Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4610
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Бойко, О. Д. | - |
dc.contributor.author | Парубець, А. С. | - |
dc.contributor.author | Потапенко, М. В. | - |
dc.date.accessioned | 2025-10-04T17:51:56Z | - |
dc.date.available | 2025-10-04T17:51:56Z | - |
dc.date.issued | 2025 | - |
dc.identifier.udc | 378.147:94]:069.5(477)”19” | - |
dc.identifier.uri | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4610 | - |
dc.description.abstract | У статті розглядається музей-лабораторія «Homo Sovieticus» як інституція формування соціальної пам’яті в сучасному українському суспільстві. Визначено місце соціальної пам’яті у структурі колективної пам’яті та окреслено її ключові функції: компенсаторну, стабілізуючу та ініціативну. Показано, що музеї поряд із бібліотеками та архівами є важливими інструментами реконструкції та конструювання соціальної пам’яті, однак на відміну від них вони забезпечують не лише збереження й презентацію культурної спадщини, а й створюють простір живого діалогу між поколіннями. Аналізується вплив процесу декомунізації на трансформацію музейної сфери в Україні та формування нових підходів до осмислення радянського минулого. Наголошено, що державні музеї значною мірою реалізують принцип віктимізації, зосереджуючи увагу на репресивних аспектах радянської доби, тоді як локальні ініціативи, зокрема університетські музеї, надають ширші можливості для інтерпретації радянського досвіду через повсякденність. У цьому контексті музей-лабораторія «Homo Sovieticus» Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя постає як інноваційна форма музейної роботи. Розкрито процес створення музею, його концептуальні засади та експозиційну структуру. Зокрема, увагу зосереджено на інсталяції «чотирьох кімнат», які відтворюють побут різних соціальних груп у різні хронологічні періоди існування СРСР. Показано, що ключові ідеї експозиційних залів (пам’ять про Голодомор, феномен страху інтелігенції, подвійне життя студентства, споживацький менталітет робітників) спрямовані на критичне осмислення радянського спадку. Підкреслюється інтерактивний характер експозицій, що дозволяє відвідувачам безпосередньо взаємодіяти з експонатами та ставати співучасниками музейного наративу. Зроблено висновок, що музей-лабораторія «Homo Sovieticus» є ефективним майданчиком для міжпоколіннєвої комунікації та критичного переосмислення радянського минулого, сприяє формуванню соціальної пам’яті й національної ідентичності в умовах сучасних суспільних викликів. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавництво НДУ ім. М. Гоголя | uk_UA |
dc.subject | музей | uk_UA |
dc.subject | соціальна пам’ять | uk_UA |
dc.subject | радянська доба | uk_UA |
dc.subject | історія повсякдення | uk_UA |
dc.subject | соціальна історія речей | uk_UA |
dc.title | МУЗЕЙ-ЛАБОРАТОРІЯ «HOMO SOVIETICUS» ЯК ІНСТИТУЦІЯ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2025. №3 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
макет_НЗ_№3_2025-197-204.pdf | 218,08 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.