ОРГАНІЗАЦІЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ: МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА

Abstract

У статті автором розглянуто процес оздоровлення та відпочинку дітей за кордоном. Здійснено аналіз міжнародних документів щодо представленої проблеми, на підставі яких було створено закони та нормативно-правові акти в усіх провідних державах світу. Акцентовано увагу на тому, що у країнах Західної Європи процес оздоровлення та відпочинку дітей базується на розвитку їх фізичних якостей, творчих навичок, культурних та духовних цінностях. Розрізняють профільні, тематичні, християнські табори, проте найпоширенішими є міжнародні лінгвістичні. Голов- на мета перебування в них – занурення в новий культурний простір і мовне середовище у поєднанні з активним відпочинком. В результаті зроблено висновок щодо стратегії розвитку соціальної політики наступних держав: України, Литви, Білорусі, Узбекистану, Казахстану. Вона ґрунтується на реалізації програм оздоровлення та відпочинку, обсягів фінансу- вання із бюджетної сфери соціально незахищених дітей: з малозабезпечених сімей, дітей з інвалідністю, дітей-сиріт та інших. Як результат – впровадження освітніх програм, що супроводжуються великим спектром форм, методів та засобів.