ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ П ЯТОГО – СЬОМОГО РОКІВ ПРО ЧАС – ПРОСТІР ЖИТТЯ

Abstract

Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми особливостей усвідом- лення дітьми старшого дошкільного віку свого життя як часо – просторової реальності. На основі аналізу сучасної психолого-педагогічної літератури розглянуто поняття «самосвідомість», «життєдіяльність», охарактеризовано категорії «особистісне буття», «суб’єкт життєдіяльності», «суб’єкт самосвідомості». У статті зазна- чено, що показниками прогресивного розвитку самосвідомості на етапі дошкільного дитинства виступають адекватні й узагальнені уявлення про світ і своє місце в ньому та система цінностей. Розкрито суть ключового поняття «уявлення дошкільників про час і простір життя», яке тлумачиться як образне відображення у дитячій свідомості відносин з природним, предметним, соціальним середовищем та власним «Я». Визначено критерії оцінки особливостей сформованості у дітей п’ятого – сьомого років життя світоглядних уявлень, а саме: домінантні цінності, на які орієнтувалися до- сліджувані; ступінь їх узагальненості та образності; продуктивність та аргумен- тованість актуалізації уявлень про життєдіяльність та власну активність в ній. Описано авторську типологію критеріїв оцінки, до складу якої увійшли чотири типи: світоглядно-духовний, соціально-унормований, прагматичний та гедо- ністичний. Визначено основні психолого-педагогічні умови ефективного збагачення дитячих уявлень про життя та власне «Я», до яких належать: формування статевої свідомості та статеворольової поведінки; розвиток ціннісного самоставлення, почуття власної гідності, елементарних форм рефлексії; сприяння усвідомленню дітьми дошкільного віку динаміки власного життя та її ролі у розвитку особистості. Накреслено перспективні напрями подальшої роботи з розробки моделі розвитку у дошкільників ціннісного ставлення до життя та власного «Я» і його методичного забезпечення.