<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2002">
    <title>DSpace Зібрання: Серія "Філологічні науки" № 16</title>
    <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2002</link>
    <description>Серія "Філологічні науки" № 16</description>
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2022" />
        <rdf:li rdf:resource="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2021" />
        <rdf:li rdf:resource="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2020" />
        <rdf:li rdf:resource="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2019" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2022-03-20T07:29:55Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2022">
    <title>Література та культура Полісся. Вип. 101</title>
    <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2022</link>
    <description>Назва: Література та культура Полісся. Вип. 101
Короткий огляд (реферат): Збірник друкується за рішенням Вченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (НДУ ім. М. Гоголя) Протокол № 6 від 30.12.2020 р.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2021">
    <title>Про стан дослідження та популяризації спадщини Ніжинської вищої школи</title>
    <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2021</link>
    <description>Назва: Про стан дослідження та популяризації спадщини Ніжинської вищої школи
Автори: Самойленко, Г. В.
Короткий огляд (реферат): У статті на широкому фактичному матеріалі розкрито стан дослі-дження історії Ніжинської вищої школи від появи спеціального збірника матеріалів «Гімназія вищих наук і Ліцей князя Безбородька», який вийшов у 1859 р. і перевиданий у доповненому вигляді у 1881 р. за редакцією його випускника, відомого літератора, перекладача і видавця М. Гербеля, і до останніх робіт, які з’явилися у 2021 р. Інформаційний матеріал дає можливість прослідкувати не лише останні етапи вивчення проблеми, побачити, що найбільше цікавило дослідників в історії Ніжинської вищої школи, а які із її сторінок і до цього часу залишаються менше досліджені. Крім цього, звернено увагу на популяризацію відомостей про виш у сучасних інформаційних мережах, що дасть можливість всім, хто цікавиться навчальними закладами, довідатися про сучасні процеси навчання і виховання в ньому.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2020">
    <title>Выпускники Гимназии высших наук и Лицея кн. А. А. Безбородко о Востоке</title>
    <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2020</link>
    <description>Назва: Выпускники Гимназии высших наук и Лицея кн. А. А. Безбородко о Востоке
Автори: Лебединская, Т. Н.
Короткий огляд (реферат): У статті йдеться про випускників Ніжинської гімназії вищих наук і Ліцею кн. О. А. Безбородька, діяльність яких була пов’язана зі Сходом і чиї прізви-ща не дуже часто згадуються у дослідженнях з цієї проблематики.&#xD;
З 1826 до 1976 р. було підготовлено 1115 спеціалістів (50 випусків), у Санкт-Петербурзі в різних державних установах та міністерствах працювало 112 випускників, кожен 10-й, так чи інакше, пов’язав своє жит-тя зі Сходом. Упродовж літературної та наукової діяльності вони знайо-мили своїх читачів із мусульманським світом, культурним надбанням народів Східного Середземномор’я. Серед цих випускників – відомі вчені, літератори, журналісти, дипломати. До проблем Сходу зверталися М. В. Гоголь, О. С. Данілевський, Н. В. Кукольник, О. С. Афанасьєв-Чужбинський, Є. П. Гребінка, О. І. Бородін, В. К. Камінський, К. М. Базилі, І. Д. Халчевський.&#xD;
У статті підкреслено, що наукові та історико-літературні роботи ні-жинських сходознавців є одним із важливих джерел, які сприяють розумін-ню культури Близького Сходу, коли далеке стає зрозумілим та близьким.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2019">
    <title>«Я осуждаю себя на странствие…»: жизнь Н. В. Гоголя в трёхмерном пространстве</title>
    <link>http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2019</link>
    <description>Назва: «Я осуждаю себя на странствие…»: жизнь Н. В. Гоголя в трёхмерном пространстве
Автори: Ленська, В. В.
Короткий огляд (реферат): У статті під незвичайним кутом зору розглядаються європейські мандрування М. В. Гоголя. Першою транзитною зупинкою на його шляху з рідного дому у великий світ був Петербург. Там він сповна пізнав, почім фунт лиха. Але природна цілеспрямованість, помножена на талант і силу характеру, зробила свою переможну справу: він не тільки утвердив-ся в столиці, а й став відомою, визнаною особистістю в письменницьких колах Росії.&#xD;
У дослідженні наголошується, що в Петербурзі молодий Гоголь фактич-но сам запрограмував себе на мандрування. Тут він назавжди розпрощав-ся зі своїм подвійним прізвищем Гоголь-Яновський. Коротка, як змах крила, частина прізвища, яку письменник трактував як «перелітний птах», стала його візитівкою. Змінене прізвище визначило всю його подальшу долю як «еру мандрування». З усіх можливих доріг М. В. Гоголь вибрав найскладнішу. Це був шлях до самого себе. Символ дороги набув у його житті гіпертрофоване значення.&#xD;
Аналіз художньої та епістолярної спадщини письменника, документів і мемуарів дали можливість автору висунути гіпотезу про три взаємо-пов’язані між собою дороги, умовно позначені як дорога вдалечінь, дорога вглиб і дорога вгору. Поєднуючись, вони визначили шлях письменника в світі живих і «мертвих» душ.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

