Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3915
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБондаренко, Ю. І.-
dc.date.accessioned2024-12-23T13:48:35Z-
dc.date.available2024-12-23T13:48:35Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.udc821.161.2.09 «19»-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3915-
dc.description.abstractСтаттю присвячено футурологічній концепції роману-антиутопії Тараса Антиповича «Хронос», вираженій із допомогою прогностичних та провісницьких підходів до змалювання майбутнього. Автор наукового дослідження намагається проаналізувати всю повноту художньої картини, створеної в романі, виділити різні аспекти здійсненого письменником прогнозу. Він підкреслює, що науково-технічний прогрес, який мав місце в ХХ і ХХІ століттях став основним поштовхом до появи художніх версій, лейтмотивом яких є думка: винайдення нових технологічних можливостей може докорінно змінити життя людей, уплинути як на фізичне, так і на духовне буття. Здійснений аналіз допоміг окреслити погляд Т. Антиповича на майбутнє, образ якого визначено стрімким розвитком біотехнологій, що в результаті, на думку митця, може завести людство в «глухий кут» історії – безвихідь, позначену рисами апокаліпсису. Така ситуація є, за версією письменника, результатом роботи людського розуму, його домінуванням над морально-етичним началом. Тому, з одного боку, автор роману прогнозує достатньо широкі зміни в різних галузях життя: науці, медицині, економічній, судовій та військовій сферах, у суспільно-політичних процесах. З іншого – він говорить про дегуманізацію людини, деестетизацію її життя, превалювання фізичного над духовним, занепад культури. Письменник підкреслює: великою проблемою буде те, що людство не бачитиме раціонального виходу із ситуації, у яку потрапить. Тому фінал роману позначений провісницькими інтенціями. Т. Антипович використовує образ Бога як єдиного, хто може вивести з «глухого кута» історії. Із цією метою в романі з’являється образ священника, наділеного надвластивостями, провідника, позначеного Вищим Промислом. Це відповідає психологічним особливостям сприйняття історичної кризи: у ситуації безвиході люди втрачають надію на власні сили, часто формують релігійно-містичну картину майбутнього, схильні шукати порятунок не у власних рішеннях, а в провидінні.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectроманuk_UA
dc.subjectантиутопіяuk_UA
dc.subjectмайбутнєuk_UA
dc.subjectфутурологіяuk_UA
dc.subjectхрономатuk_UA
dc.subjectбіотехнологіяuk_UA
dc.subjectтемпогенетикаuk_UA
dc.subjectбіотаймuk_UA
dc.title«Глухий кут» історії в романі-антиутопії Тараса Антиповича «Хронос»: футурологічні прогнози і пророцтваuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Література та культура Полісся. Випуск 111 (2024 р.)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Полісся 111-172-189.pdf330,13 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.