Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>S=Загальна психологія -- Історія психології<.>
Загальна кількість знайдених документів : 38
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-38 
1.
159.9(091)
М 48


    Мельник, Оксана Андріївна.
    Історико-психологічна реконструкція картини світу людини княжої доби (на матеріалі текстів "Правда Руська") [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Мельник Оксана Андріївна ; наук. кер. Куєвда В. Т. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010. - 189 с. - Бібліогр.: с. 170-189. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
образ людини -- картина світу -- ціннісна ієрархія -- ментальний простір -- провина -- відповідальність -- совість -- сенс життя -- дух -- душа
Анотація: Дисертація присвячена історико-психологіній реконструкції картини світу людини Княжої доби на матеріалі текстів "Правда Руська", визначенню ключових психологічних настанов данного періоду, дослідженню уявлень щодо образу людини в книжній писемності цієї епохи. Вперше здійснена історико-психологічна реконструкція картина світу людини, образу людини в ментальному просторі Княжої доби, зокрема в текстах "Правди Руської". Проаналізовано основне коло праць досліджуваного періоду та їх тематичну спрямованість, розкрито психологічний зміст уявлень про сутність й покликання людини часів княжої доби. Простежено процес трансформації поняття провини та відповідальності в формі канонізованих правових приписів. Проаналізовані уявлення про образ людини у аксіологічному вимірі соціокультурного буття давньоруської формації через призму правничих відносин. Визначена основна лінія антропологічної проблематики у писемній спадщині давньоруської доби в контексті культури Київської Русі. У дослідженні розкрито тогочасні уявлення про природу і покликання людини та прагнення її до гармонії як інваріантної матриці пізнавально-практичних пошуків давньоруських авторів. На основі отриманих результатів аналізу психологічних поглядів давньоруських книжників осмислюється місце останніх в системі сучасних течій психологічної думки.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Куєвда, Володимир Терентійович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

2.
159.923.2+159.964.21/.22
М 17


    Максименко, Елена Георгиевна.
    Психология самодепривации личностного развития субъекта [Рукопис] : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.01 / Е. Г. Максименко ; наук. конс. Е. И. Бондарчук ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Киев, 2017. - 705 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 479-532. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
депривація -- самодепривація -- суб'єкт -- особистісний розвиток -- неадаптивність -- почуття порушеної залежності -- фіктивна ідентичність -- самоактуалізація
Анотація: У дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження сутності, форм прояву, чинників і механізмів самодепривації особистісного розвитку суб'єкта, специфіки, механізмів та умов психологічної корекції її наслідків, забезпечення яких сприятиме особистісному розвитку суб'єктів в бік самоактуалізації. Емпірично досліджено змістовно-процесуальні компоненти феномена самодепривації, фактори формування, механізми функціонування та форми прояву в онтогенезі. Розроблено програму глибинної психокорекції самодепривації особистісного розвитку суб'єкта, відновлення його суб'єктності, доведено ефективність її використання у системі вищої освіти та підвищення кваліфікації практичних психологів.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Бондарчук, Елена Ивановна \наук. конс.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

3.
159.923.2:004.946(043.5)
Ч-15


    Чайка, Галина Василівна.
    Психологічні особливості Я-концепції комп'ютерних гравців [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Г. В. Чайка ; наук. кер. Л. З. Сердюк ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 212 с. - Бібліогр.: с. 171-194. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
Я-концепція -- Я-образи -- самоставлення -- віртуальний простір -- комп'ютерні ігри
Анотація: Дисертація присвячена вивченню особливостей Я-концепції комп'ютерних гравців у залежності від того, чи не зловживають вони такими іграми, івід того, ігри яких жанрів вони переважно обирають. Показано, що системний аналіз Я-концепції передбачає вивчення її як цілісного утворення через самоставлення, що характерезує Я-концепцію холістично, а також через низку Я-образів - її елементів. Показано, що коригувальні дії, спрямовані на створення позитивної Я-концепції, повинні базуватися на знанні про те, який жанр є улюбленим для особистості.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Сердюк, Людмила Захарівна \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

4.
37.015.3:159.922](091)Костюк
Х 20


    Харченко, Надія Анатоліївна.
    Вікові особливості учнів як предмет педагогічної психології у науковій спадщині Г. С. Костюка [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Н. А. Харченко ; наук. кер. Т. Д. Перепелюк ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 208 с. : портр. - Бібліогр.: с. 184-201. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
Г. С. Костюк -- вікові особливості учня -- розвиток -- навчання -- виховання -- системний підхід -- особистісно орієнтований і синергетичний підходи в освіті
Анотація: У дисертації досліджуються проблеми вікових особливостей учнів у працях Г. С. Костюка та його послідовників. З'ясовано, що вікові психічні особливості зумовлені історичним розвитком, спадковістю, вихованням, змістом і характером спілкування і діяльності людини. При цьому спілкування і діяльність, на його думку, безпосередньо впливають на терміни переходу від однієї вікової стадії до іншої. Встановлено, що ставлячи перед школярами пізнавальні практичні завдання, озброюючи їх способами розв'язання цих завдань, навчання йде попереду розвитку. Разом з тим, воно спирається не лише на те, що уже досягнуто дитиною впродовж її розвитку, а й на її потенційні можливості.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Перепелюк, Тетяна Дмитрівна \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

5.
159.923.01
Б 87


    Бреусенко-Кузнєцов, Олександр Анатолійович.
    Метафізична традиція в системі засад психології особистості [Рукопис] : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.01 / О. А. Бреусенко-Кузнєцов ; наук. конс. Г. О. Балл ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 472 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 352-472. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
психологія особистості -- історія психології -- метафізична традиція -- принцип методологічного плюралізму -- культурологічний підхід -- теорія особистості -- структура особистості -- динаміка особистості -- розвиток особистості
Анотація: У дисертації подано вирішення проблеми реконструкції конкретно-психологічного змісту теорій особистості, які належать до штучно перерваної метафізичної традиції, з метою відтворити систему теоретико-методологічних засад психології особистості з урахуванням її досягнень. Систему засад психології особистості розглянуто на методологічному, теоретичному, історико-психологічному рівнях, у рефлексії над якими послідовно застосовано принцип методологічного плюралізму. Запропоновано оригінальну модель загальної будови теорії особистості. Виявлено світоглядний фундамент і особливості загального розуміння особистості теоретиками, що належать до вітчизняної метафізичної традиції. Розглянуто особливості розуміння структури особистості, її динаміки, розвитку і патології у вітчизняних метафізичних теоріях особистості.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Балл , Георгій Олексійович \наук. конс.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

6.
159.923.2:005.332.7
К 80


    Кресан, Ольга Дмитрівна.
    Психологічні особливості переживання та усвідомлення особистістю життєвих подій [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / О. Д. Кресан ; наук. кер. Н. В. Чепелєва ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 288 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 200-229. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
життєва подія -- переживання -- усвідомлення -- наратив -- оповідь -- життєвий досвід -- ознаки переживання -- травматична життєва подія
Анотація: Дисертацію присвячено проблемі психологічних особливостей переживання та усвідомлення особистістю життєвих подій. Показано, що цей процес відбувається шляхом створення й оповідання текстів про життєву подію – історій, наративів. Доведено, що особливості переживання та усвідомлення життєвих подій залежать від характеристик життєвої події, наявності спеціальних умов для цього процесу, а також від їхніх особистісних чинників. Ознаками усвідомлення життєвої події в текстах є ознаки наративу, а ознаками переживання є опис почуттів та емоцій, використання метафор, рефлексія тощо. Особистісними чинниками переживання та усвідомлення життєвих подій є особливості та тип міжособистісних відносин і рівень рефлексивності. Переживання та усвідомлення травматичних життєвих подій також залежить від особистісних чинників та умов для цих процесів. Загалом переживання та усвідомлення нормативних життєвих подій відбувається продуктивніше, ніж травматичних, що було показано на прикладі порівняння вибірки студентів та учасників АТО. В останніх блокується переживання та усвідомлення травматичної життєвої події, що призводить до відсутності перспективи майбутнього і блокування саморозвитку особистості. Продуктивне переживання та усвідомлення життєвих подій призводить до вищого рівня усвідомлення, що передбачає усвідомлення сенсу цієї події та своїх почуттів щодо неї. Усе це сприяє збагаченню життєвого досвіду особистості в процесі її саморозвитку.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Чепелєва, Наталія Василівна \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

7.
159.954(043.5)
Ш 85


    Шрагіна, Лариса Ісаківна.
    Теоретико-методологічні засади дослідження вербальної уяви особистості [Рукопис] : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.01 / Л. І. Шрагіна ; наук. конс. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 452 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 400-446. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
вербальна уява -- функціонально-системний підхід -- метакогнітивні процеси -- метасистемна функція -- системотвірна функція
Анотація: Розроблений теоретико-методологічний підхід, який об’єднує функціонально-системний підхід як загальнонаукову міждисциплінарну методологію з метакогнітивним підходом, що відображає конкретно-науковий рівень досліджень у психології, дозволив довести, що вербальна уява в процесі довільного цілеспрямованого конструювання вербальних образів є метакогнітивним процесом, що виконує керувально-інтегрувальні функції. У термінах функціонально-системного підходу «вербальна уява» є метасистемою – комплексом певних психічних операцій (дій) суб’єкта, який виникає і функціонує тільки при необхідності суб’єкта контролювати й управляти своїми когнітивними процесами в ході створення вербального образу. Взаємодія цих операцій створює системну властивість, що забезпечує суб’єкту здатність контролювати і керувати процесом. Такі види вербальної уяви, як метафорична і поетична, в контексті функціонально- системного підходу існують як метасистеми – тільки в процесі, під час виконання своєї функції, тому форму їх існування можна розглядати як метасистемну функцію – психічну функцію, що виконує керувально-інтегрувальні дії в процесах метапізнання, необхідні при створенні штучної системи як у зовнішньому середовищі, так і у внутрішньому світі суб’єкта.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

8.
159.955.6+159.954.4]:162(043.5)
Б 48


    Березова, Людмила Василівна.
    Трансформація стратегій розв'язування студентами конструктивно-технічних задач в уксладнених умовах [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Л. В. Березова ; наук. кер. Б. А. Якимчук ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 207 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 170-189. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
творча діяльність -- конструкторське мислення -- конструктивно-технічна задача -- мисленнєві стратегії аналогізування -- комбінування -- реконструювання -- трансформація стратегії -- ускладнені умови
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню особливостей трансформації стратегій розв’язування студентами конструктивно-технічних задач у звичайних та ускладнених умовах. Представлено результати теоретико-емпіричного дослідження процесу конструктивно-технічної творчості, в основу якого покладена концепція стратегіальної організації та регуляції творчих процесів В. О. Моляко. Подано методи й методику емпіричного дослідження, описано трансформацію процесу розв’язування студентами конструктивно-технічних задач. Зокрема, визначено та проаналізовано три рівні трансформації стратегій розв’язування творчих задач залежно від переважаючого прояву стратегій аналогізування, комбінування та реконструювання: алгоритмічний, умовно творчий, творчий. Виявлено, що за звичайних умов розв’язування конструкторських задач переважаючі мисленнєві дії за аналогією, усупереч аналогії чи комбінаторні формуються та функціонують упродовж кожного етапу процесу розв’язування (розуміння, побудова задуму розв’язку, апробація задуму). Вони можуть трансформуватися в переважаючі мисленнєві тенденції, якщо будуть виявлятися на кожному з етапів. Трансформація переважаючих мисленнєвих тенденцій аналогізування, реконструювання й комбінування в мисленнєві стратегії завершується настанням суб’єктивної впевненості в їх достовірності. В ускладнених умовах розв’язування конструкторських задач (обмеження й самообмеження часу розв’язування, швидкісне ескізування, неповна умова задачі, не сформульоване завдання задачі, перевантажена умова задачі) мисленнєві дії за аналогією, усупереч аналогії чи комбінаторні, функціонуючи впродовж усіх етапів процесу, не завжди одразу перетворюються в переважаючі мисленнєві дії кожного з них, а, отже, не трансформуються в переважаючі мисленнєві тенденції, що призводить до зменшення кількості сформованих мисленнєвих стратегій. За деяких ускладнених умов мисленнєві стратегії переважають на етапі формування задуму, тоді як на етапі розуміння умови завдання вони мають епізодичний характер.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Якимчук, Борис Андрійович \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

9.
159.955.6+159.954.4]:162(043.5)
Б 48


    Березова, Людмила Василівна.
    Трансформація стратегій розв'язування студентами конструктивно-технічних задач в уксладнених умовах [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Л. В. Березова ; наук. кер. Б. А. Якимчук ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 20 с. : табл. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
творча діяльність -- конструкторське мислення -- конструктивно-технічна задача -- мисленнєві стратегії аналогізування -- комбінування -- реконструювання -- трансформація стратегії -- ускладнені умови
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню особливостей трансформації стратегій розв’язування студентами конструктивно-технічних задач у звичайних та ускладнених умовах. Представлено результати теоретико-емпіричного дослідження процесу конструктивно-технічної творчості, в основу якого покладена концепція стратегіальної організації та регуляції творчих процесів В. О. Моляко. Подано методи й методику емпіричного дослідження, описано трансформацію процесу розв’язування студентами конструктивно-технічних задач. Зокрема, визначено та проаналізовано три рівні трансформації стратегій розв’язування творчих задач залежно від переважаючого прояву стратегій аналогізування, комбінування та реконструювання: алгоритмічний, умовно творчий, творчий. Виявлено, що за звичайних умов розв’язування конструкторських задач переважаючі мисленнєві дії за аналогією, усупереч аналогії чи комбінаторні формуються та функціонують упродовж кожного етапу процесу розв’язування (розуміння, побудова задуму розв’язку, апробація задуму). Вони можуть трансформуватися в переважаючі мисленнєві тенденції, якщо будуть виявлятися на кожному з етапів. Трансформація переважаючих мисленнєвих тенденцій аналогізування, реконструювання й комбінування в мисленнєві стратегії завершується настанням суб’єктивної впевненості в їх достовірності. В ускладнених умовах розв’язування конструкторських задач (обмеження й самообмеження часу розв’язування, швидкісне ескізування, неповна умова задачі, не сформульоване завдання задачі, перевантажена умова задачі) мисленнєві дії за аналогією, усупереч аналогії чи комбінаторні, функціонуючи впродовж усіх етапів процесу, не завжди одразу перетворюються в переважаючі мисленнєві дії кожного з них, а, отже, не трансформуються в переважаючі мисленнєві тенденції, що призводить до зменшення кількості сформованих мисленнєвих стратегій. За деяких ускладнених умов мисленнєві стратегії переважають на етапі формування задуму, тоді як на етапі розуміння умови завдання вони мають епізодичний характер.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Якимчук, Борис Андрійович \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

