<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання: Серія "Історичні науки" № 11</title>
  <link rel="alternate" href="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1124" />
  <subtitle>Серія "Історичні науки" № 11</subtitle>
  <id>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1124</id>
  <updated>2022-03-20T07:29:26Z</updated>
  <dc:date>2022-03-20T07:29:26Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Дані про випуск</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1149" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1149</id>
    <updated>2019-07-24T06:52:58Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Дані про випуск</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вимоги до публікацій</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1148" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1148</id>
    <updated>2019-07-24T06:51:34Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Вимоги до публікацій</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Зміст випуску</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1147" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1147</id>
    <updated>2019-07-24T06:50:37Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Зміст випуску</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Балто-слов’янська теорія походження Русі: історіографія проблеми</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1146" />
    <author>
      <name>Кириленко, С. О.</name>
    </author>
    <id>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1146</id>
    <updated>2019-07-24T06:48:59Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Балто-слов’янська теорія походження Русі: історіографія проблеми
Автори: Кириленко, С. О.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу досліджень з питання балто-сло-&#xD;
в’янського походження Русі в контексті розвитку історичної думки ХVІІІ – по-&#xD;
чатку ХХІ ст. Розкриваються передумови зародження балто-слов’янської&#xD;
концепції. Акцентується увага на перших наукових працях, в яких доводиться&#xD;
прибалтійське походження перших руських князів та принесення держав-&#xD;
ності саме з південно-балтійського регіону. Основна увага приділяється&#xD;
історіографічним працям Г. Міллера, М. Ломоносова М. Максимовича,&#xD;
С. Русова та І. Боричевського, С. Гедеонова, Ю. Венеліна, які припускали, що&#xD;
руси на півночі могли називатися варягами, але не належали до їх племені, а&#xD;
були тісно пов’язані з племенами поморських слов’ян – ружан, ран, рун, русів.&#xD;
Детально розкриваються погляди прямого сподвижника М. Ломоносова&#xD;
М. Костомарова, котрий шукав Русь на балтійському узбережжі в гирлі річки&#xD;
Німан, яка литовською називається "Русь". Саме правий берег річки, за&#xD;
переконанням вченого, називався Руссю або Русією, а народ, що там&#xD;
мешкав, – русами або русіеснами і належав до литовського племені жмудь. В&#xD;
публікації також наголошується на значному внеску у розвиток даної кон-&#xD;
цепції і радянських вчених, які, попри офіційні марксистсько-радянські док-&#xD;
трини, всупереч диктату з боку Б. Рибакова, насмілювалися висловювати&#xD;
думку про південнобалтійське походження Русі. Саме стараннями радянських&#xD;
істориків була започаткована так звана "циркумбалтійська" теорія Пашуто-&#xD;
Лєбєдєва. В статті також аналізуються погляди сучасних істориків,&#xD;
зокрема В. Вілінбахова, М. Трухачова та А. Кузьміна, В. Фоміна, які критично&#xD;
ставляться до неонорманізму і підіймають тим самим розробку варяго-&#xD;
руського питання на абсолютно інший науковий рівень. Саме їх стараннями&#xD;
була закладена концепція багатоцентровості Русі.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

