Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (329)

Рідкісна книга (221)

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ (5)

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (107)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>DP=202405$<.>

Общее количество найденных документов : 44
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

378.147.013.8:16](075.8)
И 20

Іванова, Т.
Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу [Электронный ресурс] : навчальний посібник / за загал. ред. В. Іванова. Київ: Центр вільної преси / Т. Іванова ; Академія української преси. - Электрон. текстовые дан. - [Б. м.] : Академія вільної преси, 2024. - 178 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

378.147.013.8:16](075.8)

Рубрики: Академія української преси
Бібліотека масової комунікації
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Экземпляры всего: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Найти похожие

Антоній (Фірлей)
Перша повна українська Біблія: історія перекладу та видання [Электронный ресурс] / Антоній (Фірлей) // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 153-169
Рубрики:
фывфывфыв:
Біблія, переклад, П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, незалежність України, культурна і духовна ідентичність, особливості перекладу Біблії
Аннотация: Переклад Біблії або книг Священного Писання Старого та Нового Завітів на національну мову є свідченням незалежності народу, важливим етапом у становленні культурної ідентичності та політичної суверенності. Особливо це помітно на прикладі історичної самобутності європейських народів, бо переклад Біблії на національну мову надав поштовх до появи поняття «нація». Адже переклад Біблії на розмовну мову кожного народу визначав культурну незалежність народу, впливаючи на формування національної самосвідомості й ідентичності, політичної самобутності та створення державного суверенітету. Існує думка, що лише та мова може вважатися національною в повному сенсі, на яку перекладено Біблію, як це можна помітити на прикладі політичного формування таких держав, як Велика Британія, Франція, Німеччина, Чехія, Польща, Іспанія тощо. Подібні національно-культурні процеси відбувалися і в українському народові, переклад біблійних книг Священного Писання на рідну мову для українського народу завжди був визначальним фактором для формування нашої культурної та духовної ідентичності, збереження самобутності. У статті розкриваються особливості перекладу українською мовою Біблії, здійснені відомими діячами культури України Пантелеймоном Кулішем, Іваном Пулюєм, Іваном Нечуєм-Левицьким у важких умовах, коли в Україні була заборонена українська мова.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Антонюк, В. Г.
Галерея жіночих образів опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба» за історичною повістю М. В. Гоголя [Электронный ресурс] / В. Г. Антонюк // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 36-45
Рубрики:
фывфывфыв:
галерея жіночих образів, гоголезнавство, ліризація, національна експресія співу
Аннотация: У статті досліджено аспекти втілення світу жіночих образів повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» в їхній стильовій взаємодії з вокальними партіями героїнь однойменної опери М. В. Лисенка. Показано, що М. В. Лисенко відтворив національно-самобутню експресію галереї жіночих образів, здійснив їхню ліризацію музично-вокальними засобами, досягнувши в опері «Тарас Бульба» могутньої трансформації міфологічної, фольклорної образності літературного першоджерела.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Баган, О. Р.
Сенс Гоголя: етнопсихологічні та культурологічні тлумачення Євгена Маланюка [Электронный ресурс] / О. Р. Баган // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 68-85
Рубрики:
фывфывфыв:
малоросійство, гоголівство, хлєстаковщина, психопатологія, російська література, достоєвщина, есеїстика, націоналізм
Аннотация: У статті вивчаються теоретичні роздуми в сфері етнопсихології та культурології Євгена Маланюка (1897–1968), в яких центральним об’єктом дослідження був феномен Миколи Гоголя як письменника і психотипу. Доводиться, що цей автор насамперед виражав свідомість українського малоросійства. Ментальні ознаки цього явища – це втрата традиційного, героїчного світовідчуття, настрої хитливості, пристосуванства, ілюзійності. Проаналізовано ключові естетико-культурологічні поняття Є. Маланюка: «орхідейність», «гоголівство», «хлєстаковщина», «шельменківщина», «енківщина». Пояснено, що ментально-естетичні джерела малоросійства були закорінені в добі Бароко і поетика творів М. Гоголя виходила з цієї традиції. Малоросійство відмовилося від української мови як літературної і творило російською, намагаючись «вмонтуватися» в офіційну ідеологію російського імперіалізму. Так виник тип суспільної і культурної «хлєстаковщини»: вічного вдавання, маніпулювання, ілюзійності. М. Гоголь не тільки описав цей тип, а й сам виражав його ментальні ознаки. Саме він створив міф Петербурґа як «нового Вавилону», проклятого міста, яке символізувало всю штучність, неорганічність і тьмяну химерність Російської імперії. Це був страх малороса-містика перед величчю і силою мегадержави. Геніальний українець висміяв маєстат імперії несвідомо, це була мимовільна реакція на брутальний тиск Росії щодо України, імпульс самозахисту. Під впливом М. Гоголя розвинулися визначальні тенденції російської літератури: інтелігентське нидіння, схильність до описів психопатологічних станів, містичний песимізм («чортівство»). Стилістика М. Гоголя стала натхненням для майбутніх російських модерністів та авангардистів, а через них вплинула на всю європейську літературу ХХ ст. Його шедевральні твори – «Шинеля», «Портрет», «Записки божевільного» – це передбачення проблематики та стилістики експресіонізму, всього психопатологічного комплексу кафкіанства в світовій культурі. Сенс Миколи Гоголя полягає в тому, що він погасив «аполлонійську» естетику А. Пушкіна в російській літературі й мимовільно наповнив її розкладовими тенденціями й патологічними настроями в дусі пізнішої достоєвщини – аж до етики лівих революціонерів-різночинців, які витворили основи для цинізму й садизму большевицької епохи.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бобро, А. А.
Підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічного партнерства з суб’єктами освітнього процесу [Электронный ресурс] / А. А. Бобро // Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). - 2023. - Вип. 4. - С. 73-80
Рубрики:
фывфывфыв:
майбутні учителі початкових класів, педагогічне партнерство, освітній процес, суб’єкти освітнього процесу
Аннотация: У статті розглядається важлива проблема – підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічного партнерства з суб’єктами освітнього процесу. Актуалізовано необхідність і доцільність розгляду даного питання. Проаналізовано підходи науковців до різних аспектів означеної теми та визначено, що питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до педагогічного партнерства з суб’єктами освітнього процесу не знайшло свого відображення у науковій літературі достатньою мірою. Досліджено підходи сучасних науковців до розуміння поняття «педагогіка партнерства» та принципів успішної організації даного процесу. Виходячи з характеристики сутності та принципів партнерської взаємодії ми орієнтуємось на них, як на вихідні положення і критерії оцінюючи ефективність педагогічного партнерства і його якість. Важливу роль у набутті компетентності з організації освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства ми покладаємо на процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Коротко схарактеризована навчальна дисципліна «Педагогіка партнерства та супервізії» метою вивчення якої є формування у майбутніх магістрів початкової освіти, вчителів початкових класів професійних компетентностей щодо проєктування організації майбутньої професійної діяльності з іншими суб’єктами освітнього процесу початкової школи (учнями, батьками, педагогами, закладами позашкільної освіти, громадськими організаціями) на засадах педагогіки партнерства; виступати супервізором у налагодженні партнерської взаємодії з усіма суб’єктами освітнього процесу початкової школи. Визначено та обґрунтовано ефективні методи організації взаємодії викладача та здобувачів, до яких віднесено більш партисипативні методи, що розглядаються як безпосередня участь викладача у процесі розвитку здобувачів освіти через зворотний зв’язок що спрямований на досягнення індивідуального розвитку кожного суб’єкта освітнього процесу. Підкреслено важливість принципів на яких організовується освітній процес. До основних принципів ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до партнерської взаємодії з суб’єктами освітнього процесу ми віднесли добровільність, довготривалість та взаємну відповідальність.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бондаренко, А. І.
Рецензія на монографію доктора філологічних наук, професора Г. В. Самойленка «З молитвою за Україну. Церковно-культурні діячі Північного Лівобережжя ХVІІ ст.» (Ніжин, 2023 р.) [Электронный ресурс] / А. І. Бондаренко // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип 110. - С. 298-301
Рубрики:
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бондарчук, Ю. А.
Аналіз стратегічного навчального планування у закладах вищої освіти з урахуванням психолого-педагогічних чинників [Электронный ресурс] / Ю. І. Бондарчук // Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). - 2023. - Вип. 4. - С. 7-15
Рубрики:
фывфывфыв:
стратегічне навчальне планування, студенти, психолого-педагогічні чинники, науково-педагогічні працівники, освітній процес
Аннотация: Аналіз стратегічного навчального планування у закладах вищої освіти з урахуванням психолого-педагогічних чинників є важливим для забезпечення якісної освіти та створення сприятливого освітнього середовища для студентів. Цей аналіз має враховувати різні аспекти, які впливають на процес навчання та освітній процес протягом навчального року. Одним з основних завдань закладу вищої освіти є надання щоденної психологічної підтримки та допомоги учасникам освітнього процесу. Перший рівень психологічної допомоги та емоційної підтримки у закладі вищої освіти забезпечується всіма педагогічними працівниками. Крім того, до цього процесу також залучаються родичі, друзі студентів та засоби масової інформації. Важливо пам’ятати, що психологічна допомога та емоційна підтримка надається не окремо, а завдяки спільній роботі всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників. Однак підходи до цього процесу можуть бути різними. У будь-якому випадку, важлива роль психологічної служби в системі освіти значно зростає. Вона спрямована на своєчасне та систематичне вивчення психофізичного розвитку учнів, а також розуміння їхніх мотивів, особливостей поведінки та діяльності за урахування віку, інтелектуального рівня, фізичного стану, статі та інших індивідуальних особливостей. Психологічна служба також сприяє створенню умов для досягнення освітніх і виховних цілей у закладах вищої освіти, сприяє соціальному та інтелектуальному розвитку студентів і забезпечує підтримку їхнього психічного здоров’я. Вона надає психологічну, соціальну та педагогічну підтримку всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей і завдань системи освіти загалом і системи вищої освіти зокрема успішність студентів. Російське вторгнення в Україну призвело до появи нагальної потреби визначення психологічного стану студентів, що може вплинути на освітній процес протягом навчального року. Одним з основних завдань закладу вищої освіти є надання щоденної психологічної підтримки та допомоги учасникам освітнього процесу.
