Главная Упрощенный режим Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>A=Баган, О. Р.@<.>
Общее количество найденных документов : 2
Показаны документы с 1 по 2
1.
80:008
Л 64


   
    Література та культура Полісся [Электронный ресурс]. Вип. 110. Серія Філологічні науки. № 24 / відп. ред. і упоряд. Г. В. Самойленко. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 310 с. - Загл. с титул. экрана. - ISSN 2618-0022. - Б. ц.
    Содержание:
Літературознавство та мовознавство
Любецька, В. В. Про предмет і градацію сміху в художньому світі М. В. Гоголя : В. В. Любецька / 5-16
Шаф, О. В. «Тарас Бульба» Миколи Гоголя в полоні ідеологічних спекуляцій: з досвіду підготовки майбутніх вчителів-словесників / О. В. Шаф . - С .17-27
Кузик, В. В. Повість «Тарас Бульба» Миколи Гоголя – сюжетна основа української класичної героїчної опери / В. В. Кузик . - С .28-35
Антонюк, В. Г. Галерея жіночих образів опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба» за історичною повістю М. В. Гоголя / В. Г. Антонюк . - С .36-45
Кармазін, А. О. Стежками Гоголя – музеєм театру та музики / А. О. Кармазін . - С .46-52
Звиняцьковський, В. Я. Сприйняття особистості і творчості Гоголя К. Гавлічком-Боровським (у контексті його російської подорожі) / В. Я. Звиняцьковський . - С .53-59
Новиков, А. О. Гоголь у рецепції Олександра Довженка / А. О. Новиков . - С .60-67
Баган, О. Р. Сенс Гоголя: етнопсихологічні та культурологічні тлумачення Євгена Маланюка / О. Р. Баган . - С .68-85
Вакуленко, Г. М. Актуалізація стилістично маркованої лексики в ідіолекті Миколи Гоголя / Г. М. Вакуленко, Н. І. Клипа . - С .86-99
Самойленко, Г. В. Поїздка Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша до Межигір’я і її місце в творчій біографії митців / Г. В. Самойленко . - С .100-110
Попович, Ю. П. Сучасний стан мілтонознавства: традиція і опонування їй / Ю. П. Попович, Т. В. Михед . - С .111-122
Дранніков, А. О. Дихотомія «герой/монстр» в античній та середньовічній парадигмі: до витоків західноєвропейського розуміння самотності / А. О. Дранніков . - С .123-134
Пікун, Л. В. Образ золотої рибки в повісті Лізи Томпсон «Хлопчик Золота Рибка» / Л. В. Пікун . - С .135-142
Василишин, О. В. Художні переклади в інтерпретації українських і польських авторів (Леся Степовичка, Тадей Карабович, Володимир Дячун, Мілош Бєджицький) / О. В. Василишин, І. Ф. Василишина. - С .143-152
Краєзнавство та історія культури
Антоній, (Фірлей). Перша повна українська Біблія: історія перекладу та видання / Антоній (Фірлей). - С .153-169
Самойленко, Г. В. Пантелеймон Куліш як «народовивчинець» творчості кобзарів, бандуристів та лірників / Г. В. Самойленко . - С .170-180
Леп’явко, С. А. Сторінки музичного мистецтва Чернігівщини XVII–XVIII ст. / С. А. Леп’явко . - С .181-189
Осіпова, Г. С. Бібліотекарі Ніжинського юридичного ліцею князя Безбородька та їхній внесок у становлення бібліотеки (1840–1875 рр.) / Г. С. Осіпова. - С .190-214
Лейберов, О. O. «Фізичне виховання молоді, нарешті буде піднесено на необхідну висоту…» – проєкт відкриття гімнастичної зали в Ніжинському історико-філологічному Інституті князя Безбородька та його доля / О. O. Лейберов, К. М. Смалій . - С .215-228
Кучменко, Е. М. З історії формування поняття «нормотворчості» як складової моральної культури України ХІХ ст. / Е. М. Кучменко, Ю. М. Давиденко, А. Г. Бровко . - С .229-245
Прудько, В. О. Культурне життя Ніжинщини в період Української революції (1917–1921 рр.) / В. О. Прудько, В. В. Мартиненко . - С .246-255
Лейберов, О. О. Нумізматичне зібрання Ніжинської Вищої школи у 20–30-х роках ХХ століття / О. О. Лейберов . - С .256-270
Бровко, А. Г. Людмилинська жіноча учительська семінарія як осередок духовності та культури / А. Г. Бровко, Ю. М. Давиденко, Е. М. Кучменко . - С .271-282
Дудка, Р. А. Вплив релігії на духовність та культуру давніх єгиптян. Постать композитора, акордеоніста-віртуоза Костянтина Соколова в контексті українського музичного мистецтва другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. / Р. А. Дудка . - С .283-292
Кисляк, Б. М. Постать композитора, акордеоніста-віртуоза Костянтина Соколова в контексті українського музичного мистецтва другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. / Б. М. Кисляк. - С .293-297
Рецензії
Бондаренко, А. І. Рецензія на монографію доктора філологічних наук, професора Г. В. Самойленка «З молитвою за Україну. Церковно-культурні діячі Північного Лівобережжя ХVІІ ст.» (Ніжин, 2023 р.) / А. І. Бондаренко . - С .298-301
Пугач, В. М. Рецензія на монографію «З молитвою за Україну: Церковно-культурні діячі Північного Лівобережжя XVII століття» доктора філологічних наук, професора кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Самойленка Григорія Васильовича (Ніжин, 2023) / В. М. Пугач . - С .302-303
УДК
Рубрики: Кафедра української літератури, методики її навчання та журналістики
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Экземпляры всего: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Найти похожие

2.


    Баган, О. Р.
    Сенс Гоголя: етнопсихологічні та культурологічні тлумачення Євгена Маланюка [Электронный ресурс] / О. Р. Баган // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 68-85
Рубрики:
фывфывфыв:
малоросійство, гоголівство, хлєстаковщина, психопатологія, російська література, достоєвщина, есеїстика, націоналізм
Аннотация: У статті вивчаються теоретичні роздуми в сфері етнопсихології та культурології Євгена Маланюка (1897–1968), в яких центральним об’єктом дослідження був феномен Миколи Гоголя як письменника і психотипу. Доводиться, що цей автор насамперед виражав свідомість українського малоросійства. Ментальні ознаки цього явища – це втрата традиційного, героїчного світовідчуття, настрої хитливості, пристосуванства, ілюзійності. Проаналізовано ключові естетико-культурологічні поняття Є. Маланюка: «орхідейність», «гоголівство», «хлєстаковщина», «шельменківщина», «енківщина». Пояснено, що ментально-естетичні джерела малоросійства були закорінені в добі Бароко і поетика творів М. Гоголя виходила з цієї традиції. Малоросійство відмовилося від української мови як літературної і творило російською, намагаючись «вмонтуватися» в офіційну ідеологію російського імперіалізму. Так виник тип суспільної і культурної «хлєстаковщини»: вічного вдавання, маніпулювання, ілюзійності. М. Гоголь не тільки описав цей тип, а й сам виражав його ментальні ознаки. Саме він створив міф Петербурґа як «нового Вавилону», проклятого міста, яке символізувало всю штучність, неорганічність і тьмяну химерність Російської імперії. Це був страх малороса-містика перед величчю і силою мегадержави. Геніальний українець висміяв маєстат імперії несвідомо, це була мимовільна реакція на брутальний тиск Росії щодо України, імпульс самозахисту. Під впливом М. Гоголя розвинулися визначальні тенденції російської літератури: інтелігентське нидіння, схильність до описів психопатологічних станів, містичний песимізм («чортівство»). Стилістика М. Гоголя стала натхненням для майбутніх російських модерністів та авангардистів, а через них вплинула на всю європейську літературу ХХ ст. Його шедевральні твори – «Шинеля», «Портрет», «Записки божевільного» – це передбачення проблематики та стилістики експресіонізму, всього психопатологічного комплексу кафкіанства в світовій культурі. Сенс Миколи Гоголя полягає в тому, що він погасив «аполлонійську» естетику А. Пушкіна в російській літературі й мимовільно наповнив її розкладовими тенденціями й патологічними настроями в дусі пізнішої достоєвщини – аж до етики лівих революціонерів-різночинців, які витворили основи для цинізму й садизму большевицької епохи.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

 
Статистика
за 25.07.2024
Число запросов 34690
Число посетителей 695
Число заказов 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя