Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (329)

Рідкісна книга (221)

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ (5)

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (107)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>DP=202405$<.>

Общее количество найденных документов : 44
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

378.147.013.8:16](075.8)
И 20

Іванова, Т.
Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу [Электронный ресурс] : навчальний посібник / за загал. ред. В. Іванова. Київ: Центр вільної преси / Т. Іванова ; Академія української преси. - Электрон. текстовые дан. - [Б. м.] : Академія вільної преси, 2024. - 178 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

378.147.013.8:16](075.8)

Рубрики: Академія української преси
Бібліотека масової комунікації
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Экземпляры всего: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Найти похожие

Любецька, В. В.
Про предмет і градацію сміху в художньому світі М. В. Гоголя [Электронный ресурс] / В. В. Любецька // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 5-16
Рубрики:
фывфывфыв:
сміх, кумедне, страшне, іронічне, гротеск, обертон, стиль, лад
Аннотация: Стаття присвячена розгляду та осмисленню предмета гоголівського сміху, а також сміховій градації в художньому світі М. В. Гоголя. Гоголівський сміх характеризується не тільки як сміх «амбівалентний» (за М. М. Бахтіним), але точніше як сміх, що має різні градації. Святковий сміх у М. В. Гоголя може обернутися злим висміюванням. Поруч із «справжньою веселістю» сміх у гоголівських «побрехеньках» викликає й страх. У статті автор звертає увагу і на те, що «уміння посміятись» у М.В. Гоголя поєднується з умінням «істинно возблагоговіти». У подальшій творчості сміх, спрямований на людину, наближений до сліз. Такою є скорботна повість про вкрадену шинель, що являє нам сльози не після сміху, а разом з ним. Питання про силу «сміху» і його «предмет» виникає вже в комедії «Ревізор», де М. В. Гоголь прагне не насмішити глядача, а нагадати про неминучу Божу відплату, про Суд Христов, на який повинна очікувати кожна людина. Тема Страшного Суду набуває свого розвитку у поемі «Мертві душі», головна ідея якої – духовне воскресіння пропащої людини. Письменник створює гротескно-виразні образи, наділені якостями, доведеними до надмірності. «Мертві душі» пронизані сумною іронією, що допомагає виявити об’єктивні суперечності дійсності, наповнені сміхом гірким і очисним. Шлях від смішного і несерйозного до духовного відкриття й одкровення через сміх може здатися абсурдним, але для стилю М. В. Гоголя цей шлях доленосний.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Шаф, О. В.
«Тарас Бульба» Миколи Гоголя в полоні ідеологічних спекуляцій: з досвіду підготовки майбутніх вчителів-словесників [Электронный ресурс] / О. В. Шаф // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 17-27
Рубрики:
фывфывфыв:
Микола Гоголь, повість «Тарас Бульба», імперіалізм / колоніалізм, ідеологія, стереотип, методика викладання в закладі вищої освіти
Аннотация: Стаття присвячена висвітленню особливостей викладання в закладі вищої освіти для здобувачів першого (бакалаврського) освітнього рівня спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» творчості Миколи Гоголя, зокрема його повісті «Тарас Бульба». Постать письменника та його місце в історії української літератури й досі відкриті для спекуляцій через нерозуміння колоніальної специфіки літературного процесу тої доби, через некритичне засвоєння й поширення імперських стереотипів про Гоголя. Збереження теми життєтворчості Гоголя в шкільній програмі із зарубіжної літератури відповідно до її перегляду комісією МОН у 2022 році, хоча й позитивне вивченням спадщини видатного митця, але має мінус у тому, що закріплює за ним статус «іноземного», «чужого», «російського» й у такий спосіб підтримує експропріацію імперією його генія. Епізодичний моніторинг методичних розробок уроків, присвячених творчості Гоголя, розділів шкільних підручників, а також програм з «Історії української літератури І половини ХІХ століття» гуманітарних спеціальностей у ЗВО IV рівня акредитації виявив проблеми у виробленні постколоніальної стратегії інтерпретації й викладу життєтворчості Гоголя, зокрема його повісті «Тарас Бульба». Варіанти вирішення окремих з них запропоновані в цій статті. Майбутнім вчителям української літератури необхідно знати обидві редакції повісті, розуміти (ідеологічні) причини і характер внесених у редакцію 1842 року змін, уміти науково обґрунтувати спекулятивні аспекти номінального (Русь, Росія, руський), риторичного («патріотичні» промови й заклики) рівнів другого варіанта твору, виявити ідеологічне підґрунтя неоднозначного (в обох редакціях) образно-сюжетного рівня, а саме концепції головного героя, перипетій його історії, системи конфліктів тощо. У межах практичних занять з теми пропонуються, зокрема, варіанти застосування рольової гри, мозкового штурму, різнопланових творчих завдань.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Кузик, В. В.
Повість «ТАРАС БУЛЬБА» Миколи Гоголя – сюжетна основа української класичної героїчної опери [Электронный ресурс] / В. В. Кузик // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 28-35
Рубрики:
фывфывфыв:
повість «Тарас Бульба» М. Гоголя -- українська опера -- музична драма -- редакція оперного твору -- увертюра -- постановка спектаклю -- критика прем’єри -- рефлексії
Аннотация: У статті висвітлено історію створення трьох редакцій героїчної опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка на основі сюжету повісті Миколи Гоголя, яку здійснили поет Максим Рильський (лібрето) і композитор
Левко Ревуцький (музичний текст) у 1936–1955 роки (оркестровка Бориса Лятошинського).
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Антонюк, В. Г.
Галерея жіночих образів опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба» за історичною повістю М. В. Гоголя [Электронный ресурс] / В. Г. Антонюк // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 36-45
Рубрики:
фывфывфыв:
галерея жіночих образів, гоголезнавство, ліризація, національна експресія співу
Аннотация: У статті досліджено аспекти втілення світу жіночих образів повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» в їхній стильовій взаємодії з вокальними партіями героїнь однойменної опери М. В. Лисенка. Показано, що М. В. Лисенко відтворив національно-самобутню експресію галереї жіночих образів, здійснив їхню ліризацію музично-вокальними засобами, досягнувши в опері «Тарас Бульба» могутньої трансформації міфологічної, фольклорної образності літературного першоджерела.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Кармазін, А. О.
Стежками Гоголя – музеєм театру та музики [Электронный ресурс] / А. О. Кармазін // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 46-52
Рубрики:
фывфывфыв:
музей, Микола Гоголь, театр, музика, повість, опера
Аннотация: 2024 року ми відзначаємо 215-ту річницю від дня народження Миколи Гоголя. Запропоновану публікацію присвячено глибокому змістовному впливу, який творча спадщина письменника здійснила на подальший розвиток українського театрального та музичного мистецтва. Значення цього впливу показано через матеріали експозиції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України – афіші постановок, фотографії, видання клавірів опер тощо. Творча спадщина Гоголя стала визначним літературним джерелом подальшого українського мистецтва, герої його творів стали героями оперних творів Миколи Лисенка та Михайла Старицького, спектаклів та музики Марка Кропивницького, творів Петра Сокальського, ролей та постановок Миколи Садовського. Усіх цих митців приваблював ліризм, яскравий гумор та національний колорит насамперед тих гоголівських творів, які відносяться до української частини його творчої спадщини, тобто тих, які входять до збірок повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» («Ніч перед Різдвом», «Майська ніч, або Потопельниця») і «Миргород» («Тарас Бульба», «Вій»). Глибина і якість їх музично-театральних інтерпретацій доводить, що творчу постать Миколи Гоголя неможливо відірвати від української культури.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Звиняцьковський, В. Я.
Сприйняття особистості і творчості Гоголя К. Гавлічком-Боровським (у контексті його російської подорожі) [Электронный ресурс] / В. Я. Звиняцьковський // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 53-59
Рубрики:
фывфывфыв:
порівняльне літературознавство, чесько-російські літературні зв’язки, Карел Гавлічек Боровський, сприйняття Гоголя, «Мертві душі» як сатира, С. П. Шевирьов, чеський панславізм, ідеологи російського слов’янофільства
Аннотация: Серед представників чеського панславізму 1830–1850 рр. Карел Гавлічек Боровський (1821–1856) був єдиний, хто знав Росію не з книжок, а з осо[1]бистих вражень, отриманих підчас його перебування там 1843–1844 рр. Як домашній учитель у родині Шевирьових він мав змогу по-домашньому спілкуватися із провідними ідеологами російського слов’янофільства. Незважаючи на заочну любов до всього російського, з якою і через яку Карел Гавлічек Боровський і приїхав до Росії, додому він повернувся цілком розчарований. Шокований російським деспотизмом, він ладен був відмовитися від юнацьких мрій про єдність усіх слов’ян, якщо ціною такої єдності мала б стати російська гегемонія. Сприйняття особистості і творчості Гоголя К. Гавлічком мінялося відповідно до еволюції його політичного мислення. Спочатку його погляди на Гоголя були під сильним впливом Шевирьова та інших слов’янофілів. Проте після кількох місяців у Росії він уже не міг бачити у гоголівській творчості нічого іншого, крім сатири. Дискусія із (неназваним) Шевирьовим міститься у Гавлічковій післямові до його перекладу (1849) першого тома «Мертвих душ». У ній Гавлічек розповів, що «чув від добрих особистих друзів Гоголя», нібито він готує «блискуче продовження» цього твору, порівняно з яким вже оприлюднена частина – «власне, ніщо, бо не містить нічого іншого, крім сатири на російські недоліки». Однак, як підкреслює Гавлічек, перший том «Мертвих душ» є «цілком самодостатнім» навіть і без «позитивного» продовження.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Новиков, А. О.
Гоголь у рецепції Олександра Довженка [Электронный ресурс] / А. О. Новиков // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 60-67
Рубрики:
фывфывфыв:
гоголівські мотиви, Тарас Бульба, кінофільми, публіцистика, щоденникові записи, російсько-українська війна, національна свідомість, патріотизм
Аннотация: У статті висвітлюється рецепція Миколи Гоголя у творчій спадщині Олександра Довженка, наголошується, що з дитячих років улюбленим героєм майбутнього кінорежисера й письменника був Тарас Бульба. Мета статті – простежити гоголівські мотиви у доробку О. Довженка, довести, що образ Тараса Бульби, інших персонажів Гоголя митець проєктував на героїв своїх літературних творів. У розвідці акцентується, що заповітною мрією Довженка було створити художній фільм за повістю Гоголя «Тарас Бульба». Підготовку до зйомок кінострічки він розпочав улітку 1941 р., проте подальшій плідній роботі завадила німецько-радянська війна. Також наголошується, що Гоголеві образи присутні в публіцистиці митця періоду Другої світової війни та його щоденникових записах. Так, у статті «Я бачу перемогу» (1942) постать Тараса Бульби проєктується на Довженкового сучасника чорноморця Калюжного, який до самої смерті мужньо б’ється з окупантами, а в щоденнику привертає увагу художня замальовка про маленького хлопчика Тараса, який убиває німців за те, що вони повісили його батька. Ця нотатка має назву «Тарас Бульба». Отже, простежуються відповідні паралелі: Гоголів Тарас безпощадно мстить ворогам за свого сина Остапа, а Довженків – за смерть свого батька-партизана. Також у статті звертається увага на чіткі гоголівські мотиви в кіноповісті Довженка «Україна в огні», де автор проєктує образ Тараса Бульби на Романа Запорожця, котрий, як і його літературний попередник, на чолі свого партизанського загону «гуляє» по Україні, безпощадно знищуючи ворогів. У висновках дослідження наголошується на особливому звучанні й актуальності гоголівських мотивів у доробку Довженка в наші дні, добу російсько-української війни, коли перед українським народом знову з неабиякою силою постало питання, пов’язане з виживанням нації, акцентується, що кращі літературні й кінематографічні твори митця є невичерпним джерелом виховання в молоді почуття національної свідомості й патріотизму.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Баган, О. Р.
Сенс Гоголя: етнопсихологічні та культурологічні тлумачення Євгена Маланюка [Электронный ресурс] / О. Р. Баган // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 68-85
Рубрики:
фывфывфыв:
малоросійство, гоголівство, хлєстаковщина, психопатологія, російська література, достоєвщина, есеїстика, націоналізм
Аннотация: У статті вивчаються теоретичні роздуми в сфері етнопсихології та культурології Євгена Маланюка (1897–1968), в яких центральним об’єктом дослідження був феномен Миколи Гоголя як письменника і психотипу. Доводиться, що цей автор насамперед виражав свідомість українського малоросійства. Ментальні ознаки цього явища – це втрата традиційного, героїчного світовідчуття, настрої хитливості, пристосуванства, ілюзійності. Проаналізовано ключові естетико-культурологічні поняття Є. Маланюка: «орхідейність», «гоголівство», «хлєстаковщина», «шельменківщина», «енківщина». Пояснено, що ментально-естетичні джерела малоросійства були закорінені в добі Бароко і поетика творів М. Гоголя виходила з цієї традиції. Малоросійство відмовилося від української мови як літературної і творило російською, намагаючись «вмонтуватися» в офіційну ідеологію російського імперіалізму. Так виник тип суспільної і культурної «хлєстаковщини»: вічного вдавання, маніпулювання, ілюзійності. М. Гоголь не тільки описав цей тип, а й сам виражав його ментальні ознаки. Саме він створив міф Петербурґа як «нового Вавилону», проклятого міста, яке символізувало всю штучність, неорганічність і тьмяну химерність Російської імперії. Це був страх малороса-містика перед величчю і силою мегадержави. Геніальний українець висміяв маєстат імперії несвідомо, це була мимовільна реакція на брутальний тиск Росії щодо України, імпульс самозахисту. Під впливом М. Гоголя розвинулися визначальні тенденції російської літератури: інтелігентське нидіння, схильність до описів психопатологічних станів, містичний песимізм («чортівство»). Стилістика М. Гоголя стала натхненням для майбутніх російських модерністів та авангардистів, а через них вплинула на всю європейську літературу ХХ ст. Його шедевральні твори – «Шинеля», «Портрет», «Записки божевільного» – це передбачення проблематики та стилістики експресіонізму, всього психопатологічного комплексу кафкіанства в світовій культурі. Сенс Миколи Гоголя полягає в тому, що він погасив «аполлонійську» естетику А. Пушкіна в російській літературі й мимовільно наповнив її розкладовими тенденціями й патологічними настроями в дусі пізнішої достоєвщини – аж до етики лівих революціонерів-різночинців, які витворили основи для цинізму й садизму большевицької епохи.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

10.

Вакуленко, Г. М.
Актуалізація стилістично маркованої лексики в ідіолекті Миколи Гоголя [Электронный ресурс] / Г. М. Вакуленко, Н. І. Клипа // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 86-99
Рубрики:
фывфывфыв:
стилістично маркована лексика, конфесійний стиль, конфесійна лексика, духовна проза, лексико-семантична група, експресивно марковані епітети, антитеза, градація
Аннотация: У статті розглядаються тематичні групи стилістично маркованої, зокрема конфесійної, лексики, використані в духовній прозі Миколи Гоголя. Актуальність дослідження найменувань саме релігійного спрямування зумовлена сучасними реаліями, у яких спостерігається й науковий інтерес до проблем конфесійної лексики, і широке обговорення сакральних тем, і трансформації в релігійному житті українців на фоні повномасштабного вторгнення рф в Україну. На окрему увагу заслуговує й дослідження проблеми впливу конфесійної лексики на формування образного коду української мови, її здатності до відображення українських ментальних уявлень, зокрема репрезентації її в художньому мовленні Миколи Гоголя, а також формування соціального запиту на різноаспектне вивчення особливостей лексики релігійної семантики та конфесійного стилю загалом. Детально описуються найменування на позначення внутрішніх атрибутів храму, церковного начиння, широко представлені в аналізованих творах. Підкреслюється особливий інтерес Миколи Гоголя до духовного життя людини, глибокі пізнання письменника в релігійній сфері, що знайшли відображення в його духовно-моральній прозі. Окрема увага приділяється дослідженню емоційно забарвлених епітетів, стилістичних прийомів антитези та градації.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Клипа, Н. І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

Статистика за 15.06.2024
Число запросов	40497
Число посетителей	1362
Число заказов	0