Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (1521)

Рідкісна книга (2043)

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ (32)

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (279)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>DP=2024$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 249
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Любецька, В. В.
Про предмет і градацію сміху в художньому світі М. В. Гоголя [Электронный ресурс] / В. В. Любецька // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 5-16
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
сміх, кумедне, страшне, іронічне, гротеск, обертон, стиль, лад
Анотація: Стаття присвячена розгляду та осмисленню предмета гоголівського сміху, а також сміховій градації в художньому світі М. В. Гоголя. Гоголівський сміх характеризується не тільки як сміх «амбівалентний» (за М. М. Бахтіним), але точніше як сміх, що має різні градації. Святковий сміх у М. В. Гоголя може обернутися злим висміюванням. Поруч із «справжньою веселістю» сміх у гоголівських «побрехеньках» викликає й страх. У статті автор звертає увагу і на те, що «уміння посміятись» у М.В. Гоголя поєднується з умінням «істинно возблагоговіти». У подальшій творчості сміх, спрямований на людину, наближений до сліз. Такою є скорботна повість про вкрадену шинель, що являє нам сльози не після сміху, а разом з ним. Питання про силу «сміху» і його «предмет» виникає вже в комедії «Ревізор», де М. В. Гоголь прагне не насмішити глядача, а нагадати про неминучу Божу відплату, про Суд Христов, на який повинна очікувати кожна людина. Тема Страшного Суду набуває свого розвитку у поемі «Мертві душі», головна ідея якої – духовне воскресіння пропащої людини. Письменник створює гротескно-виразні образи, наділені якостями, доведеними до надмірності. «Мертві душі» пронизані сумною іронією, що допомагає виявити об’єктивні суперечності дійсності, наповнені сміхом гірким і очисним. Шлях від смішного і несерйозного до духовного відкриття й одкровення через сміх може здатися абсурдним, але для стилю М. В. Гоголя цей шлях доленосний.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

378.147.013.8:16](075.8)
И 20

Іванова, Т.
Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу [Электронный ресурс] : навчальний посібник / за загал. ред. В. Іванова. Київ: Центр вільної преси / Т. Іванова ; Академія української преси. - Электрон. текстовые дан. - [Б. м.] : Академія вільної преси, 2024. - 178 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

378.147.013.8:16](075.8)

Рубрики: Академія української преси
Бібліотека масової комунікації
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

Кузик, В. В.
Повість «ТАРАС БУЛЬБА» Миколи Гоголя – сюжетна основа української класичної героїчної опери [Электронный ресурс] / В. В. Кузик // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 28-35
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
повість «Тарас Бульба» М. Гоголя -- українська опера -- музична драма -- редакція оперного твору -- увертюра -- постановка спектаклю -- критика прем’єри -- рефлексії
Анотація: У статті висвітлено історію створення трьох редакцій героїчної опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка на основі сюжету повісті Миколи Гоголя, яку здійснили поет Максим Рильський (лібрето) і композитор
Левко Ревуцький (музичний текст) у 1936–1955 роки (оркестровка Бориса Лятошинського).
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

