Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Дранніков, А. О.@<.>

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 80:008/Л 64
Назва : Література та культура Полісся [Електронний ресурс] . Вип. 110. Серія Філологічні науки. № 24
Вихідні дані : Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2024
Кільк.характеристики :310 с
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. текстовые дан.
Примітки : Загл. с титул. экрана
ISSN: 2618-0022
Ціна : Б.ц.
УДК : 80:008
Предметні рубрики (Галузі знань): Кафедра української літератури, методики її навчання та журналістики
Зміст : Літературознавство та мовознавство ; Про предмет і градацію сміху в художньому світі М. В. Гоголя/ 5-16. «Тарас Бульба» Миколи Гоголя в полоні ідеологічних спекуляцій: з досвіду підготовки майбутніх вчителів-словесників/ О. В. Шаф . Повість «Тарас Бульба» Миколи Гоголя – сюжетна основа української класичної героїчної опери/ В. В. Кузик . Галерея жіночих образів опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба» за історичною повістю М. В. Гоголя/ В. Г. Антонюк . Стежками Гоголя – музеєм театру та музики/ А. О. Кармазін . Сприйняття особистості і творчості Гоголя К. Гавлічком-Боровським (у контексті його російської подорожі)/ В. Я. Звиняцьковський . Гоголь у рецепції Олександра Довженка/ А. О. Новиков . Сенс Гоголя: етнопсихологічні та культурологічні тлумачення Євгена Маланюка/ О. Р. Баган . Актуалізація стилістично маркованої лексики в ідіолекті Миколи Гоголя/ Г. М. Вакуленко, Н. І. Клипа . Поїздка Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша до Межигір’я і її місце в творчій біографії митців/ Г. В. Самойленко . Сучасний стан мілтонознавства: традиція і опонування їй/ Ю. П. Попович, Т. В. Михед . Дихотомія «герой/монстр» в античній та середньовічній парадигмі: до витоків західноєвропейського розуміння самотності/ А. О. Дранніков . Образ золотої рибки в повісті Лізи Томпсон «Хлопчик Золота Рибка»/ Л. В. Пікун . Художні переклади в інтерпретації українських і польських авторів (Леся Степовичка, Тадей Карабович, Володимир Дячун, Мілош Бєджицький)/ О. В. Василишин, І. Ф. Василишина. Краєзнавство та історія культури ; Перша повна українська Біблія: історія перекладу та видання/ Антоній (Фірлей). Пантелеймон Куліш як «народовивчинець» творчості кобзарів, бандуристів та лірників/ Г. В. Самойленко . Сторінки музичного мистецтва Чернігівщини XVII–XVIII ст./ С. А. Леп’явко . Бібліотекарі Ніжинського юридичного ліцею князя Безбородька та їхній внесок у становлення бібліотеки (1840–1875 рр.)/ Г. С. Осіпова. «Фізичне виховання молоді, нарешті буде піднесено на необхідну висоту…» – проєкт відкриття гімнастичної зали в Ніжинському історико-філологічному Інституті князя Безбородька та його доля/ О. O. Лейберов, К. М. Смалій . З історії формування поняття «нормотворчості» як складової моральної культури України ХІХ ст./ Е. М. Кучменко, Ю. М. Давиденко, А. Г. Бровко . Культурне життя Ніжинщини в період Української революції (1917–1921 рр.)/ В. О. Прудько, В. В. Мартиненко . Нумізматичне зібрання Ніжинської Вищої школи у 20–30-х роках ХХ століття/ О. О. Лейберов . Людмилинська жіноча учительська семінарія як осередок духовності та культури/ А. Г. Бровко, Ю. М. Давиденко, Е. М. Кучменко . Вплив релігії на духовність та культуру давніх єгиптян. Постать композитора, акордеоніста-віртуоза Костянтина Соколова в контексті українського музичного мистецтва другої половини ХХ – поч. ХХІ ст./ Р. А. Дудка . Постать композитора, акордеоніста-віртуоза Костянтина Соколова в контексті українського музичного мистецтва другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. / Б. М. Кисляк. Рецензії ; Рецензія на монографію доктора філологічних наук, професора Г. В. Самойленка «З молитвою за Україну. Церковно-культурні діячі Північного Лівобережжя ХVІІ ст.» (Ніжин, 2023 р.)/ А. І. Бондаренко . Рецензія на монографію «З молитвою за Україну: Церковно-культурні діячі Північного Лівобережжя XVII століття» доктора філологічних наук, професора кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Самойленка Григорія Васильовича (Ніжин, 2023)/ В. М. Пугач .
Примірники :ВІТКЗ(1)
Вільні : ВІТКЗ(1)Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дранніков А. О.
Назва : Дихотомія «герой/монстр» в античній та середньовічній парадигмі: до витоків західноєвропейського розуміння самотності
Місце публікування : Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 123-134 (Шифр 80:008/Л 64-2232101)
Предметні рубрики (Галузі знань):
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): дискурс самотності, античність, середньовіччя, міф, епос, герой, монстр--discourse of loneliness, antiquity, the middle ages, myth, epic, hero, monster
Анотація: pThe paper explores one of the possible approaches to the diachronic conceptualisation of the phenomenon of loneliness in the history of Western thought. The suggested chronological starting point for the analysis is the Age of Antiquity. The key role in the understanding of loneliness is played by Aristotle’s notion of the super- or non/sub-human nature of solitude, which encodes the dichotomy of heroes and monsters. According to the author of the article, loneliness is the main poetic factor that determines the internal ontological connection within this binary opposition. The analysis indicates that the images of the hero and the monster are mutually determined and interdependent axiological poles of the Other. Both are characterised by such features as ambivalence and liminality, because they are always on the border of super- and non/sub[1]human. Thus, in the ancient myth discourse, heroes are mostly seen as descendants of gods, demigods, and monsters can be completely non-human or anthropomorphic, that is, occupy an intermediary position between human and non-human. The Middle Ages gradually adapted this dichotomy in the biblical context, linking the categories of super- and non/sub[1]humanity with approaching or, on the contrary, moving away from the transcendent. The paper argues that the common feature of the hero and the monster is their transgressiveness, rejection or violation of social norms, which establishes the otherness and, therefore, the loneliness of both. One of the major concepts in the formation of the hero is the motif of lonely death-self-sacrifice as the apotheosis of the superhuman part of their nature. For the monster, the crucial element is the modifications of space that is presented as marginal, antisocial and physically isolated, in contrast to the space of civilisation in which the hero functions./ppУ статті представлено один із можливих підходів до концептуалізації феномену самотності в західній світоглядній парадигмі в діахронічному аспекті. Запропонованою хронологічною точкою відліку для аналізу постає доба Античності. Ключову роль у розумінні самотності відіграє теза Арістотеля про над- або не(до)-людську природу усамітнення, що кодує образну дихотомію героїв і монстрів. На думку автора статті, саме самотність є основним поетикальним фактором, що зумовлює внутрішній онтологічний зв’язок у межах зазначеної бінарної опозиції. Встановлено, що образи героя та монстра постають як взаємозумовлені та взаємозалежні аксіологічні полюси Іншого. Обидва характеризуються такими рисами як амбівалентність і лімінальність, адже повсякчас перебувають на межі над- і не(до)- людського. Так, в античному міфодискурсі герої здебільшого розглядаються як нащадки богів, напівбоги, а монстри можуть бути цілковито химерними або ж антропоморфними, себто займати проміжне становище між людиною і не-людиною. Доба Середньовіччя ж поступово адаптує цю дихотомію в біблійному контексті, пов’язуючи категорії над- і не(до)-людськості з наближенням чи, навпаки, віддаленням від трансцендентного. Визначено, що спільною для образів героя та монстра характеристикою також є трансгресивність, відкидання або порушення суспільних норм, яке фіксує інакшість, а отже, і самотність обох. Чільне місце у становленні героя посідає мотив самотньої смерті-самопожертви як апофеозу надлюдської частини його природи. Для монстра ж важливі модифікації простору, що постає як маргінальний, антисоціальний та фізично ізольований на відміну від простору цивілізації, у якому функціонує герой./p Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Знайти схожі

Статистика за 11.07.2024
Кількість запитів	201466
Кількість відвідувачів	1397
Кількість замовлень	0