ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ САМОКОНТРОЛЮ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОЇ ПІДГОТОВКИ

Abstract

У статті автор акцентує увагу на розумінні самоконтролю як значущого фактора самостійної виконавської діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва, а також на з’ясуванні його основних функцій та особливостей фор- мування, що сприяє покращенню якості фортепіанної підготовки студентів. Самоконтроль визначається як засіб утворення правильних доцільних навичок, як "навичка конструювання навичок". Зауважено на тому, що через збільшення кількості годин самостійної роботи студентів під час музично-інструментальної підготовки слід звернути увагу на формування в майбутніх фахівців "підготовчого самоконтролю" (активізація уваги в зонах небажаних слухових і моторних відхилень, усунення цих відхилень), оскільки є дієвим фактором інших його видів: поточного і заключного. У цьому – новизна заявленої проблеми, що дозволяє розкрити спектр функцій само- контролю сполучна, коригувальна, констатувальна і функція відповідності) і в той же час включити його як цілісну навичку до широкого кола психологічних дій, які вимагають оцінки м’язово-рухових, слухових та зорових відчуттів. Викладач через реалізацію сполучної функції самоконтролю повинен указувати майбутньому вчителю музичного мистецтва в процесі фортепіанної підго- товки на засоби самоперевірки й аналізу отриманого художньо-освітнього і виконавського результату. Автором запропоновано вправи для формування самоконтролю майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки, які пов’язані зі свідомою оцінкою і регулюванням студентами тактильно-моторно-тонусних засобів з позиції їх відповідності виконавському задуму як поставленій слухо- образній меті.