Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1127
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСтарка, В. В.-
dc.date.accessioned2019-07-24T05:58:58Z-
dc.date.available2019-07-24T05:58:58Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.udc304.4+94(477.83/.86)"1944/1953"-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1127-
dc.description.abstractПублікація присвячена аналізу політики радянської влади у культурно-ма- совій сфері в західноукраїнському селі упродовж 1944−1953 років. Сучасне культурно-масове життя західноукраїнського селянства є унікальним симбіозом звичаїв, що своїм корінням сягають часів Австро-Угорщини, із вкрапленнями польської міщанської та радянської пролетарської культур. Дослідження явищ і процесів, що істотно впливають на культурне життя сільських мешканців, як однієї із найконсервативніших частин суспільного організму може дати сучасникам розуміння, в якому спектрі буде розви- ватися сучасне культурне життя села. В цьому вбачаємо актуальність нашого дослідження. Використання попередніх напрацювань українських істориків, із залученням нового джерельно-документального комплексу, дозволило по-новому проаналізувати культурно-масове життя селянства досліджуваного періоду. Методологічні підходи написання дослідження ґрунтуються на аналізі різноманітних моделей культурно-масового жит- тя селянства, у конкретно-історичних обставинах, в умовах радянського тоталітарного режиму. Матеріал публікації структурований за проб- лемно-хронологічним принципом. Теоретичні узагальнення здійснено з використанням методів індукції та дедукції. У процесі аналізу культурного життя західноукраїнського села встановлено, що запропоновані радян- ською владою перетворення в культурній сфері носили характер націо- нальний за формою та соціалістичний за змістом. Весь комплекс культур- них заходів радянської влади мав долучити західноукраїнських селян до надбань радянської культури та виробити в них відчуття радянської людини. Зауважимо, що характерною рисою регіону є тотальна набожність та стійке дотримання релігійно-обрядового календаря у повсякденних практиках населення. Зазвичай західноукраїнське селянство сприймає будь-які новації з точки зору порушують чи не порушують вони устале- ного способу життя. Зазначимо, що більшість громадян регіону, на початку з цікавістю поставилися до запроваджуваних новацій і навіть стала приймати активну участь у їх поширенні. Згодом, здійснювана новою владою політика ревізії фондів сільських бібліотек, надмірна політизація культурного дозвілля, поруч із активною антирелігійною кампанією, привели до різкого неприйняття місцевими культурних новацій нової влади. Як наслідок, галицькі селяни поступово інтегрувалися у радянську суспільно-політичну дійсність. Водночас спротив, що чинився активній радянізації краю, також змусив більшовиків поступово відмовля- тися від силових методів, пропонуючи натомість більш ліберальні шляхи приєднання до здобутків "радянської культури".uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. Миколи Гоголяuk_UA
dc.subjectЗахідна Українаuk_UA
dc.subjectселянствоuk_UA
dc.subjectрадянізаціяuk_UA
dc.subjectкультураuk_UA
dc.title"Національна за формою, соціалістична за змістом": культурна політика радянської влади у західноукраїнському селі у 1944−1953 рокахuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Література та культура Полісся. Випуск 94 (2019 р.)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
21.pdf327,71 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.