Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3088
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorОстапенко, Л. М.-
dc.date.accessioned2023-11-22T11:58:53Z-
dc.date.available2023-11-22T11:58:53Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.udc821.111-31.09(092)-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3088-
dc.description.abstractСтаття репрезентує спробу інтерпретації роману британського письменника Джона Фаулза «Колекціонер» з погляду біблійного коду. Зміст статті ставить під сумнів традиційне тлумачення цього роману як позбавленого біблійного виміру. Автор статті віднаходить імпліцитно присутні у творі біблійні компоненти та визначає їхню функціональність. Дослідження доводить, що саме компоненти біблійного коду виконують в романі змістотворчі та формотворчі функції. Особливу увагу автор статті звертає на функціонування в романі мотивів колекціонування і творчості та пов’язаних із ними образів колекціонера і митця. Автор доводить, що з огляду на біблійну семантику ці мотиви у романі характеризують бінарність людської сутності та відповідної ролі людини у світі. Розвідка демонструє, що структура роману підпорядковується цим мотивам і спростовує традиційну опозицію Клега і Міранди як героїв-антагоністів. На думку автора, вони постають образами-двійниками, які прагнуть до духовного ідеалу, проте вбачають його не в Богові, а у митці. Студентка художнього училища Міранда уособлює ідеал для Клега, художник Джордж Престон (Чарльз Вестон) є ідеалом для Міранди. Єдиним засобом досягнення духовної досконалості для обох героїв стає колекціонування, що в біблійному контексті увиразнює профановану сутність мистецтва – підміну духовної сутності матеріальними еквівалентами. Клег збирає колекцію метеликів, Міранда компонує свої картини з образів відомих художників. Клег захоплюється фотографією, Міранда копіює живопис попередників у відтворенні життя. Автор статті вважає, що інтертекстуальний план роману посилює думку письменника про примарність штучного «ідеалу», що його вбачають у мистецтві. Обидва герої опиняються в декораціях літературних кліше, які не виправдовують традиційних очікувань і позбавляють обох героїв духовних орієнтирів. Усупереч «шекспірівському сюжету» Фредерік не стає Фердинандом і саме Міранда перетворює його на Калібана. На відміну від історії Попелюшки нові черевички Міранди не роблять з неї принцесу і саме Клег стає винним у її смерті. На думку автора статті, дослідження біблійного виміру роману «Колекціонер» доводить спростування Джоном Фаулзом сакрального змісту мистецтва як такого. З огляду на бінарну сутність людини, що на ній наголошу Фаулз, мистецтво відповідає вічному прагненню людини піднестися духовно. Водночас воно продукує профанований образ світу і демонструє непереборність тілесної природи людини та її неминучу смертність. В такий спосіб біблійний код визначає структуру роману й увиразнює його ідейний зміст.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectДжон Фаулзuk_UA
dc.subjectмистецтвоuk_UA
dc.subject«Колекціонер»uk_UA
dc.subjectбіблійний кодuk_UA
dc.subjectколекціонуванняuk_UA
dc.titleБіблійний вимір роману Джона Фаулза «Колекціонер»uk_UA
Розташовується у зібраннях:Література та культура Полісся. Випуск 109 (2023 р.)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Полісся 109-198-208.pdf292,94 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.