Українські методики дослідження мовної картини світу в контексті польських лінгвокогнітивних студій

Abstract

Стаття присвячена методиці вивчення когнітивної лінгвістики, що на- була потужного розвитку в польській мові, а також має значний потен- ціал в українській науці. Нашою метою є вивчення сучасних тенденцій польських лінгвокогнітивних досліджень, які є вагомим світовим науковим доробком, і перспектив вироблення на їхній основі методик вивчення мовної картини світу в українській лінгвокогнітивістиці. Традиційним є підхід до дослідження мовної картини світу у контексті лінгвокогнітивістики. Методики експлікації семантичних категорій функціонування гіперконцепту, структуровані за семантичними просто- ровими моделями, навіть за умови залучення екстралінгвістичної сфери є вибірковими. Методики сучасних українських досліджень є традиційними за цим спрямуванням. Альтернативний когнітивно-дискурсивний аналіз сприяє виявленню актуальних проблем, змалюванню динамічної ментальної картини світу в умовах актуального комунікативного простору через поліпарадигма- тизм дискурсу, що зумовлює залучення як об’єктивних наукових даних, так і суб’єктивних. Сучасне українське суспільство, на відміну від поль- ського, лишається незгуртованим у контексті ментальному, мовному, ціннісному, соціальному, конфесійному, культурному. Амбівалентність виявляється у формуванні та сприйнятті базових концептів, стерео- типів, що зумовлено суспільно-політичними чинниками. Перспективними є комплексні когнітивно-дискурсивні методики аналізу, що сприяють більш цілісному дослідженню комунікативного простору, динаміки формування онтологічних та аксіологічних чинників культури, комплексного дослідження базових стереотипів та концептів різних шарів культури.