Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4483
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Щербина, С. В. | - |
dc.date.accessioned | 2025-08-23T19:57:56Z | - |
dc.date.available | 2025-08-23T19:57:56Z | - |
dc.date.issued | 2025 | - |
dc.identifier.udc | 338.48:008(477.51) | - |
dc.identifier.uri | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4483 | - |
dc.description.abstract | У статті проаналізовано культурно-історичні домінанти Чернігівщини як ключовий чинник формування туристичної привабливості регіону. Здійснено аналіз матеріальних і нематеріальних елементів культурної спадщини, що становлять ресурс для формування сталих туристичних практик. Акцентовано увагу на значенні історико-архітектурного надбання у формуванні туристичного іміджу регіону. Розглянуто сучасний стан туристичної інфраструктури, рівень популяризації ключових культурно-історичних об’єктів, а також окреслено напрями їх подальшої інтеграції до тематичних туристичних маршрутів. Чернігівщина розглядається як регіон із унікальним культурно-історичним ландшафтом, який вимагає комплексного підходу до збереження та створення позитивного туристичного іміджу. Особливу увагу в дослідженні приділено аналізу трансформаційних процесів у туристичній сфері Чернігівської області під впливом двох глобальних кризових факторів – пандемії COVID-19 (2020–2021 рр.) та повномасштабної військової агресії Російської Федерації, що розпочалася 24 лютого 2022 року. У статті простежено, які суттєві зміни в структурі, пріоритетах і формах реалізації туристичних ініціатив у регіоні спричинили ці чинники. Зокрема, охарактеризовано процеси згортання традиційних форм туризму (екскурсійного, фестивального, міжнародного) та водночас окреслено активізацію альтернативних підходів, таких як розвиток локалізованих туристичних практик, волонтерського туризму, а також меморіального туризму, спрямованого на збереження та осмислення місць воєнної пам’яті й національного спротиву. У цьому контексті туристичні ініціативи розглядаються як інструмент соціального відновлення, укріплення локальної ідентичності та формування нових форматів взаємодії між культурною спадщиною і сучасним наративом української стійкості. У статті також наведено приклади успішних локальних ініціатив (фестивалі, краєзнавчі програми), розглянуто можливості цифрової репрезентації об’єктів культурної спадщини й окреслено перспективи побудови регіонального туристичного бренду на основі історичної ідентичності Чернігівщини. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавництво НДУ ім. М. Гоголя | uk_UA |
dc.subject | Чернігівщина | uk_UA |
dc.subject | культурна спадщина | uk_UA |
dc.subject | історичні домінанти | uk_UA |
dc.subject | туризм | uk_UA |
dc.subject | архітектура | uk_UA |
dc.subject | матеріальна культура | uk_UA |
dc.subject | туристичний потенціал | uk_UA |
dc.title | Культурно-історичні домінанти як чинник туристичного розвитку Чернігівщини | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Література та культура Полісся. Випуск 112 (2025 р.) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ЛКП 112_26-290-302.pdf | 304,94 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.