Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1760
Назва: | Регіональні аспекти української прози доби романтизму |
Автори: | Янковська, Ж. О. |
Ключові слова: | літературна проза доби романтизму регіоналістика екфразис |
Дата публікації: | 2020 |
Видавець: | Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя |
Короткий огляд (реферат): | Перша половина ХІХ століття – час становлення нової української літера-тури загалом та жанру прози зокрема. У творах цього часу можемо про-стежити чітку апеляцію до локальної місцевості проживання зображених героїв. Актуалізовано важливість дослідницьких студій в розвитку регіо-нальних напрямків гуманітарної науки, осібно в літературі, що є есте-тично-художнім відображенням дійсності. Розкрито формування іншої естетичної системи як потреби нового освоєння й осмислення дійсності в період романтизму, яка, поєднавши елементи різних напрямів (сенти-менталізм, власне романтизм, реалізм), постала як органічна стильова цілість, заглиблена у культурну традицію народу. Проаналізовано окремі твори літературної прози доби романтизму на предмет її прив’язаності до конкретного регіону та визначено головні ознаки такої ідентифікації художнього твору в контексті локальної місцевості. Визначено стилістичну близькість прозових творів доби романтизму до народного зразка. Охарактеризовано їх авторський компонент, синтезо-вану цілісність останнього, що впливає на їх сприйняття. Доведено належ-ність стилю їх описів як від пануючих стилю та напряму в літературі, так і від індивідуального стилю автора. Виокремлено в низці головних кри-теріїв, на основі яких помітними є асоціації з конкретним регіоном, три: 1) мовна канва твору; 2) описи, чітко прив’язані до конкретної місцевості; 3) детальні, етнографічно точні портрети героїв (антропоекфразиси). Проаналізовано описові фрагменти прозових творів, що містять елемент регіональної прив’язаності до конкретної місцевості: "Вечори на хуторі біля Диканьки" М. Гоголя, асоціювання з Полтавщиною, Г. Квітки-Основ’я-ненка – із Слобожанщиною, Ганни Барвінок та П. Куліша – із Чернігівщи-ною, Київщиною. Мовленнєві аспекти художньої прози доби романтизму наразі достатньо досліджені або (в плані регіоналістики) заслуговують на окрему студію. Що ж стосується описів місцевості чи конкретного простору, то вони заслуговують на особливу увагу, тому й стали предметом дослідження у цій статті. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1760 |
Розташовується у зібраннях: | Література та культура Полісся. Випуск 98 (2020 р.) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
29.pdf | 504,5 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.