Психологічні особливості емоційного інтелекту студентів мистецьких та немистецьких спеціальностей

Abstract

Метою публікації є вивчення психологічних особливостей емоційного інтелекту студентів мистецьких та немистецьких спеціальностей та дослідження взаємозв’язку емоційного інтелекту зі стійкістю особистості до стресу. Реалізація цієї дослідницької мети базується на застосуванні комплексу методів, серед яких теоретичні методи: теоретичний аналіз та систематизація наукових положень з теми дослідження на основі наукових джерел з психології, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних праць з досліджуваної проблеми. Емпіричні методи: опитувальник емоційного інтелекту Н.Хола, а також опитувальник стійкості до стресу. Методи математично-статистичної обробки результатів дослідження: коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона та U-критерій Манні-Уїтні. У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей та проблеми розвитку емоційного інтелекту у студентів мистецьких та немистецьких спеціальностей, а також емпіричне дослідження з використанням зазначених психодіагностичних методів. В результаті проведеного емпіричного дослідження виявлено, що студенти обох досліджуваних груп мають в основному низький рівень розвитку емоційного інтелекту, що зумовлює потребу в його розвитку. Значущих відмінностей у рівні досліджуваної ознаки у студентів мистецьких та немистецьких спеціальностей не виявлено. Авторами показано, що серед компонентів емоційного інтелекту найвищий ступінь розвитку у студентів досліджуваної вибірки мають емоційна обізнаність та емпатія, а найнижчий – управління власними емоціями та самомотивація. Здійснено перевірку взаємозв’язку між рівнем загального та парціального емоційного інтелекту і рівнем стійкості особистості до стресу із застосуванням статистичних критеріїв. В результаті було доведено відсутність статистично значущого взаємозв’язку між рівнем загального емоційного інтелекту і стійкості до стресу. Проте визначено статистично достовірний взаємозв’язок між управлінням своїми емоціями та стійкістю до стресу, а також між самомотивацією як компонентом емоційного інтелекту та стійкістю до стресу у студентів немистецьких спеціальностей.