<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання: Серія "Філологічні науки". № 13</title>
    <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1331</link>
    <description>Серія "Філологічні науки". № 13</description>
    <pubDate>Sun, 20 Mar 2022 06:26:09 GMT</pubDate>
    <dc:date>2022-03-20T06:26:09Z</dc:date>
    <item>
      <title>Повний випуск</title>
      <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1383</link>
      <description>Назва: Повний випуск</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1383</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Садиба Білозерських-Кулішів хутір Мотронівка як гніздо культури Поліського краю</title>
      <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1382</link>
      <description>Назва: Садиба Білозерських-Кулішів хутір Мотронівка як гніздо культури Поліського краю
Автори: Самойленко, Г. В.
Короткий огляд (реферат): У статті вперше на широкому фактичному матеріалі розкривається одна із цікавих і науково-важливих проблем літературознавства – наяв-ність на Поліссі у ХІХ – на поч. ХХ ст. різних гнізд культури. Автор статті намагається визначити їх багатогранність та специфіку, вказуючи і на наявність садиб представників творчої інтелігенції: акторів, художників, композиторів, письменників. Саме до останньої категорії і відносить автор статті садибу Мотронівка.&#xD;
У статті в історичній послідовності розкриваються основні три етапи функціонування садиби Мотронівка як гнізда культури. Перший етап – це час, коли садиба належала родині Білозерських і коли йшов процес форму-вання її членів як майбутніх представників українського національно-культурного та громадського процесу др. пол. ХІХ ст. Але автор підкрес-лює, що процес виховання не обмежувався сім’єю, а в ньому брали участь і видатні діячі української культури Т. Шевченко, П. Куліш, В. Забіла, М. Білозерський та ін.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1382</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>П. Куліш як основоположник української модерної прози (до 200-ліття від дня народження П. Куліша)</title>
      <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1381</link>
      <description>Назва: П. Куліш як основоположник української модерної прози (до 200-ліття від дня народження П. Куліша)
Автори: Ісаєнко, К. П.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена постаті і 200-м роковинам від дня народження П. Ку-ліша, містить аналіз його основних досягнень як письменника, критика, літературознавця, історика та перекладача.&#xD;
У статті подано розгляд особливостей сприйняття П. Кулішем власної долі у контексті розвитку української літератури і культури й "авторефе-рування" власного творчого шляху у біографічних роботах. П. Куліш заклав основи української літературної критики, а також є одним із перших біо-графів Миколи Гоголя. Його доробок на сьогодні досі не виданий у повному обсязі, і це є головним недоліком української літературознавчої науки. Головна увага приділена його активній діяльності як популяризатора українського слова, зокрема як автора "Граматки", в основі якої "кулішівка" як основа українського правопису, та його перекладній діяльності.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1381</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вербалізація етнокультурних концептів у поемі Пантелеймона Куліша "Маруся Богуславка"</title>
      <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1380</link>
      <description>Назва: Вербалізація етнокультурних концептів у поемі Пантелеймона Куліша "Маруся Богуславка"
Автори: Кайдаш, А. М.
Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються основні концепти з етнокультурною марко-ваністю, уживані в поемі Пантелеймона Куліша "Маруся Богуславка". Лінгвостилістичний аналіз мовних одиниць здійснено через виявлення специфіки вживання досліджуваного лінгвального матеріалу в семантич-ному, корелятивному й культурологічному напрямках.&#xD;
Представлені в Кулішевому творі словообрази, що містять у семан-тичній структурі етнонаціональний компонент, безпосередньо пов’язані зі специфікою світовідчуття, світосприймання й мислення українців. Тому ментальний, психологічний, світоглядний маркери є невід’ємною части-ною глибинної метасемантики аналізованих мікрообразів.&#xD;
У концептосфері поеми Пантелеймона Куліша "Маруся Богуславка" лек-семи на позначення об’єктів матеріальної і духовної національних культур охоплюють різні сфери життєдіяльності – від міфологічної та релігійної до територіально-географічної та локусної. Номінації представлені як онімним, так і апелятивним рівнями.&#xD;
Основним показником національно-культурного забарвлення в семантиці лексем є передовсім їхня співвіднесеність із концептами ментально-світоглядної та культурологічної сфер. У мовній тканині художнього твору Пантелеймона Куліша значеннєве поле етнокультурних номінацій широке й багатоаспектне, оскільки такі лексеми у вербальній площині реалізують різні види взаємодії українців у соціумі на рівні осягнення та засвоєння культурних надбань попередніх поколінь.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1380</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