10.
159.98:34(043.5)
С 12


    Савченко, Ганна Володимирівна.
    Професійно-психологічна готовність особистості до соціономічних особливостей суддівської діяльності [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Г. В. Савченко ; наук. кер. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 317 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 203-221. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
особистість судді -- психологічна готовність -- соціономічна діяльність -- суддівська діяльність -- професійно-психологічна підготовка -- моральна нормативність -- комунікативна компетентність
Анотація: На основі узагальнення теоретичних підходів доведено, що психологічна готовність являє собою низку сформованих професійно значущих психологічних характеристик, які відповідають психологічним особливостям професійної діяльності судді і виступають необхідною внутрішньою умовою її успішного здійснення. У свою чергу, професійно-психологічна готовність – це сукупність психологічних якостей, властивостей, а також професійних знань, вмінь та навичок, що зумовлює стан змобілізованості психіки, налаштованість на найбільш доцільні дії при виконанні професійних завдань у специфічних умовах фахової діяльності. Визначено, що особливістю соціономічного змісту суддівської діяльності є її правова опосередкованість, що створює особливу систему взаємодії в системі «людина-право-людина». Це, з одного боку, обумовлює підвищені соціальні очікування з боку суспільства щодо особи судді і його морально-правових установок, а з іншого, – висуває особливі вимоги, які б гарантували витривалість до стресогенних та психологічно напружених умов комунікативної діяльності, опосередкованої процесуальними нормами. За результатами емпіричного дослідження професіографічної моделі суддівської діяльності та психодіагностичного дослідження індивідуально- психологічних детермінант її суб’єкта встановлено провідні професійно важливі якості, які визначають професійно-психологічну готовність до соціономічних особливостей фахової діяльності. На підставі цього розроблено авторський соціально-психологічний тренінг «Професійно-психологічна підготовка суддів». Метою тренінгу є формування: а) комунікативної компетентності судді, б) вмінь безконфліктної взаємодії, в) навичок саморегуляції як засобу профілактики професійного вигоряння. Також, для вдосконалення професійно-психологічного відбору створена авторська «Методика діагностики схильності до порушення морально-правової нормативності поведінки посадовцем», яка передбачає визначення п’яти груп основних схильностей: до корупції, до порушення прав людини, до кумівства, до адикції, до кар’єризму.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

11.
159.98:34(043.5)
С 12


    Савченко, Ганна Володимирівна.
    Професійно-психологічна готовність особистості до соціономічних особливостей суддівської діяльності [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Г. В. Савченко ; наук. кер. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 24 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
особистість судді -- психологічна готовність -- соціономічна діяльність -- суддівська діяльність -- професійно-психологічна підготовка -- моральна нормативність -- комунікативна компетентність
Анотація: На основі узагальнення теоретичних підходів доведено, що психологічна готовність являє собою низку сформованих професійно значущих психологічних характеристик, які відповідають психологічним особливостям професійної діяльності судді і виступають необхідною внутрішньою умовою її успішного здійснення. У свою чергу, професійно-психологічна готовність – це сукупність психологічних якостей, властивостей, а також професійних знань, вмінь та навичок, що зумовлює стан змобілізованості психіки, налаштованість на найбільш доцільні дії при виконанні професійних завдань у специфічних умовах фахової діяльності. Визначено, що особливістю соціономічного змісту суддівської діяльності є її правова опосередкованість, що створює особливу систему взаємодії в системі «людина-право-людина». Це, з одного боку, обумовлює підвищені соціальні очікування з боку суспільства щодо особи судді і його морально-правових установок, а з іншого, – висуває особливі вимоги, які б гарантували витривалість до стресогенних та психологічно напружених умов комунікативної діяльності, опосередкованої процесуальними нормами. За результатами емпіричного дослідження професіографічної моделі суддівської діяльності та психодіагностичного дослідження індивідуально- психологічних детермінант її суб’єкта встановлено провідні професійно важливі якості, які визначають професійно-психологічну готовність до соціономічних особливостей фахової діяльності. На підставі цього розроблено авторський соціально-психологічний тренінг «Професійно-психологічна підготовка суддів». Метою тренінгу є формування: а) комунікативної компетентності судді, б) вмінь безконфліктної взаємодії, в) навичок саморегуляції як засобу профілактики професійного вигоряння. Також, для вдосконалення професійно-психологічного відбору створена авторська «Методика діагностики схильності до порушення морально-правової нормативності поведінки посадовцем», яка передбачає визначення п’яти груп основних схильностей: до корупції, до порушення прав людини, до кумівства, до адикції, до кар’єризму.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