Перший рівень психологічної допомоги та емоційної підтримки у закладі вищої освіти забезпечується всіма педагогічними працівниками. Крім того, до цього процесу також залучаються родичі, друзі студентів та засоби масової інформації.
Важливо пам’ятати, що психологічна допомога та емоційна підтримка надається не окремо, а завдяки спільній роботі всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників. Однак підходи до цього процесу можуть бути різними.
У будь-якому випадку, важлива роль психологічної служби в системі освіти значно зростає. Вона спрямована на своєчасне та систематичне вивчення психофізичного розвитку учнів, а також розуміння їхніх мотивів, особливостей поведінки та діяльності за урахування віку, інтелектуального рівня, фізичного стану, статі та інших індивідуальних особливостей. Психологічна служба також сприяє створенню умов для досягнення освітніх і виховних цілей у закладах вищої освіти, сприяє соціальному та інтелектуальному розвитку студентів і забезпечує підтримку їхнього психічного здоров’я. Вона надає психологічну, соціальну та педагогічну підтримку всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей і завдань системи освіти загалом і системи вищої освіти зокрема.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бровко, А. Г.
Людмилинська жіноча учительська семінарія як осередок духовності та культури [Электронный ресурс] / А. Г. Бровко, Ю. М. Давиденко, Е. М. Кучменко // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 271-282
Рубрики:
фывфывфыв:
Людмилинська жіноча учительська семінарія, навчальний заклад, духовність, культура, вихованки школи, педагогічний колектив
Аннотация: У статті, на основі архівних матеріалів, автори висвітлюють діяльність Людмилинської жіночої учительської семінарії в перші роки свого існування. Дана семінарія була заснована у 1911 році на базі школи сільського господарства та домоведення з поступовим закриттям останньої. Зазначений освітній заклад готував майбутніх вчителів, тому мав відповідну навчальну програму та правила вступу до закладу. У статті розкрито особливості вступної кампанії до учительської семінарії, наведено перелік документів, необхідних для подачі до семінарії. Подано список учениць, які вступили у першому ж навчальному році до учительської семінарії. Зазначено, що навчальна програма семінарії передбачала як теоретичні так і практичні заняття, які проводились на базі ще існуючої школи сільського домоведення та присадибного господарства. Вихованки семінарії проходили факультативні заняття на яких їм демонстрували як правильно доглядати за домашньою худобою та птахами, садом, городом. Окрім навчання, велика увага у семінарії приділялась духовному та культурному розвитку вихованок. Учениці закладу залучались до відвідування церковних служб, під супроводом наставниці, де приймали участь у церковному читанні та співах. Для розвитку у вихованок громадянськості та почуття естетики при семінарії влаштовувались музично-літературні вечори з танцями, на яких учениці співали, танцювали, організовували гру на музичних інструментах, а також залучались до художнього мистецтва. Для учениць семінарії вчителями організовувались екскурсій до виданих історичних та культурних місць. Окрему увагу у семінарії звертали на дисципліну учениць, тому, протягом всього свого перебування у стінах семінарії та інтернаті, вихованки знаходились під постійним наглядом чергових наставниць та вчителів, які супроводжували їх повсюди.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Давиденко, Ю. М.; Кучменко, Е. М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Вакуленко, Г. М.
Актуалізація стилістично маркованої лексики в ідіолекті Миколи Гоголя [Электронный ресурс] / Г. М. Вакуленко, Н. І. Клипа // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 86-99
Рубрики:
фывфывфыв:
стилістично маркована лексика, конфесійний стиль, конфесійна лексика, духовна проза, лексико-семантична група, експресивно марковані епітети, антитеза, градація
Аннотация: У статті розглядаються тематичні групи стилістично маркованої, зокрема конфесійної, лексики, використані в духовній прозі Миколи Гоголя. Актуальність дослідження найменувань саме релігійного спрямування зумовлена сучасними реаліями, у яких спостерігається й науковий інтерес до проблем конфесійної лексики, і широке обговорення сакральних тем, і трансформації в релігійному житті українців на фоні повномасштабного вторгнення рф в Україну. На окрему увагу заслуговує й дослідження проблеми впливу конфесійної лексики на формування образного коду української мови, її здатності до відображення українських ментальних уявлень, зокрема репрезентації її в художньому мовленні Миколи Гоголя, а також формування соціального запиту на різноаспектне вивчення особливостей лексики релігійної семантики та конфесійного стилю загалом. Детально описуються найменування на позначення внутрішніх атрибутів храму, церковного начиння, широко представлені в аналізованих творах. Підкреслюється особливий інтерес Миколи Гоголя до духовного життя людини, глибокі пізнання письменника в релігійній сфері, що знайшли відображення в його духовно-моральній прозі. Окрема увага приділяється дослідженню емоційно забарвлених епітетів, стилістичних прийомів антитези та градації.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Клипа, Н. І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

