Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3915
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Бондаренко, Ю. І. | - |
dc.date.accessioned | 2024-12-23T13:48:35Z | - |
dc.date.available | 2024-12-23T13:48:35Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.udc | 821.161.2.09 «19» | - |
dc.identifier.uri | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3915 | - |
dc.description.abstract | Статтю присвячено футурологічній концепції роману-антиутопії Тараса Антиповича «Хронос», вираженій із допомогою прогностичних та провісницьких підходів до змалювання майбутнього. Автор наукового дослідження намагається проаналізувати всю повноту художньої картини, створеної в романі, виділити різні аспекти здійсненого письменником прогнозу. Він підкреслює, що науково-технічний прогрес, який мав місце в ХХ і ХХІ століттях став основним поштовхом до появи художніх версій, лейтмотивом яких є думка: винайдення нових технологічних можливостей може докорінно змінити життя людей, уплинути як на фізичне, так і на духовне буття. Здійснений аналіз допоміг окреслити погляд Т. Антиповича на майбутнє, образ якого визначено стрімким розвитком біотехнологій, що в результаті, на думку митця, може завести людство в «глухий кут» історії – безвихідь, позначену рисами апокаліпсису. Така ситуація є, за версією письменника, результатом роботи людського розуму, його домінуванням над морально-етичним началом. Тому, з одного боку, автор роману прогнозує достатньо широкі зміни в різних галузях життя: науці, медицині, економічній, судовій та військовій сферах, у суспільно-політичних процесах. З іншого – він говорить про дегуманізацію людини, деестетизацію її життя, превалювання фізичного над духовним, занепад культури. Письменник підкреслює: великою проблемою буде те, що людство не бачитиме раціонального виходу із ситуації, у яку потрапить. Тому фінал роману позначений провісницькими інтенціями. Т. Антипович використовує образ Бога як єдиного, хто може вивести з «глухого кута» історії. Із цією метою в романі з’являється образ священника, наділеного надвластивостями, провідника, позначеного Вищим Промислом. Це відповідає психологічним особливостям сприйняття історичної кризи: у ситуації безвиході люди втрачають надію на власні сили, часто формують релігійно-містичну картину майбутнього, схильні шукати порятунок не у власних рішеннях, а в провидінні. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавництво НДУ ім. М. Гоголя | uk_UA |
dc.subject | роман | uk_UA |
dc.subject | антиутопія | uk_UA |
dc.subject | майбутнє | uk_UA |
dc.subject | футурологія | uk_UA |
dc.subject | хрономат | uk_UA |
dc.subject | біотехнологія | uk_UA |
dc.subject | темпогенетика | uk_UA |
dc.subject | біотайм | uk_UA |
dc.title | «Глухий кут» історії в романі-антиутопії Тараса Антиповича «Хронос»: футурологічні прогнози і пророцтва | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Література та культура Полісся. Випуск 111 (2024 р.) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Полісся 111-172-189.pdf | 330,13 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.