12.
159.923-057.875:174.6:616-056.4.001.18(043.3)
Б 90


    Булатова, Яна Валеріївна.
    Особливості особистості, психологічно схильної до азартних ігор [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Я. В. Булатова ; наук. кер. В. Й. Бочелюк ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2017. - 16 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
особистість -- азартна гра -- прогноз розвитку особистості -- психологічна залежність -- психологічна схильність
Анотація: В дослідженні психологічна схильність особистості до азартних ігор розглядається як сукупність стійких особистісних конструктів, які у певних умовах підвищують ризик виникнення реальної залежності (до початку безпосереднього захоплення або вживання). Показано, що респонденти характеризуються підвищеним рівнем екстраверсії і пасивності, серенім рівнем імпульсивності, обережності з помірною тенденцією до прояву поведінки, пов'язаної з ризиком.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Бочелюк, Віталій Йосипович \наук. кер.\; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

13.
159.923.2-057.875:[17.022.1+316.752](043.5)
Г 15


    Галян , Ігор Михайлович.
    Психологія ціннісно-смислової саморегуляції майбутніх педагогів [Рукопис] : дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.01 / І. М. Галян; наук. кер. Г. О. Балл ; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 532 с. : табл. - Бібліогр.: с. 435-503. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
цінності -- смисли -- ціннісно-смислова саморегуляція -- ціннісний вибір -- принцип ціннісно-смислової саморегуляції -- аксіологічна компетентність -- структурно-функціогальна модель -- аксіогенез -- тип ціннісно-смислової саморегуляції
Анотація: Дисертація присвячена вивченню ціннісно-смислових утворень майбутніх педагогів, зміст та структура яких детерміновані рівнем узгодженості особистісних цінностей – засадничим критерієм формування смислотвірної системи. Динаміку ціннісних самозмін суб’єктів аксіоґенезу забезпечує саморегуляція, механізмом якої слугує ціннісний вибір, що спирається на досвід суб’єктної активності та регуляторну компетентність. Розроблено та верифіковано структурно-функціональну модель ціннісно-смислової саморегуляції, утворену соціально-психологічним, смислотвірним та змістовно-психологічним елементами. Обґрунтовано внутрішньосистемні відношення компонентів, що забезпечують ціннісно-смислову саморегуляцію майбутніх педагогів. Для позначення наявності індивідуальної здатності набувати впродовж усього життєвого шляху аксіознання та уміння інтегрувати їх у смислові структури запроваджено термін «аксіологічна компетентність». Запропоновано метод дослідження ціннісно-смислової саморегуляції, що ґрунтується на технології комплексного вивчення зазначеного феномену. Завдяки цьому встановлено типи ціннісно-смислової саморегуляції майбутніх педагогів, а саме: емоційно-моделювальний, раціонально-програмувальний, раціонально- планувальний та емоційно-інтегративний. Кожному з них властивий специфічний комплекс особистісних якостей і властивостей, що вирізняють їх носіїв з поміж інших. Обґрунтовано стратегію ціннісно-смислового становлення майбутніх педагогів та розвитку їхньої регуляторної здатності.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Балл , Георгій Олексійович \наук. кер.\
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

14.
159.923.2-057.875:[17.022.1+316.752](043.5)
Г 15


    Галян , Ігор Михайлович.
    Психологія ціннісно-смислової саморегуляції майбутніх педагогів [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.01 / І. М. Галян; наук. кер. Г. О. Балл ; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 42 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
цінності -- смисли -- ціннісно-смислова саморегуляція -- ціннісний вибір -- принцип ціннісно-смислової саморегуляції -- аксіологічна компетентність -- структурно-функціогальна модель -- аксіогенез -- тип ціннісно-смислової саморегуляції
Анотація: Дисертація присвячена вивченню ціннісно-смислових утворень майбутніх педагогів, зміст та структура яких детерміновані рівнем узгодженості особистісних цінностей – засадничим критерієм формування смислотвірної системи. Динаміку ціннісних самозмін суб’єктів аксіоґенезу забезпечує саморегуляція, механізмом якої слугує ціннісний вибір, що спирається на досвід суб’єктної активності та регуляторну компетентність. Розроблено та верифіковано структурно-функціональну модель ціннісно-смислової саморегуляції, утворену соціально-психологічним, смислотвірним та змістовно-психологічним елементами. Обґрунтовано внутрішньосистемні відношення компонентів, що забезпечують ціннісно-смислову саморегуляцію майбутніх педагогів. Для позначення наявності індивідуальної здатності набувати впродовж усього життєвого шляху аксіознання та уміння інтегрувати їх у смислові структури запроваджено термін «аксіологічна компетентність». Запропоновано метод дослідження ціннісно-смислової саморегуляції, що ґрунтується на технології комплексного вивчення зазначеного феномену. Завдяки цьому встановлено типи ціннісно-смислової саморегуляції майбутніх педагогів, а саме: емоційно-моделювальний, раціонально-програмувальний, раціонально- планувальний та емоційно-інтегративний. Кожному з них властивий специфічний комплекс особистісних якостей і властивостей, що вирізняють їх носіїв з поміж інших. Обґрунтовано стратегію ціннісно-смислового становлення майбутніх педагогів та розвитку їхньої регуляторної здатності.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Балл , Георгій Олексійович \наук. кер.\
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

15.
159.923:922.63(043.3)
Ф 79


    Форманюк, Юлія Валеріївна.
    Психологічні особливості інфантильного радикалу особистості [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ю. В. Форманюк ; наук. керівн. М. А. Крюкова ; Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2017. - 18 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
особистість -- структура особистості -- інфантильність -- інфантильний радикал -- особистісні компетенції -- локус контролю -- соціальна креативність -- онтогенетична рефлексія
Анотація: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології». – Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, 2017. У дисертації представлений теоретичний та емпіричний аналіз проблеми інфантильності, визначено головні підходи до її дослідження. Як наукова категорія в психології інфантильність розглядається як прояв соціальної незрілості, егоцентризм дорослої людини. В сучасній науці виділяються клінічний, кримінальний та психологічний підходи до вивчення інфантильності. На основі розробленої п’ятифакторної моделі в структурі індивідно- особистісних рис виокремлено радикали (аутичний, абсорбційний, ананкастичний, інфантильний та невротичний), визначення яких дозволило дослідити інфантильні компоненти у складі особистості. Конструкт інфантильного радикалу визначається рівноважним впливом довірливості та неадекватної самооцінки, що викриває відчуття власної незначущості та безпорадності у наслідок чого, зростає потреба у надмірній увазі та ставленні до себе, завищеній самооцінці, потребі у пошуку симпатії, схваленні та прагненні до заступництва. Виявлено статистично значущий взаємовплив інфантильного радикалу, рівню онтогенетичної рефлексії, соціальної креативності та показників ектернальності - інтернальності. Виділено основні особистісні компетенції та визначено характер взаємодії інфантильного радикалу і особистісних властивостей за ними. Визначено основні зовнішні та внутрішні компетенції: внутрішньосімейних взаємовідносин, матеріального і соціального статусу, валеологічної сфери та професійної діяльності. Виявлено структуру інфантильної поведінки особистості, яка визначається співвідношенням факторів ставлення особистості щодо інших та світу в цілому (фактор N), формами прояву власної поведінки, ставленням до власного життя та врівноваженості нервових процесів (група факторів С, Е, F), екстернальним локусом контролю та особливостями соціальної креативності. Розроблено методичні рекомендації з корекції інфантильності особистості, які спираються на припущення, що жодна людина не може претендувати на роль повністю розвиненої і зрілої особистості, а саморозвиток–безперервний процес.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Крюкова, Марина Анатоліївна \наук. керівн.\; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

16.
159.923:947.23(043.3)
К 26


    Карпінська, Оксана Миколаївна.
    Постакмеологічні ресурси особистості похилого віку [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / О. М. Карпінська ; наук. керівн. З. О. Кіреєва ; Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2017. - 20 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
ресурси -- особистість -- похилий вік -- життєстійкість -- особистісна зрілість -- ціннісні орієнтації
Анотація: Дисертаційне дослідження представляє постакмеологічні ресурси особистості похилого віку. Проаналізовано проблеми ресурсів в психологічній науці. Показано, що частіше поняття ресурс досліджують в зв’язку з: адаптацією особистості до нових соціальних ситуацій, труднощів, психологічним здоров’ям, розвитком теорій психологічного стресу. Надано різні класифікації ресурсів (середові / особистісні; вузько спрямовані мета-ресурси, внутрішні/зовнішні; фізіологічні; психологічні; соціальні та ін.). Вказано на особливості ресурсів, що пов’язані зі зберіганням, втрачанням та відновлюванням/невідновленням. Розглянуто особистісні ресурси. Емпірично вивчено постакмеологічні ресурси у осіб похилого віку. До них віднесено: віра в минулий досвід, надії на майбутнє і успішне досягнення цілей, відповідальність за свої дії і вчинки, особистісна зрілість, життєстійкість, стресостійкість, відношення до власного Я, ціннісні орієнтації (здоров’я, любов до партнера, активне діяльне життя та щасливе сімейне життя). Встановлено та порівняно особливості ресурсної сфери у особистостей ранньої та середньої дорослості віку з її особливостями у людей похилого віку. Визначено комплекси змінних, що складають ресурси особистості на різних етапах життя. У людей похилого віку це: «Життєстійкість», «Самоприйняття, з орієнтацією на успіх», «Розвиток», «Впевненість і віра». Продемонстровані механізми взаємозв’язків особистісних ресурсів на різних етапах онтогенезу. За допомогою регресійного аналізу встановлено, що з віком кількість регресійних звязків-відношень між психологічними змінними ресурсів збільшується, відбувається їх структурна реорганізація. Оскільки кожний з ресурсів у людини похилого віку знаходяться майже на низькому рівні, то вона вимушена використовувати максимальну кількість особистісних ресурсів, які пов’язані між собою, що дає їй можливість протистояти тиску суспільства, розвиватися та самоздійснюватися. Виключення одного або ще більше зниження рівня одного з ресурсів може привести до руйнування в системі ресурсів і дезадаптації особистості.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Кіреєва, Зоя Олександрівна \наук. керівн.\; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

