http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1880 2022-03-20T07:30:16Z http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1904 Назва: Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) № 1, 2020 рік Короткий огляд (реферат): Рекомендовано Вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Протокол № 13 від 11.06.2020 р. 2020-01-01T00:00:00Z http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1903 Назва: ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА Автори: Дворник, Ю. Ф. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розгляду актуального питання сучасної мистецької педа- гогіки – формування творчої активності. Її мета полягає в психолого-педа- гогічному аналізі проблеми формування творчої активності молодших школярів на уроках музичного мистецтва та висвітленні можливих шляхів її розв’язання. На основі аналізу тлумачень поняття "творча активність" у філософському, психологічному та педагогічному аспектах зроблено його узагальнення. Воно представлене як особистісне утворення, риса, інтегративна якість, що фор- мується в творчій діяльності, реалізується через пізнавальну потребу й інте- рес, виявляється в емоційному піднесенні та творчому підході до розв’язання завдань і виступає як прагнення до самореалізації через розкриття власного творчого потенціалу. В статті наголошується на значному потенціалі музичної освіти взагалі і уроків музичного мистецтва зокрема та розкриваються шляхи формування творчої активності молодших школярів. Акцентується увага на важливості залучення учнів до активної художньо-творчої діяльності, необхідності накопи- чення ними музичного досвіду. Розглядаються педагогічні методи, які забезпечують ефективне формування творчої активності, серед яких комплексний метод активізації музично-творчої діяльності, метод художнього конструювання, активізації попереднього досвіду, залучення до творчого проєктування, проблемні методи, методи смислового бачення, евристичний або частково-пошуковий, метод рефлексії, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки, метод художньо-педагогічного спілкування. Наголошується, що процес формування творчої активності має гуртуватися на принципах опори на життєвий та художній досвід, стимулювання внутріш- ньої активності, єдності індивідуального і колективного впливу на учнів, творчої самостійності, мотивації музичної діяльності, інтересу та емоційної захопленості музичною діяльністю. 2020-01-01T00:00:00Z http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1902 Назва: ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ІНТЕГРОВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ Автори: Грисюк, О. М. Короткий огляд (реферат): У статті розглядається проблема систематизації змісту та структури за- гальної інтегрованої компетентності, яка означена одним з очікуваних резуль- татів для здобувачів позашкільної спеціалізованої початкової мистецької освіти за елементарним підрівнем. Автором здійснено аналіз категоріального апарату проблеми в контексті мистецької освітньої діяльності. Розкриваються варіанти структурного складу категорії "компетентність". На основі здійсненого контент-аналізу розкриваються основні ознаки, власти- вості та сутнісні характеристики категорії "інтеграція" в аспекті мистецько- го навчання. Зроблено акцент на найбільш суттєві характристики інтеграції, яка є: природним динамічним процесом узгодження, упорядкування, взаємовпливу, взаємодії, об’єднання, взаємопроникнення раніш автономних елементів (струк- тур, функцій) у інтегрований об’єкт (цілісну систему) з якісно новими власти- востями; супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істот- них зв’язків між оновленими елементами, збільшенням обсягів та інтенсивності взаємозв’язків і взаємодій між ними; є процесом і результатом побудови ціліс- ності з метою підвищення ефективності як здобування, так і застосування знання у постійно вдосконалюваних формах пізнання і вираження пізнаного. Наголошується на важливості самостійності, яка є невід’ємною умовою успішного формування інтегрованої компетентності та буде ефективною за умов попередньої підготовки, організації та керування з боку педагогічного працівника. Робиться висновок про сутність та структуру інтегрованої компе- тентності. Підкреслюються важливість усвідомлення педагогічними праців- никами сучасних мистецьких шкіл змісту та структури розглянутої категорії, що може створити підґрунтя ефективної реалізації освітньої траєкторії учня та дозволить йому успішно реалізуватися на наступному щаблі профільного навчання. 2020-01-01T00:00:00Z http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1901 Назва: ПРО ЗАГАЛЬНОНАУКОВИЙ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦТВА Автори: Злотницький, Є. О. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена характеристиці загальнонаукового змісту поняття жан- рово-стильової компетентності майбутнього вчителя мистецтва. Доведено, що формування жанрово-стильової компетентності є складним процесом, для усвідомлення якого необхідно з’ясувати зміст понять компетентності, жанр у мистецтві, стиль у мистецтві, виявити їх загальнонауковий контент у площині міждисциплінарної взаємодії. Вивчаючи мистецький текст, студенти актуалізують принципи твороцентризму, контекстуальності, що виводить освітній процес на якісно новий рівень усвідомлення його жанрово-стильового змісту. Формування жанрово-стильової компетентності майбутніх учителів мистецтва здійснюється в освітньому процесі на основі використання комп- лексу форм, методів та засобів навчання. На основі категоріального аналізу міждисциплінарних джерел розкрито сутність феномену жанрово-стильової компетентності та запропоновано авторську інтерпретацію його змісту. Жанрово-стильову компетентність майбутніх учителів мистецтва визначено як цілісну фахову якість, яка інтегрує мотиви, знання, оцінки, уміння та навички з теорії та історії мистецьких жанрово-стильових моделей й зумовлює здатність особистості до розуміння художнього смислу тексту у жанрово- стильовій площині, його вербальної інтерпретації в освітньому процесі відпо- відно до педагогічних завдань. 2020-01-01T00:00:00Z