Главная Упрощенный режим Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: <.>K=О. Пушкін, М. Гоголь, А.-В. Арно, А.-Ф. Вільмен, Ю. Оксман, аполог, строга критика, кепкування<.>
Общее количество найденных документов : 1
1.


    Джулай, Ю. В.
    Відлуння Арно у «Мертвих душах» Миколи Гоголя: таїна пристрасті Чичикова [Электронный ресурс] / Ю.В.Джулай // Література та культура Полісся. - 2023. - 22f. - С. 37-51
Рубрики:
фывфывфыв:
О. Пушкін, М. Гоголь, А.-В. Арно, А.-Ф. Вільмен, Ю. Оксман, аполог, строга критика, кепкування
Аннотация: Статтю присвячено аналізу звернення М. В. Гоголя до поезій А.-В. Арно під час роботи над фрагментами останньої глави першого тому «Мертвих душ», яким М. Гоголь долучався вже до структурованої традиції такого звернення у російській літературі, яка брала свій початок з 1810 р. Аналіз формування і закріплення цієї традиції впродовж двадцяти з гаком років, проведений Ю. Г. Оксманом, показав, що першість байок та апологів у супроводі віршів у цій традиції, все більше і більше робила увагу до трагедій А.-В. Арно перспективою другого плану. Аналіз можливого звернення М.В. Гоголя до апологу «Автор і критика» показав, що воно могло бути вмотивовано важливою творчою потребою. В ньому автор побачив цікаву для нього форму поєднання думки і критики, якою живе автор апологів. У декількох рядках апологу автор має можливість поєднати власну строгу думку та кепкування над реальними або уявними опонентами. Цю авторську ідеологію апологів Гоголь опановував у зв’язку із тим, що його ідея щодо таїни захоплення Чичикова роковою пристрастю від самого народження, а не за власним життєвим вибором, не мала перспективи однозначного позитивного сприйняття і підтримки. Конкретний аналіз авторських критичних описів двох партій читачів, які не сприймуть авторського бачення образу Чичикова, показав, що глядач, якого налаштовано на розуміння істини комедії як насолоди від купи принесених легких істин, залишиться незадоволеним від істин, які приніс, або не обіцяє принести авторський образ Чичикова. У цій відмові приєднатися до авторського пошуку, М. Гоголь побачив повторення школи опанування істини не через зусилля розуму, а легкий дотик до істини з насолодою, вибудову якої дуже точно описав А.-Ф. Вільмен в межах критичного аналізу причин успіхів комедій Е. Скріба. Але у статті доведено, що М. Гоголь не прийняв цю критику як факт академічного дослідження, а розіграв для двох вказаних груп читачів незгідних із автором, картини саморуйнування цих претензій, які може побачити навіть і не дуже глибокий розум.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

 
Статистика
за 07.06.2024
Число запросов 42098
Число посетителей 1812
Число заказов 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя