Лексико-фразеологічна об’єктивація іронічних семантичних планів в ідіолекті Михайла Стельмаха

Abstract

У статті схарактеризовано лексичні та фразеологічні одиниці, які слугують засобами об’єктивації іронічних значеннєвих планів в ідіолекті Михайла Стельмаха. Виявлено, що декодування випадків іронічного вжи- вання в художньому мовленні автора забезпечують іронічні контексти, які моделюють лексико-семантичні групи загальновживаної та розмовно маркованої лексики, узуальних та трансформованих автором фразео- логічних одиниць. Іронічне слововживання та фразеовживання виявлено в контекстах, що об’єктивують емоційні стани й емоційні реакції персона- жів або відтворюють психологізм складних ситуацій. Репрезентантами згадуваних феноменів слугують оцінні змістові домінанти: бажання викликати захоплення співрозмовника позитивними рисами характеру, людськими якостями, яких насправді немає; оприлюднення негативних рис персонажів крізь призму семантичних планів позитивнооцінних лексем чи фразем; прагнення акцентувати увагу на дотриманні моральних прин- ципів, засудження відхилень від усталених національних стереотипів.