Роль Пантелеймона Куліша в духовному розвитку української нації

Abstract

Пантелеймон Куліш – визначна постать в українській культурі та літе-ратурі. Незважаючи на суперечливість у трактуванні культурно-філо-софських поглядів митця в різні періоди його життя й творчості, біль-шість дослідників сходиться на думці, що Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, мови, науки. П. Куліш був причетний до формування ідейної програми Кирило-Мефодіївського товариства, якою стала "Книга буття українського народу". Головна увага програми була спрямована на вирішення проблем власної ідентифікації, захисту права на окремішнє історичне буття як певної спільноти й формування нового типу свідомости – національної, її поширення серед українців. На основі цілісного розуміння державницько-правових ідей П. Куліш запропонував власне розв’язання існуючих складних завдань, спрямованих на формування національної самосвідомости через відродження історичної пам’яти. У наступні десятиліття в своїх творах Куліш продовжує засуджувати насильство, руїнництво як засоби досяг-нення мети. Великого значення в духовному розвитку суспільства він на-дає рідному слову, українській мові, оспівує красу навколишнього світу, при-роду, любов як високе і благородне почуття. Упродовж довгого творчого життя Пантелеймон Куліш пройшов прикметну ідеологічну еволюцію, зумовлену суспільними обставинами, політичними режимами, культурним поступом та їх власною рецепцією. Митець залишив по собі слід як тала-новита творча індивідуальність, що збагатила свій народ літературно-белетристичними (поетичними й прозовими) та публіцистичними тво-рами, науковими працями у галузі історії, етнографії, фольклористики, літературознавства.