Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3927
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТкаченко, Т. І.-
dc.date.accessioned2024-12-24T08:41:25Z-
dc.date.available2024-12-24T08:41:25Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.udc821.161.2; 130.2-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3927-
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню духових домінант українства у світогляді П. О. Куліша крізь призму засад унікального авторського феномена – хутірської філософії («Листи з хутора», «Хутірська філософія та віддалена од світу поезія», діаріуш, подорожні нотатки, епістолярна спадщина). Пантелеймон Олександрович Куліш (1819–1897) – письменник і перекладач, мовознавець та літературознавець, фольклорист і етнограф, редактор та видавець – досі залишається чи не найбільш дискусійною постаттю в культурно-історичному національному вимірі. Його міркування, твердження, оцінки, публічні виступи, праці вражають амбівалентністю, кардинальною зміною позицій та переконань, вимушеною лібералізацією чи, навпаки, виправданою радикалізацією поглядів у різні періоди, що пов’язано із зовнішніми перипетіями та внутрішніми процесами. Прагнення зберегти бодай відносну особисту свободу і можливість продовжувати письменницьку або видавничу діяльність вимагало співпраці й пошуку порозуміння з окупаційною (російською чи польською) владою. Проте шовінізм і тотальна дискримінація, приниження українства, бажання викоренити етносутність й асимілювати розбивали вщент ілюзорні наміри П. Куліша. Хутірська філософія – це послідовне й аргументоване бачення українського єства, менталітету, чеснот і недоліків, минулого, теперішнього і майбутнього крізь призму досвіду та мудрості. Формування громадянина починається змалечку, бо в мові, звичаях, устрої, побуті містяться підвалини належності до певної спільноти, що посилюються чи ламаються вихованням і освітою. Визначені морально-етичні цінності окреслюють свободу та необхідність, утілюючись у вірі. Якщо вони є хибними, то відбувається заміщення обличчя маскою, життя – існуванням, громади – маніпулятором. Подібний результат постає трагедією для особи й катастрофою для народу, оскільки передбачає знищення духового ґрунту, на який спирається людина, обираючи власний шлях. Протягом своєї історії Україна завжди боролась за незалежність і зберегла право вільної нації завдяки збереженню висвітлених Пантелеймоном Кулішем національних концептів, які постійно прагнули знищити колонізатори. Саме поєднання поваги до мікросвіту (індивідуальності) в хуторі й консолідації в макросвіті громади є сутністю українства, джерелом його сили та гарту.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectетноідентифікаціяuk_UA
dc.subjectмоваuk_UA
dc.subjectгромадаuk_UA
dc.subjectхутірuk_UA
dc.subjectвіраuk_UA
dc.subjectсамосвідомістьuk_UA
dc.titleНаціональні концепти у хутірській філософії Пантелеймона Кулішаuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Література та культура Полісся. Випуск 111 (2024 р.)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Полісся 111-39-52.pdf297,95 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.