17.
159.923:9316.6
К 26


    Карпенко, Андрій Петрович.
    Детермінанти професійної ідентичності особистості [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / А. П. Карпенко ; наук. керівн. Н. В. Родіна ; Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2017. - 21 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
моделювання психологічних феноменів -- інженерно-технічні працівники -- соціоекономічні та індивідуальні детермінанти -- професійна ідентичність -- автентичність -- професійна успішність
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню детермінант професійної ідентичності особистості. Вивчено 180 співробітників українських високотехнологічних компаній (90 інженерно-технічних працівників та 90 працівників гуманітарних спеціальностей). Побудовано концептуальну модель системи «професійна ідентичність - автентичність - професійний успіх», зазначено, що детермінація цієї системи обумовлена особистісними характеристиками як свідомого, так і несвідомого рівнів. Показано, що структура особистості в інженерно-технічних працівників є більш узгодженою, ніж у працівників гуманітарних спеціальностей. Доведено, що автентичність суттєво інтегрована в структуру професійної ідентичності в обох підвибірках, формуючи системну цілісність з професійною ідентичністю. Розкривається роль аутентичності як системоутворюючого чинника в професійній ідентифікації інженерно-технічних працівників. Показано, що інженерно-технічні працівники у порівнянні із фахівцями гуманітарних професій активніші, більш схильні до оптимістичного сприйняття дійсності, зосереджені на руховій та мовленевій діяльності. Виявлено, що представники інженерно-технічних спеціальностей орієнтуються на особисті досягнення, на ініціативу знизу, а також на соціум у власній професійній діяльності, на соціальний ефект, вважаючи що їхня професія забезпечує стабільність та процвітання суспільства. Визначено, що широкий спектр порушень батьківського виховання призводить до формування самовідчуження у інженерно-технічних працівників та зменшення почуття справжнього життя. Встановлено індивідуальні психологічні фактори професійної діяльності інженерно-технічних працівників.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Родіна, Наталія Володимирівна \наук. керівн.\; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

18.
159.923.2(043.3)
М 21


    Мальцев, Олег Вікторович.
    Копінг як чинник безпеки особистості в сучасному соціальному просторі [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / О. В. Мальцев ; наук. керівн. Н. В. Родіна ; Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2017. - 20 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
соціальний простір -- регіональні спільноти -- копінг-стратегії -- соціальні копінг-ресурси -- суб'єктивна безпека
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню копінгу як чинника безпеки особистості в сучасному соціальному просторі. Вибірка охоплювала населення чотирьох крупних міст України, які знаходяться на різній відстані від зони бойових дій. Створено стандартизовані україномовні версії шкали соціальних копінг-ресурсів, шкали базисних переконань і опитувальника суб'єктивних уявлень про безпеку. Проведено аналіз соціально-економічного статусу в регіональному контексті. Показано, що в безпосередній близькості до зони бойових дій умови соціального простору є найбільш несприятливими. Встановлено, що найбільш активно громадянами України використовуються такі копінг-стратегії як вирішення проблеми, аналіз проблеми, самоконтроль та проактивний копінг. Визначено особистісні детермінанти зазначених стратегій, а саме: об'єктивність, раціональність та інтроекція. Визначено, що універсальною передумовою для інструментальної та психологічної підтримки виступає наявність у власності цінних матеріальних об'єктів. Виявлено роль перебування у шлюбі як чинника інструментальної, але не психологічної підтримки. Встановлено виключне значення інструментальної підтримки для проблемно-орієнтованого копінгу, а також для копінгу, орієнтованого на майбутнє. Зазначено, що серед соціальних копінг-ресурсів провідним протективним чинником для суб'єктивного відчуття безпеки виступає інструментальна підтримка. Показано, що в умовах безпосередньої близькості до воєнних загроз базисні переконання особистості набувають негативного характеру. Доведено, що суб'єктивне відчуття безпеки допомагає особистості долати негативне ставлення до себе і світу.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Родіна, Наталія Володимирівна \наук. керівн.\; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

19.
159.923+159.942.5:316.346.2(043.3)
Б 68


    Благова, Наталія Володимирівна.
    Копінг як чинник безпеки особистості в сучасному соціальному просторі [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Н. В. Благова ; наук. керівн. І. В. Бринза ; Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2017. - 18 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
особистісна криза -- рольові диспозиції -- рольові деструкції -- ролевий інфантилізм -- рольова дисгармонія -- рольовий дефіцит -- копінг-стратегії
Анотація: У дисертації представлено теоретико-методологічний аналіз індивідуально- психологічних особливостей переживання феномену особистісної кризи, обумовленої рольовими диспозиціями. Особистісна криза, обумовлена рольовими диспозиціями – це критичний період життя, коли особистість стикається з перешкодами у життєдіяльності ключових ролевих диспозицій (ломка, активна зміна), супроводжується фрустрацією найважливіших потреб, переживанням неблагополуччя й непродуктивності рольового шляху, продовжується тривалий час як внутрішній конфлікт (з приводу сенсу життя, рольових цінностей) та виявляється в неможливості здолання за допомогою звичних методів розв’язання проблем. Структурну основу особистісної кризи складають шість рольових диспозицій. Доведено наявність нормативної та деструктивної моделі рольових диспозицій. Виявлено, що «особистісна криза, обумовлена рольовими диспозиціями» (рольова криза) є складним феноменом, концептуальним змістом якого є безпосередньо шість ролевих диспозиції, які підвернені впливу: рольових протиріч, рольових «зсувів», рольових деструкцій. Створено «Тест-опитувальник схильності до переживання ролевої кризи, спрямований на дослідження структурних елементів особистісної кризи. Розроблено чотирьохфакторну модель особистісної кризи, обумовленої рольовими диспозиціями: «Фактор рольових дисгармоній», «Фактор непродуктивної поведінки», «Фактор когнітивної необізнаності» та «Фактор емоційної необізнаності». Теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено взаємозв’язки показників особистісної кризи із модальнісними характеристиками особистості (когнітивні, емоційні й поведінкові компоненти) та її мотиваційно-потребовою характеристикою (у вигляді самоактуалізації), що виявило індивідуально- психологічні особливості в переживанні особистісної кризи.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Бринза, Ірина В'ячеславівна \наук. керівн.\; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

20.
159.923.925(043.3)
Т 25


    Ташматов, Вячеслав Абдуллайович.
    Психологічні особливості персистентності як властивості особистості [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / В. А. Ташматов ; наук. керівн. М. А. Крюкова ; Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2017. - 18 с. -
УДК
Рубрики: Загальна психологія--Історія психології
Кл.слова (ненормовані):
особистість -- ресурси особистості -- персистентність -- динамічна компонента -- статична компонента
Анотація: Дисертаційне дослідження розглядає особливості та структуру персистентності особистості. У дисертації представлений теоретичний та емпіричний аналіз проблеми персистентності особистості в зарубіжній і вітчизняній психології, визначено головні підходи та напрями її дослідження: представлені діяльнісний, вольовий, індивідуально-типологічний та психолого-педагогічний підходи до вивчення персистентності. Виділено та охарактеризовано структуру персистентності, яка має два основних виміри: динамічну та статичну компоненти. Показано, що динамічна компонента вмикається у випадку негативних життєвих подій, а статична відповідає за психологічний зміст основних властивостей. До динамічної компоненти персистентності віднесено здатність до акумуляції позитивних властивостей у несприятливих умовах, а статичну складають потреба у самоактуалізації, інтернальність та позитивні комунікативні настанови. Встановлено, що серед типологічних особливостей чинниками, які впливають на компоненти персистентності, виступають: для динамічної компоненти – раціональний тип, для статичної компоненти – екстраверсія. Досліджено взаємозв’язок між персистентністю та деякими соціально-демографічними характеристиками: вік, стаж роботи, показники професійної успішності. Додатній вплив на формування динамічної персистентності чинять такі індивідуально-особистісні конструкти, як раціональний тип, гіпертимність, педантичність, емоція радості, почуття компетентності; для статичної компоненти персистентності передумовами виявилися наступні параметри, що характеризувались додатнім впливом: екстравертований тип, гіпертимність, педантичність, радість. Укладено психологічні характеристики персистентних та неперсистентних особистостей. Визначено, що персистентними вважаються особистості, в яких зафіксовано одночасне поєднання статичної та динамічної компонент. Пропоновано методичні рекомендації з розробки та впровадження тренінгової програми розвитку персистентності особистості, основними завданнями якої виступають: придбання психологічних знань про персистентність особистості, процес її становлення, прийоми ефективного розвитку; придбання умінь і навичок використання власних особистісних ресурсів; корекція комунікативних установок та інших складових персистентності тощо.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Крюкова, Марина Анатоліївна \наук. керівн.\; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

 1-20    21-38 
 
Статистика
за 20.06.2024
Кількість запитів 7589
Кількість відвідувачів 931
Кількість замовлень 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя