DSpace Зібрання:http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/23622024-03-06T22:41:47Z2024-03-06T22:41:47ZПовний випускhttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/23762022-06-02T06:34:23Z2021-01-01T00:00:00ZНазва: Повний випуск
Короткий огляд (реферат): Рекомендовано Вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Протокол № 5 від 02.12.2021 р.2021-01-01T00:00:00ZТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ХУДОЖНЬОГО КРАЄЗНАВСТВАОхріменко, Н. П.http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/23752022-06-02T06:32:21Z2021-01-01T00:00:00ZНазва: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ХУДОЖНЬОГО КРАЄЗНАВСТВА
Автори: Охріменко, Н. П.
Короткий огляд (реферат): У даній статті розглянуто проблему художнього краєзнавства як цілісного
культурного явища. У зв’язку із посиленням позицій національно-патріотичного
виховання, активізацією пізнавальної та суспільно-перетворювальної діяльності
дітей, учнів, студентів під керівництвом педагогів, спрямованої на вивчення
історії, культури, традицій, звичаїв рідного краю, проблема використання засад
художнього краєзнавства набуває нині особливої актуальності. На основі
науково-проблемного підходу здійснено аналіз, розкрито сутність понять «краєз-
навство» та «художнє краєзнавство». Шляхом встановлення ієрархії даних
понять визначено, що художнє краєзнавство є невід’ємною складовою загального
краєзнавства як науки, має комплексний характер, власний об’єкт та предмет
дослідження.
Коротко розглянуто підходи щодо дефініцій поняття «художнє краєзнавство» у
науковій літературі. Визначено, що під поняттям «художнє краєзнавство»
розуміється процес вивчення, засвоєння, збереження, розвитку та поширення
цінностей художньої культури рідного для людини краю. Проаналізовано погляди
дослідників на специфіку змістової основи художнього краєзнавства та його
функціональні особливості. Розглянуто об’єктні позиції художнього краєзнавст-
ва стосовно базисних засад художньої культури рідного краю. Вказується на те,
що специфіку художньо-краєзнавчої діяльності визначає вивчення художньої
спадщини краю, в основі якої знаходяться художні цінності як конкретний прояв
соціально-культурного досвіду народу. Художні цінності у даному виді краєзнав-
ства мають духовні основи й втілюються у наявних художніх творах, в їхніх
художніх образах. Зазначено, що у процесі досягнення предметних результатів
художньо-краєзнавчої діяльності (матеріалізований результат) людини визнача-
ється вплив на її судження, погляди, ціннісні життєві установки (духовний резуль-
тат).
Вказано на те, що художнє краєзнавство має великі пізнавальні та виховні
можливості, орієнтуючи особистість у процесі її взаємодії із об’єктами художньої
спадщини рідного краю на активізацію внутрішньоособистісних механізмів ста-
новлення духовних цінностей.2021-01-01T00:00:00ZСПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ З ДОРОСЛИМИ В ПЕРІОД ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА ЯК НАУКОВА ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМАПихтіна, Н. П.http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/23742022-06-02T06:29:51Z2021-01-01T00:00:00ZНазва: СПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ З ДОРОСЛИМИ В ПЕРІОД ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА ЯК НАУКОВА ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Автори: Пихтіна, Н. П.
Короткий огляд (реферат): У статті на основі інтеграції досліджень з вікової та педагогічної психології,
психології та педагогіки спілкування, сімейного виховання проаналізовані різно-
манітні психолого-педагогічні аспекти спілкування батьків з дітьми в період
дошкільного дитинства.
Узагальнені наукові висновки психолого-педагогічних досліджень проблеми спілку-
вання, представлені зв’язки форм і засобів спілкування дитини дошкільного віку з
дорослими. Обґрунтовано вирішальний вплив форм спілкування на становлення
провідних видів діяльності дитини у дошкільному віці; акцентується увага на
спілкуванні як важливій спонукальній силі психічного розвитку дитини.
Обґрунтовано, що особистісні якості дитини, що відбивають досвід її спілкування
і ступінь розвиненості комунікативно-мовленнєвої сфери, проєктують актуаль-
но значущі у житті дитини рис характеру, які складають її соціальну компе-
тентність, інтелектуальну активність у взаємодії зі світом, визначають
комунікативна спрямованість та готовність до взаємодії на основі ціннісних
орієнтацій і досвіду міжособистісної взаємодії.
Визначена необхідність вивчення педагогічних умов оптимізації спілкування
батьків з дітьми-дошкільниками, впровадження ефективних засобів психолого-
педагогічного впливу, гармонізації стосунків у сім’ї в цілому, втілення у процес
спілкування особистісно орієнтованого підходу.2021-01-01T00:00:00ZІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИШевчук, М. О.http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/23732022-06-02T06:27:49Z2021-01-01T00:00:00ZНазва: ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
Автори: Шевчук, М. О.
Короткий огляд (реферат): У статті розглядається питання інформаційної культури вчителя початкової
школи. В умовах інформатизації суспільства вчитель початкових класів має
навчитися використовувати переваги інформаційного середовища й уникати
його небезпек. Інформаційна культура сьогодні стає запорукою ефективності
професійної діяльності вчителя. У такому разі інформаційна культура виступає
певною універсалізацією педагогічних якостей вчителя і дає йому змогу глибоко
усвідомити свою реальну роль у розвитку особистості молодшого школяра. Для
з’ясування сутності поняття «інформаційна культура» автор досліджує термі-
ни «культура» та «інформація». У статті наводяться як словниково-енциклопе-
дичні визначення поняття «культура», так і погляди окремих науковців. Узагаль-
нюючи різноманітні визначення, автор подає розуміння поняття «культура» як
специфічного способу організації і розвитку людської життєдіяльності, пред-
ставленого у продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм
і закладів, у духовних цінностях, у сукупності відносин людей до природи, між
собою і до самих себе. Дефініція «інформація» також подається у законодавчо-
словниково-енциклопедичному тлумаченні та трактуванні окремих дослідників.
Наголошуючи на тому, що інформація використовується в усіх сферах життє-
діяльності людини і забезпечує виконання різноманітних функцій, автор трактує
інформацію як відомості про людей, предмети, події, явища, факти, процеси
навколишнього світу, які можуть зберігатися, накопичуватися, відтворюватися,
передаватися та перероблятися і є результатом пізнавальної активності
суб’єкта інтелектуальної діяльності. Спираючись на розуміння цих двох понять,
визначається і дефініція «інформаційна культура». Також автор характеризує
інформаційну культуру вчителя початкових класів, яка виступає певним
інтегрованим комплексом знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій, інтересів
та поведінкових моделей, що стосуються сфери інформації, інформаційних
потоків, інформаційно-комунікативних моделей. У статті зауважується, що
інформаційна культура вчителя початкових класів пов’язана з етичними
нормами та питаннями інформаційної безпеки і є гармонійним поєднанням чоти-
рьох компонентів: діяльнісного, комунікативного, пізнавального та мотивацій-
ного. Таким чином, інформаційна культура вчителя початкової школи дає змогу
створити результативний простір взаємодії з інформацією як важливого
елементу ефективної професійної діяльності в умовах трансформації освіти
України.2021-01-01T00:00:00Z