10.

Василишин, О. В.
Художні переклади в інтерпретації українських і польських авторів (Леся Степовичка, Тадей Карабович, Володимир Дячун, Мілош Бєджицький) [Электронный ресурс] / О. В. Василишин, І. Ф. Василишина // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 143-152
Рубрики:
фывфывфыв:
українсько-польське літературне пограниччя, переклад, книжки-білінгви, тропи, інтерпретація
Аннотация: Історія українсько-польського літературного пограниччя має глибокі корені. Віддавна обидва народи, переживши трагічні події у своїй історії, прагнули знайти порозуміння у слові, яке дає можливість навіть у найтрагічніших моментах зберегти свою гідність. Сучасна література – багатоаспектне явище. Ми хочемо у цій статті розглянути її перекладацьку частину. Можемо констатувати позитив у пропаганді творів польськомовних авторів у нашій державі і навпаки. Прикладів можна навести чимало. Зокрема таким із них є книга віршів Мілоша Бєджицького «Пил лип» (переклад на українську мову В. Дячуна) та Лесі Степовички «Серце в полоні» (переклад на польську мову Т. Карабовича). Спробу окреслити художню своєрідність цих книг-білінгвів і ставлять перед собою автори статті.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Василишина, І. Ф.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

Статистика за 21.09.2024
Число запросов	17813
Число посетителей	1283
Число заказов	0