Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Пошуковий запит: <.>K=втрата довіри до світу<.>
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.
15(08)
А 43


    Марусинець, М. М.
    Феномен "встрати довіри до світу" у дітей, вихованців інституційних закладів опіки [Текст] / М. М. Марусинець, О. Т. Смук // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2018. - Т. 14 : Методологія і теорія психології, Вип. 1. - С. 209-222. - Бібліогр.: с. 219-220 (9 назв)
УДК
РУБ 15(08)
Рубрики: Методологія і теорія психології
Кл.слова (ненормовані):
депривація -- соціальна та психічна депривація -- особистість дитини-сироти -- втрата довіри до світу -- інституційні заклади опіки
Анотація: У статті зроблено спробу розкрити феномен втрати довіри до себе у дітей, які виховуються в інституційних закладах опіки. Проаналізовано основні теоретичні підходи щодо вивчення феномена "депривація" та її різновиди. Проведено аналіз проблем, пов'язаних із їх роллю і функціями в процесі становлення та розвитку особистості дитини-сироти. Встановлено, що процес формування такої категорії дітей відбувається в стані соціальної та психічної депривації, яка негативно впливає на розвиток емоційно-особистісної сфери, спілкування, самоприйняття і самооцінки. Як наслідок, у дітей деформується багато ключових установок, зумовлених повноцінною соціалізацією, до якої залічують і соціально-довірливі відносини до світу. Діти, які виховуються поза сім'єю, переживають депривацію, викликану психічним і особистісним розвитком, який проявляється в деформації базової довіри дітей до світу. Як важливе новоутворення така деформація виникає у дітей раннього віку і проявляється в агресивності, підозрілості, нездатності до автономного життя. Внаслідок цього подальший розвиток довірливих відносин дітей є деформованим, оскільки формування важливих особистісних якостей - автономність, ініціативність, соціальна компетентність, здатність до діяльності, статева ідентичність - принципово неможливі, або мають депривований характер. Підтвердженням цього є дослідження, які вказують на те, що люди, які преренесли в дитинстві материнську депривацію, продовжують відчувати недовіру до всіх людей, за виключенням членів своєї мікрогрупи, які перенесли те ж саме. Формування неадекватних соціальних очікувань, орієнтуються на визнання у своєму середовищі через фізичну силу, агресію і асоціальні форми поведінки. Почуття відповідальності, відношення до власного життєвого часу, проживання за груповими моральними нормами, орієнтація на групову совість і поруку відкладають відбиток на самосвідомість дітей за еталоном поведінки педагогів і обслуговуючого персоналу. Злиття з конкретною людиною (вихователем, батьками, педагогом та ін.), а також із групою людей (добре відомим для дітей є інтернатське "ми") часто блокує, а іноді і зовсім унеможливлює розвиток автономності дитини, її ініціативності й відповідальності за свою поведінку.


Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Смук, О. Т.

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

 
Статистика
за 07.08.2024
Кількість запитів 55376
Кількість відвідувачів 916
Кількість замовлень 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя