ДО СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «НАУКОВА ШКОЛА»

Abstract

У статті висвітлюються теоретичні підвалини поняття «наукова школа». Встановлено, що попри інтерес сучасних науковців до даної теми, вона є вивченою дещо фрагментарно, не завжди охоплюючи саме теоретичний аспект, натомість фокусуючись на розгляді конкретних наукових шкіл та результатів їх діяльності. Ми не маємо на меті знівелювати результати цих наукових пошуків, проте концентруємось на розгляді питання під іншим кутом, вбачаючи сенс проведеного дослідження саме у доповненні та систематизації теорії даного поняття. Для цього нами було зібрано та проаналізовано погляди вчених, виведено точки зору, що збігаються та на їх основі запропоновано узагальнююче визначення дефініції «наукова школа». Для більш глибокого розуміння нами було окреслено функції, що виконуються науковою школою у процесі її діяльності (за С. Гончаренком), а також маркери, завдяки яким можна ідентифікувати наукову спільноту як школу (за В. Євтухом). Виділено поняття «науково-педагогічна школа», як особливий вид наукової школи та вказано критерії для її визначення. Проаналізовано установчі документи провідних закладів вищої освіти України, що дає змогу говорити про плекання ними власних наукових шкіл, що закріплюється відповідними положеннями. Відповідно, встановлено, що для діяльності закладів освіти найбільш притаманними є саме науково-педагогічні школи, що зосереджуються на вихованні наступної генерації науковців шляхом їх наукового супроводу в процесі навчання та здобуття наукового ступеня через наставництво та керівництво написанням академічних робіт. У процесі проведення нашого дослідження було з’ясовано ключову роль особистості як лідера наукової школи, її керівника та засновника, харизматичного науковця, що здатен ввести наступників до наукової парадигми, у якій існує власне його вчення та у якій він прагне розвивати як себе, так і коло послідовників.