Шаф, О. В.
«Тарас Бульба» Миколи Гоголя в полоні ідеологічних спекуляцій: з досвіду підготовки майбутніх вчителів-словесників [Электронный ресурс] / О. В. Шаф // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 17-27
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
Микола Гоголь, повість «Тарас Бульба», імперіалізм / колоніалізм, ідеологія, стереотип, методика викладання в закладі вищої освіти
Анотація: Стаття присвячена висвітленню особливостей викладання в закладі вищої освіти для здобувачів першого (бакалаврського) освітнього рівня спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» творчості Миколи Гоголя, зокрема його повісті «Тарас Бульба». Постать письменника та його місце в історії української літератури й досі відкриті для спекуляцій через нерозуміння колоніальної специфіки літературного процесу тої доби, через некритичне засвоєння й поширення імперських стереотипів про Гоголя. Збереження теми життєтворчості Гоголя в шкільній програмі із зарубіжної літератури відповідно до її перегляду комісією МОН у 2022 році, хоча й позитивне вивченням спадщини видатного митця, але має мінус у тому, що закріплює за ним статус «іноземного», «чужого», «російського» й у такий спосіб підтримує експропріацію імперією його генія. Епізодичний моніторинг методичних розробок уроків, присвячених творчості Гоголя, розділів шкільних підручників, а також програм з «Історії української літератури І половини ХІХ століття» гуманітарних спеціальностей у ЗВО IV рівня акредитації виявив проблеми у виробленні постколоніальної стратегії інтерпретації й викладу життєтворчості Гоголя, зокрема його повісті «Тарас Бульба». Варіанти вирішення окремих з них запропоновані в цій статті. Майбутнім вчителям української літератури необхідно знати обидві редакції повісті, розуміти (ідеологічні) причини і характер внесених у редакцію 1842 року змін, уміти науково обґрунтувати спекулятивні аспекти номінального (Русь, Росія, руський), риторичного («патріотичні» промови й заклики) рівнів другого варіанта твору, виявити ідеологічне підґрунтя неоднозначного (в обох редакціях) образно-сюжетного рівня, а саме концепції головного героя, перипетій його історії, системи конфліктів тощо. У межах практичних занять з теми пропонуються, зокрема, варіанти застосування рольової гри, мозкового штурму, різнопланових творчих завдань.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

372 (073)
П 35

Пихтіна, Н. П.
Науково-дослідницька практика студентів другого (магістерського) рівня спеціальності 012 «Дошкільна освіта» [Электронный ресурс] / Н. П. пихтіна ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 53 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

372 (073)

Рубрики: Кафедра дошкільної освіти
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

378.147.091.33-027.22:908(076)
О-76

Остапчук, В. В.
Краєзнавчо-географічна практика [Электронный ресурс] : методичні рекомендації до організації та проведення / В. В. Остапчук, Т. М. Шовкун ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 58 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

378.147.091.33-027.22:908(076)

Рубрики: Кафедра географії, туризму та спорту
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Шовкун, Т. М.
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

327:[341.7-029:008](477:100)(075.8)
М 70

Мицик, Л. М.
Культурна дипломатія [Электронный ресурс] : навчально-методичний посібник / Л. М. Мицик ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 70 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

327:[341.7-029:008](477:100)(075.8)

Рубрики: Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

681.3.068 519.67
Ф 45

Фетісов, В. С.
Математична система Mathcad 15 [Электронный ресурс] : навч.-метод. посібн. / В. С. Фетісов ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 107 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

681.3.068 519.67

Рубрики: Кафедра інформаційних технологій, фізико-математичних та економічних наук
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

Вакуленко, Г. М.
Актуалізація стилістично маркованої лексики в ідіолекті Миколи Гоголя [Электронный ресурс] / Г. М. Вакуленко, Н. І. Клипа // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 86-99
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
стилістично маркована лексика, конфесійний стиль, конфесійна лексика, духовна проза, лексико-семантична група, експресивно марковані епітети, антитеза, градація
Анотація: У статті розглядаються тематичні групи стилістично маркованої, зокрема конфесійної, лексики, використані в духовній прозі Миколи Гоголя. Актуальність дослідження найменувань саме релігійного спрямування зумовлена сучасними реаліями, у яких спостерігається й науковий інтерес до проблем конфесійної лексики, і широке обговорення сакральних тем, і трансформації в релігійному житті українців на фоні повномасштабного вторгнення рф в Україну. На окрему увагу заслуговує й дослідження проблеми впливу конфесійної лексики на формування образного коду української мови, її здатності до відображення українських ментальних уявлень, зокрема репрезентації її в художньому мовленні Миколи Гоголя, а також формування соціального запиту на різноаспектне вивчення особливостей лексики релігійної семантики та конфесійного стилю загалом. Детально описуються найменування на позначення внутрішніх атрибутів храму, церковного начиння, широко представлені в аналізованих творах. Підкреслюється особливий інтерес Миколи Гоголя до духовного життя людини, глибокі пізнання письменника в релігійній сфері, що знайшли відображення в його духовно-моральній прозі. Окрема увага приділяється дослідженню емоційно забарвлених епітетів, стилістичних прийомів антитези та градації.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Клипа, Н. І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

10.

