просторі. Проблема пошуку методів розвитку рефлексії у дітей набирає особливої актуальності в наш час, оскільки реалії сьогодення не сприяють природньому розвитку цього феномену. Це пояснюється тим, що перенасиченість інформаційного простору, зміна освітньої парадигми з гуманітарно-особистісної на прагматичну, переповнення соціуму спонуками до негайних дій гальмує прагнення до роздумів, до самоаналізу, до усвідомлення свого життєвого досвіду. Звичка дитини отримувати бажаний результат простим натисканням кнопки комп'ютера призводить до деформації діяльнісних компонентів структури особистості взагалі й рефлексії зокрема. Виокремлено теоретико-методологічні підходи до розробки системи формування рефлексії у дітей молодшого шкільного віку із застосуванням невербальних стимулів. Показано зв'язок особистісної зрілості, творчості, а також роль музичного мистецтва у формуванні особистості взагалі й рефлексії зокрема. Рефлексивний механізм сприйняття і осмислення музичного тексту полягає в наступному: музична інтонація як значущий стимул, впливає на несвідомі структури, викликає емоційну реакцію слухача. Рефлексивний механізм дозволяє зафіксувати цю реакцію шляхом "зупинки" - звернення назад (в себе) - осмислення свого емоційного стану (емоційної реакції) - ототожнення станів і реакцій з певними почуттями - вихід в асоціативне поле, засноване на особистому емоційному досвіді і переосмислення його змісту в новому контексті, - створення образних конструкцій музичного тексту і конструктивний аналіз виразних засобів музики, дали свідомості "образ". В результаті цих рефлексивних дій відбувається одночасне осягнення себе, зміненого музикою, і осягнення сенсу музичного тексту. З'ясовано, що розвиток рефлексії у молодших школярів в процесі освіти передбачає вибір педагогічних умов, відповідних як самому феномену рефлексії, так і змісту тієї діяльності, в рамках якої здійснюється формування рефлексивних навичок. На нашу думку, найбільш ефективним різновидом такої діяльності є процес сприйання музики. Інтонаційна природа музики і невербальний характер її впливу на емоційно-чуттєву сферу людини представляють унікальну можливість розвитку рефлексії. Надано результати емпіричного дослідження основних тенденцій та вікової динаміки розвитку рефлексії, визначено її рівні та чинники становлення відповідно до ступеню особистісного розвитку. Було експриментально доведено, що становлення рефлексії як цілісного новутворення залежить ві особистісної зрілості досліджуваних, що в свою чергу, зумовлено їх соціальною ситуацією розвитку. Усвідомлення себе, здатність до рефлексії за умов несприятливої соціальної ситуації розвитку блокується негативними емоційними переживаннями. Наявний тісний кореляційний зв'язок між показниками рівня розвитку рефлексії та ступенем усвідомлення, оцінки та засвоєння свого життєвого досвіду й збалансованістю сприймання себе в просторі оточуючого світу. Доведено, що невербальні методи формування рефлексивних вмінь більш ефективні ніж вербальні; показано роль емоційних переживань, що викликані завдяки сприйманню музичних творів у активізації процесу рефлексії. Існують значущі відмінності за рівнями рефлексії між групами досліджуваних із застосуванням вербальних і невербальних методів; була статистично виявлена тенденція до наявності відмінностей між групами дітей, які аналізували художні твори (картини) і музику. Отже, емпірично доведено ефективність невербальних засобів розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Особливу ефективність було виявлено внаслідок застосування в якості стимульного матеріалу музики. Розроблено систему формування рефлексивних вмінь молодшого школяра засобами музичного мистцетва. наведено результати апробації зазначеної системи в ході викладання навчальної дисципліни "Мистецтво" у закладах середньої освіти. Показано статистично підтверджені дані щодо ефективності розвитку рефлексивних вмінь молодших школярів із застосуванням невербальних стимулів.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

Статистика за 02.07.2024
Кількість запитів	1127
Кількість відвідувачів	273
Кількість замовлень	0