Соціальні програми як механізм профілактики бездоглядності та безпритульності дітей в Україні

Abstract

У роботі розглянуті явища безпритульності та бездоглядності. Проаналізовано причини, негативні наслідки дитячої безпритульності та бездоглядності, історичний аспект виникнення та сучасний стан цієї проблеми в Україні. Виявлено, що проблема безпритульних та бездоглядних дітей є відображенням політичного, економічного та соціокультурного етапу розвитку українського суспільства. Серед шляхів її попередження виокремлено розробку та впровадження соціальних програм державного і регіонального рівня як дієвого механізму профілактики та подолання цього негативного соціального явища. Доведено важливість розробки даних програм на засадах захисту прав дитини. Розкрито результати впровадження соціальних програм попередження бездоглядності та безпритульності дітей у Чернігівській області.