Баган, О. Р.
Сенс Гоголя: етнопсихологічні та культурологічні тлумачення Євгена Маланюка [Электронный ресурс] / О. Р. Баган // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 68-85
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
малоросійство, гоголівство, хлєстаковщина, психопатологія, російська література, достоєвщина, есеїстика, націоналізм
Анотація: У статті вивчаються теоретичні роздуми в сфері етнопсихології та культурології Євгена Маланюка (1897–1968), в яких центральним об’єктом дослідження був феномен Миколи Гоголя як письменника і психотипу. Доводиться, що цей автор насамперед виражав свідомість українського малоросійства. Ментальні ознаки цього явища – це втрата традиційного, героїчного світовідчуття, настрої хитливості, пристосуванства, ілюзійності. Проаналізовано ключові естетико-культурологічні поняття Є. Маланюка: «орхідейність», «гоголівство», «хлєстаковщина», «шельменківщина», «енківщина». Пояснено, що ментально-естетичні джерела малоросійства були закорінені в добі Бароко і поетика творів М. Гоголя виходила з цієї традиції. Малоросійство відмовилося від української мови як літературної і творило російською, намагаючись «вмонтуватися» в офіційну ідеологію російського імперіалізму. Так виник тип суспільної і культурної «хлєстаковщини»: вічного вдавання, маніпулювання, ілюзійності. М. Гоголь не тільки описав цей тип, а й сам виражав його ментальні ознаки. Саме він створив міф Петербурґа як «нового Вавилону», проклятого міста, яке символізувало всю штучність, неорганічність і тьмяну химерність Російської імперії. Це був страх малороса-містика перед величчю і силою мегадержави. Геніальний українець висміяв маєстат імперії несвідомо, це була мимовільна реакція на брутальний тиск Росії щодо України, імпульс самозахисту. Під впливом М. Гоголя розвинулися визначальні тенденції російської літератури: інтелігентське нидіння, схильність до описів психопатологічних станів, містичний песимізм («чортівство»). Стилістика М. Гоголя стала натхненням для майбутніх російських модерністів та авангардистів, а через них вплинула на всю європейську літературу ХХ ст. Його шедевральні твори – «Шинеля», «Портрет», «Записки божевільного» – це передбачення проблематики та стилістики експресіонізму, всього психопатологічного комплексу кафкіанства в світовій культурі. Сенс Миколи Гоголя полягає в тому, що він погасив «аполлонійську» естетику А. Пушкіна в російській літературі й мимовільно наповнив її розкладовими тенденціями й патологічними настроями в дусі пізнішої достоєвщини – аж до етики лівих революціонерів-різночинців, які витворили основи для цинізму й садизму большевицької епохи.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

11.

Попович, Ю. П.
Сучасний стан мілтонознавства: традиція і опонування їй [Электронный ресурс] / Ю. П. Попович, Т. В. Михед // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 111-122
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
Джон Мілтон, Утрачений рай, Сатана, літературна критика, доба романтизму, Реставрація, політична діяльність
Анотація: Політична діяльність Джона Мілтона, його громадянська позиція часів революції, як і творчість у добу Реставрації, досі викликають неоднозначні погляди й думки. Баланс критики/схвалення Мілтона як митця перебуває у постійній динаміці й по наш день. Чимало авторитетних дослідників вважають його внесок перебільшеним, або ж навіть згубним, тоді як інші переконані, що здобутки Джона Мілтона і, відповідно, місце в історії національної і світової літератури недостатньо оцінені. Так, Т. С. Еліот вважав, що найбільш вагома праця Джона Мілтона – поема «Утрачений рай» – переобтяжена натяками на біографію поета, які вочевидь чужорідні в просторі тексту. Для Neil Forsyth важливіше те, що Мілтон ретельно відображає сутнісну амбівалентність юдо-християнської традиції, й разом з Michael Bauman обстоює, що Мілтон трактує Сатану в дискурсі традиційних релігійних вірувань. Не так сам зміст поеми «Утрачений рай», скільки акцентована героїчність провинних янголів й велич пекла спричинили невщухаючу донині критику в бік Джона Мілтона. К. С. Льюїс звинуватив його у надмірній симпатії до Диявола, зауваживши, що Сатана, котрий причаївся в душі самого поета, і зробив цей образ таким емпатично переконливим. На цей закид заздалегідь відповів молодший сучасник Мілтона, Д. Драйден, – зазіхань на статус Мілтона як творця героїчного епосу було б значно менше, якби героєм його поеми був Адам, а не Диявол. Неоднозначно сприйняв поему Д. Дефо – захоплений талантом поета, він критично оцінив теологічний вимір «Утраченого раю», змалювання гармонії і чарів музики пекла, що, на думку автора «Робінзона Крузо», суперечить природі. На противагу просвітникам, романтики – зосібна В. Блейк, С. Т. Колрідж, П. Б. Шеллі – високо оцінили відвагу Мілтона у потрактуванні образу Люцифера та виказані ними філософські міркування. Тож П. Б. Шеллі в трактаті «Захист поезії» позиціонує Мілтона серед «сучасних філософів найвищого рівня», а це Шекспір і Данте. Станом на сьогодні поема «Утрачений рай» не вважається текстом, де домінує зображення подій особистого життя Мілтона, хоча алюзивно чи прямо в ньому означені фактори, які сформували світобачення поета. John K. Feldkamp переконаний, що Мілтон прагнув з’ясувати, як далеко людина може зайти на шляху до своєї цілі, тому й вводить в «Утрачений рай» мотив сучасних йому політичних перипетій, трактуючи їх, як властиве людині прагнення до особистої свободи та неминуче падіння через особисте жадання влади.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Михед, Т. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

12.

Самойленко, Г. В.
Поїздка Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша до Межигір’я і її місце в творчій біографії митців [Текст] / Г. В. Самойленко // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 100-110
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Межигірський монастир, запорізькі козаки, Семен Палій, поема «Чернець», Коліївщина, роман «Чорна рада»
Анотація: У статті розкривається проблема взаємин Т. Шевченка і П. Куліша на початковому етапі після їхньої зустрічі у Києві, коли поет, який навчався в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв, приїхав до України з метою написання художніх творів для серії «Живописна Україна», а майбутній автор роману «Чорна рада» працював вчителем на Подолі. Спільна поїздка до колишнього Межигірського монастиря, одного із центрів духовності запорізьких козаків, дала можливість кожному із них відчути цей дух козацької вольності і наштовхнула їх на написання відомих творів, які були пов’язані з життям і боротьбою козаків за свободу своєї Батьківщини. Кожен із письменників по-своєму відтворив козацьку добу, але «вони обидва на один сніп жали – про однакову будучність своєму народові дбали». Таким чином, спільна поїздка Т. Шевченка і П. Куліша не лише закріпила їхню творчу дружбу, а й сприяла поглибленому розумінню історії України, яка була пов’язана з боротьбою козаків та й усього народу українського за свою свободу і незалежність.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

13.

