Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4463
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Новиков, А. О. | - |
dc.date.accessioned | 2025-08-23T18:01:53Z | - |
dc.date.available | 2025-08-23T18:01:53Z | - |
dc.date.issued | 2025 | - |
dc.identifier.udc | 821.161.2. | - |
dc.identifier.uri | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4463 | - |
dc.description.abstract | У статті наголошується, що у своєму романі «Інтернат» Сергій Жадан зображує російсько-українську війну очима пересічної людини, яка звикла всі¬ля¬ко сторонитися суспільно-політичного життя. Головний герой тво¬ру – учитель української мови і літератури однієї зі шкіл на сході України Павло Іванович, якого, проте, всі звуть просто Пашею. Він живе за прин¬ципом: я нікуди не вмішуюся, нікого не підтримую, мене це не стосується. Паша звик жити у створеному ним внутрішньому світі. Це така собі людина у футлярі. Особлива увага зосереджена на тому, що Паша постійно ховає голову в капюшон своєї куртки – своєрідний кокон. Однак створений ним внутрішній комфорт несподівано руйнує війна, яка прийшла на його малу батьківщину, а відтак виникла невідкладна проблема: потрібно з району залізничної стан¬ції, де він мешкає, їхати до окупованого бойовиками міста, щоб забра¬ти з інтернату неповнолітнього племінника. Отже, Паші чи не вперше в житті доводиться брати на себе відповідальність за іншу людину, до чого він не звик. Окрім того, йому потрібно нарешті визначитися, хто для нього «свій», а хто «чужий». У розвідці акцентовано, що на долю центрального героя твору Сергія Жа¬да¬на випали три непрості дні в січні 2015 року, які значною мірою вплинули на його свідомість. У функції Пашиного антипода виступає Ніна – директор¬ка інтер¬нату, у якої кардинально інший світогляд. Вона не тільки цікавиться сус¬пільно-політичним життям, а й активно демонструє свою проукраїнську по¬зицію. Ніна, ризикуючи своїм життям, не боїться наодинці кинути виклик бойо¬викам, котрі намагаються скинути із фасаду інтернату державний прапор. Виявлено, що герої роману проходять іспит на моральність і людяність. Вони зазвичай потрапляють у ситуацію, коли потрібно визначитися: на чиєму вони боці – Добра чи Зла. Суттєва еволюція відбувається й у свідо¬мості головного персонажа. У фіналі твору Паша фактично відмовляється від свого «нейтралітету». Він повертається додому. Додому не лише в сенсі до свого житла чи на територію, що під контролем української армії, а й у більш глибокому моральному аспекті. Він, здається, нарешті визначився, хто для нього «свій», а хто «чужий». | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавництво НДУ ім. М. Гоголя | uk_UA |
dc.subject | інтернат | uk_UA |
dc.subject | відповідальність | uk_UA |
dc.subject | війна | uk_UA |
dc.subject | бойовики | uk_UA |
dc.subject | українські військові | uk_UA |
dc.subject | Добро і Зло | uk_UA |
dc.subject | моральність | uk_UA |
dc.subject | людяність | uk_UA |
dc.title | Концепт «свій/чужий» у романі Сергія Жадана «Інтернат» | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Література та культура Полісся. Випуск 112 (2025 р.) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ЛКП 112_26-63-72.pdf | 280,18 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.