Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/858
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШовкопляс, Г.Є.-
dc.date.accessioned2019-03-15T09:18:43Z-
dc.date.available2019-03-15T09:18:43Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.udc82.2:141.78]:305-055.2-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/858-
dc.description.abstractУ статті розглянуті особливості, які притаманні для того роду постмо- дерної драми, що складає дискурс так званого "жіночого письма". П’єса американської письменниці українського походження Ірени Коваль-Сале- цької "Лев і Левиця" (2001) належить до блискучих зразків постмодерної драматургії, текст яких дає змогу проаналізувати особливості "жіночого письма", зокрема реалізацію двох базових метафор у складі фемінної моделі творчості, а саме: метафору "жіночого голосу" та метафору увігнутого дзеркала.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. Миколи Гоголяuk_UA
dc.subjectпостмодерна драматургіяuk_UA
dc.subjectдискурс творів жіночого авторстваuk_UA
dc.subjectфемінна модель творчостіuk_UA
dc.subjectп’єса "Лев і Левиця"uk_UA
dc.title"Жіноче письмо" у постмодерній драматургії (на матеріалі п’єси Ірени Коваль "Лев і Левиця")uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Література та культура Полісся. Випуск 93 (2018 р.)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
6.pdf331,56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.