Кармазін, А. О.
Стежками Гоголя – музеєм театру та музики [Электронный ресурс] / А. О. Кармазін // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 46-52
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
музей, Микола Гоголь, театр, музика, повість, опера
Анотація: 2024 року ми відзначаємо 215-ту річницю від дня народження Миколи Гоголя. Запропоновану публікацію присвячено глибокому змістовному впливу, який творча спадщина письменника здійснила на подальший розвиток українського театрального та музичного мистецтва. Значення цього впливу показано через матеріали експозиції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України – афіші постановок, фотографії, видання клавірів опер тощо. Творча спадщина Гоголя стала визначним літературним джерелом подальшого українського мистецтва, герої його творів стали героями оперних творів Миколи Лисенка та Михайла Старицького, спектаклів та музики Марка Кропивницького, творів Петра Сокальського, ролей та постановок Миколи Садовського. Усіх цих митців приваблював ліризм, яскравий гумор та національний колорит насамперед тих гоголівських творів, які відносяться до української частини його творчої спадщини, тобто тих, які входять до збірок повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» («Ніч перед Різдвом», «Майська ніч, або Потопельниця») і «Миргород» («Тарас Бульба», «Вій»). Глибина і якість їх музично-театральних інтерпретацій доводить, що творчу постать Миколи Гоголя неможливо відірвати від української культури.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

14.

Антонюк, В. Г.
Галерея жіночих образів опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба» за історичною повістю М. В. Гоголя [Электронный ресурс] / В. Г. Антонюк // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 36-45
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
галерея жіночих образів, гоголезнавство, ліризація, національна експресія співу
Анотація: У статті досліджено аспекти втілення світу жіночих образів повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» в їхній стильовій взаємодії з вокальними партіями героїнь однойменної опери М. В. Лисенка. Показано, що М. В. Лисенко відтворив національно-самобутню експресію галереї жіночих образів, здійснив їхню ліризацію музично-вокальними засобами, досягнувши в опері «Тарас Бульба» могутньої трансформації міфологічної, фольклорної образності літературного першоджерела.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

15.

Новиков, А. О.
Гоголь у рецепції Олександра Довженка [Электронный ресурс] / А. О. Новиков // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 60-67
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
гоголівські мотиви, Тарас Бульба, кінофільми, публіцистика, щоденникові записи, російсько-українська війна, національна свідомість, патріотизм
Анотація: У статті висвітлюється рецепція Миколи Гоголя у творчій спадщині Олександра Довженка, наголошується, що з дитячих років улюбленим героєм майбутнього кінорежисера й письменника був Тарас Бульба. Мета статті – простежити гоголівські мотиви у доробку О. Довженка, довести, що образ Тараса Бульби, інших персонажів Гоголя митець проєктував на героїв своїх літературних творів. У розвідці акцентується, що заповітною мрією Довженка було створити художній фільм за повістю Гоголя «Тарас Бульба». Підготовку до зйомок кінострічки він розпочав улітку 1941 р., проте подальшій плідній роботі завадила німецько-радянська війна. Також наголошується, що Гоголеві образи присутні в публіцистиці митця періоду Другої світової війни та його щоденникових записах. Так, у статті «Я бачу перемогу» (1942) постать Тараса Бульби проєктується на Довженкового сучасника чорноморця Калюжного, який до самої смерті мужньо б’ється з окупантами, а в щоденнику привертає увагу художня замальовка про маленького хлопчика Тараса, який убиває німців за те, що вони повісили його батька. Ця нотатка має назву «Тарас Бульба». Отже, простежуються відповідні паралелі: Гоголів Тарас безпощадно мстить ворогам за свого сина Остапа, а Довженків – за смерть свого батька-партизана. Також у статті звертається увага на чіткі гоголівські мотиви в кіноповісті Довженка «Україна в огні», де автор проєктує образ Тараса Бульби на Романа Запорожця, котрий, як і його літературний попередник, на чолі свого партизанського загону «гуляє» по Україні, безпощадно знищуючи ворогів. У висновках дослідження наголошується на особливому звучанні й актуальності гоголівських мотивів у доробку Довженка в наші дні, добу російсько-української війни, коли перед українським народом знову з неабиякою силою постало питання, пов’язане з виживанням нації, акцентується, що кращі літературні й кінематографічні твори митця є невичерпним джерелом виховання в молоді почуття національної свідомості й патріотизму.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

16.

Звиняцьковський, В. Я.
Сприйняття особистості і творчості Гоголя К. Гавлічком-Боровським (у контексті його російської подорожі) [Электронный ресурс] / В. Я. Звиняцьковський // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 53-59
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
порівняльне літературознавство, чесько-російські літературні зв’язки, Карел Гавлічек Боровський, сприйняття Гоголя, «Мертві душі» як сатира, С. П. Шевирьов, чеський панславізм, ідеологи російського слов’янофільства
Анотація: Серед представників чеського панславізму 1830–1850 рр. Карел Гавлічек Боровський (1821–1856) був єдиний, хто знав Росію не з книжок, а з осо[1]бистих вражень, отриманих підчас його перебування там 1843–1844 рр. Як домашній учитель у родині Шевирьових він мав змогу по-домашньому спілкуватися із провідними ідеологами російського слов’янофільства. Незважаючи на заочну любов до всього російського, з якою і через яку Карел Гавлічек Боровський і приїхав до Росії, додому він повернувся цілком розчарований. Шокований російським деспотизмом, він ладен був відмовитися від юнацьких мрій про єдність усіх слов’ян, якщо ціною такої єдності мала б стати російська гегемонія. Сприйняття особистості і творчості Гоголя К. Гавлічком мінялося відповідно до еволюції його політичного мислення. Спочатку його погляди на Гоголя були під сильним впливом Шевирьова та інших слов’янофілів. Проте після кількох місяців у Росії він уже не міг бачити у гоголівській творчості нічого іншого, крім сатири. Дискусія із (неназваним) Шевирьовим міститься у Гавлічковій післямові до його перекладу (1849) першого тома «Мертвих душ». У ній Гавлічек розповів, що «чув від добрих особистих друзів Гоголя», нібито він готує «блискуче продовження» цього твору, порівняно з яким вже оприлюднена частина – «власне, ніщо, бо не містить нічого іншого, крім сатири на російські недоліки». Однак, як підкреслює Гавлічек, перший том «Мертвих душ» є «цілком самодостатнім» навіть і без «позитивного» продовження.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

17.

37.014:005.5(082)
А 43

Актуальні проблеми управління закладами освіти в умовах сучасних викликів [Электронный ресурс] : матеріали вузівської наукової студентської конференції. 15 лютого 2024 року. м. Ніжин / за заг. ред. Ю. Г. Новгородської ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 88 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

37.014:005.5(082)

Рубрики: Кафедра педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Новгородська, Ю. Г. \ред.\; Самойленко , О. В. \ред.\
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

18.

378.22:811.112.2(075.8)
М 54

Блажко , Марія.
Методичні рекомендації щодо підготовки до комплексного кваліфікаційного екзамену (мовний компонент, методичний компонент) для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Спеціальність: 014 Середня освіта (Мова і література (німецька)). Галузь знань: 01 Освіта / Педагогіка [Электронный ресурс] / М. Блажко, О. Щербак ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 48 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

378.22:811.112.2(075.8)

Рубрики: Кафедра іноземних мов
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Щербак, Олена
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

19.

811.112.2'1:821.112.2-4]:378.091.26(075.8)
М 54

Блажко, Марія.
Методичні рекомендації щодо написання есе до комплексного кваліфікаційного екзамену з фаху для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня. Спеціальність: 014 середня освіта (Мова і література (німецька)). Галузь знань: 01 Освіта / Педагогіка [Электронный ресурс] / М. Блажко ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 22 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

811.112.2'1:821.112.2-4]:378.091.26(075.8)

Рубрики: Кафедра іноземних мов
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

20.

327.8(075.8)
М 70

Мицик, Лариса Миколаївна.
Громадська дипломатія [Электронный ресурс] : навчально-методичний посібник / Л. М. Мицик ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2024. - 64 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

327.8(075.8)

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Статистика за 01.06.2024
Кількість запитів	57034
Кількість відвідувачів	1423
Кількість замовлень	0