Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4293
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКресан О. Д.-
dc.contributor.authorМхітар’ян Л. С.-
dc.date.accessioned2025-04-14T05:57:31Z-
dc.date.available2025-04-14T05:57:31Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationКресан О.Д., Мхітар’ян Л. С. Проблема універсальності сприймання руху та часу у творах мистецтва. Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія. / Національний університет біоресурсів і природокористування України. Том.12, 2024, №2. С. 262-273.uk_UA
dc.identifier.udc159.937.53/54:347.782-
dc.identifier.urihttps://humstudios.com.ua/uk/journals/tom-12-2-2024/problema-universalnosti sprymannya-rukhu-ta-chasu-u-tvorakh-mistetstva-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4293-
dc.description.abstractУ статті досліджено проблему універсальності сприймання руху та часу у творах образотворчого мистецтва. Сприймання творів мистецтва стосується не лише перцептивних процесів та когнітивної сфери людини, а становить особистісну та світоглядну проблему, оскільки пов’язано з системою сформованих стереотипів особистості – когнітивних фенотипів, що формуються в процесі життєвого та професійного досвіду. Традиційними поглядами на сприймання руху та його інтенсивності в образотворчому мистецтві, що тривалий час вважалися універсальними, було сприйняття напрямку руху зліва направо як більш природного і швидкого, а руху справа наліво відповідно як ускладненого, повільного й менш інтенсивного. Ці положення стали основою для експериментального дослідження сприймання руху та часу у творах мистецтва, в якому взяли участь дві групи респондентів. Експериментальна група (N=38) складалася з осіб, які не є близько знайомі з мистецтвом та правилами побудови композиції. Контрольна група (N=30) складалася зі студентів, які професійно вивчають мистецтвознавство та образотворче мистецтво. В якості експериментального матеріалу досліджуваним були запропоновані картини відомих художників, де переданий рух з певною швидкістю та інтенсивністю. Кожна картина була представлена в оригінальному та дзеркальному відображенні, де рух був відображений у зворотному напрямку. Результати дослідження були проаналізовані за допомогою статистичного тесту λ Колмогорова-Смирнова, що демонструє наявність або відсутність закономірностей у виборі досліджуваними номерів картин, які відповідають прямому чи зворотному руху на картині. За допомогою даного тесту також здійснено гендерне порівняння особливостей сприймання руху і часу у творах мистецтва. Результати експериментального дослідження ставлять під сумнів універсальність сприймання руху та часу в образотворчому мистецтві і потребують перевірки в подальших дослідженнях.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectсприймання рухуuk_UA
dc.subjectсприймання часуuk_UA
dc.subjectуніверсальність сприймання творів мистецтваuk_UA
dc.subjectіндивідуальні особливості сприймання мистецтваuk_UA
dc.titleПроблема універсальності сприймання руху та часу у творах мистецтваuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ, СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА МИСТЕЦТВ



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.